Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № VІ/2-15


 


  27 січня 2011 року                                                                                           м.Київ                


 


Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі Голови комісії – Висоцького В.І., заступника голови комісії – Єзерської А.О., секретаря комісії – Ковбасінської Г.В., членів комісії – Павлової М.А., Мультяна В.В., Комарницької О.О., Верби М.І., Батченка А.Н., Прокопчука В.О., Котелевської К.В., Ромаданової Г.Г., Павлишина Б.Я., Антипченка В.К., Яроша І.І., Воротінцевої Т.П., Луцюка П.С., Липка Я.Ю., Ісакова М.Г., Будько Н.Г., Авраменка Г.М., Ізовітової Л.П., – розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою адвоката Миргородського Юрія Миколайовича на рішення дисциплінарної палати Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 12.10.2010 року та рішення Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22.10.2010 року про застосування до адвоката Миргородського Юрія Миколайовича дисциплінарного стягнення у вигляді  анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та припинення його адвокатської діяльності,


 


ВСТАНОВИЛА:


 


До Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури звернувся  адвокат Миргородський Юрій Миколайович зі скаргою на рішення дисциплінарної палати Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 12.10.2010 року та рішення Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22.10.2010 року, яким відносно нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді  анулювання дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та припинена його адвокатська діяльність.


В скарзі адвокат зазначає те, що рішення дисциплінарної палати та Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури прийняті відносно нього незаконно та безпідставно, оскільки жодних дій, за які передбачено дисциплінарне стягнення у вигляді анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, він не вчиняв, ні рішення дисциплінарної палати, ні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії в передбачені законом строки не  отримував.


Вказує також на те, що дисциплінарне стягнення у вигляді анулювання дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю застосовано  Дніпропетровською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури з порушенням строків його накладення, передбачених п. 34 Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, вважає, що саме відкриття дисциплінарного провадження відносно нього та накладення дисциплінарного стягнення могло бути здійснено, за наявності підстав,  відносно нього як голови дисциплінарної палати (в минулому), а не відносно Миргородського Ю. М., як адвоката. 


Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Висоцького В. І., пояснення Миргородського Ю.М., Голови Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Верби М.І. та перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що скарга  Миргородського Ю.М. не підлягає задоволенню з наступних підстав.


В ході перевірки витребуваних матеріалів встановлено, що 23.09.2010 року дисциплінарною палатою Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за поданням Голови Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Верби  М.І. відкрито дисциплінарне провадження відносно адвоката Миргородського Ю. М.


Після відкриття провадження дисциплінарною палатою витребувані необхідні пояснення адвоката Миргородського Ю.М., члена дисциплінарної палати Павленко О.Г., судді Попова О.Г. та деяких інших осіб, а також витребувано величезну кількість необхідних документів,  в результаті вивчення яких встановлено наступне.


            Згідно рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 31.08.2010 року, яке стало підставою для подання голови Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, позовні вимоги Попова Олександра Григоровича  про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди задоволено, визнано недостовірною неправдиву інформацію, поширену  головою дисциплінарної палати  Миргородським  Ю.М. у листі від 17.07.2008 року, адресовану на ім’я прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області, зобов’язано спростувати вказану недостовірну інформацію, стягнуто моральну шкоду в розмірі 50000 гривень та матеріальних затрат в розмірі 142 гривні.


Недостовірна інформація у відповіді, поширена Миргородським  Ю.М., носила принизливий та брутальний характер та стосувалась рішення дисциплінарної палати  Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 03.04.2008 року за скаргою судді Попова О.Г. про відмову в притягненні адвоката Шаповала Л.І. до дисциплінарної відповідальності, належним чином засвідчену копію якого суддя і запитував.


В своїх поясненнях Попов О.Г. вказав, що 18 лютого  2008 року  він направив до дисциплінарної палати Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на дії адвоката Шаповала Л.І., в якій  вказував  про те, що адвокат при спілкуванні з  ним, вів себе зухвало, погрожував розправою  в зв’язку з взяттям  під варту його підзахисного Губарева С.Е, виражався лайкою в його адресу в присутності сторонньої особи – адвоката Даниленко Б.І.


