РІШЕННЯ № ХІІ-014/2019 у справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25 вересня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № ХІІ-014/2019

05 грудня 2019 року
м.
Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу в.о. генерального директора Державної організації «Інформація_1» Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25 вересня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга в.о. генерального директора Державної організації «Інформація_1» (далі – ДО «Інформація_1») Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25 вересня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

Скаржник з рішенням дисциплінарної палати не погодився, вважає його незаконним, необґрунтованим, просить рішення скасувати та направити матеріали перевірки на новий розгляд на стадію перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Свою скаргу обгрунтовує тим, що в період часу з 18.12.2015 р. по 07.03.2019 р. адвокат Особа_2 перебував у трудових відносинах з Скаржником (ДО «Інформація_1»), займаючи різні посади в юридичному департаменті підприємства, в тому числі начальника відділу договірної роботи. 11.03.2019 р. Особа_2 був звільнений з підприємства.

Починаючи з травня 2019 р. адвокат Особа_2 розпочав здійснювати представництво інтересів громадської організації «Інформація_2» (далі – ГО «Інформація_2») в цивільних справах де протилежною стороною є ДО «Інформація_1».

Скаржник звертає увагу, що інтереси ДО «Інформація_1» є протилежними інтересам ГО «Інформація_2», оскільки між ними наявний гострий конфлікт, який супроводжується цивільними справами та кримінальними провадженнями. Тобто, наразі адвокат Особа_2 надає правову допомогу та представляє інтереси юридичної особи (ГО «Інформація_2»), інтереси якої суперечать інтересам іншої юридичної особи (ДО «Інформація_1»), юридичним супроводом та забезпеченням діяльності якої він займався раніше та володіє інформацією, що може бути використана проти державного підприємства.

Скаржник зазначає, що існує конфлікт інтересів в діях адвоката Особа_2, що адвокат не отримував від ДО «Інформація_1» письмової згоди аби надавати правову допомогу ГО «Інформація_2», інтереси якої є протилежними, і продовжує представництво інтересів цієї громадської організації у справах, зокрема приймає участь в судових засіданнях.

Скаржник вважає поведінку адвоката Особа_2 неприпустимою, такою що порушує професійні обов’язки адвоката, що передбачені ч. 1 ст. 4, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ч. 2 ст. 9, ч. 4 ст. 39 Правил адвокатської етики. Як наслідок, вважає, що такі дії адвоката містять ознаки дисциплінарного проступку у розумінні п.п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Розглянувши доводи скарги, матеріали, що надійшли з регіону, заслухавши доповідача – члена ВКДКА Соботника В.Й., інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

Скарга розглянута належною КДКА, строки на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА, визначені в ч. 3 ст.39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Скаржником не пропущені.

За даними Єдиного реєстру адвокатів України Особа_2 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ___, видане 05.06.2019 р. Радою адвокатів Київської області, його робоча адреса: Адреса_1.

З матеріалів, долучених до скарги вбачається, що адвокат Особа_2 до дисциплінарної відповідальності не притягався. Інформації про оскарження цього рішення дисциплінарної палати до суду немає.

Як вбачається з наданих до ВДКА матеріалів, що надійшли з регіону, за результатами проведеної перевірки відомостей, викладених у скарзі, складено довідку. Довідка члена ДП КДКА Київської області Особа_3 від 23.09.2019 р. містить викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновок та пропозицію про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката у зв’язку з тим, що скарга не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.

В своєму письмовому поясненні адвокат зазначив, що ДО «Інформація_1» не було його клієнтом в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що він отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише 05.06.2019 р., що ця обставина повністю спростовує твердження Скаржника, що в період з 18.12.2015 р. по 07.03.2019 р. адвокат Особа_2 перебував у трудових відносинах з ДП «Інформація_1» і що з 21.05.2019 р. він як адвокат став здійснювати представництво ГО «Інформація_2».

Крім того, адвокат зазначив, що під час надання правової допомоги клієнту – ГО «Інформація_2» по справі № ___ за позовом ГО «Інформація_2» до ДП «Інформація_1» про зобов’язання виконати умови Договору ___ від 08.06.2018 р., ним використано лише позовні матеріали з додатками, що отримані від клієнта 02.07.2019 р.

