РІШЕННЯ
01.03.2018
м. Київ
Про практику розгляду скарг на рішення,
дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних
комісій адвокатури з питань допуску осіб до
кваліфікаційних іспитів, а також складання таких іспитів
Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні розроблено і затверджено рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 № 270 (далі – Порядок) на виконання положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі -Закон).
Даний Порядок визначає перелік документів, що подаються особами, які виявили бажання складати кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, правила допуску до складення кваліфікаційного іспиту, складення кваліфікаційного іспиту, оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту та прийняття рішення за результатами складення кваліфікаційного іспиту регіональними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури.
Наявна практика розгляду Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури з питань допуску осіб до кваліфікаційних іспитів, а також складання таких іспитів, дає можливість виділити окремі правові висновки та позиції, що можуть бути використані кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури як система орієнтирів під час ухвалення рішень щодо визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит, про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, з питань допуску осіб до кваліфікаційних іспитів тощо.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, заслухавши доповідь та пропозиції заступника голови ВКДКА Місяця А.П. про результати роботи робочої групи, утвореної колегіальним рішенням ВКДКА, відповідно до пункту 3 частини 4 статті 52 Закону, п. 4.1. Регламенту ВКДКА вирішила наступне.
- Факт ненадання регіональною КДКА особі, яка складає письмовий іспит, фабул справ, необхідних для виконання завдань, є підставою для скасування рішення регіональної КДКА про визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит, про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
Відповідно до п. 13.5 Порядку для виконання трьох завдань із різних галузей права особі, яка складає письмовий іспит, надаються підготовлені кваліфікаційною палатою КДКА фабули справ з зазначенням видів процесуальних документів, які мають бути складені цією особою, або матеріали (судові рішення, інші документи), необхідні для виконання завдань. Фабули і комплекти матеріалів затверджуються рішенням КДКА. Процесуальні документи, складені особою, мають відповідати вимогам процесуального права та містити правове обґрунтування.
В порушення п. 13.5 Порядку кваліфікаційними палатами КДКА не були надані фабули справ, необхідні для виконання завдань. За наслідками розгляду скарг осіб, які не склали кваліфікаційний іспит та яким відмовлено у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, на рішення регіональних КДКА, ВКДКА при виявленні таких порушень, скасовано рішення регіональних КДКА, та зобов’язано провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення такого іспиту.
Дана практика знайшла своє відображення у рішеннях ВКДКА № ІХ-003/2017 від 27 вересня 2017 року, № ІІ-001/2017 від 23 лютого 2017 року, № ІV-004/2017 від 20 квітня 2017 року, № ІV-008/2017 від 20 квітня 2017 року, № ІV-009/2017 від 20 квітня 2017 року, № ІХ-023/2017 від 28 вересня 2017 року, № ІХ-005/2017 від 27 вересня 2017 року.
- Диференційовані бали під час оцінювання завдань письмового іспиту встановлені лише для відмінного та доброго рівня оцінювання.
Особа, якій відмовлено у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, звернулась до ВКДКА зі скаргою на рішення регіональної КДКА.
Оскаржуваним рішенням затверджено середній результат оцінювання письмового кваліфікаційного іспиту у кількості 30 (тридцять) балів у зв’язку із чим відмовлено у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
Не погоджуючись із таким рішенням кваліфікаційної палати, скаржник зазначив, що кваліфікаційною палатою не було дотримано вимоги рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 № 150 стосовно змісту наданих та розроблених КДКА білетів.
В ході перевірки фактів, викладених у скарзі ВКДКА встановлено, що обраний білет для складення іспиту був сформований КДКА відповідно до Програми складання кваліфікаційного іспиту, затвердженої рішенням Ради адвокатів України від 01.06.2013 № 153 та затверджений рішенням КДКА.
Відповідно п. 15 Розділу 4 Порядку, оцінювання завдань письмового іспиту здійснюється за наступними критеріями:
відмінний рівень – 26-30 балів;
добрий рівень – 21-25 балів;
задовільний рівень – 20 балів;
незадовільний рівень – 0 балів.