Про поведінку адвоката Попов О.Г. повідомляв дисциплінарну палату Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури декілька раз з проханням притягнути адвоката Шаповала Л.І. до дисциплінарної відповідальності, однак, за відсутністю підстав, дисциплінарна палата відмовила в притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності, а голова палати Миргородський Ю.М. надіслав на його адресу рішення від 03.04.2008 року, яке мало ознаки фальсифікації, що змусило Попова О.Г. звернутись до Миргородського Ю.М. з проханням надати йому копію рішення дисциплінарної палати завірену належним чином, однак Миргородський Ю.М. відмовив йому, посилаючись на те, що рішення дисциплінарної палати печаткою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не засвідчуються.  Не знайшовши підтримки з боку Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, суддя Попов О.Г. звернувся за захистом до  прокурора Лозівського району Харківської області, вказуючи на протиправні відносно нього дії з боку адвоката Шаповала Л.І., погрозу  фізичним насильством, яку він  сприйняв реально. 


17.07.2008 року, на ім’я  Лозівського міжрайонного прокурора Харківської області Калюги В.О., Миргородський Ю.М. направив листа – відповідь за № 969/ДП, в якому в образливій формі висловився на адресу судді Попова О.Г. та безпідставно поширив інформацію, що не відповідала дійсності. 


При цьому, як видно з матеріалів справи, надати для ознайомлення  оригінали документів  перевірки дисциплінарного провадження відносно адвоката Шаповала Л.І. Миргородський Ю.М. відмовився, посилаючись на необхідність їх використання при захисті своїх прав у суді.


В доводах скарги адвокат Миргородський Ю. М. пояснює  відсутність оригіналу рішення дисциплінарної палати  від 03.04.2008 року,  тим, що  можливо він  відправив її одній із сторін  дисциплінарного провадження, однак з матеріалів справи вбачається, що ні Попов О.Г., ні  Шаповал Л.І. не отримували такого рішення.


Обставини відсутності належного та повноважного рішення від 03.04.2008 року відносно адвоката Шаповала Л.І. підтверджуються протоколами засідання дисциплінарної палати Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 05.10.2010 та 12.10.2010 року, де скаржник сам підтверджує ці факти,  з огляду на що доводи скаржника про те, що саме рішення є непотрібним  в зв’язку з наявністю протоколу засідання, є незаконними та спростовуються матеріалами справи.


Ознаки фальсифікації рішення від 03.04.2008 року підтверджується його копією, в якій наявний підпис члена дисциплінарної палати Павленко О.Г., яка не була присутня на засіданні дисциплінарної палати, на якому розглядалось питання про дисциплінарну відповідальність адвоката Шаповала Л.І., про що свідчить запис у протоколі засідання дисциплінарної палати,  який вказує про невідповідність інформації, викладеній у рішенні від 03.04.2008 року фактичним обставинам справи. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури погоджується з висновками Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та дисциплінарної палати, що за своїм змістом рішення від 03.04.2008 року не відповідає вимогам ст.25 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.


Сумніви в реальності існування рішення викликає і протокол засідання дисциплінарної палати від 03.04.2008 року, який не відповідає вимогам ст.23 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури,  оскільки не містить підпису секретаря дисциплінарної палати та голови палати.


На думку Комісії, підставними і законними є висновки Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії  про  те, що такого рішення не існує, а колишній голова дисциплінарної палати Миргородський Ю.М.  самостійно виготовив рішення від 03.04.2008 року,  із змістом якого не ознайомив членів палати, а їх підписи отримав шляхом  накладення тексту одного листа,  виготовленого ним рішення на підписи  членів палати з іншого документу (рішення палати) та  його копіювання.


Встановленим є порушення адвокатом Миргородським Ю.М. пункту 12 Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, оскільки  навіть на час розгляду скарги на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури в наданих матеріалах дисциплінарної справи відносно адвоката Шаповала Л.І. був відсутній оригінал рішення, прийнятого по справі.


Вища кваліфікаційна комісія адвокатури погоджується з висновками дисциплінарної палати та Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відносно того, що адвокат Миргородський Ю.М., як Голова дисциплінарної палати 17 липня 2008 року направив на ім’я Лозівського міжрайонного прокурора Харківської області Калюги В.О. та адвоката Шаповала Л.І. лист, в якому вказав про скоєння суддею Поповим О.Г. правопорушень, безпідставно поширив інформацію, яка не відповідала дійсності, ганьбила його честь, гідність та ділову репутацію, що призвело до звернення судді Попова О.Г. до суду за захистом порушених прав.


