УЗАГАЛЬНЕННЯ дисциплінарної практики щодо бездіяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № IX-002/2024

20 вересня 2024 року
с. Тур’я-Пасіка

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., Заступників Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Котелевської К.В., Темнохудової З.В., Одновола В.К., Мягкого А.В., Приходька О.І., Ульчака Б.І., Чернобай Н.Б., Подольної Т.А., Дуліч Т.В., Пшеничного О.Л., Притули О.Б., Тарасової А.М., Кузьмінського О.О., Дімчогло М.І., Соботника В.Й., Волчо В.В., Усманова М.А., розглянувши у відкритому засіданні довідку, яка містить пропозиції та узагальнення з актуальних для вирішення питань дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, –

ВСТАНОВИЛА:

Формування однакових загальних підходів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури у питанні практичного застосування норм права під час дисциплінарних проваджень потребує відповідних узагальнень практики.

Заслухавши доповідь та пропозиції Заступника Голови ВКДКА Місяця А.П., відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 52 Закону, п/п. 2 п. 3 розділу 2 Положення про ВКДКА, п. 4.1, п. 4.4. Регламенту ВКДКА, а також з метою забезпечення правильного й однакового застосування законодавства при розгляді кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

Затвердити Узагальнення дисциплінарної практики щодо бездіяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Додаток: Узагальнення дисциплінарної практики щодо бездіяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Висновки з питань узагальнення практики носять рекомендаційний характер для кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної
комісії адвокатури                    С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                    Ю.І. Клечановська

ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури
№ IX-002/2024 від 20.09.2024

УЗАГАЛЬНЕННЯ
дисциплінарної практики

щодо бездіяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури
  1. Відповідно до ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон) кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі – КДКА) утворюється з метою, зокрема, вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів відноситься до повноважень КДКА. У передбачених Законом випадках повноваження КДКА здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата (далі – ДП).

Відповідно до п. 4.8. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 № 268 (далі – Регламент КДКА), до компетенції ДП КДКА відноситься розгляд заяв (скарг) громадян, поданих на адвокатів; вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, розгляд порушених з цих питань справ.

Голова КДКА організовує і забезпечує ведення діловодства кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Саме дисциплінарне провадження здійснюється в порядку, визначеному розділом VI Закону та відповідно до Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (далі – Положення).

Відповідно до ст. 52 Закону Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі – ВКДКА або Вища комісія) розглядає скарги, в тому числі, на бездіяльність КДКА.

За своїм змістом бездіяльність полягає у не вчиненні у встановлений законом строк дії, яку суб’єкт (КДКА, ДП, голова чи член КДКА або ДП) повинен був вчинити.

Практика розгляду ВКДКА скарг на бездіяльність КДКА дає підстави дійти наступних висновків.

  1. Несвоєчасний розгляд дисциплінарною палатою питання про порушення дисциплінарної справи свідчить про бездіяльність КДКА.

До КДКА надійшла скарга щодо поведінки адвоката. Вона була передана голові ДП, який доручив провести перевірку члену палати. Останній одразу запропонував адвокату ознайомитися з матеріалами скарги та надати свої пояснення. Таким чином, перевірку матеріалів дисциплінарного провадження було фактично розпочато.

На 35-й день з дня доручення про проведення перевірки, на засіданні ДП доповідач у справі попросив про продовження строків перевірки ще на два місяці. Наприкінці цього строку доповідачем була складена довідка.

Заявник подав скаргу до ВКДКА на бездіяльність КДКА щодо нерозгляду його скарги. У КДКА були витребувані матеріали, що були взяті до уваги при розгляді скарги відносно адвоката. Також Вища комісія попросила надати інформацію щодо дій, які були здійснені КДКА в межах розгляду скарги.

Лише після цього дисциплінарною палатою КДКА було порушено дисциплінарну справу відносно адвоката.

Проаналізувавши матеріали провадження, у ВКДКА зʼясували, що проведення перевірки тривало 132 дні (з моменту, коли скарга надійшла до КДКА до дня, коли ДП ухвалила рішення про порушення справи).

Відповідно до ст. 24 Положення, довідка та всі матеріали перевірки мають подаватися на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше 30 днів з дня початку перевірки. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

Разом з цим, розгляд питання продовження строків перевірки відбувався на 35-й день з моменту її початку. Тобто на момент розгляду вказаного питання уже було допущено перевищення строків.

Крім цього, хоча продовження строків перевірки є дискреційним повноваженням КДКА, це не означає, що така дискреція є безмежною, оскільки розгляд дисциплінарного провадження має бути завершений у розумний строк.

