Рішення № ХІІ-002/2020 у справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №341 від 20.08.2020 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльність строком на три місяці

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯХІІ-002/2020

23 грудня 2020 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Ульчака Б.І., Клечановської Ю.І., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №341 від 20.08.2020 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_2 та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльність строком на три місяці,

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 05.06.2019 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва надійшла скарга Особа_1 щодо неналежної поведінки адвоката Особа_2.
  2. За дорученням голови дисциплінарної палати КДКА Чернівецької області від 13.06.2019 року, члену дисциплінарної палати адвокату Особа_3 було доручено провести перевірку відомостей, викладених у вищевказаній скарзі.
  3. 26.07.2019 року до КДКА м. Києва від Національної асоціації адвокатів України надійшла відповідь на запит щодо надання відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України стосовно адвоката Особа_2.
  4. Відповідно до вказаної відповіді, 26.11.2014 року адвокату Особа_2 був наданий трансферний витяг Радою адвокатів Автономної республіки Крим до Ради адвокатів міста Києва згідно поданої ним заяви від 26.11.2014 р. Крім того, адвокат Особа_2 звернувся із заявою до Ради адвокатів міста Києва для підтвердження нової адреси робочого місця (Адреса_2) про що було зроблено відповідний запис в базі даних ЄРАУ, але через технічний збій неможливо відкрити вказану заяву.
  5. У листопаді 2019 року членом дисциплінарної палати адвокатом Особа_3 було складено довідку за результатами перевірки обставин, викладених у скарзі Особа_1 щодо неналежної поведінки адвоката Особа_2.
  6. Відповідно до довідки, подана скарга та додатки до неї не містять фактів наявності в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку.
  7. 25.06.2020 року на засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційної комісії адвокатури м. Києва було вирішено порушити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_2.
  8. 20.08.2020 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва прийняла рішення про притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльність строком на три місяці.
  9. 01.10.2020 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №341 від 20.08.2020 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_2 та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльність строком на три місяці.
  10. Листом від 02.10.2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Київської м. Києва матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  11. 02.11.2020 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла дисциплінарна справа відносно адвоката Особа_2.
  12. 05.11.2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_4 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника

  1. 20.08.2020 p. рішенням КДКА м. Києва №341 вирішено притягнути адвоката Особа_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1) до дисциплінарної відповідальності та застосувати стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк три місяці.
  2. Скаржник вважає рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №341 від 20.08.2020р. таким, шо підлягає зміні у відповідній частині, через неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених y рішенні, обставинам справи виходячи з наступного.
  3. Відповідно до п. 30 оскаржуваного Рішення, законодавством України не передбачено відповідальності за наявність у громадянина України громадянства іншої країни.
  4. Після анексії півострова Крим, Особа_2 отримав громадянство Російської Федерації, що підтверджується паспортом Інформація_3, та Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № Інфорформація_2, видане Міністерством юстиції Російської Федерації.
  5. Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 9 закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
  6. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
  7. На думку Скаржника, оскільки Особа_2, отримавши паспорт громадянина Російської Федерації, визнав своїми діями незаконно створений орган, повноваження посадових осіб цього органу, виконує обов’язки та користується правами на тимчасово окупованій території держави-агресора, чим порушує вимоги чинного законодавства України, відповідно ст. 7. ст. 12 Правил адвокатської етики та вчиняє злочин, передбачений ст. 111 КК України.
  8. Відповідно до п. 32 оскаржуваного Рішення встановлено, що Особа_2 причетний до підробки договорів позики та до подачі і представництва інтересів в Ялтинському міському суді АР Крим.
  9. Як зазначає Скаржник, КДКА м. Києва встановлено причетність Особа_2 до вчинення злочинів, передбачених ст. 358 та ст. 111 КK України, так як законність створення та функціонування Ялтинського міського суду АР Крим не викликає сумнівів на підставі ст. 12 закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
  10. У зв’язку з вищевказаним, Скаржник вважає що накладення стягнення на Особа_2 у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк три місяця є недостатнім, неспіврозмірним вчиненим протиправним діям, завданій шкоді як Скаржнику, так і державі Україна, а оскаржуване рішення таким, що підлягає зміні у відповідній частині через неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.
  11. На підставі викладеного, Скаржник просить змінити рішення КДКА м. Києва від 20.08.2020 p. №341 та застосувати до адвоката Особа_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №Інформація_1) стягнення у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. За даними ЄРАУ адвокат Особа_2 має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №Інформація_1, та обліковується в Раді адвокатів міста Києва.
  2. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України» законодавство України про громадянство ґрунтується на таких громадянства держави Україна, що адміністративно- принципах: єдиного громадянства можливість виключає існування громадянства територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

