РІШЕННЯ № ХІ-013/2019 у справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №160 від 01.08.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № ХІ-013/2019

07 листопада 2019 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Коблик М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №160 від 01.08.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №160 від 01.08.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

Скарга Особа_1 містить вимогу про скасування рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 01.08.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

Скаржник вважає, що висновки дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва жодним чином не обґрунтовуються, не зазначено посилань та доказів, що стали підставою для відмови у порушенні дисциплінарної справи.

Строк на оскарження рішення, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не порушено.

Згідно витягу із Єдиного реєстру адвокатів України, що міститься у матеріалах дисциплінарного провадження, Особа_2 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ____, видане 27.10.2014 року Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. Робоче місце адвоката на момент розгляду справи дисциплінарною палатою КДКА м. Києва було зареєстровано за адресою: Адреса_1.

Таким чином, скарга розглянута належною КДКА регіону відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кузьмінського О.О., розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали дисциплінарного провадження, які надійшли з КДКА м. Києва, заслухавши інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки, до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва надійшла скарга Особа_1 стосовно поведінки адвоката Особа_2, в якій міститься вимога про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.

На обґрунтування своєї позиції скаржник зазначає, що він здає в оренду приміщення, яке знаходиться за адресою: Адреса_2, яке належить йому на праві приватної власності.

26.09.2018 року близько 9:30 години ранку до наймачів прийшов адвокат Особа_2, який представляв інтереси Особа_3., пред’явив посвідчення адвоката та показав рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі № _____ від 04.06.2010 року, яким визнано право власності за Особа_4 та Особа_3 самочинно збудовані будівлі, які розташовані за адресою Адреса_3 на земельній ділянці 0,045 га.

Після цього адвокат Особа_2 рейдерськими методами та психологічним тиском почав змушувати наймачів підписувати договір оренди з Особа_3 та платити їй орендну плату. Адвокат Особа_2 стверджував, що вищевказане приміщення належить Особа_3 на праві власності за рішенням суду, але очевидно він не врахував, що відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності виникає з моменту державної реєстрації та не пред’явив документ про реєстрацію прав на це приміщення.

Також він погрожував, що буде складати якісь протоколи, притягне їх до кримінальної відповідальності. У зв’язку з цим залучився підтримкою дільничного, сержанта Особа_5. За вказівкою адвоката Особа_2 Особа_3 написала заяву до поліції про те, що приміщення, яке належить їй на праві власності, займають сторонні люди і вони відмовляються покидати його.

Скаржник зазначає, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонному суду Одеської області по справі № ______ від 04.06.2010, визнано право власності за Особа_4 та Особа_3 на самочинно збудовані будівлі, які розташовані за адресою: вул. Адреса_3 на земельній ділянці 0,045 га., тобто вищевказане приміщення належить Особа_4 та Особа_3 на праві власності у рівних частинах.

В той час, коли адвокат Особа_2 здійснював свої незаконні дії, Особа_4 була присутня на судовому засіданні в приміщенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі № ________ , де Особа_1 є відповідачем по справі, а Особа_3 – позивачем. Також Особа_4 повідомила, що їй нічого не було відомо з того приводу, що адвокат Особа_2 представляє її інтереси та проводить дії в її інтересах щодо виконання вищезазначеного рішення.

В цей же час, адвокат Особа_6 була присутня на судовому засіданні в приміщенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі №_____, яке було призначене на 9:50 годину, як представник позивача Особа_3., що підтверджується ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі № _______ від 26.09.2018 року.

Крім того, судове засідання по справі № _______ було перенесено з 9:50 на 16:00 годину. Близько 16:00 адвокат Особа_2 під’їхав на авто, Інформація_1, державний номер ______, разом з Особа_3 та Особа_6 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду, що знаходиться за адресою: Адреса_4. Свідком даного факту була Особа_7.

Так як зареєстроване у Єдиному реєстрі адвокатів України місце здійснення адвокатської діяльності Особа_2 та Особа_6 збігаються, свідки бачили їх разом, Скаржник вважає, що це пов’язані особи. Дії адвокатів Особа_ Особа_2 та Особа_6. Скаржник розцінює як спосіб тиску на відповідачів по справі №______, що є порушенням ст. 25 Правил адвокатської етики, а саме: дотримання принципу законності під час виконання адвокатом доручення клієнта, відповідно до якого адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Однак, отримавши ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі № ____ від 23.05.2011 року за позовом Особа_3 та Особа_4 до виконавчого комітету про визнання права власності на самочинне будівництво, з’ясовано, що їх позов залишено без розгляду. Тобто рішення по справі №____ було заочне, згодом воно переглядалося та було скасовано.

Скаржник зазначає, що адвокат Особа_2, будучи обізнаним у тому, що рішення № 2- 3862/2010 від 04.06.2010 року скасоване, всеодно його використовував, на незаконних підставах примушував та у грубій формі вимагав від наймачів платити орендну плату Особа_3, тим самим порушив Правила адвокатської етики, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Скаржник вважає, що своїми словами, поведінкою та діями, коли адвокат кричав, погрожував, вів себе агресивно, використовував ненормативну лексику, незаконно примушував підписувати договір, примушував платити гроші за оренду, ставлячи акцент на свій високий соціальний статус, адвокат Особа_2 порушив принцип поваги до адвокатської професії, принизив авторитет адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката.

Адвокат Особа_2 по суті скарги пояснень не надав.

За результатом розгляду скарги Особа_1 стосовно поведінки адвоката Особа_2., довідки та матеріалів перевірки, дисциплінарна палата КДКА м. Києва дійшла до висновку про відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_2.

Так, відповідно до частини 2 статті 33 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Як вбачається із частини 1 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Частиною 1 статті 36 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Проте, Скаржник не надав обгрунтованих відомостей щодо порушень адвокатом законодавства, яке регулює адвокатську діяльність, наявності в діях адвоката ознак жодного з наведених в ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» проступків Скаржником доведено не було.

Скаржник не надав ні до первісної скарги, ані до скарги до ВКДКА жодних доказів на підтвердження зазначених ним обставин.

Згідно ст. 12 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, із змінами та доповненнями, абз. 5 ст. 70 Правил адвокатської етики, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії не заборонені законом, Правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов’язаний дотримуватись присяги та правил адвокатської етики, виконувати інші обов’язки передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Згідно вимог частини 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Стаття 70 Правил адвокатської етики також закріплює, що звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Таким чином, ВКДКА не встановлено в діях адвоката Особа_8 ознак дисциплінарного проступку. Оскаржуване рішення КДКА регіону є обґрунтованим, мотивованим та правильним по суті і підстав для його скасування немає.

З урахуванням викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1 – залишити без задоволення.
  2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №160 від 01.08.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 , – залишити без змін.

Матеріали справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                       С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                       К.В. Котелевська