РІШЕННЯ № ХІІ-015/2020
21 грудня 2020 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу т.в.о. голови правління Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_1» Особа_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області №7/II/13-2020 від 31.07.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 30.06.2020 до КДКА Львівської області надійшла скарга в.о. голови правління Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_1» Особа_2 від 17.06.2020 р. щодо поведінки адвоката Особа_3.
- Рішенням КДКА Львівської області №7/II/13-2020 від 31.07.2020 року відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.
- Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 31.08.2020 року Приватне акціонерне товариство «ОСОБА_1», в особі в.о. голови правління Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_1» Особа_2 подало скаргу на таке рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- Строк на оскарження рішення, визначений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущено.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області матеріали справи відносно адвоката Особа_3, які надійшли до ВКДКА 05.10.2020 року.
- 07 жовтня 2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника
- Скаржник зазначає, що вважає рішення КДКА Львівської області №7/II/13-20 від 31.07.2020 року незаконним та необґрунтованим з огляду на таке.
- Залізничним районним судом м. Львова здійснювався розгляд справи № Інформація_1 за позовом Особа_4 до Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_1» (надалі – ПрАТ «ОСОБА_1») щодо оскарження рішення наглядової ради ПрАТ «ОСОБА_1» № 316/2018 від 22.12.2018 року про припинення повноважень голови правління ПрАТ «ОСОБА_1» Особа_4, звільнення його з займаної посади за п. 2 ст. 36 КЗпП (закінчення строку трудового договору) з 25.12.2018 р., поновлення на посаді голови правління ПрАТ «ОСОБА_1» та стягнення з ПрАТ «ОСОБА_1» на його користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
- На підставі долучених до матеріалів справи №Інформація_4 ордера ВС №1012975, виданого адвокатським об’єднанням «Літера закону» від 21.01.2020 р. та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №Інформація_2 адвокат Особа_3 був залучений в якості представника Особа_4 (позивача по справі) та приймав участь в судових засіданнях, чим допустив дисциплінарний проступок – порушив правила адвокатської етики.
- З 06.03.2012 р. по 15.11.2019 р. Особа_3 перебував в трудових відносинах з ПрАТ «ОСОБА_1».
- З моменту прийняття на роботу Особа_3 06.03.20212 р. і до 25.12.2018 р. (дата звільнення Особа_4 з посади Голови правління ПрАТ «ОСОБА_1») його безпосереднім керівником на ПрАТ «ОСОБА_1» був голова правління Особа_4.
- Наказом ПрАТ «ОСОБА_1» від 06.03.2012 р. №354-Л, Особа_3, 03.09.1979 р.н., був прийнятий на роботу по строковому трудовому договору терміном на 1 рік начальником відділу юридичного забезпечення та аналітики.
- Наказом ПрАТ «ОСОБА_1» від 05.03.2013 р. №212-ОС Особа_3 переведений на постійну роботу начальником відділу юридичного забезпечення та аналітики.
- Наказом ПрАТ «ОСОБА_1» від 27.07.2015 р. №995-ОС Особа_3 переведений на посаду начальника юридичного відділу.
- Наказом ПрАТ «ОСОБА_1» від 13.11.2019 р. №1746-ОС Особа_3 за власним бажанням було звільнено з роботи 15.11.2019 р. з посади начальника юридичного відділу.
- Відповідно п. 1.2 посадової інструкції начальника юридичного відділу ПрАТ «ОСОБА_1», затвердженого головою правління ПрАТ «ОСОБА_1» Особа_4 та введеного Наказом №480-ОД від 24.07.2015 р., з якою був ознайомлений Особа_3, начальник юридичного відділу призначається на посаду та звільняється з посади наказом Голови правління ПрАТ «ОСОБА_1» з дотриманням вимог КЗпП і підпорядковується безпосередньо Голові правління ПрАТ «ОСОБА_1».
- Всупереч абз. 4 ст. 39 Правил адвокатської етики Особа_3, будучи начальником юридичного відділу ПрАТ «ОСОБА_1» на час прийняття рішення, оформленого протоколом наглядової ради ПрАТ «ОСОБА_1» 316/2018 від 22.12.2018 р. про припинення повноважень голови правління ПрАТ «ОСОБА_1» Особа_4 та звільнення його із займаної посади, яке оскаржується в суді Особа_4, та в період судового розгляду Залізничним районним судом м. Львова справи № Інформація_4 щодо оскарження цього рішення, прийняв доручення від Особа_4 та представляв його інтереси в цивільній справі № Інформація_4 щодо оскарження рішення наглядової ради ПрАТ «ОСОБА_1» №16/2018 від 22.12.2018 р. про припинення повноважень голови правління ПрАТ «ОСОБА_1» Особа_4, звільнення його із займаної посади за п.2 ст. 36 КЗпП України з 25.12.2018 р., поновлення на посаді голови правління ПрАТ «ОСОБА_1» та стягнення з ПрАТ «ОСОБА_1» на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
- На час надходження до ПрАТ «ОСОБА_1» протоколу наглядової ради ПрАТ «ОСОБА_1» №16/2018 від 22.12.2018 р., до покладених на Особа_3 трудових обов’язків як начальника юридичного відділу входило питання аналізу прийнятого рішення наглядовою радою та надання відповідних пропозицій щодо невідповідності прийнятого рішення нормам закону його керівництву.
