Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № Х-017/2021

 01 жовтня 2021 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 121/2021 від 16.06.2021 року про порушення відносно неї дисциплінарної справи, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 16 червня 2021 року за результатами розгляду скарги адвоката Особа_2 щодо поведінки адвоката Особа_1, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1, у зв’язку з наявністю ознак можливого вчинення дисциплінарного проступку в діях адвоката.
  2. 13 липня 2021 року за вх. № 16007 до ВКДКА надійшла скарга адвоката Особа_1 (Інформація_2) на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 121/2021 від 16.06.2021 р. про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 щодо вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. п. 3, 5 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме – порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обовꞌязків, за скаргою адвоката Особа_2 від 25.03.2021 р.
  3. Адвокат Особа_1 просить скасувати рішення КДКА Київської області № 121/2021 від 16.06.2021 р. та прийняти нове рішення яким відмовити Особа_2 у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 Також Скаржниця просить визнати неправомірними дії члена дисциплінарної палати КДКА Київської області Особа_5, щодо порушення порядку проведення перевірки за скаргою від 25.03.2021 року адвоката Особа_2 щодо поведінки адвоката Особа_1 Визнати незаконною та скасувати довідку складену членом дисциплінарної палати КДКА Київської області Особа_5, за результатами перевірки за скаргою Особа_2, від 25.03.2021 р. Просить витребувати з КДКА Київської області матеріали дисциплінарної справи, а також витребувати у Особа_2 оригінали документів, які долучені до скарги від 25.03.2021 р., а також перелік справ, в яких адвокат Особа_1 надавала Особа_2 послуги з посередництва та правову допомогу.
  4. Строк на оскарження рішення Скаржницею не пропущено. 22 червня 2021 року за вих. № 660 рішення КДКА Київської області було відправлено на адресу адвоката Особа_1, адвокатом зазначене рішення отримано 26 червня 2021 р. Скаргу на рішення КДКА Київської області від 16.06.2021 р. адвокатом Особа_1, подано у межах строку на оскарження.
  5. 15 липня 2021 р. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом № 1475 витребувала у КДКА Київської області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
  6. 26 липня 2021 р. листом за вхід. № 16093 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
  7. 29 липня 2021 р. листом за вих. № 1731 Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_6 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження

  1. 8. У своїй скарзі Скаржниця зазначає, що рішення КДКА Київської області необґрунтоване та таке, що підлягає скасуванню.
  2. Вважає рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 16.06.2021 р. незаконним та необґрунтованим, у зв’язку із тим, що КДКА Київської області проігноровано доводи Особа_1 щодо обставин про які йдеться у скарзі Особа_2.
  3. Просить Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури скасувати рішення КДКА Київської області № 121/2021 від 16.06.2021 р. та ухвалити нове рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката Особа_1 за скаргою адвоката Особа_2.

Встановлені фактичні обставини

  1. Як вбачається з профайлу адвоката у Єдиному реєстрі адвокатів України, Особа_1 отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № Інформація_1. Вказана адреса основного робочого місця адвоката: Адреса_1 Адвокатське об’єднання: “ОСОБА_7”. Обліковується у Раді адвокатів Київської області.
  2. Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
  3. Таким чином, розгляд скарги здійснено належною КДКА регіону.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. Отримавши скаргу адвоката Особа_2, голова КДКА Київської області доручив члену дисциплінарної палати КДКА Київської області провести перевірку по матеріалах та скласти відповідну довідку (а.с.130).
  2. Згідно довідки, складеної членом дисциплінарної палати КДКА Київської області, під час перевірки становлено ознаки можливого вчинення дисциплінарного проступку, які виразились в порушенні правил адвокатської етики, невиконанні або неналежному виконанні своїх професійних обовꞌязків.
  3. Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2021 р. адвокат Особа_2 звернувся до Ради адвокатів Київської області із заявою задля вжиття заходів мирного врегулювання конфлікту за участю іншого адвоката (а.с. 229 -230).
  4. 25.03.2021 р. адвокат Особа_2 звернувся зі скаргою до КДКА Київської області щодо поведінки адвоката Особа_1 (а.с. 131-142.).