Однак, всупереч наведеним положенням у відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту КДКА містяться оцінки в 5, 7, 3 бали, що не передбачено вказаним порядком.
Відповідно, ВКДКА (рішення від 23.02 2017 № ІІ-011/2017) скасувала рішення КДКА.
- Як незадовільний рівень оцінюється письмове завдання у випадку, якщо воно не було підготовлене або було підготовлене неправильно.
Особа, яка не склала письмовий іспит звернулась до ВКДКА зі скаргою на рішення кваліфікаційної палати КДКА. Оскаржуваним рішенням КДКА скаржнику затверджено результати письмового іспиту у 64 залікових бали, в зв’язку з чим, останнього визнано таким, що не склав кваліфікаційний іспит та відмовлено у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту адвоката. Оцінюванню підлягали підготовлені скаржником документи, які містяться в матеріалах кваліфікаційної справи.
Відповідно до п. 13.3 Порядку, особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має підготувати вказані в обраному нею екзаменаційному білеті три завдання із різних галузей права та письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі справи. Завдання з галузей права мають бути виконані в формі процесуальних документів.
Згідно з п. 13.9 Порядку, оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, і головою КДКА, якщо останній бере участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.
Пункт 13.12 Порядку встановлює, що особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше, вважається такою, що успішно склала письмовий іспит.
Письмове завдання кваліфікаційною палатою КДКА було оцінено у 0 балів. Так, 0 балів («незадовільний рівень») оцінюється у випадку, якщо письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною. Не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства. Безсистемності, алогічності і інших визначених недоліків в письмовому завданні скаржника ВКДКА виявлено не було.
В свою чергу, дослідивши виконане скаржником письмове завдання, ВКДКА вважала, що такий документ не може бути оцінений як «незадовільний» та підлягає оцінці – «задовільний рівень» (20 балів), з урахуванням критеріїв, визначених Порядком. Відповідно, рішення КДКА було скасоване ВКДКА.
- Стилістична і фактологічна схожість процесуальних документів, та документів, які містяться в загальнодоступних джерелах, за відсутності належних доказів копіювання (списування) таких документів, не може бути підставою для оцінювання схожих документів на «0» балів.
Рішенням кваліфікаційної палати КДКА особі було затверджено результати письмового іспиту у 0 залікових балів, в зв’язку з чим, останню визнано такою, що не склала кваліфікаційний іспит та відмовлено у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту адвоката. Не погодившись з даним рішенням, особа оскаржила його до ВКДКА.
В матеріалах кваліфікаційної справи міститься акт, підписаний усіма членами кваліфікаційної палати, згідно з яким вбачається, що скаржник протягом проведення письмового іспиту неодноразово під різними приводами залишала місце проведення іспиту. В подальшому, при огляді письмової роботи скаржника було виявлено майже повну відповідність письмової роботи зразкам процесуальних документів, які є загальнодоступними та містяться в мережі Інтернет.
Однак, зазначений акт не містив підпису особи та її пояснень з цього приводу.
Відповідно до п. 13.7 Порядку, при складенні кваліфікаційного іспиту особа, яка складає іспит, має право користуватися офіційними текстами нормативно-правових актів на друкованих носіях, а використання інших джерел інформації (в т.ч. – мережі Інтернет) не дозволяється.
Інші докази, які б підтверджували факти вибуття скаржника з приміщення проведення іспиту під час іспиту, факти використання недозволених Порядком джерел інформації в матеріалах справи відсутні. Відповідно ВКДКА дійшла висновку про скасування рішення кваліфікаційної палати КДКА, та зобов’язання КДКА провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий можливий час для даної особи.
- Голова КДКА, що взяв самовідвід, не має права брати участь у процедурі прийняття кваліфікаційного іспиту та оцінюванні результатів кваліфікаційного іспиту.