- В свою чергу адвокат Особа_3 виступив в судовому процесі по справі №Інформація_4 в якості представника позивача щодо оскарження рішення наглядової ради, яка відповідно до статуту товариства є органом ПрАТ «ОСОБА_1».
- Адвокат Особа_3, всупереч правил адвокатської етики як представник Особа_4, звернувся до суду у справі №Інформація_4 з клопотанням про долучення доказів, копії яких він отримав в якості начальника юридичного відділу ПрАТ «ОСОБА_1».
- Так, клопотанням про долучення доказів та витребування доказів за підписом адвоката Особа_3 від 02.03.2020 р., долучено до матеріалів справи №Інформація_4 копію рішення акціонера ПрАТ «ОСОБА_1» від 08.12.2017 р, на якій поставлено відмітку засвідчену підписом адвоката Особа_3 про відповідність оригіналу.
- Оскільки, ПрАТ «ОСОБА_1» Особа_3 не надавало вказані документи, то він фактично перебуваючи в конфлікті інтересів використовував інформацію, отриману як начальник юридичного відділу ПрАТ «ОСОБА_1», виконуючи доручення Особа_4 в якості його адвоката.
- Крім того на судовому засіданні 15.05.2020 р. адвокатом Особа_3 заявлено усне клопотання та долучено до матеріалів справи фотокопії Колективного договору ПрАТ «ОСОБА_1», правила внутрішнього трудового розпорядку та копію Стандарту підприємства СТП-032-56-2013 «Діловодство та вимоги до оформлення документів» від 2013 р., які ПрАТ «ОСОБА_1» також не надавали Особа_3.
- Даний факт підтверджується клопотанням Особа_3 про долучення доказів та витребування доказів від 02.03.2020 р., а також клопотанням Особа_3 про долучення доказів від 15.05.2019 р., яке направлене поштовим зв’язком на адресу ПрАТ «ОСОБА_1».
- Таким чином адвокат Особа_3, будучи колишнім начальником юридичного відділу ПрАТ «ОСОБА_1», прийняв доручення від колишнього голови правління ПрАТ «ОСОБА_1» Особа_4, яке зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах Особа_4, спрямованих на захист його прав, які перебувають у конфлікті інтересів з ПрАТ «ОСОБА_1».
- Особа_3, володіючи інформацією та документами, які він отримав як начальник юридичного відділу ПрАТ «ОСОБА_1», використовував їх проти ПрАТ «ОСОБА_1» в судовій справі за позовом Особа_4 до ПрАТ «ОСОБА_1» щодо оскарження рішення наглядової ради про припинення повноважень голови правління ПрАТ «ОСОБА_1» Особа_4, звільнення його з займаної посади та стягнення на його користь середнього заробітку.
Встановлені фактичні обставини
- Згідно з даними Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат Особа_3 отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №Інформація_2.
- Адреса робочого місця адвоката: Адреса_1.
- Таким чином скарга розглянута належною КДКА регіону, відповідно до вимог ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Як вбачається з наданих до ВДКА матеріалів, що надійшли з регіону, за результатами проведеної перевірки відомостей, викладених у скарзі, членом ДП КДКА Львівської області Особа_6 складено довідку, яка містить викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозицію щодо відмови у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3
- За результатами розгляду скарги, матеріалів перевірки, дисциплінарна палати КДКА Львівської області на своєму засіданні 31.07.2020 прийшла до висновку про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_3.
Обгрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- Залізничним районним судом м. Львова розглядалася цивільна справа за позовом Особа_4 до Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_1» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
- Договір про надання правової допомоги укладено позивачем із адвокатом 11.12.2019 року.
- 21.01.2020 р. Адвокатським об’єднанням «Літера закону» видано ордер серії ВС №1012975.
- 15.05.2020 р. Залізничним районним судом м. Львова у цій справі ухвалено рішення, яким позов задоволено.
- Позивачем по справі Особа_4, який є клієнтом адвоката та був попереднім головою правління ПрАТ «ОСОБА_1» підтверджено, що усі документи, копії яких долучав адвокат до матеріалів справи, були надані клієнтом адвокату.