  5. У своїй скарзі Особа_2 зазначає, що з 2011 року він займається підприємницькою інвестиційною діяльністю у сфері будівництва, зокрема на території Київської області. Починаючи з 2011 року співпрацював з Особа_4 та іншим знайомим Вишняковим І.А. Вказана співпраця здійснювалася у межах ведення господарської діяльності Приватного підприємства «ОСОБА_8» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_9» (код ЄДРПОУ 32740115), засновником яких є Особа_4.
  6. З 2014 року Особа_4 та Особа_2 продовжили вести спільну підприємницьку діяльність вже вдвох, у межах ведення господарської діяльності ПП «ОСОБА_8» та ТОВ «ОСОБА_9», де останній перебував на посаді комерційного директора.
  7. З 2014 року Особа_2 почав співпрацювати з адвокатом Особа_3, з якою у нього укладено договір про надання правової допомоги у кримінальному провадженні №Інформація_8 від 05.09.2014 р. (а.с. 166).
  8. 03.08.2017 р., 30.05.2018 р., 06.09.2019 р., Особа_2 нотаріальною довіреністю (а.с. 167-168, 171-172, 173-174) уповноважив, окрім інших осіб, Особа_1 на представництво його інтересів перед фізичними особами в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях, незалежно від форм власності, підпорядкування та галузевої приналежності.
  9. 31.07.2020 р. між Особа_2 та його бізнес-партнером Особа_4 виник конфлікт.
  10. Зазначає, що Особа_3 та Особа_1 працюють разом та є засновниками Адвокатського об‘єднання «ОСОБА_7». Зі слів Особа_2, адвокат Особа_1 разом з адвокатом Особа_3 надають правову допомогу ПП «ОСОБА_8» та ТОВ «ОСОБА_9». На підтвердження надання правової допомоги посилається на судові справи №Інформація_10, № Інформація_9, № Інформація_11 (а.с. 175-191).
  11. Як зазначає скаржник Особа_2, адвокат Особа_1 представляючи його інтереси за довіреностями, після отримання нею свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю продовжила надавати правову допомогу йому та Особа_4 Скаржник зазначає, що адвокат Особа_1 не повідомляла його про співпрацю з Особа_4, та не отримувала від нього згоди на це. Адвокат Особа_1 продовжила надавати правову допомогу ТОВ «ОСОБА_9», про що свідчить протокол загальних зборів учасників ТОВ «ОСОБА_9» №12/08-1 від 12.08.2020 р., а також рекомендаційний лист голові Київської Обласної організації Політичної партії «ОСОБА_11» Особа_11 (а.с. 207-208, 164-165).
  12. Також Скаржник Особа_2 посилається на кримінальні провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №Інформація_13, Інформація_14 (а.с. 221-223), які, на його думку, порушені за відомостями, які були відомі виключно адвокатам Особа_3 та Особа_1, вказує що саме адвокат Особа_1 розголосила щодо нього конфіденційну інформацію.
  13. Адвокат Особа_1 у своїх письмових поясненнях щодо скарги зазначає наступне, що з аналізу скарги вбачається, що Скаржник Особа_2 не міг визначитись щодо якого адвоката конкретно він подає скаргу, щодо Особа_1 чи адвоката Особа_3, посилається на 1, 2 аркуші скарги.
  14. Особа_1 посилається на те, що додані до скарги матеріали не підтверджують того, що Особа_2 дійсно був партнером Особа_4 – бенефіціарного власника ПП «ОСОБА_8» та ТОВ «ОСОБА_9».
  15. Зазначає, що між Особа_2 та адвокатом Особа_1 відсутній договір про надання Скаржнику правової допомоги, а договір №Інформація_8 від 05.09.2014 р., про надання правової допомоги у кримінальному провадженні (а.с. 166), який зазначений у додатках до скарги взагалі укладений між Особа_2 та Особа_3.
  16. 03.08.2017 р. Особа_2 нотаріальною довіреністю уповноважив Особа_3, Особа_1, Особа_12 на представництво його інтересів перед фізичними особами в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях, незалежно від форм власності, підпорядкування та галузевої приналежності. Термін дії довіреності до 02.08.2020 р. (а.с.167-168).