На засіданні кваліфікаційної палати КДКА головою КП заявлено самовідвід в зв’язку з тим, що він певний проміжок часу працював в одному офісі з особою, яка складає письмовий іспит. Заява про самовідвід була задоволена протокольним рішенням атестаційної палати КДКА.
КДКА розглянула на своєму засіданні письмову роботу особи та винесла рішення про затвердження особі результатів складення кваліфікаційного іспиту в 31,5 залікових бали та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту. Рішення, серед інших, було підписане головою КП КДКА, який заявив самовідвід. Також, саме голова КДКА доручав проведення перевірки письмових робіт особи окремим членам КДКА.
Відповідно до положення п. 6 Розділу 4 Порядку, у випадку задоволення заяви особи, яка складає кваліфікаційний іспит, про відвід члена КП КДКА або голови КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, цей член КП КДКА або голова КДКА не мають права брати участь в прийнятті кваліфікаційного іспиту у такої особи та оцінюванні його результатів.
З огляду на викладене, ВКДКА дійшла до висновків, що опосередкованою участю голови КДКА регіону в оцінці роботи особи, що складає письмовий іспит, КДКА не забезпечила дотримання положення п. 6 Розділу 4 Порядку.
- При визначенні стажу роботи в галузі права фізичної особи-підприємця слід виходити з документально підтверджених даних про наявність у особи права на здійснення підприємницької діяльності у сфері права.
Вимоги до особи, яка звертається із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту та порядок розгляду заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту та прийняття рішення кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регулюється розділом 2 та 3 Порядку.
ВКДКА розглянула скаргу особи на рішення кваліфікаційної палати КДКА про відмову у допуску до складання кваліфікаційного іспиту. Підставою такої відмови стало те, що особа не підтвердила наявності необхідного юридичного стажу в галузі права (не менше 2 років).
Так, після здобуття вищої юридичної освіти заявник працював на посаді юриста в ТОВ, помічником адвоката, юрисконсультом в ТОВ. Сукупний стаж роботи на посаді юриста згідно належним чином завіреної копії трудової книги становив 20 місяців.
Разом з тим, певний період заявник надавав юридичні послуги як фізична особа-підприємець (КВЕД 69.10), що підтверджується наданими первинними документами (договорами про надання правової допомоги, актами приймання-здачі робіт), а також випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка була наявна в матеріалах справи.
Відповідно до п. 4 Порядку при визначенні набуття особою повної вищої юридичної освіти, слід керуватися Законом України «Про вищу освіту», згідно якого, повною вищою освітою визнається освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра. Вищу освіту мають особи, які завершили навчання у вищих навчальних закладах, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти і отримали відповідний документ про вищу освіту державного зразка.
Перелік посад, роботу на яких слід зараховувати до стажу роботи в галузі права, визначений п. 6 Порядку.
При визначенні стажу роботи в галузі права фізичної особи-підприємця слід виходити з документально підтверджених даних про наявність у особи права на здійснення підприємницької діяльності у сфері права за відповідним КВЕД (поточний клас 69.10), а також документально підтверджених даних про виконання робіт/надання послуг, що віднесені ДК видів економічної діяльності до діяльності у сфері права (договори про надання послуг, акти приймання передачі наданих послуг).
Виходячи з наведеного, з огляду на подання скаржником вичерпного переліку документів, достатніх для підтвердження стажу роботи в галузі права протягом 2 років, ВКДКА скасувала рішення та зобов’язала КДКА вирішити питання щодо допуску особи до складання кваліфікаційного іспиту на підставі всіх необхідних матеріалів.
- ВКДКА не повноважна зобов’язати КДКА затвердити результати складання письмового іспиту та вважати особу такою, що успішно склала письмовий кваліфікаційний іспит, та допустити до складання усного кваліфікаційного іспиту.
