Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ   № IV-006/2013

19 квітня 2013 року                                                                                                         м. Київ

 

 

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступників голови  Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Макарова О.А. та Бєляєва О.А., секретаря   Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів  Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Борсука П.Й., Вагіної Н.А., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Котелевської К.В., Кравченка П.А., Левчук Т.В., Міняйла В.О., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Одновола В.К., Петренка В.М., Подольної Т.А.,  Пшеничного О.Л., Рогозянської С.О., Соботника В.Й., Стройванса В.Л., Таргонія В.О., Удовиченка С.В., Шестака В.С., Яценка О.А. – розглянувши у відкритому засіданні справу  за скаргою ОСОБА_1 на рішення №5-1/2013 дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області від 18 лютого 2013 року стосовно адвоката ОСОБА_2,-

 

ВСТАНОВИЛА:

 

18 березня 2013 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла заява громадянина ОСОБА_1 про оскарження рішення дисциплінарної палати  кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області №5-1/2013 від 18 лютого 2013 року у якій вказано, що доповідач по його скарзі у дисциплінарній палаті кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області ОСОБА_3 не приділив уваги доданим до скарги фактам підробки підписів довірителів ОСОБА_2. У той же час ОСОБА_3 багато уваги приділив побічним ознакам, цитуючи пояснення ОСОБА_2 і ОСОБА_4, чим ввів в оману членів колегії при прийнятті рішення, але при цьому ігнорував основні положення колективної скарги. Решта згаданої заяви ОСОБА_1 присвячена полеміці з процесуальними документами, складеними адвокатом ОСОБА_2 по цивільних справах, в яких брав участь і ОСОБА_1.

 

Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи дисциплінарної палати КДКА Запорізької області за рішенням №5-1/2013 від 18.02.13 року стосовно адвоката ОСОБА_2, ВКДКА встановила наступне.

 

14.01.13 року до дисциплінарної палати КДКА Запорізької області надійшла колективна скарга на протиправні дії адвоката ОСОБА_2 при розгляді справ в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя про витребування майна з чужого незаконного володіння. В цій скарзі, на відміну від заяви громадянина ОСОБА_1, що надійшла до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, міститься звинувачення ОСОБА_2 у приховуванні від судів першої та другої інстанцій факту смерті її довірителя ОСОБА_6, відповідача по справі.

11.02.13 року до дисциплінарної палати КДКА Запорізької області надійшла заява ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які раніше із ОСОБА_1 підписали  колективну скаргу від 14.01.13р., в  якій вони просять дисциплінарну палату залишити скаргу без розгляду через некоректність формулювань цієї колективної скарги. У зв`язку з цим дисциплінарна палата розглянула дану скаргу не як колективну, а індивідуальну, подану громадянином ОСОБА_1.

Цивільні справи, у яких з 2009 року адвокат ОСОБА_2 представляє відповідача ОСОБА_6 та третіх осіб на боці відповідача – ОСОБА_10 і ЮРИДИЧНА ОСОБА_1, розглядались судом Орджонікідзевського району м.Запоріжжя за позовом прокурора цього району в інтересах мешканця будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_11, а також за позовом ОСОБА_7, мешканки того ж будинку. Зміст судового спору полягає у визначення підвального приміщення площею 215,65 м2за адресою: АДРЕСА_2/1 як нежитлового чи допоміжного. ОСОБА_1, також мешканець будинку №11, у справах представляє інтереси позивачів ОСОБА_11 та ОСОБА_7.

 

Ухвалами від 19.09.10 року і 29.11.12 року суд задовольнив заяву прокурора Орджонікідзевського району про залишення позовної заяви в інтересах ОСОБА_11 без розгляду та аналогічну заяву самого ОСОБА_11. Рішенням від 25.01.13 року Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя в позові ОСОБА_7 відмовив.

 

Зі змісту рішення №5-1/2013 дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області від 18 лютого 2013 року вбачається, що палатою  досліджені всі доводи скарги ОСОБА_1, його доводам надано належну оцінку і зроблено правомірний висновок про відсутність у скарзі даних про наявність ознак дисциплінарного  проступку в діях адвоката ОСОБА_2.

Зокрема, доводи скарги ОСОБА_1 про те, що адвокат ОСОБА_2 ошукала суди першої і другої інстанцій, не повідомивши про смерть її клієнта ОСОБА_6, спростовуються поясненнями як адвоката про її необізнаність щодо факту його смерті на момент судових засідань, так і поясненнями ОСОБА_4, доньки померлого. Остання  вказала, що  про смерть свого батька, яка трапилась  за два тижні до винесення рішення судом, вона не повідомила ні суд, ні адвоката в силу її психічного та фізичного стану, пов`язаного зі смертю батька. Будь-які докази, що спростовували б ці пояснення адвоката ОСОБА_2 та ОСОБА_4, ОСОБА_1 не навів.

Також безпідставними є твердження ОСОБА_1 відносно підписів на угодах, укладених між відповідачем ОСОБА_6 і адвокатом ОСОБА_2, третьою особою ОСОБА_10 та адвокатом ОСОБА_2, про надання адвокатських послуг. На підставі цих угод суд допустив її, як адвоката, до участі у справі. В нотаріально посвідченій заяві ОСОБА_10 вказав, що саме ним підписано угоду про надання правових послуг від 28.11.12р. з адвокатом ОСОБА_2. Жодного доказу, крім власних міркувань відносно неідентичності підписів вказаних осіб на різних документах, ОСОБА_1 не наводить.

З рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 25.01.13 року, яким відмовлено ОСОБА_7 у задоволенні позову, убачається, що суд погодився зі значною кількістю доводів адвоката ОСОБА_2. У такому випадку ОСОБА_1, як представник позивача, має передбачену законом можливість спростувати в апеляційній скарзі правову позицію свого процесуального опонента адвоката ОСОБА_2.

Відповідно до ст.36 ч.2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.

Враховуючи викладене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись п.1 ч.5 ст.52 Закону України  «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п. 6.2.1. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, п.3.6.5.(1) Регламенту  Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури,

ВИРІШИЛА:

1. Скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

2. Рішення №5-1/2013 дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області від 18 лютого 2013 року, яким у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 відмовлено – без змін.

3. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

4. Матеріали скарги повернути до регіональної КДКА.

5. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

 

 

Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури                              В.М. Загарія

 

Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури                          І.Б. Піх