  17. 06.09.2019 р. Особа_2 нотаріальною довіреністю уповноважив Особа_3 та Особа_1 представляти його інтереси та діяти від його імені перед всіма юридичними та фізичними особами, фізичними особами-підприємцями, самозайнятими особами в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях, незалежно від форм власності, підпорядкування та галузевої приналежності. Термін дії довіреності до 05.09.2022 р.(а.с. 171-172).
  18. Нотаріальною довіреністю від 30.05.2018 р. Особа_2 уповноважив Особа_2 та Особа_3 на представництво його інтересів. Дана довіреність взагалі не уповноважує Особа_1 на будь-які дії. (а.с.173-174).
  19. Особа_1 зазначає, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю отримала 09.04.2019 р. Скаржником не надано жодного доказу того, що адвокатом Особа_1 в період з 09.04.2019 р. по 06.05.2020 р. надавалась яка-небудь правова допомога.
  20. Отже, Особа_1 звертає увагу на те, що Скаржник не надав жодних доказів надання йому правової допомоги, не наводить юридичних обґрунтувань свого правового статусу по відношенню до ПП «ОСОБА_8» та ТОВ «ОСОБА_9», та не конкретизує які дії свідчать про незаконність поведінки Особа_1.
  21. 16.06.2021 р. КДКА Київської області ухвалила рішення №121/2021, яким порушила дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1, з яким Особа_1 не згодна, та у звꞌязку з цим звернулася зі скаргою до ВКДКА.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  2. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджений рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 р. № 120, зі змінами.
  3. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним зꞌїздом адвокатів України 09 червня 2017 року, зі змінами від 15.02.2019 року.
  4. Цивільний кодекс України.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  2. Згідно ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  3. Дослідивши матеріали дисциплінарної справи та безпосередньо скаргу адвоката Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 121/2021 від 16.06.2021 р. про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 щодо вчинення дисциплінарного проступку, а саме порушення п. п. 3, 5 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за скаргою адвоката Особа_2, ВКДКА встановила наступне.
  4. Дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла правильного висновку про те, що скарга містить ознаки дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_1, з огляду на обставини зазначені у скарзі, дії адвоката Особа_1 підлягають перевірці у своїй сукупності та взаємозвꞌязку для того, щоб встановити або спростувати відповідні факти, а це може бути зроблено лише під час розгляду дисциплінарної справи, про що було зазначено у рішенні.
  5. Отже рішення КДКА Київської області від 16.06.2021 р. ухвалено з дотриманням Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120, та є законним і обґрунтованим.
  6. Як вбачається зі ст. 9 Правил адвокатської етики, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності. Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу. У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов’язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов’язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів. Адвокат без письмового погодження з клієнтом, щодо якого виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому професійну правничу (правову) допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката. За відсутності письмового погодження клієнта, в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний з дотриманням умов, визначених цими Правилами.
