Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № ХІ-004/2019

07 листопада 2019 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Коблик М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 та Особа_2 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 148 від 13.06.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 та Особа_2 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 148 від 13.06.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.

У скарзі Скаржники просять скасувати вказане рішення, порушити дисциплінарну справу відносно адвоката та притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_3.

Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Лучковського В.В., дослідивши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, що надійшли з КДКА м. Києва, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

Згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, адресою робочого місця адвоката Особа_3 є: Адреса_1. Таким чином, рішення № 148 від 13.06.2019 року прийнято належною КДКА регіону, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Особа_1 та Особа_2 в своїй скарзі в якості підстав для скасування зазначеного рішення та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності зазначають наступні доводи.

Про час та місце розгляду скарги до КДКА м. Києва, яка розглядалась 13.06.2019 року, Особа_1 його представника Особа_2 жодним чином не було повідомлено. В кримінальному досудовому розслідуванні адвокатом Особа_3 ніяких процесуальних дій не було проведено. В кримінальному досудовому провадженні помічник адвоката Особа_4 ознайомилась з матеріалами кримінального досудового провадження, в тому числі з медичною документацією (зробила фотокопії) попри те, що Скаржником не було надано згоди на ознайомлення з матеріалами кримінального досудового провадження саме помічнику адвоката.

Скаржники зазначають, що адвокат Особа_3 уникала узгодження правової позиції з клієнтом. Подані до суду процесуальні документи насправді були складені не адвокатом Особа_3., а Скаржниками самостійно. Через бездіяльність адвоката Особа_3. Скаржнику не надано вчасно та якісно правову допомогу, в результаті чого його цивільний позов залишено без розгляду.

Скаржники вважають, що в діях адвоката Особа_3 вбачаються ознаки порушення адвокатської етики та ознаки шахрайства, оскільки не подаючи звіт про свою роботу, тим самим адвокат уникає засад гласності та можливості розглянути питання щодо її бездіяльності Комісією з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання безоплатної правової допомоги.

Згідно Довіреностей четвертого Київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 15.11.2017 року за №_____, № ______, адвоката Особа_3 призначено для здійснення представництва інтересів Особа_1 в цивільній справі та в кримінальному досудовому провадженні.

В кримінальному провадженні з 2015 року адвокатами четвертого Центру БВПД процесуально було здійснено ознайомлення з матеріалами справи.

14.02.2018 року згідно Розпорядження Голови Святошинського районного суду м. Києва Особа_5 №1/р, на підставі ст. 31 ЦПК України, цивільну справу за позовом Особа_1 до Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії Інформація_1» про відшкодування шкоди заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, передано до Апеляційного суду м. Києва для визначення підсудності.

19.02.2018 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва визначено підсудність розгляду позовної заяви Скаржника за Дніпровським районним судом м. Києва.

20.02.2018 року адвокат Особа_3 отримала вище вказану ухвалу Апеляційного суду м. Києва, і не дивлячись на наявність відповіді Ради суддів України від 14.02.2018 року, наданої на звернення судді Особа_6., згідно якої не вбачається конфлікту інтересів, не оскаржила її.

Адвокат Особа_6 повідомила четвертий Київський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги про те, що вона нібито складала Скаржнику позовну заяву, проте жодного проекту позовної заяви останній та його представник Особа_2 від адвоката Особа_3 не отримували. Адвокат Особа_3 переклавши свої обов’язки по складанню позовної заяви на самого Скаржника та свого помічника Особа_4., надала тим самим помічнику доступ до документів Скаржника без його відома та згоди.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.03.2018 року позовна заява Скаржника залишена без розгляду та надано час позивачу для усунення недоліків.

07.03.2018 року Скаржником було особисто повідомлено адвоката Особа_3 про внесення ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 01.03.2018 року до Реєстру судових рішень, проте остання повідомила, що доки ухвала не надійде поштою, є запас часу для її опрацювання та подальшого виконання.

Після 07.03.2018 року адвокат Особа_3 на телефонні дзвінки представника Скаржника – Особа_2 відповідала, щоб її не турбували та чекали її дзвінка. А 26.03.2018 року адвокат Особа_3 заявила, що вона не може розібратися в ухвалі, оскільки там є три позовні заяви, підготовлені скаржником і що з ними робити вона не знає.

28.03.2018 року адвокат Особа_3 повідомила, що подала заяву до четвертого Київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про її заміну в зв’язку із перебуванням на лікарняному.

Скаржник Особа_1 вважає, що адвокат Особа_3 не виходячи на контакт з його цивільним представником Особа_2 з 07.03.2018 року до 28.03.2018 року, просто тягнула час, намагаючись зрозуміти та виконати ухвалу суду, тим самим порушила правила адвокатської етики, в її діях вбачається невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків.

