Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № ХІ-010/2019

07 листопада 2019 року
м. Київ 

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Коблик М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу судді Миколаївського апеляційного суду Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області № 45 від 26.07.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга судді Миколаївського апеляційного суду Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області № 45 від 26.07.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

Скаржник не погоджується з прийнятим дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області рішенням від 26.07.2019 року, вважає його незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Вказує на те, що, з урахуванням викладеного у скарзі та виходячи з матеріалів дисциплінарного провадження, в діях адвоката Особа_2 є ознаки дисциплінарного проступку. При цьому, скарга судді на дії захисника у даному випадку не може розцінюватись як зловживання правом на тиск на адвоката, оскільки була подана вже після завершення розгляду питання по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Строк на оскарження рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області № 45 від 26.07.2019 року Скаржником порушено.

Скаржник заявив клопотання про поновлення строку на оскарження рішення № 45 від 26.07.2019 року за тих обставин, що 27.08.2019 року він подав скаргу на рішення з недоліками, а в подальшому усунув недоліки і повторно звернувся до ВКДКА з відповідною скаргою.

ВКДКА визнає причини пропуску строку на оскарження рішення КДКА регіону поважними та вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, дослідивши доводи скарги, матеріали перевірки відносно адвоката Особа_2., заслухавши доповідь члена ВКДКА Мягкого А.В., встановила наступне.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат Особа_2 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № _____, виданого 27.07.2017 року Радою адвокатів Миколаївської області. Адреса робочого місця адвоката: Адреса_1.

Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури КДКА Миколаївської області № 45 від 26.07.2019 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 за скаргою судді Миколаївського апеляційного суду Особа_1.

Вважаючи, що КДКА регіону неналежним чином розглянула скаргу на дії адвоката, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення № 45 від 26.07.2019 без дослідження документів, які додано до скарги, суддя Миколаївського апеляційного суду Особа_1 звернувся до ВКДКА із вимогою про скасування рішення та порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2., оскільки останній діяв всупереч ст. 7 Правил адвокатської етики, ст.ст. 47 та 113 Кримінального процесуального кодексу України.

З матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що суддя Миколаївського апеляційного суду Особа_1 звернувся до КДКА Миколаївської області з проханням належного реагування на неналежну поведінку адвоката Особа_2. Суддя повідомів, що в Миколаївському апеляційному суді з 17.08.2018 року на розгляді перебувало кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого Особа_3

на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10.07.2018 року, якою повернуто заяву Особа_3 про перегляд вироку у зв’язку із нововиявленими обставинами.

06.12.2018 року адвокат Особа_2 та Особа_3 уклали договір про надання правової допомоги № 89, згідно з яким адвокат бере на себе зобов’язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Клієнт зобов’язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки, встановлені сторонами у договорі.

У скарзі до КДКА Миколаївської області суддя Миколаївського апеляційного суду Особа_1 зазначив, що адвокат Особа_2 ., представляючи інтереси Особа_3 у кримінальному провадженні №_______, не з’явився в судові засідання: 09.01.2019 р., 06.02.2019 р., 19.02.2019 р., 26.03.2019 р., 02.04.2019 р., 17.04.2019 р., 21.05.2019 р. При цьому, адвокат був належним чином повідомлений про зазначені судові засідання.

Виходячи зі змісту скарги та наявних на дату розгляду КДКА Миколаївської області матеріалів провадження, 09.01.2019 року адвокат Особа_2 не з’явився в судове засідання. Щодо повідомлення про поважність причини неявки в дане судове засідання документи в матеріалах дисциплінарного провадження відсутні. Причини, які пояснюють неявку захисника, в матеріалах провадження відсутні, дисциплінарною палатою КДКА не досліджувались.

Про неявку в судове засідання 06.02.2019 року адвокат Особа_2 повідомив у клопотанні, що датоване днем засідання – 06.02.2019 року, в якому адвокат просив відкласти розгляд справи з огляду на те, що йому та його підзахисному не було надано можливості ознайомитись з матеріалами досудового слідства (а.с. 12).

З матеріалів провадження вбачається, що 08.02.2019 року адвокат Особа_2 та його підзахисний Особа_3 ознайомились з матеріалами кримінального провадження (а.с. 13). Попри це, в судове засідання 19.02.2019 року адвокат Особа_2 не з’явився. Причини, які пояснюють неявку захисника, в матеріалах провадження відсутні, дисциплінарною палатою КДКА не досліджувались.

Адвокат Особа_2 був присутній в судовому засіданні 05.03.2019 року, в якому просив оголосити перерву для узгодження позиції з підзахисним та вибачився за неявку в минулі засідання, а також просив не розцінювати його дії, як спроби затягнути процес.

Про неявку в судове засідання 26.03.2019 року та прохання відкласти розгляд справи у зв’язку з його участю в розгляді справи в Арбузинському районному суді Миколаївської області, адвокат повідомив в день судового засідання – 26.03.2019 року, на електронну пошту суду. КДКА Миколаївської області встановлено, що згідно з повідомленням Арбузинського районного суду Миколаївської області захисник Особа_2 про час розгляду справи був повідомлений 14.03.2019 року, тобто пізніше, ніж Миколаївський апеляційний суд узгодив з ним дату судового засідання – 26.03.2019 року.

02.04.2019 року захисник Особа_2 також не з’явився в судове засідання до Миколаївського апеляційного суду, повідомивши про перенесення розгляду справи з огляду на участь у судовому засіданні у кримінальному провадженні у Веселинівському районному суді Миколаївської області.

В судове засідання 09.04.2019 року адвокат Особа_2 з’явився, проте за клопотанням другого захисника Особа_4 у справі було оголошено перерву.

17.04.2019 року адвокат Особа_2 в судове засідання не з’явився. Згідно із клопотанням, надісланим на електронну пошту суду в день судового засідання – 17.04.2019 року, адвокат просив перенести розгляд справи з огляду на участь у слідчих діях по іншому кримінальному провадженню в Вознесенському ВП ГУНП Миколаївської області.

21.05.2019 року адвокат Особа_2 не з’явився у судове засідання, про що повідомив на електронну адресу суду в день судового засідання, у зв’язку із хворобою.

В судовому засіданні 05.06.2019 року був присутній та повідомив про зайнятість другого захисника Особа_4 в іншому судовому засіданні в іншому суді, але суд вирішив розглянути справу за участі одного захисника.

Враховуючи викладене суддя Особа_1 звернувся до КДКА Миколаївської області, оскільки вважає, що своїми діями захисник Особа_2 проявив неповагу до суду та належним чином не виконував свої професійні обов’язки, чим порушив право на захист засудженого Особа_3 та перешкоджав Миколаївському апеляційному суду в розумні строки розглянути справу. Суддя зауважив, що засуджений Особа_3 доставлявся в судові засідання конвоєм у зв’язку з тим, що він перебував під вартою та утримувався в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».

У своїх поясненнях адвокат Особа_2 зазначив, що ним жодним чином не було проявлено неповагу до Миколаївського апеляційного суду під час розгляду апеляційної скарги засудженого Особа_3 на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.09.2015 року у справі № ____, провадження ________. Адвокат стверджує, що він жодним чином не порушував права на захист свого клієнта Особа_3 і, за погодженням з клієнтом, було вжито всіх законних заходів з метою належного забезпечення права на захист клієнта та надання кваліфікованої правової допомоги в суді під час розгляду апеляційної скарги. Адвокат повідомив, що справа неодноразово призначалась до розгляду в Миколаївському апеляційному суді без узгодження дати із захисником та без врахування його зайнятості. Особа_2 зазначив, що отримував поштою та електронною поштою повістки та у разі неможливості з’явитись відправляв на електронну пошту суду клопотання про відкладення із поясненням причин неявки та копіями підтверджуючих документів. Колегія суддів Миколаївського апеляційного суду розглядала клопотання про відкладення розгляду справи та одноголосно приймала рішення про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 7 Правил адвокатської етики, у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

За змістом статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Обов’язок адвоката дотримуватися Правил адвокатської етики є беззаперечним.

Відповідно до ст. 47 Кримінального процесуального кодексу України, захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

Захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, – також і цей орган (установу).

У відповідності до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов’язків адвоката.

За порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України (абз. 1 ст. 66 Правил адвокатської етики).

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарними проступками адвоката, згідно із ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов’язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Рішення КДКА Миколаївської області № 45 від 26.07.2019 року містить лише стислу описову частину, в якій коротко викладено зміст скарги, зміст пояснень адвоката, посилання на ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 70 Правил адвокатської етики, із посиланням на відсутність жодних належних та допустимих доказів вчинення адвокатом Особа_2 дисциплінарного проступку, з огляду на що зроблено висновок про відсутність в діях адвоката складу дисциплінарного проступку. В рішенні ДП КДКА Миколаївської області зроблено передчасний висновок про відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку і відповідно підстав для порушення дисциплінарної справи, оскільки дисциплінарною палатою не витребувано усіх необхідних доказів та не досліджено їх у сукупності, як цього вимагають ст. ст. 37-39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Такі дії дисциплінарної палати свідчать про неповноту розгляду, необхідність дослідження доказів, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для скасування рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи.

Зокрема, КДКА Миколаївської області не було досліджено причини неявки адвоката у кожне пропущене судове засідання, не встановлено, чи узгоджувались із захисником дати наступних судових засідань. Не досліджено, чи вчасно адвокат повідомляв до суду причини неявки до суду, що може свідчити про дотримання або недотримання адвокатом ст. 47 КПК України.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що дисциплінарна палата КДКА Миколаївської області не з’ясувала вищезазначені фактичні обставини справи, не витребувала та не дослідила у сукупності усі докази, що можуть містити ознаки вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, а також не надала повної та належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах дисциплінарного провадження.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу судді Миколаївського апеляційного суду Особа_1 – задовольнити.
  2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області № 45 від 26.07.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – скасувати.
  3. Матеріали перевірки направити на новий розгляд до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                       С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                       К.В. Котелевська