Особою було оскаржено рішення КДКА про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту. Скаргу було мотивовано тим, що екзамен розпочато на 30 хвилин пізніше призначено часу, своєчасно не надано формуляр документу, який був без відмітки КДКА, в телефонному режимі їй було названо інших членів кваліфікаційної палати, а не тих, хто дійсно перевіряв її письмові відповіді, не своєчасно здійснено оцінювання та допущено помилку у виведенні середнього балу, своєчасно не направлено копію рішення про відмову у видачі свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю.
Скаржник просив рішення скасувати, направити справу для нового розгляду до КДКА та зобов’язати КДКА затвердити результати складання ним письмового іспиту та вважати його таким, що успішно склав письмовий кваліфікаційний іспит, та допустити до складання усного кваліфікаційного іспиту.
Відповідно до вимог частини 5 статті 9 Закону особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення КДКА оскаржити його до ВКДКА або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов’язати КДКА провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.
Однак, ВКДКА не повноважна зобов’язати КДКА затвердити результати складання письмового іспиту та вважати особу такою, що успішно склала письмовий кваліфікаційний іспит, та допустити до складання усного кваліфікаційного іспиту. При вивченні матеріалів кваліфікаційної справи підстав для задоволення скарги встановлено не було. Обставини, викладені у скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах кваліфікаційної справи, внаслідок чого скаржнику відмовлено в задоволенні скарги (рішення ВКДКА від 26.01.2017 № I-002/2017).
- Кваліфікаційна палата вправі обмежувати час складання письмового іспиту.
Особа звернулась зі скаргою на рішення КДКА зазначаючи, що їй протиправно обмежено час складання письмового іспиту трьома годинами.
Відповідно до п. 12 Порядку на виконання письмової роботи та для підготовки до усної відповіді особі надається час, який повинен становити не менше двох годин та не повинен перевищувати шести годин для кожної частини іспиту.
Тому, встановивши час для складення кваліфікаційного іспиту в межах трьох годин, кваліфікаційна палата дотрималась вимог п. 12 Порядку (рішення ВКДКА від 30.05.2017 № V-012/2017).
- За умови відсутності порушень законодавства з боку регіональної КДКА, ВКДКА не має повноважень щодо втручання в організацію роботи кваліфікаційної палати КДКА щодо строків призначення складення кваліфікаційного іспиту.
Організація іспиту віднесена Законом до компетенції кваліфікаційної палати КДКА. Відповідно до ст. 8 Закону особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону, має право звернутися до КДКА за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.
Строк розгляду заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту не повинен перевищувати тридцяти днів з дня її надходження.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів КДКА приймає рішення про:
- допуск особи до кваліфікаційного іспиту;
- відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.
Особі, яка звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття. У разі прийняття рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту в рішенні КДКА в обов’язковому порядку зазначаються причини такої відмови.
Рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до ВКДКА або до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.
Положення аналогічного змісту закріплені у Порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою КДКА. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення. Кваліфікаційні іспити проводяться не рідше одного разу на три місяці.
Положення чинного законодавства не містять вимог щодо строку складання іспиту особами, допущеними до такого іспиту.
За умови відсутності порушень законодавства з боку регіональної КДКА, ВКДКА не має повноважень щодо втручання в організацію роботи кваліфікаційної палати КДКА.
ВКДКА розглянула скаргу особи на бездіяльність КДКА щодо допуску до складання кваліфікаційного іспиту. Скаржниця вказувала, що незважаючи на її допуск до складання кваліфікаційного іспиту кваліфікаційною палатою КДКА в особі її голови, їй було повідомлено, що у зв’язку з її номером в черзі, перспектива реального складання іспиту – не раніше ніж через рік. Скаржниця просила усунути порушення її права на доступ до адвокатської діяльності шляхом зобов’язання КДКА припинити бездіяльність та закликати її до складання іспиту.
Рішенням ВКДКА від 14.07.2017 № VІІ-026/2017 скаргу було залишено без задоволення.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
01.03.2018