Формулювання у ст. 24 Положення дають змогу зробити висновок, що КДКА має уникати перевищення строку, поки це вбачається за можливе. Якщо ж уникнути цього неможливо, таке перевищення має бути належним чином обґрунтоване. При цьому, доводи члена дисциплінарної палати, на підставі яких було ухвалене рішення про продовження строків перевірки, не підтверджувалися матеріалами провадження.

За таких обставин продовження строку проведення перевірки з 30 до 90 днів не може вважатися обґрунтованим, а тому ВКДКА дійшла висновку, що доводи скарги про протиправну бездіяльність КДКА підтвердилися (рішення № VIІ-003/2023 від 27.07.2023).

Аналогічну ситуацію, повʼязану із безпідставним перевищенням КДКА встановлених строків розгляду скарг, ВКДКА аналізувала у рішенні № ХІІ-002/2023 від 28.12.2023.

  1. Залишення без розгляду скарги та її повернення заявнику через невиконання останнім вимог Положення не є бездіяльністю.

Подавши скаргу на поведінку адвоката, заявниця неодноразово зверталася до КДКА з проханням повідомити її про результати розгляду. Оскільки ці заяви залишилися без задоволення, вона звернулася до ВКДКА зі скаргою на бездіяльність КДКА.

Перевіривши доводи та запитавши пояснення, було встановлено, що скаргу було повернуто заявниці як таку, що не відповідає вимогам ст. 14 Положення, а саме: до неї не було додано письмової згоди на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення.

Відповідно до ст. 15 Положення, заява (скарга), оформлена без дотримання вимог ст. 14 повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз’ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження.

Відповідь скаржниці було зареєстровано у журналі вихідної кореспонденції та направлено рекомендованим листом за адресою вказаною у скарзі. Аналогічним чином їй надавалися відповіді на заяви про надання інформації за результатами розгляду вищевказаної скарги.

Таким чином, ВКДКА встановила, що в.о. голови КДКА при поверненні скарги діяв в межах своїх повноважень (рішення № ХІ-014/2023 від 30.11.2023).

Під час розгляду ВКДКА іншої скарги на бездіяльність КДКА були встановлені численні порушення заявником вимог Положення щодо оформлення скарги, зокрема: скарга була подана в одному примірнику, бракувало додатків, на які містилися посилання, не надавалися докази на підтвердження обставин, зазначених у скарзі, а також відсутнє прохання до КДКА про їх витребування. На підставі ст. 15 Положення звернення повернули скаржнику, розʼяснивши при цьому нормативні вимоги. Відтак, у ВКДКА дійшли висновку про обґрунтованість та правомірність дій голови КДКА (рішення № VIІІ-008/2023 від 31.08.2023).

З аналогічних обставин ВКДКА були ухвалені рішення № VІ-008/2024 від 28.06.2024 (в скарзі не були вказані поштова адреса, номер засобу звʼязку та адреса електронної пошти адвоката) та № ІІ-012/2024 від 29.02.2024 (до скарг не додано письмової згоди на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, не надано доказів, на підтвердження обставин, якими обґрунтовувалися заяви, не надано копії скарг та копії всіх документів).

  1. Ігнорування КДКА запитів Голови ВКДКА не перешкоджає розгляду скарг на бездіяльність КДКА та враховується під час ухвалення рішення по суті скарги.

До ВКДКА надійшла скарга на бездіяльність КДКА щодо нерозгляду скарги відносно адвоката. Голова ВКДКА листами тричі витребував у КДКА матеріали, що були взяті до уваги комісією при нерозгляді скарги, а також інформацію щодо дій, які були здійснені КДКА. Проте, такі запити були проігноровані (відповіді на них не були надані).

Згідно з п. 8.11. Регламенту КДКА остання зобов’язана не пізніше трьох робочих днів з дня отримання запиту члена ВКДКА щодо отримання документів, інформації та інших даних, необхідних для проведення перевірки в рамках розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність регіональних КДКА, направити відповідь на офіційну адресу ВКДКА.

Оцінивши доводи, викладені у скарзі на бездіяльність, було враховано, що КДКА не повідомила ВКДКА про вчинення належних дій щодо розгляду скарги особи відносно адвоката, та чи дотримано процедуру, передбачену чинним законодавством.

З урахуванням цього ВКДКА було констатовано протиправну бездіяльність КДКА (рішення № ХІІ-003/2023 від 28.12.2023).

Аналогічна позиція була висловлена у рішеннях ВКДКА № ХІІ-006/2023 від 28.12.2023, № VІ-005/2024 від 27.06.2024.