Згадане належним чином підтверджується ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.01.2010 року, що вступили в закону силу.


З точки зору Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури підставними є ці рішення й в частині інших обставин, які свідчать про грубе порушення адвокатом Миргородським Ю.М. вимог Закону України «Про адвокатуру» та Правил адвокатської етики.


Разом з тим, незважаючи на те, що  в порушенні дисциплінарного провадження  за скаргою Попова О.Г. рішенням від 03.04.2008 року було відмовлено за ініціативою Миргородського Ю.М., 19 грудня 2009 року  за фактами, вказаними в скарзі Попова О.Г., прокурором Харківської області, відносно адвоката Шаповала Л.І., було порушено кримінальну справу  за ч.1 ст.377 КК України. 13 квітня 2009 року на адресу Миргородського Ю.М., як голови дисциплінарної палати,  вказана постанова  була направлена слідчим прокуратури Сахновищинського району Харківської області з проханням розглянути її у відповідності до Закону України «Про адвокатуру».


 


04 червня 2010 року Юріївський районний суд розглянув кримінальну справу та звільнив адвоката Шаповала Л.І. від кримінальної відповідальності по ч.1 ст.377 КК України внаслідок акта амністії,  в судовому засіданні адвокат повністю визнав свою вину, дав покази про обставини справи, аналогічні тим, які  були зазначені в обвинуваченні, вибачився перед Поповим О.Г. за скоєний ним злочин. Таким чином обраний Миргородським Ю.М. спосіб «захисту» інтересів адвоката Шаповала Л.І., фактично мав кінцевим результатом притягнення його до кримінальної відповідальності.


Згідно наданих матеріалів, 07.03.2008 року начальник Лозівського РВ ГУМВС України в Харківській області, за заявою судді Попова О.Г., відмовив  в порушенні кримінальної справи  відносно адвоката Шаповал Л.І. за ст.296 ч.1 КК України, та виніс постанову про  притягнення  його до відповідальності за ст.185 ч.3 КпАП України.


28.03.2008 року прокурор Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області Калюга В.О. направив на адресу  Миргородського Ю.М.  копії постанов  про відмову в порушенні  кримінальних  справ  стосовно адвоката Шаповала Л.І. та листа за вих. № 53-226,  в якому вказав на порушення адвокатом Правил адвокатської етики з проханням  вжити до адвоката  заходи дисциплінарного характеру.


Попов О. Г. неодноразово звертався з проханням розглянути належним чином  дії  адвоката Шаповала Л.І. з наданням доказів, що підтверджували б скасування  документів,  на які посилався Миргородський Ю.М. при винесенні рішення від 03.04.2008 року: постанови  начальника Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області від 07.03.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно адвоката Шаповала Л.І. як винесеної передчасно, та постанову Первомайського міськрайонного  суду від 30 травня 2008 року про скасування постанови Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області від 24.02.2008 року, якою було відмовлено  в порушенні  кримінальної справи  стосовно Шаповала Л.І.,  однак законного та обґрунтованого рішення по цих зверненнях прийнято не було.


Незважаючи на наявність матеріалів, які свідчили про порушення адвокатом Правил адвокатської  етики та являлись підставою  для  порушення дисциплінарного провадження, Миргородський Ю.М. 24.06.2008 року та 25.12.2008 року  самостійно, без відома  членів дисциплінарної   палати виніс постанови, якими залишив заяви Попова О.Г. без розгляду, а 17.07.2008 року  на ім’я прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області  Калюги В.О. направив листа, що в подальшому став предметом розгляду  Кіровського районного суду м. Дніпропетровська  при розгляді  цивільної справи за позовом судді Попова О.Г.


Неправомірні дії адвоката Миргородського Ю.М. зробили неможливим  проведення повної і об’єктивної  перевірки  обставин справи стосовно адвоката Шаповал Л.І., в зв’язку з чим  поведінка адвоката Шаповала Л.І. залишилася без належної перевірки та оцінки з боку дисциплінарної палати  Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.


Більш того, доводи скарги адвоката Миргородського Ю.М. про те, що дисциплінарне стягнення у вигляді анулювання дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за вчинені грубі  порушення не могло бути до нього застосоване як до адвоката, а  лише як до голови дисциплінарної палати,  не відповідає фактичним обставинам  справи та наданим доказам, оскільки в період зайняття посади голови палати Миргородський Ю.М. мав статус адвоката (отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 0589 на підставі рішення від 10.05.1995 року) і повинен був здійснювати свої повноваження з дотриманням актів законодавства України,  в тому числі,  вимог Закону України «Про адвокатуру» та Правил адвокатської етики.