  1. Законодавством України не передбачено відповідальності за наявність у громадянина України громадянства іншої країни.
  2. До скарги додано витяг з ЄРДР Шевченківському УП ГУ НП України № Інформація_7 від 26.09.2018 р. за фактом підробки договорів позики від 04.02.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.
  3. Скаржником надано докази кримінального провадження, зокрема до підробки договорів позики від 04.02.2016 р., укладених між Скаржником та Особа_6, та Особа_7.
  4. Крім того, Скаржником надано копії довіреностей від Особа_6 та Особа_7, які посвідчені приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Особа_8 14.05.2018 р. на ім’я Особа_2.
  5. Проте, як пояснив представник Скаржника, адвокат Особа_2 був освідчений про смерть особи, яку він належним чином представляв у суді, хоча повинен був припинити таке представництво негайно (щодо подачі та підтримання позовних заяв в інтересах Особа_6, та Особа_7 до Ялтинського міського суду АР Крим і представництво їх інтересів).
  6. Як вбачається з матеріалів доданих до скарги, адвокат Особа_2 представляв інтереси Особа_6 та Особа_7 в судових інстанціях на підставі договорів позики, які є об’єктом кримінального провадження та передбачає відповідні наслідки в розумінні застосування положень статті 7 та статті 12 Правил адвокатської етики.
  7. Розглянувши матеріали дисциплінарної справи та дослідивши всі наявні докази, об’єктивно оцінивши доводи, викладені в скарзі, дисциплінарна палата КДКА м. Києва дійшла до висновку про наявність в діях адвоката Особа_2 дисциплінарного проступку.
  8. Дисциплінарна палата КДКА м. Києва дійшла до висновку про те, що такі дії адвоката Особа_2 є грубим одноразовим порушенням правил адвокатської етики, внаслідок чого за вчинений дисциплінарний проступок на адвоката Особа_2 необхідно накласти дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
  9. Розглянувши матеріали дисциплінарної справи та дослідивши всі наявні докази об’єктивно оцінивши доводи та твердження представника Скаржника, за результатами аналізу наслідків неправомірних дій адвоката та врахувавши всі фактичні обставини справи, дані про адвоката, дисциплінарна палата КДКА м. Києва вирішила притягнути адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до адвоката Особа_2 дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк три місяці.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
  2. Стаття 11 Правил адвокатської етики адвокат визначає, що зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
  3. Згідно з положеннями ст. 12 Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
  4. Частина 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  5. Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  6. Абзацем 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Перевіривши доводи поданої скарги та матеріали дисциплінарного провадження, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що рішення КДКА м. Києва від 20.08.2020 року було прийнято з суттєвими порушеннями загальних вимог вмотивованості, законності та обґрунтованості у зв’язку з наступними обставинами.
  2. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України», законодавство України про громадянство ґрунтується на таких громадянства держави Україна, що адміністративно- принципах: єдиного громадянства можливість виключає існування громадянства територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
  3. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
  4. Законодавством України не передбачено відповідальності за наявність у громадянина України громадянства іншої країни.
  5. Враховуючи норми ч. 1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України» жодних обмежень або заборон у наданні правової допомоги адвокатом Особа_2 громадянам Особа_6 та Особа_7 не передбачено.
  6. Як зазначено в оскаржуваному рішенні, Скаржником було додано до скарги витяг з ЄРДР Шевченківського УП ГУ НП України №Інформація_6 від 26.09.2018 р. за фактом підробки договорів позики від 04.02.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.