- Таким чином, за змістом наявних правовідносин, для оцінки наявності чи відсутності факту порушення адвокатом Правил адвокатської етики, яке полягає в недотриманні принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, спричиненого нечесним та неналежним ставленням до здійснення професійної діяльності, підлягають з’ясуванню обставини, пов’язані з одночасним представленням інтересів сторін, які є взаємовиключними та (або) використанням конфіденційної інформації, отриманої від однієї із сторін під час надання правової допомоги, всупереч інтересам такої особи.
- У контексті зазначеного насамперед вбачається, що на час представлення інтересів колишнього голови правління ПрАТ «ОСОБА_1», адвокат з останнім у трудових відносинах не перебував, а отже відсутня об’єктивна сторона, передбачена ч. 3 ст. 39 Правил адвокатської етики, якою передбачено, що у період дії договору про надання правової допомоги клієнту юридичній особі адвокат не повинен укладати договорів про надання правової допомоги з особами, які перебувають у трудових, цивільно-правових та інших правовідносинах з клієнтом, якщо це може суперечити інтересам клієнта – юридичній особі.
- Однак підлягає оцінці інший категоричний припис, у частині застосування цієї ж частини ст. 39 Правил адвокатської етики, яка вказує, що адвокат не повинен укладати договори про надання правової допомоги із вищезазначеними особами, якщо він є носієм конфіденційної інформації, отриманої при надання правової допомоги юридичній особі.
- Оцінка обставин щодо володіння конфіденційною інформацією, потребує дослідження чи був адвокат носієм таких відомостей та чи могли вони бути здобуті в альтернативно доступний спосіб.
- При цьому, як вбачається, адвокат надавав правову допомогу попередньому голові правління ПрАТ «ОСОБА_1», який очевидно та фактично відповідно до вимог Статуту ПрАТ «ОСОБА_1» володів усією інформацією про його діяльність, а частина документів ним же були підписані як уповноваженою особою, що в свою чергу виключає навіть гіпотетичну необхідність їх отримання адвокатом.
- Пунктом 1.1.3 Регламенту КДКА регіону визначено поміж іншими принципи об’єктивності та змагальності у дисциплінарному провадженні.
- Рішенням КДКА Львівської області № 7/II/13-2020 від 31.07.2020 року вирішено відмовити у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.
- КДКА Львівської області прийшла до висновку про відсутність достатніх відомостей, які б підтверджували наявність ознак складу дисциплінарного проступку адвоката, відтак і відсутність підстав для порушення відносно нього дисциплінарної справи.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Згідно із ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, яким є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Частиною 1 статті 36 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат під час здійснення адвокатської діяльності зобовꞌязаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
- Згідно абз. 1 статті 9 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року від 09 червня 2017 року, зі змінами від 15 лютого 2019 року, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
- Абзацом 1 статті 39 Правил адвокатської етики визначено, що на відносини щодо надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту – юридичній особі в повному обсязі поширюються норми Правил, що регламентують поведінку адвоката в ситуаціях наявності або наступного виникнення конфлікту інтересів.
Мотиви та висновки ВКДКА
- Одним із принципів здійснення адвокатської діяльності є уникнення конфлікту інтересів (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Порушення адвокатом цього принципу має наслідком його дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Конфліктом інтересів є суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами та обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання його професійних обов’язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності (п. 8 ст. 1 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- У відносинах з клієнтом – юридичною особою, правила щодо конфлікту інтересів мають певні особистості застосування, встановлені ст. 39 Правил адвокатської етики.
- Згідно абзацу 3 статті 39 Правил адвокатської етики, у період дії договору про надання правової допомоги клієнту – юридичній особі, адвокат не повинен укладати договорів про надання правової допомоги з особами, які перебувають у трудових, цивільно-правових та інших правовідносинах з клієнтом, якщо це може суперечити інтересам клієнта – юридичній особі. Також адвокат не повинен укладати договори про надання правової допомоги із вищезазначеними особами, якщо він є носієм конфіденційної інформації, отриманої при наданні правової допомоги юридичній особі.
- Абзацом 4 статті 39 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають у конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав професійну правничу (правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої юридичної особи.
- За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не вповній мірі погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону, вважає, що в діях адвоката Особа_3 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку – порушення абзацу 4 статті 39 Правил адвокатської етики.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІІШИЛА:
- Скаргу т.в.о. голови правління Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_1» Особа_2 – задовольнити частково.
- Рішення Кваліфікаційно-дисціплінарної комісії адвокатури Львівської області №7/II/13-2020 від 31.07.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
21.12.2020