РІШЕННЯ № ХІІ-002/2019
05 грудня 2019 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 17 вересня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 17 вересня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2.
Рішенням голови ВКДКА Вилкова С.В. від 05 листопада 2019 року доручено члену ВКДКА Прокопчуку О.М. провести перевірку відомостей і фактів, які викладені в скарзі Особа_1.
В своїй скарзі Особа_1 ставить питання про скасування рішення КДКА регіону та притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності.
Обґрунтовуючи свою скаргу Особа_1 зазначає, що, на його думку, у діях адвоката Особа_2 є ознаки дисциплінарного правопорушення, а саме конфлікт інтересів, так як останній, будучи до набуття статусу адвоката начальником Бахмацького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, наразі є захисником обвинуваченого в кримінальному провадженні, де Скаржник є потерпілим. Таким чином, на думку Скаржника Особа_2 в одному і тому ж кримінальному провадженні був керівником органу досудового розслідування та захисником обвинуваченого.
Заслухавши доповідь члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Прокопчука О.М., розглянувши матеріали поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
За результатами розгляду скарги Особа_1 на дії адвоката Особа_2 КДКА Харківської області прийняла рішення від 17 вересня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2.
Обґрунтовуючи своє рішення КДКА регіону зазначила, що під час перевірки встановлено, що адвокат Особа_2 під час досудового слідства у кримінальному провадженні, де потерпілим є Скаржник, не перебував на посаді слідчого, керівника органу досудового розслідування чи прокурора, в зв’язку з чим ніяких слідчих дій Особа_2 не проводив та процесуальних рішень не приймав. Як зазначила в своєму рішенні КДКА регіону, доказів того, що Особа_2 під час досудового розслідування якимось чином впливав на хід розслідування кримінального провадження, чи надавав будь-які консультації та правову допомогу Особа_1, Скаржником не надано.
При цьому, адвокат Особа_2 подав до КДКА регіону пояснення від 23 липня 2019 року, в якому виклав заперечення щодо обґрунтованості поданої на нього скарги.
В своїх поясненнях адвокат Особа_2 зазначив, що в період з 07 листопада 2015 року по 07 квітня 2017 року перебував на посаді начальника Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області. Відповідно до своїх посадових обов’язків, а також п. 19 ст. 3 КПК України, під час розслідування органом досудового розслідування кримінального провадження, де скаржник Особа_1 та обвинувачений Особа_3 являлись його учасниками, не перебував на посаді слідчого, керівника органу досудового розслідування чи прокурора, в зв’язку із цим, ніяких слідчих дій не проводив та процесуальних рішень не приймав. Як зазначає адвокат Особа_2, після його звільнення у 2017 році з Національної поліції та отримання в 2018 році свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, 13 травня 2019 року між ним та громадянином Особа_3 було укладено договір про надання правової допомоги.
Так, як вбачається із матеріалів перевірки за скаргою, а саме витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (аркуш 25) слідчим Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Особа_4 17 вересня 2018 року було внесено до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за попередньою кваліфікацією – ч. 1 ст. 286 КК України (слідчий в кримінальному провадженні – Особа_4).
Згідно фабули кримінального провадження №____, в липні 2016 року Особа_3, керуючи автомобілем марки Інформація_1, в порушення Правил дорожнього руху України, не дотримався безпечної дистанції та в результаті чого здійснив наїзд на велосипедиста Особа_1, в результаті чого велосипедист отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шийки лівого плеча, відкритого перелому лівої ліктевої кістки з двома забійними ранами на лівому лікті та забійної рани лівого стегна, які по ступеню тяжкості відносяться до середніх ушкоджень.
За результатами розгляду судом обвинувального акту, в тому числі за участі як захисника обвинуваченого – адвоката Особа_2, Коропський районний суд Чернігівської області виніс вирок від 12 червня 2019 року (аркуш 7-10) та визнав обвинуваченого Особа_3 винуватим у вчинені кримінального правопорушення.
Згідно із вищевказаним судовим рішенням не вбачається, що Особа_1 під час розгляду обвинувального акту подавав до суду заяву про відвід захисника Особа_2.
Згідно із пп.8 п.1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України керівник органу досудового розслідування – начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах своїх повноважень.