  7. Згідно ст. 10 Правил адвокатської етики, дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або становить персональні дані про фізичну особу, які охороняються законодавством з питань захисту персональних даних, є правом адвоката у відносинах з усіма суб’єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов’язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується. Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі. Адвокатською таємницею є: – факт звернення особи за правовою допомогою; – будь-яка інформація, що стала відома адвокату, адвокатському бюро, адвокатському об’єднанню, помічнику адвоката, стажисту або іншій особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням), у зв’язку з наданням професійної правничої (правової) допомоги або зверненням особи за правовою допомогою; – зміст будь-якого спілкування, листування та інших комунікацій (в тому числі з використанням засобів зв’язку) адвоката, помічника адвоката, стажиста з клієнтом або особою, яка звернулася за наданням професійної правничої (правової) допомоги; – зміст порад, консультацій, роз’яснень, документів, відомостей, матеріалів, речей, інформації, підготовлених, зібраних, одержаних адвокатом, помічником адвоката, стажистом або наданих ним клієнту в рамках професійної правничої (правової) допомоги чи інших видів адвокатської діяльності. Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів досудового розслідування і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю. Інформація та документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за згодою клієнта або особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання професійної правничої (правової) допомоги, що викладена у її письмовій заяві. При цьому, з метою захисту своїх професійних прав та гарантій адвокатської діяльності адвокат має право продовжити зберігати інформацію та документи в статусі адвокатської таємниці. Адвокат зобов’язаний поінформувати та роз’яснити дотримання принципу конфіденційності його помічникам, стажистам та іншим особам, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням). Адвокат має створити належні умови зберігання документів та інформації, переданих йому клієнтом, адвокатських досьє та інших матеріалів, що знаходяться в його розпорядженні і містять адвокатську таємницю. Адвокат не несе відповідальності за відмову будь-яким особам, органам і установам в розкритті адвокатської таємниці і наданні доступу до неї за наявності дозволу клієнта або особи, яка звернулася за професійною правничою (правовою) допомогою, на розкриття адвокатської таємниці. У такому разі, адвокат може, але не зобов’язаний розкривати адвокатську таємницю. У разі пред’явлення клієнтом або особою, яка звернулася за професійною правничою (правовою) допомогою, будь яких вимог до адвоката у зв’язку з адвокатською діяльністю, адвокат звільняється від обов’язку збереження адвокатської таємниці (конфіденційної інформації) в межах, необхідних для захисту його прав та інтересів. Адвокат, який надає (надавав) безоплатну вторинну правову допомогу, без письмової згоди особи, стосовно якої прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги, не має права передавати будь-яку інформацію, речі та документи, що містять адвокатську таємницю будь-яким особам за винятком осіб, які здійснюють дисциплінарне провадження. Таку інформацію, речі та документи адвокат має право, але не зобов’язаний, надавати особам, які наділені правом проводити оцінку якості, повноти та своєчасності надання безоплатної правової допомоги та адвокату, якого в подальшому залучено на підставі договору або доручення для надання правової допомоги.
  8. Як вбачається з абз. 1 ст. 16 Правил адвокатської етики, на вимогу клієнта до укладення договору про надання правової допомоги адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) має повідомити клієнту чи має адвокат належну кваліфікацію для надання професійної правничої допомоги у конкретній справі та обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів.
  9. Відповідно до статті 20 Правил адвокатської етики, адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об’єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов’язаний договором про надання правової допомоги. Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов’язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту. Обмеження, передбачені цією статтею, не застосовуються в конкретному випадку за письмовою згодою клієнта (клієнтів), інтереси якого (яких) представляє адвокат та є суперечливими.
  10. Згідно статті 21 Правил адвокатської етики, адвокат може виступати посередником між клієнтами за умови, якщо: – між інтересами клієнтів немає конфлікту, або за наявності письмової згоди обох (всіх) клієнтів, інтереси яких представляє адвокат та які є суперечливими; – адвокат пояснить кожному з клієнтів сутність відносин посередництва і отримає згоду кожного з клієнтів на їх одночасне представництво; – адвокат має достатні підстави вважати, що він зможе зберегти об’єктивність при одночасному представництві інтересів клієнтів і по відношенню до кожного з них виконати свої професійні обов’язки відповідно до закону і вимог Правил. Положення цієї статті не поширюються на виконання адвокатом функцій медіатора. В цьому випадку дії адвоката мають відповідати міжнародно-визнаним етичним засадам медіації, а також основним принципам адвокатської етики.
  11. Згідно статті 22 Правил адвокатської етики, адвокат не повинен приймати доручення, виконання якого може призвести до розголошення відомостей, що складають предмет адвокатської таємниці, крім випадків наявності письмової згоди клієнта, зацікавленого в збереженні конфіденційності такої інформації. У випадку відмови від прийняття доручення, адвокат зобов’язаний зберігати конфіденційність інформації, що стала йому відома від клієнта або іншої особи, яка звернулась в інтересах клієнта з пропозицією укладення договору. Отримані в процесі цього відомості складають окремий предмет адвокатської таємниці.
  12. Згідно ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об’єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів. Адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов’язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням, у разі, якщо: 1) доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов’язків адвоката; 2) результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики; 3) адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом; 4) виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці; 5) адвокат є членом сім’ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правової допомоги; 6) виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім’ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об’єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов’язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів; 7) адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги. У разі відмови від укладення договору про надання правової допомоги адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю про відомості, що стали йому відомі від особи, яка звернулася з пропозицією укладення такого договору.
