Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № ІII-004/2013

15 березня 2013 року                                                                                                   м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А. та Бєляєва О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Борсука П.Й., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Котелевської К.В., Кравченка П.А., Міняйла В.О., Ноцького О.В., Одновола В.К., Петренка В.М.,  Пшеничного О.Л., Рогозянської С.О., Соботника В.Й., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Таргонія В.О., Удовиченка С.В., Шестака В.С., Яценка О.А. – розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області від 26 листопада 2012 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_5, –

ВСТАНОВИЛА:

14 грудня 2013 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, на рішення дисциплінарної палати КДКА Запорізької області від 26 листопада 2012 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_5 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3 від 15.04.1994 р., виданого КДКА Запорізької області).

У скарзі заявниками зазначено, що 6 вересня 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на підставі ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», звернулись до дисциплінарної палати КДКА Запорізької області зі скаргою на бездіяльність адвоката ОСОБА_5, з яким уклали угоду на захист своїх синів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та сплатили адвокату узгоджений гонорар. 27 квітня 2011 року у відношенні їх синів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу по ч. 2 ст. 186 КК України. 24 червня 2011 року їхні дії було перекваліфіковано на ч. 2 ст. 187 КК України. 26 грудня 2011 року Енергодарським міським судом було винесено вирок, відповідно до якого обох підсудних було визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 122, ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з випробувальним строком на 3 роки. 27 лютого 2011 року Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Запорізької області було задоволено апеляцію прокурора, вирок скасовано, справу повернуто на новий розгляд у зв’язку з невірною перекваліфікацією дій засуджених з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 186 КК України. 6 серпня 2012 року угоду про надання правової допомоги було розірвано. 13 серпня 2012 року вироком Енергодарського міського суду Запорізької області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначено покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить кожному. Ухвалою судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Запорізької області вирок суду першої інстанції змінено, дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст.187 КК України перекваліфіковано на ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 186 КК України та засуджено до 2 років позбавлення волі, а дії ОСОБА_2 перекваліфіковано з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 1 ст. 122 КК України та призначено покарання у вигляді одного року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України засуджені звільнені від покарання з випробувальним строком два роки кожному. Крім того, адвокат ОСОБА_5 здійснював захист ОСОБА_1 по справі за звинуваченням останнього по ст. 286 ч.1 КК України, але претензій до нього по цій справі у скаржників немає.

Заявники ОСОБА_3та ОСОБА_4 вважають, що адвокатом ОСОБА_5 не були доведені мета та цілі дій підзахисних, в дебатах запропонована невірна кваліфікація дій підсудних, отже, адвокатом порушені вимоги ст. 6, 7, 20, 32, 55, 31, 33, 36, 37, 44 Правил адвокатської етики та вимагають об’єктивно розглянути скаргу на бездіяльність адвоката ОСОБА_5 та прийняти рішення про повернення гонорару.

21 листопада 2012 року членом дисциплінарної палати КДКА Запорізької області ОСОБА_6 вивчено матеріали справи, витребувано письмове пояснення адвоката ОСОБА_5, за результатами перевірки по скарзі складено довідку.

26 листопада 2012 року дисциплінарна палата КДКА Запорізької області розглянула скаргу, заслухавши доповідь члена дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_6, яка проводила перевірку по скарзі, та винесла рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження у відношенні адвоката ОСОБА_5, та письмово повідомила про це у встановлені законом строки ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

У заяві про оскарження рішення дисциплінарної палати  КДКА Запорізької області від 26 листопада 2012 року скаржники вважають, що  рішення дисциплінарної палати спирається на матеріали, які не мають жодного відношення до адвоката ОСОБА_5, є неточним, що не може мати місце при перевірці, є необ’єктивним.

Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_7, перевіривши матеріали скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури  вважає, що скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження:

–             угоди на надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_5 були укладені 28 квітня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно та  долучені до матеріалів дисциплінарної справи;

–             до дисциплінарної палати КДКА Запорізької області від ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як осіб, які безпосередньо укладали угоду на захист з адвокатом ОСОБА_5, скарг не надходило;

–             угод між заявниками ОСОБА_3, ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_5 про надання правової допомоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не укладалось, до скарги на бездіяльність адвоката доказів про існування таких угод не надано;

–              матеріали дисциплінарного провадження та наявні судові рішення не містять жодного доказу про те, що адвокат ОСОБА_5 з причин, що не є поважними, не з’являвся в судові засідання  та навмисно затягував розгляд справи;

–              до матеріалів справи долучені клопотання адвоката по кримінальним справам з додатками;

–              не міститься доказів того, що адвокат ОСОБА_5 впливав на визнання вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України. Навпаки, відповідно до судових дебатів 3.05.2012 року, адвокат не був згоден з такою кваліфікацією та вимагав перекваліфікації дій підзахисних;

–                вирок  Енергодарського міського суду Запорізької області від 13.08.2012 року, яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були визнані винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та засуджені до семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що їм належить, був винесений за участю захисника ОСОБА_8.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,  до повноважень дисциплінарної палати, яка входить до складу КДКА належать: організація та проведення кваліфікаційних іспитів, прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України. Вирішення питання про гонорар не входить до компетенції дисциплінарної палати.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Наведені доводи підтверджують правильність висновків дисциплінарної палати КДКА Запорізької області про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_5.

На підставі викладеного, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись п.1 ч.5 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.6.2.1. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, пунктом 3.6.5. (1) Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

1. Скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 – залишити без задоволення, а рішення дисциплінарної палати  кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області від 26 листопада 2012 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно  адвоката ОСОБА_5 – без змін.

2. Матеріали справи повернути до регіональної КДКА.

3. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії  про прийняте  рішення повідомити скаржників.

4. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

 

Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури                      В.М. Загарія

Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури                  І.Б. Піх