Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № VІ/16-831


 


         6 липня 2012 року                                                                                м. Луцьк


 


Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Висоцького В.І., секретаря Комісії Ковбасінської Г.В., членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури: Авраменка Г.М., Антипченка В.К., Герасько Л.Ю., Батченка А.Н., Будько Н.Г., Верби М.І., Єзерської А.О., Ізовітової Л.П., Коваль К.П., Комарницької О.О., Котелевської К.В., Януля В.С., Костюка В.В., Міщенка В.В., Мультяна В.В., Павлишина Б.Я., Павлової М.А., Берещенко К.Л., Яроша І.І., Квочака С.Є., Прокопчука В.О., Ромаданової Г.Г., Скотаря А.М. – розглянувши у відкритому засіданні справу за заяву ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Автономної Республіки Крим від 25 січня 2012 року про закриття дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2, –


 


ВСТАНОВИЛА:


 


ОСОБА_1. звернулась до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України з заявою про проведення перевірки і притягнення до відповідальності адвоката ОСОБА_2.


В заяві заявниця посилається на те, що 28 січня 2011 року вона уклала угоду про надання юридичної допомоги з адвокатом ОСОБА_2. по справі її сина.


Згідно з цією угодою заявниця сплатила адвокату 5000 доларів США. Заявниця стверджує, що адвокат повинна була скласти касаційну скаргу та домовитись про те, щоб її син замість 8 років позбавлення волі по вироку суду, одержав 3,5 років.


Строк касаційної скарги збігав 09 лютого 2011 року, а одержала заявниця її 14 лютого 2011 року.


Адвокат ОСОБА_2. касаційну скаргу склала недбало, тому інший адвокат її переробляв.


Адвокат ОСОБА_2. справу не контролювала, із сином не зустрічалась, зі справою не знайомилась.


Касаційну скаргу до розгляду не прийняли.


Заявниця вимагала у адвоката повернення грошей та розірвання угоди.


Адвокат ОСОБА_2. перестала відповідати на її дзвінки, в юридичній консультації її також не було, тому вона звернулась в міліцію, і тільки завдяки працівникам ВБЕЗ міста Сімферополя, адвокат пообіцяла повернути їй гроші, але до теперішнього часу угода не розірвана і гроші не повернуті.


В діях адвоката ОСОБА_2. заявниця вбачає ознаки шахрайства і просить відсторонити адвоката ОСОБА_2. від роботи та позбавити права займатися адвокатською діяльністю.


Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Берещенко К.Л., перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що заява ОСОБА_1. не підлягає задоволенню з таких підстав.


В ході перевірки, із матеріалів справи вбачається, що заявниця ОСОБА_1. 28 січня 2011 року уклала угоду з адвокатом ОСОБА_2. по справі її сина. Згідно з цією угодою заявниця сплатила адвокату 5000 доларів США за  складання касаційної скарги.


Касаційну скаргу адвокат віддала заявниці 14 лютого 2011 року, в той час як строк касаційної скарги збіг 09 лютого 2011 року. 


Касаційна скарга адвокатом була складена недбало, недобросовісно, без ознайомлення з матеріалами справи та без зустрічі з ОСОБА_3.


Касаційну скаргу Вищий спеціалізований суд України з розгляду кримінальних і цивільних справ залишив без розгляду.


Заявниця вимагала у адвоката повернути гроші і розірвати угоду. До теперішнього часу гроші не повернуті, угода не розірвана.


Як вбачається зі справи, заявниця 06 січня 2012 року та додатково 23 січня 2012 року, звернулась із заявою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Автономної Республіки Крим.


Із письмових пояснень адвоката ОСОБА_2. і пояснень на дисциплінарній палаті вбачається, що адвокат не заперечує факту укладення угоди 28 січня 2012 року та одержання за складання касаційної скарги відносно сина ОСОБА_1. 5000 доларів США.


Касаційну скаргу вона склала в день укладення угоди 28 січня 2011 року, користуючись документами, які їй надала ОСОБА_1., з матеріалами кримінальної справи не знайомилась, з засудженим ОСОБА_3. не зустрічалась.


Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Автономної Республіки Крим правильно прийшла до висновку про недобросовісне відношення до виконання своїх професійних обов’язків адвокатом ОСОБА_2., що свідчить про порушення адвокатом ст.7 Закону України «Про адвокатуру», ст.ст.6, 10 Правил адвокатської етики. Крім того, гонорар, згідно зі ст.33 Правил адвокатської етики, повинен бути законним до порядку внесення та розумно обґрунтованим по розміру.


В даному випадку розмір гонорару не відповідає роботі, що виконана адвокатом.


Разом з тим, згідно із ст. 34 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури дисциплінарне стягнення на адвоката може бути накладено не пізніше шести місяців від дня скоєння проступку.


Події, які були предметом розгляду на дисциплінарній палаті, відбулися в січні-лютому 2011 року. Тобто строк для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності збіг. Тому, дисциплінарне провадження по скарзі ОСОБА_1. підлягає закриттю.


Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Автономної Республіки Крим від 25 січня 2012 року дисциплінарне провадження по скарзі ОСОБА_1. відносно адвоката ОСОБА_2. провадженням закрили у зв’язку зі спливом строку для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. В частині, що стосується обвинувачення адвоката ОСОБА_2. в шахрайстві по відношенню до ОСОБА_1., дисциплінарне провадження закрили у зв’язку з тим, що вирішення даного питання не входить до компетенції дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.


При винесені рішення дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Автономної Республіки Крим враховані всі зібрані матеріали по справі, їм надана належна оцінка, а тому вказане рішення є обґрунтованим.


Вимога заявниці ОСОБА_1. про позбавлення права адвоката ОСОБА_2 заняття адвокатською діяльністю не підлягає задоволенню, у зв’язку з тим, що до компетенції Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, відповідно до п.10 Положення про Вищу кваліфікаційної комісії адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 5 травня 1993 року №155/93, не входить прийняття рішень про припинення адвокатської діяльності та анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.


 


Враховуючи викладене, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, керуючись ст.ст.14, 16 Закону України «Про адвокатуру» та п.п.10, 101, 20-231  Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, –


 


ВИРІШИЛА:


 


1.   Скаргу громадянки ОСОБА_1 – залишити без задоволення.


2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Автономної Республіки Крим від 25 січня 2012 року про закриття дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2 – залишити без змін.


3. Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняття рішення повідомити скаржницю.


4. Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.


 


 


Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури                             В.І. Висоцький