  13. Згідно ст. 35 Правил адвокатської етики, обов’язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.
  14. Згідно ст. 36 Правил адвокатської етики, якщо стороною в договорі з клієнтом про надання правової допомоги виступає адвокатське бюро чи адвокатське об’єднання, то при виникненні обставин, які є підставами для розірвання договору, пов’язаних з конкретним адвокатом, якого залучило бюро або призначило об’єднання для надання правової допомоги клієнту, адвокатське бюро чи адвокатське об’єднання може вжити заходів для заміни адвоката за згодою клієнта, якщо при цьому можуть бути дотримані вимоги Правил.
  15. Положеннями частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» унормовано, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобовꞌязується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобовꞌязується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
  16. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
  17. Згідно ч. 1, 3, 5 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
  18. Стаття 14 Правил адвокатської етики містить аналогічні вимоги до договору про надання правової допомоги.
  19. Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
  20. Згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
  21. Згідно ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
  22. Верховний Суд у постанові від 07.09.2020 в господарській справі № 910/4201/19 зазначив, що договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути повꞌязаними з розглядом конкретної судової справи.
  23. Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18.
  24. Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, між адвокатом Особа_3 та скаржником Особа_2, укладено договір про надання правової допомоги у кримінальному провадженні №Інформація_8 від 05.09.2014 р. Відповідно до п. 1.1 Договору № Інформація_8 адвокат бере на себе зобов‘язання надавати необхідну правову допомогу у кримінальному провадженні (проте, в якому саме не зазначено) в Ірпінському міському суді Київської області, Апеляційному суді Київської області, в Прокуратурі Київської області та прокуратурі м. Ірпеня на стадії досудового розслідування та судового розгляду.
  25. Адвокат Особа_1 та адвокат Особа_3 є колегами та засновниками адвокатського об‘єднання «ОСОБА_7».
  26. Скаржник Особа_2 нотаріальними довіреностями від 03.08.2017 р., 06.09.2019 р., які пізніше були ним скасовані, уповноважував Особа_1 та Особа_3 на представництво його інтересів.
  27. Скаржник зазначав, що з 2011 по 2014 роки його бізнес партнером була Особа_4, з якою вони разом співпрацювали у межах ведення господарської діяльності ПП «ОСОБА_8» та ТОВ «ОСОБА_9». Особа_4 є засновником обох зазначених підприємств.
  28. Після того як між Скаржником Особа_2 та його партнером Особа_4 стався конфлікт, Скаржник дізнався про те, що адвокат Особа_1 та адвокат Особа_3 співпрацюють з Особа_4
  29. Особа_1 у своїй скарзі до ВКДКА зазначає, що скарга Особа_2 подана з метою створення тиску на неї як адвоката, у звꞌязку зі здійсненням нею адвокатської діяльності, звертає увагу на те, що скарга не містить доказів порушення з її боку Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики та Присяги адвоката України.
  30. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину. Тож сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може.
  31. Такого висновку дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 р. по справі Інформація_4.
  32. Велика палата Верховного суду у постанові від 06.11.2019 р. по справі №Інформація_5 зазначила, що скарга не містила відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката та відповідно щодо відсутності у КДКА Рівненської області підстав для відкриття дисциплінарної справи щодо неї. Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що на етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА Рівненської області не надавала правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга, та не встановлювала факт вчинення позивачкою конкретного дисциплінарного проступку. Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що викладені у скарзі обставини потребують більш ретельного дослідження задля подальшого підтвердження або спростування певних юридичних фактів.
  33. Таким чином, враховуючи вищезазначене та дослідивши матеріали справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла до висновку, що КДКА Київської області правомірно порушила дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1, оскільки вбачаються в діях адвоката ознаки можливого вчинення дисциплінарного проступку.
  34. З огляду на вищевикладене, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу адвоката Особа_1 – залишити без задоволення.
  2. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 121/2021 від 16.06.2021 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   К.В. Котелевська