Більш того, головою дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, як правило, обирається особа, яка безпосередньо здійснює адвокатську діяльність та покликана сприяти розвитку інституту адвокатури відповідного регіону та кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, відстоюючи в своїй діяльності  вимоги Закону України «Про адвокатуру» та Правила адвокатської етики.


 


               При цьому, саме наявність статусу адвоката дозволила Миргородському Ю.М. бути обраним до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, саме тому, відповідно до вимог ст.16 Закону України «Про адвокатуру», Миргородський Ю.М. підлягає   дисциплінарній відповідальності,  як  адвокат, на якого ще й, крім того,  було покладено обов’язки по дотриманню Правил адвокатської етики по відношенню до адвокатури в цілому  та окремих адвокатів.


 Згідно п. 40 Положення про  кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 05.05.1993 року, № 155/93  передбачено, що рішення про припинення адвокатської діяльності та про анулювання свідоцтва кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури може бути прийнято у випадках:


          засудження адвоката за вчинення злочину – після набрання вироком законної сили;


          обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним;


          втрати громадянства України;


          грубого порушення вимог Закону України “Про адвокатуру” та інших актів законодавства України, які регулюють діяльність адвокатури, і Присяги адвоката України.


Вчинені адвокатом Миргородським Ю.М. дії, є грубим порушенням ним вимог ст. ст. 4, 7, 15 Закону України «Про адвокатуру», ст. ст. 6, 11, 12 Правил адвокатської етики, оскільки такі дії  виявились в неодноразовому  вчиненні  незаконних дій,  призвели до порушення принципів законності, Присяги адвоката України, були спрямованими  проти авторитету органів судової влади і правосуддя та підриву престижу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, її керівництва  та  адвокатури в цілому, з огляду на що застосоване Дніпропетровською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури дисциплінарне стягнення у вигляді анулювання дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю  є співрозмірним з вчиненими правопорушеннями.


Твердження скаржника про порушення дисциплінарною палатою Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є незаконним, оскільки  Комісія з детальним вивчення всіх обставин справи належним чиною  встановила неодноразові грубі порушення адвокатом Миргородським Ю.М. вимог Закону України «Про адвокатуру», Правил адвокатської етики, які вчинені адвокатом в різні часові проміжки та їх  триваючий характер, в  зв’язку з чим, застосувала  п. 40 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, який є спеціальним по відношенню до п. п. 34, 35 цього ж Положення, з огляду на що строки притягнення до дисциплінарної відповідальності  у випадку анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за систематичне грубе порушення, також є триваючими та на вказані обставини справи не поширюються.


Більш того, у відповідності з п. 34 Положення передбачено накладення  дисциплінарного стягнення на адвоката безпосередньо  за виявленням проступку, але  не пізніш як через місяць з дня його виявлення,  згідно вимог якого комісія і застосувала дисциплінарне стягнення, так як моментом виявлення вчинених адвокатом Миргородським  Ю.М. проступків є саме момент надходження подання Голови Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вересень 2010 року).


Доводи адвоката  Миргородського Ю.М. про  неотримання ним у встановлені строки рішення дисциплінарної палати та рішення Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури  спростовуються матеріалами справи та текстом самої скарги адвоката, в якій вказано  що «… 28 жовтня 2010 року  після неодноразових вимог, я отримав рішення про анулювання дії мого свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю…».


Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, керуючись ст.ст.14, 16 Закону України «Про адвокатуру» та п.п.10, 10-1, 20 – 23-1 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури,


 


ВИРІШИЛА:


 



  1. Скаргу адвоката Миргородського Юрія  Миколайовича залишити без задоволення.

 



  1. Рішення дисциплінарної палати Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 12.10.2010 року та рішення Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22.10.2010 року про застосування до адвоката Миргородського Юрія Миколайовича дисциплінарного стягнення у вигляді  анулювання дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та припинення його адвокатської діяльності – залишити без змін.

 



  1. Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити скаржника.

 



  1. Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.

 


 


 


Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури                                 В.І. Висоцький