  7. Крім того КДКА м. Києва посилається на те, що Скаржником надано докази причетності до кримінального провадження, зокрема до підробки договорів позики від 04.02.2016 р., укладених між Скаржником та Особа_6, Особа_7, а також копії довіреностей від Особа_6 та Особа_7, які посвідчені приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Особа_8 14.05.2018 р. на ім’я Особа_2.
  8. Водночас, у матеріалах дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 відсутні будь-які докази причетності адвоката Особа_2 до кримінального провадження, зокрема до підробки договорів позики від 04.02.2016 р., укладених між Скаржником та Особа_6, Особа_7.
  9. Саме по собі існування кримінального провадження № Інформація_7 від 26.09.2018 р. відкритого за фактом підробки договорів позики від 04.02.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, не доводить причетність Особа_2 до вищевказаного правопорушення.
  10. Відповідно до інформації наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, за результатами розгляду кримінального провадження № Інформація_7 від 26.09.2018 р. обвинувальний вирок судом не виносився.
  11. Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
  12. Також, в матеріалах дисциплінарної справи відсутні копії довіреностей від Особа_6 та Особа_7, які ніби посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Особа_8 14.05.2018 р. на ім’я Особа_2, не кажучи вже про докази які підтверджують подачу ним позовних заяв в інтересах Особа_6 та Особа_7 до Ялтинського міського суду АР Крим і представництво їх інтересів.
  13. Натомість, в матеріалах дисциплінарної справи міститься довіреність від 31.08.2018 року №840, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Особа_9, відповідно до якої, Особа_1 (Скаржник) уповноважує Особа_10 та Особа_11 представляти його інтереси.
  14. Однак вказана довіреність не має жодного підтвердження обставин наведених в скарзі Особа_1.
  15. Серед матеріалів справи є фотокопія першої сторінки довіреності, відповідно до якої Особа_7 уповноважує Особа_2 на представництво своїх інтересів у судових та правоохоронних органах, втім, вона не містить жодної дати, підпису чи інформації про особу, якою вказана довіреність була посвідчена, що безумовно свідчить про її неналежність.
  16. В оскаржуваному рішенні КДКА м. Києва зазначається, що адвокат Особа_2 був освідчений про смерть особи, яку він належним чином представляв у суді, хоча повинен був припинити таке представництво негайно (щодо подачі та підтримання позовних заяв в інтересах Особа_6, та Особа_7 до Ялтинського міського суду АР Крим і представництво їх інтересів).
  17. Втім, як вже зазначалось, жодного доказу на підтвердження факту представництва адвокатом Особа_2 інтересів Особа_6 та Особа_7 в судових інстанціях матеріали справи не містять.
  18. Роздруківки з сайту http://sudact.ru вироків та рішень Ялтинського міського суду АР Крим за період з травня 2014 по червень 2018 року, де як захисник зазначається Особа_2 не може бути доказом вчинення дисциплінарного проступку, оскільки з вказаних роздруківок неможливо його ідентифікувати.
  19. Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
  20. Згідно з Рішенням Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури № Х-018/2019 від 04.10.2019 р. «Про узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, що має наслідком направлення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісію адвокатури справ для нового розгляду», при ухваленні рішень КДКА повинні дотримуватися загальних вимог щодо їх вмотивованості, законності та обґрунтованості.
  21. Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1 – задовольнити частково.
  2. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 341 від 20.08.2020 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_2 та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці, – скасувати.
  3. Направити матеріали дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до ч.7 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     К.В. Котелевська