23.05.2018 року цивільний позов залишено без розгляду за заявою позивача (ухвали Дніпровського районного суду від 23.05.2018 р. та від 30.05.2018 р. по справі ________).

Згідно з наявним в матеріалах справи протоколом засідання КДКА м. Києва, Скаржник не з’явився на засіданні ДП КДКА м. Києва і як причину неявки зазначає отримання ним відправлення лише 15.06.2019 року з незалежних від нього причин. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 148 від 13.06.2019 року прийнято за відсутності повідомлення Скаржників.

Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами та доповненнями (далі – Положення), регламентовано здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

Так, згідно з ст. 31, ст.ст. 43-46 Положення, повідомлення учасників дисциплінарного провадження (адвоката та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката) є обов’язковим на стадії розгляду справи про дисциплінарну відповідальність адвоката й не вимагається від КДКА регіону на етапі порушення дисциплінарної справи.

ВКДКА звертає увагу на те, що на стадії порушення дисциплінарної справи, що врегульована ст. 38 та ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено ані обов’язку КДКА регіону запрошувати осіб на засідання, а ні права осіб які подали скаргу чи адвоката брати участь у такому засіданні.

Щодо посилання Скаржників на те, що адвокатом не проведено жодних дій в кримінальному досудовому провадженні, то ВКДКА зазначає, що проведення чи не проведення процесуальних дій може залежати від обраної захисником та його клієнтом тактики захисту і не завжди може бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Щодо ознайомлення з матеріалами досудового розслідування помічника адвоката Особа_4., – докази ознайомлення помічника адвоката з медичною інформацією Скаржниками не надані і в матеріалах справи відсутні. Крім того, на даний час в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутня інформація про наявність у адвоката Особа_3 помічників.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», помічник адвоката виконує доручення адвоката у справах, що знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень (прав та обов’язків) адвоката.

Відповідно до п. 8.2.6. Положення про помічника адвоката, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 25.09.2015 року № 113, із змінами, помічник адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання), за умови надання письмової згоди клієнтом адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання), має право у нескладних справах за дорученням адвоката знайомитися з матеріалами справи, робити виписки та копії.

Щодо авторства складених процесуальних документів, то за наявними матеріалами справи неможливо встановити хто саме склав процесуальні документи: адвокат чи Скаржники.

Також ВКДКА не може погодитись з доводами Скаржників про те, що через бездіяльність адвоката Особа_3 цивільний позов Скаржника залишено без розгляду, оскільки позовну заяву залишено без розгляду за заявою позивача (самого скаржника) (ухвала Дніпровського районного суду від 23.05.2018 р. по справі _______).

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Також Скаржники у скарзі зазначають, а в своїх поясненнях адвокат Особа_3 підтверджує той факт, що за увесь час надання правової допомоги адвокат не спілкувався з клієнтом Особа_1 особисто.

Отже, зазначене може свідчити, що адвокат міг представляти свого клієнта в суді, вчиняти або не вчиняти процесуальні дії без узгодження правової позиції та без врахування його інтересів.

Відповідно до ст. 8 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним зꞌїздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року, зі змінами (далі – Правила), у межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта. Адвокат, з яким органом (установою) з надання безоплатної вторинної правової допомоги укладено договір (контракт), зобов’язаний виходити з пріоритету інтересів особи, перед своїми власними інтересами та інтересами інших осіб.

Згідно зі ст. 18 Правил, адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі щодо правової позиції у справі. Адвокат повинен неупереджено й об’єктивно повідомити клієнту наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання певного доручення, і поінформувати в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт.

Відповідно до ст. 26 Правил, адвокат зобов’язаний інформувати клієнта про його законні права та обов’язки. Адвокат повинен з розумною періодичністю інформувати клієнта про хід та результати виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання.

Відповідно до ст. 27 Правил, кожному дорученню, незалежно від розміру обумовленого гонорару, адвокат повинен приділяти розумно необхідну для його успішного виконання увагу. При виконанні доручення адвокат зобов’язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва. Адвокат повинен намагатися оперативно виконувати доручення клієнта, визначених в договорі про надання правової допомоги, дотримуючись при цьому всіх інших вимог, що пред’являються законом і Правилами.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

В даному випадку розглядається питання щодо порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. На даній стадії досліджується питання наявності чи відсутності ознак дисциплінарного проступку адвоката і не вирішується питання вчинення чи не вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

Дослідивши матеріали перевірки, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що діях адвоката Особа_3 наявні ознаки дисциплінарного проступку, порушено ст. 8, 18, 26, 27 Правил адвокатської етики, п.п. 3, 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1 та Особа_2 – задовольнити частково.
  2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 148 від 13.06.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, – скасувати.
  3. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                       С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                       К.В. Котелевська