Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № VІ/12546


 


         17 лютого 2012 року                                                                                  м. Яремче


 


Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі Голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Висоцького В.І., секретаря Комісії Ковбасінської Г.В., членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури: Авраменка Г.М., Антипченка В.К., Герасько Л.Ю., Батченка А.Н., Будько Н.Г., Большакова Є.В., Єзерської А.О., Коваль К.П., Руденко Г.А., Луцюка П.С., Дембіцького В.О., Мельнікова О.А., Міщенка В.В., Мультяна В.В., Павлишина Б.Я., Берещенко К.Л., Яроша І.І., Квочака С.Є., Прокопчука В.О., Ромаданової Г.Г., Ковальової О.М., Скотаря А.М. розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення голови дисциплінарної палати Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25 липня 2011 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 та заявою (доповнення до скарги) ОСОБА_1 та ОСОБА_3, –


 


ВСТАНОВИЛА:


 


            До Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури звернулася зі скаргою громадянка ОСОБА_1 на рішення голови дисциплінарної палати Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25 липня 2011 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи  відносно адвоката ОСОБА_2, у зв’язку із відсутністю підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.


            Заяниця зазначає, що адвокат ОСОБА_2 є її сусідом, і проживає в квартирі, розташованій над її квартирою поверхом вище. Протягом останніх декількох років він не виконує покладених на нього обов’язків відповідно до ст.177 Житлового кодексу України.


            Заявниця ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 порушив вимоги щодо здійснення перепланування належної йому квартири, не отримав відповідного дозволу виконкому місцевої ради, не погодив проект перепланування квартири з відповідними інстанціями і з власниками квартир, що примикають до його квартири.


У зв’язку з порушеням їх прав заявниці ОСОБА_1 і ОСОБА_3 звернулися в Торезький міський суд Донецької області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Відповідно до рішення Торезького міського суду Донецької області від 23 березня 2011 року позов до ОСОБА_2 був задоволений частково та стягнуто на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди – 4610 грн., морального шкоди – 1250 грн., а також понесені судові витрати. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 09 червня 2011 року, рішення Торезького міського суду Донецької області було частково змінено та суми матеріальної і моральної шкоди були визнані ОСОБА_1– 7571 грн. 39 коп., та ОСОБА-3– 4214 грн. 50 коп.


Далі заявниця зазначає, що адвокат ОСОБА_2 зобов’язаний відповідно до ч.4 ст.6 Правил адвокатської етики у своєму приватному житті також дотримуватися закону, не вчиняти правопорушень і не сприяти з умисно їх скоєнню іншими особами.


           Заявниця ОСОБА_1 вважає, що оскільки адвокат ОСОБА_2 порушує закон, висловлює на її адресу образи, то повинен бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. На підтвердження цього завниця привела приклад, з письмового заперечення на її позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому адвокат ОСОБА_2 зазначив: “… вони хворі люди і з ними марно розмовляти”. Отже, заявниця вважає, шо у адвоката ОСОБА_2 не було ніяких підстав так говорити про неї.


            13 січня 2012 року до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від заявниць ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надійшла заява (доповнення до скарги) в якій заявниця просить повідомити про дату засідання Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, розглянути скаргу без її участі та зазначає, що викладені доводи в своїй скарзі підтримує в повному обсязі, а також просить прийняти до своєї скарги доповнення і додаткові документи, які ще раз підтверджують той факт, що адвокат ОСОБА_2 не може мати статус адвоката.


            Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Руденко Г.А., перевіривши матеріали справи, а також враховуючи надані заявницями ОСОБА_1 та ОСОБА-3 доповнення до скарги, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.


            Перевіркою встановлено, що рішення голови дисциплінарної палати Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25 липня  2011 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, у зв’язку із відсутністю підстав для  притягнення адвоката  до дисциплінарної відповідальності прийняте після ретельної перевірки обставин, викладених у скарзі ОСОБА_1


            Як вбачається з матеріалів  перевірки та письмових пояснень адвоката ОСОБА_2,  в діях адвоката  не виявлено порушень вимог Закону України «Про  адвокатуру», інших  актів  законодавства  України,  що   регулюють  діяльність  адвокатури, в тому числі  Правил адвокатської етики,  а також   Присяги  адвоката   України.


            Відповідно до ст.16 Закону України «Про адвокатуру», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог Закону, інших актів законодавства України, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України.


            Пунктом 36 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 155/93,  передбачено застосування такого виду дисциплінарного стягнення як анулювання свідоцтва  про  право  на заняття адвокатською діяльністю, лише за порушення вимог Закону України «Про адвокатуру», інших актів законодавства України,  що   регулюють  діяльність  адвокатури,  і  Присяги адвоката України


            Абз.5 п.36 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 155/93, встановлено, що дисциплінарна палата може закрити дисциплінарну справу, якщо під час розгляду  справи переконається у необґрунтованості скарги (заяви, постанови, ухвали) та  відсутності  підстав для  притягнення  адвоката  до  дисциплінарної  відповідальності, або у недоцільності накладення на нього дисциплінарного стягнення за  вчинений ним  проступок,  або визнає, що вчинене виходить за межі дисциплінарної відповідальності  адвокатів.


             Зважаючи на вищезазначене, притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є засобом реагування на його професійну діяльність та регулюється Законом України «Про адвокатуру», іншими актами законодавства України, що регулюють діяльність  адвокатури.


             Заявниця ОСОБА_1 у своїх доводах вказує на порушення адвокатом ОСОБА_2 вимог Закону України  «Про виконавче провадження», будь – які дані, які б вказували на порушення адвокатом ОСОБА_2 законодавчих вимог до професійної діяльності адвоката відсутні.


            За таких обставин, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що скарга  ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.


 


Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, керуючись  ст.ст.14, 16 Закону України «Про адвокатуру» та п.п.10-10-1, 20 – 23-1 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, –


 


ВИРІШИЛА:


            1. Скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3- залишити без задоволення.


2.Рішення голови дисциплінарної палати Донецької обласної кваліфікаційно– дисциплінарної комісії адвокатури від 25 липня 2011 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2- залишити без задоволення.


            3. Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заявниць.


            4. Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.


 


 


Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури                             В.І. Висоцький