  1. Помилки в оцінці обставин справи можуть стати причиною не вчинення дій, які КДКА повинна була вчинити.

КДКА повернула скаргу на адвоката без розгляду на підставі того, що відповідно до ст. 18 Положення не підлягають розгляду і повертаються повторні заяви до однієї і тієї ж кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від одного і того ж скаржника з одного і того ж питання, якщо перша заява була вирішена по суті. Скаржника повідомили, що рішенням ДП адвоката вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності з того ж питання, яке порушується у заяві.

Особа не погодилася із таким рішенням і звернулася до ВКДКА. Проаналізувавши обставини, у Вищій комісії підтвердили, що обидві скарги дійсно були подані до однієї і тієї ж КДКА від одного і того ж скаржника. Однак, питання які ставилися у другій скарзі та питання, які раніше були розглянуті ДП КДКА, є різними.

З урахуванням цього ВКДКА зробила висновок, що КДКА мала прийняти скаргу до розгляду та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення (рішення № ІІ-004/2024 від 29.02.2024).

  1. Неправомочність засідання ДП, на якому мала розглядатися скарга (відсутність кворуму), не свідчить про бездіяльність.

Особа подала скаргу на поведінку адвоката, яка була зареєстрована у КДКА і передана до ДП. На виконання вимог Закону та Положення головою ДП було видано доручення про проведення перевірки відомостей, а член ДП за підсумками такої перевірки склав довідку і разом з матеріалами перевірки подав її на розгляд ДП. Довідку і матеріали перевірки було включено до порядку денного засідання ДП, яке не відбулося через відсутність правомочності (відповідно до ч. 6 ст. 50 Закону засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів). Тому розгляд питання було відкладено.

Особа звернулася до ВКДКА зі скаргою на бездіяльність ДП. Утім, на момент розгляду цього питання, КДКА розглянула скаргу особи та прийняла за результатами відповідне рішення.

Зваживши на всі обставини, ВКДКА вирішила залишити скаргу на бездіяльність КДКА без задоволення (рішення № ІV-001/2024 від 25.04.2024).

Аналогічних висновків ВКДКА дійшла у рішеннях № V-001/2024 від 23.05.2024, № ІV-003/2024 від 25.04.2024.

  1. Хоча бездіяльність, як правило, характеризується пасивною поведінкою, водночас вона може поєднуватися із вчиненням інших дій. Так, вирішення питання про самовідвід членів ДП в неналежний спосіб може спричинити затягування розгляду дисциплінарної справи, що в свою чергу може розцінюватися як бездіяльність.

Під час розгляду скарги дисциплінарна палата на своєму засіданні вирішила питання про самовідвід членів ДП. При цьому кількість осіб, які брали участь у голосуваннях про задоволення заяв про самовідвід членів ДП не змінювалась. Тобто з усіх наступних питань продовжували голосувати особи, які фактично були відведені.

Згідно з п. 4 Узагальнення дисциплінарної практики КДКА щодо розгляду заяв про відводи (самовідводи), затвердженого рішенням ВКДКА № ХІ-021/2019 від 08.11.2019, у разі з’явлення відводу кільком членам КДКА або усьому складу палати, питання має розглядатися послідовно, а рішення прийматися відносно кожного члена окремо. У разі задоволення відводу, відведений член КДКА повинен перебувати за межами зали засідання, де відбувається обговорення і голосування із відповідних питань, не може брати участі в засіданні.

Через це порушення ВКДКА зробила висновок, що вирішення питання про самовідвід членів ДП в неналежний спосіб спричинило суттєве затягування розгляду дисциплінарної справи, оскільки відповідні матеріали були безпідставно направлені до ВКДКА.

Разом з іншими обставинами, ВКДКА вирішила, що ДП допустила протиправну бездіяльність під час розгляду скарги (рішення № ХІІ-004/2023 від 28.12.2023).

  1. Про затягування розгляду справи та бездіяльність також може свідчити порушення строків надання КДКА матеріалів до ВКДКА.

Коли через самовідводи членів у ДП зник кворум та була встановлена неможливість закінчення проведення перевірки щодо обставин, викладених у скарзі, КДКА передала до ВКДКА матеріали справи для перерозподілу до КДКА іншого регіону лише через 55 днів після відповідного засідання дисциплінарної палати КДКА.

В цілому ж з моменту початку проведення перевірки до моменту передачі матеріалів справи до ВКДКА пройшло 111 днів. Це, на думку ВКДКА свідчило про затягування розгляду скарги з протиправних причин (рішення № VІ-002/2024 від 27.06.2024).