З письмової згоди клієнта адвокат надав дисциплінарній палаті копію цієї позовної заяви.

Виходячи з наведеного Особа_2 вважає, що заява Скаржника про вчинення ним дисциплінарного проступку є засобом тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

За результатами розгляду скарги, довідки та матеріалів перевірки, рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2019 р. вирішено відмовити в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

Дисциплінарною палатою було встановлено, що у період з 18.12.2015 р. по 07.03.2019 р. громадянин Особа_2 перебував у трудових відносинах зі Скаржником – ДО «Інформація_1», працюючи на різних посадах в юридичному департаменті підприємства, в тому числі начальника відділу договірної роботи.

05.06.2019 р. Особа_2 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. 01.07.2019 р. адвокат Особа_2 уклав з ГО «Особа_2» договір про надання правової допомоги і почав її надавати, зокрема, представляти інтереси цієї юридичної особи у судових справах № ___, № ___, № ___. Тобто, Особа_2 ніколи не мав взаємовідносин зі Скаржником як адвокат, договір про надання правової допомоги з ДП «Інформація_1» не укладав.

За визначенням пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» конфлікт інтересів – суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обовꞌязками, наявність якої може вплинути на обꞌєктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обовꞌязків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Частиною 1 статті 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобовꞌязаний невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів.

Частиною 1 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Одним із видів дисциплінарних проступків адвоката, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 34 цього Закону, є порушення правил адвокатської етики.

Згідно з абзацом 1 статті 9 Правил адвокатської етики, затвержених Звітно-виборним зꞌїздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 року, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обовꞌязків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу (абз. 2 ст. 9 Правил адвокатської етики).

У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов’язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов’язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів (абз. 2 ст. 9 Правил адвокатської етики).

Тобто, адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта або надавати йому правову допомогу, якщо до цього він надавав правову допомогу, здійснював захист або представництво іншого клієнта, від якого він отримав конфіденційну інформацію, дотичну до інтересів нового клієнта.

Відповідно до абзацу 1 та 2 статті 20 Правил адвокатської етики, адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта обꞌєктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат звꞌязаний договором про надання правової допомоги. Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.

Як вказано в абзаці 4 статті 39 Правил адвокатської етики, адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають у конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював або надавав професійну правничу (правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої юридичної особи.

Даючи оцінку обґрунтованості та правомірності оспорюваного рішення дисциплінарної палати, ВКДКА не може погодитися з правомірністю відмови у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, оскільки вважає цей висновок передчасним.

Як свідчать обставини справи, в обґрунтування скарги, Скаржник зазначив про те, що Особа_2 до зайняття адвокатською діяльністю працював у ДП «Інформація_1» на посаді начальника відділу договірної роботи юридичного департаменту та мав доступ до конфіденційної інформації. На даний час адвокат Особа_2 представляє інтереси ГО «Інформація_2» у судових справах де відповідачем є ДП «Інформація_1», та, як колишній працівник державного підприємства, може використати відому йому конфіденційну інформацію проти інтересів підприємства.

При цьому, сам факт попередньої роботи адвоката в юридичній особі не може бути оцінений як беззаперечне свідчення виникнення конфлікту інтересів, оскільки такий конфлікт виникає, коли адвокат мав доступ або отримав інформацію, яка може бути використана проти такої особи.

Однак, ця обставина належним чином не була з’ясована під час проведення перевірки відомостей, викладених у заяві (скарзі).

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Однак, при проведенні перевірки не з’ясовано, що входило до кола професійних обов’язків Особа_2 під час його роботи в ДП «Інформація_1», не отримана необхідна для проведення перевірки інформація, в тому числі посадова інструкція начальника відділу договірної роботи юридичного департаменту підприємства, не перевірено чи мав Особа_2 під час його роботи в ДП «Інформація_1» доступ або отримав інформацію, яка могла бути використана проти державного підприємства.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу в.о. генерального директора Державної організації «Інформація_1» – задовольнити.
  2. Рішення дисциплінарної палати дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25 вересня 2019 р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – скасувати.
  3. Матеріали справи направити на новий розгляд до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                    С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                    К.В. Котелевська