Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № VІ/16-828


 


         6 липня 2012 року                                                                                м. Луцьк


 


Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Висоцького В.І., секретаря Комісії Ковбасінської Г.В., членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури: Авраменка Г.М., Антипченка В.К., Герасько Л.Ю., Батченка А.Н., Будько Н.Г., Верби М.І., Ізовітової Л.П., Коваль К.П., Комарницької О.О., Котелевської К.В., Януля В.С., Костюка В.В., Міщенка В.В., Мультяна В.В., Павлишина Б.Я., Павлової М.А., Яроша І.І., Квочака С.Є., Прокопчука В.О., Ромаданової Г.Г., Сергеєвої С.А., Скотаря А.М. – розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Івано-Франківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21 грудня 2011 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження  відносно адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у зв’язку з відсутністю підстав для притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, –


 


ВСТАНОВИЛА:


 


04 квітня 2012 року до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України надійшла скарга ОСОБА_1. на рішення  дисциплінарної палати Івано-Франківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії   адвокатури  від 21 грудня 2011 року про  відмову  в порушенні  дисциплінарного провадження  відносно адвокатів ОСОБА_2. та ОСОБА_3.


24 травня 2012 року ОСОБА_1. надіслала до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України додаткову заяву про підтвердження своєї первісної заяви та копії матеріалів по її справах на 36 аркушах.  


05 липня 2012 року до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України надійшли від скаржниці додаткові документи до скарги на дії адвокатів ОСОБА_2. та ОСОБА_3.


Скаржниця не згодна з оскаржуваним рішенням та вважає, що в задоволенні її скарги було безпідставно відмовлено, а висновок дисциплінарної палати про відсутність підстав для притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, є необґрунтованим. ОСОБА_1. зазначила, що адвокат ОСОБА_2., з яким вона уклала контракт на надання їй юридичної допомоги по цивільній справі, як позивачу, порушив адвокатську етику, не виконав умови їх контракту та повинен повернути їй сплачений гонорар у сумі 2000 грн. Адвокат ОСОБА_3., який представляв у суді інтереси  відповідача по справі за її позовом про стягнення боргу, використав професійні знання і допоміг відповідачу, з яким вона проживала у  цивільному шлюбі, уникнути  сплати боргу. На її думку, дії адвоката ОСОБА_3. суперечать Присязі адвоката України, принципам чесності, справедливості і принциповості. Вона просить Вищу кваліфікаційну комісії адвокатури на підставі ст.16 Закону України «Про адвокатуру» анулювати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_3. та призупинити дію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_2. Крім того, прийняти рішення щодо зміни голови та членів дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, оскільки вони, на її думку, порушили її права, у зв’язку з чим не можуть приймати участь у роботі Комісії.


            Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Котелевську К.В., перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_1. не підлягає задоволенню з наступних підстав.


Із матеріалів перевірки встановлено, що 09 грудня 2011 року ОСОБА_1.    звернулася до дисциплінарної палати Івано-Франківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із двома  скаргами на  дії адвоката ОСОБА_2. та  адвоката ОСОБА_3., та просила розглядати їх в одному провадженні. Вона зазначала, що адвокат ОСОБА_2., який надавав їй юридичну допомогу згідно контракту від 07 вересня 2009 року як позивачу по цивільній справі, не виконав належним чином умови контракту, гонорар в сумі дві тисячі гривень не відпрацював, на її думку, в результаті «непрофесійних дій адвоката» порушені її права та вона зневірилася у правосудді. Адвокат ОСОБА_3. надавав юридичну допомогу відповідачу по цій же цивільній справі, склав відповідачу цивільний позов та був присутній у судовому засіданні, як слухач, коли розглядалася справа. Скаржниця вважає, що адвокату ОСОБА_4 непристойно надавати юридичну допомогу такій особі, якою є відповідач по справі, якому він допоміг відстояти його права. 


Із матеріалів перевірки встановлено, що по скарзі  ОСОБА_1. на дії адвокатів ОСОБА_2. та ОСОБА_3. членом дисциплінарної палати Івано-Франківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зроблена перевірка та складено письмовий висновок, згідно якого відсутні підстави для притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.


Відповідно до вимог ст.17 Правил адвокатської етики 07 вересня 2009 року адвокатом ОСОБА_2. складена письмова угода з ОСОБА_1. (контракт), згідно якої клієнт уповноважував  адвоката представляти її інтереси в Івано-Франківському міському суді по справі за цивільним позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_4. про стягнення боргу в сумі 300 євро, завданих моральних збитків, ознайомитись з матеріалами справи в Івано-Франківському МВ УМВС або отримати копії матеріалів, підготувати скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4. або підготувати заяву про злочин, вчинений ОСОБА_5.


 Із пояснень адвоката ОСОБА_2. та наданих копій складених ним документів, адвокатом виконані умови контракту в повному обсязі. Рішенням Івано-Франківського міського суду позов ОСОБА_1. до ОСОБА_4. за участю адвоката ОСОБА_2. було задоволено частково: суд в повному обсязі задовольнив вимогу про стягнення боргу, відмовив у стягненні моральної шкоди та стягнув на її користь судові витрати. Адвокат ОСОБА_2. склав апеляційну скаргу на рішення суду. З даного приводу між ОСОБА_1. та адвокатом ОСОБА_2. були складені та підписані акти виконаних робіт від 09 вересня 2009 року та від 25 вересня 2009 року, в яких вказано перелік робіт та  відсутність взаємних претензій. Термін угоди між скаржницею та адвокатом закінчився 07 вересня 2010 року.


Перевіркою матеріалів справи встановлено, що підстав для порушення дисциплінарного провадження щодо адвокатів ОСОБА_2. та ОСОБА_3. не виявлено.


Адвокат ОСОБА_3. приймав участь у справі як представник відповідача і ні в яких стосунках зі скаржницею не перебував. Ніяких претензій до нього ні ОСОБА_4., ні його представник ОСОБА_5. не мають. Як встановлено із матеріалів перевірки та із пояснень адвоката ОСОБА_3., дотримуючись принципів адвокатської етики, він жодного разу не спілкувався з ОСОБА_1. особисто.


Із  матеріалів справи  вбачається, що рішення  дисциплінарної палати Івано-Франківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21 грудня 2011 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвокатів ОСОБА_2. та ОСОБА_3. прийнято колегіально та одноголосно на засіданні дисциплінарної палати на підставі ч.3 ст.12 Закону України «Про адвокатуру», п.п.26, 34, 35, 36, 38 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Згідно протоколу засідання дисциплінарної палати на засіданні були  присутні адвокати ОСОБА_2. та ОСОБА_3. і скаржниця, яка  не заявляла відводів членам дисциплінарної палати.


В результаті перевірки порушень діючого законодавства про адвокатуру в діях голови та членів  дисциплінарної палати не виявлено.


В рішенні дисциплінарної палати правомірно зазначено, що спір щодо повернення внесеного адвокату ОСОБА_2. гонорару відповідно до ст.12 Закону України «Про адвокатуру»  підлягає розгляду у судовому порядку, дисциплінарна палата не правомочна розглядати скаргу у такому обсязі.


 Прийняття рішень про застосування до адвокатів дисциплінарних стягнень належить до виключної компетенції регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, що передбачено Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію  адвокатур, затвердженим Указом Президента України від 5 травня 1993 року №155/93. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури в даному випадку відіграє роль другої інстанції, і не може розглядати скаргу в такому обсязі.


 За таких обставин, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що скарга не підлягає задоволенню.


 Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що рішення  дисциплінарної палати Івано-Франківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21 грудня 2011 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвокатів ОСОБА_2. та ОСОБА_3., у зв’язку з відсутністю підстав для притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності є обґрунтованим та не підлягає скасуванню, а скарга не підлягає задоволенню.


           


Враховуючи викладене, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, керуючись ст.14 Закону України «Про адвокатуру», п.п.10, 20 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури,-


 


ВИРІШИЛА:


 


1.      Скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.


2. Рішення дисциплінарної палати Івано-Франківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21 грудня 2011 року про  відмову  в порушенні  дисциплінарного провадження  відносно адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у зв’язку з відсутністю підстав для притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності – залишити без змін.


3. Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити скаржницю.  


4.  Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.         


 


 


Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури                             В.І. Висоцький