Потрібно відмітити, що основним напрямом діяльності керівника органу досудового розслідування, є здійснення відомчого процесуального контролю, тобто його процесуальна функція, змістом якої є забезпечення законності, обґрунтованості, повноти, усебічності та об’єктивності кримінальної процесуальної діяльності підпорядкованих йому слідчих.
Так, згідно із наказом Міністерства внутрішніх справ від 06 липня 2017 року №570 «Про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 липня 2017 року за №918/30786, органи досудового розслідування Національної поліції України є структурними підрозділами апарату центрального органу управління поліції, її територіальних органів – головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві, територіальних (відокремлених) підрозділів головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві (далі – територіальні (відокремлені) підрозділи поліції), які згідно з кримінальним процесуальним законодавством забезпечують досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих органів Національної поліції (п.1 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України). Органами досудового розслідування є: 1) Головне слідче управління Національної поліції; 2) слідчі управління головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві (далі – слідчі управління); 3) слідчі відділи (відділення) територіальних (відокремлених) підрозділів поліції.
Згідно із п. 5 розділу І Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, органи досудового розслідування очолюють: в центральному органі управління Національною поліцією – заступник Голови Національної поліції – начальник ГСУ; у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві – заступники начальників ГУНП – начальники слідчих управлінь; у територіальних (відокремлених) підрозділах поліції – заступники начальників територіальних (відокремлених) підрозділів поліції – начальники слідчих відділів (відділень).
Заступники начальників слідчих управлінь, начальники відділів (відділень) у складі слідчих управлінь, їх заступники, старші слідчі в особливо важливих справах, старші слідчі, слідчі та інші працівники слідчих управлінь ГУНП, заступники начальників територіальних (відокремлених) підрозділів поліції – начальники слідчих відділів, відділень, їх заступники, старші слідчі, слідчі та інші працівники слідчих підрозділів територіальних органів поліції та територіальних (відокремлених) підрозділів поліції приймаються на службу в поліцію, призначаються на посади та звільняються з посад та/або зі служби в поліції начальниками ГУНП в областях, місті Києві, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі за поданням заступників начальників ГУНП – начальників слідчих управлінь (п. 3 розділу ІV Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України)
Разом з тим, згідно із довідкою від 21 липня 2019 року керівника органу досудового розслідування Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Особа_5, Особа_2, перебуваючи на посаді начальника Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, відповідно до своїх посадових обов’язків під час розслідування органом досудового розслідування кримінального провадження №____, де Особа_1 та Особа_3 являються його учасниками, не перебував на посаді слідчого, керівника органу досудового розслідування чи прокурора, в зв’язку із чим ніяких слідчих дій не проводив та процесуальних рішень не приймав.
Таким чином, в період з 07 листопада 2015 року по 07 квітня 2017 року на час зайняття посади начальника Бахмацького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Особа_2 не здійснював повноваження керівника органу досудового розслідування, тому твердження Скаржника щодо наявності конфлікту інтересів, а саме того, що Особа_2 в одному й тому ж кримінальному провадженні був керівником органу досудового розслідування та захисником, не відповідають дійсності.
При цьому, не знайшли свого підтвердження під час розгляду ВКДКА скарги на рішення КДКА регіону, викладені Скаржником у первинній скарзі від 04 липня 2019 року факти щодо затягування адвокатом Особа_2 судового процесу – слухання судом обвинувального акту відносно Особа_3.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, із змінами та доповненнями (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Згідно вимог ст. 6 Положення, ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Згідно ст. 12 Положення, дисциплінарну справу щодо адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
Стаття 70 Правил адвокатської етики також закріплює, що звинувачення адвоката не може грунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
Доказів чи обґрунтувань скарги, які б свідчили про наявність в діях (бездіяльності) адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку, Скаржник не надав (не навів), що в сукупності з вищенаведеним є підставою для відмови у задоволенні поданої Особа_1 скарги.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 17 вересня 2019 року є обгрунтованим, дисциплінарна палата дійшла правильного висновку про відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку та підстав для порушення дисциплінарної справи.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1 – залишити без задоволення.
- Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 17 вересня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, – залишити без змін.
Матеріали справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська