Роз’яснення

Print This Post

РОЗ’ЯСНЕННЯ


про допуск до складання  кваліфікаційних іспитів особи, яка має інвалідність


 


8 лютого 2008 року                                                                                                     м. Київ


 


З А Т В Е Р Д Ж Е Н О


Рішенням Вищої кваліфікаційної


комісії адвокатури


від 08.02.2008 року № V/2-50


 


 


До Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури надходять звернення регіональних кваліфікаційних комісій адвокатури щодо можливості складання кваліфікаційних іспитів та отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особами, які мають довідку про встановлення групи інвалідності у зв’язку з травмою та працею з обмеженим психоемоційним станом.


 Розглянувши це питання,  Вища кваліфікаційна комісія адвокатури на підставі п. 10-1 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, вважає за необхідне роз’яснити наступне.


Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України  від 19.12.1992 року, № 2887-Х11 «Про адвокатуру» адвокатом  може  бути  особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену  дипломом  України  або  відповідно  до міжнародних договорів  України  дипломом  іншої  країни, стаж роботи у галузі права  не  менше  двох  років,  володіє  державною  мовою,  склала кваліфікаційні  іспити,  одержала в Україні свідоцтво про право на
зайняття адвокатською  діяльністю.


 В ч. 2 статті 2 Закону України «Про адвокатуру» зазначено, що адвокат  не  може  працювати  в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ,  службі  безпеки,   органах державного управління.  Крім того, адвокатом не може бути особа, яка має судимість.


 Стаття 17 вказаного Закону визначає, що  адвокатська діяльність може бути припинена, а видане Свідоцтво анульоване у випадку обмеження судом дієздатності адвоката або визнання адвоката недієздатним.


 Проте такий захід може бути застосований лише у випадку вже виданого свідоцтва за наявності достатніх підстав.


При цьому ні Законом України «Про адвокатуру», ні Порядком складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно – дисциплінарних комісіях адвокатури, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України від 01.10.1999 року, № 6/2, жодними іншим нормативними актами, що регулюють здійснення адвокатської діяльності, не передбачено будь – яких інших обмежень, пов’язаних зі складанням іспитів та отриманням Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, в тому числі особою, яка будучи учасником війни  та внаслідок отриманої травми, набула статусу інваліда третьої групи з працею з обмеженим психоемоційним станом.


 Законодавство про адвокатуру не пов’язує наявність фізичних обмежень, в тому числі травмування, з неможливістю отримання особою Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та набуття статусу адвоката.


Такими чином,  при умові надання особою документу про юридичну освіту, підтверджену дипломом, наявності у неї стажу роботи в галузі права не менше двох років, володіння державною мовою та  успішного складання іспиту для отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, цій особі не може бути відмовлено у видачі Свідоцтва та праві займатись адвокатською діяльністю.