РІШЕННЯ № I-001/2026 від 23.01.2026 року за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області у складі дисциплінарної палати від 11.09.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № I-001/2026

23 січня 2026 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Соботника В.Й., розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області у складі дисциплінарної палати від 11.09.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 10 липня 2025 року до КДКА Сумської області (далі − КДКА) з Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – ВКДКА) надійшла скарга Особа_1 (далі − Скаржник), яка датована 11 березня 2025 року, в якій поставлено питання про притягнення адвоката Особа_2, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1 (далі − Адвокат), до дисциплінарної відповідальності за порушення правил адвокатської етики, та доповнення до скарги від 15 квітня 2025 року та від 16 квітня 2025 року.
2. 07 серпня 2025 року голова дисциплінарної палати КДКА доручила члену дисциплінарної палати КДКА провести перевірку відомостей, викладених в зазначеній скарзі.
3. 18 серпня 2025 року за результатами перевірки склав довідку, згідно з якою він вважає, що в діях Адвоката відсутні ознаки дисциплінарного проступку.
4. 06 серпня 2025 року до КДКА надійшли пояснення Адвоката.
5. 11 вересня 2025 року КДКА у складі дисциплінарної палати прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно Адвоката (далі − Рішення).
6. 17 вересня 2025 року КДКА надіслала на електронну пошту Скаржнику та Адвокату копію Рішення.
7. 26 вересня 2025 року Скаржник надіслав скаргу на Рішення, що надійшла 02 жовтня 2025 року до ВКДКА.
8. 10 жовтня 2025 року скаргу було повернуто для усунення недоліків, яку Скаржник отримав 21 жовтня 2025 року.
9. Після усунення недоліків, Скаржник надіслав скаргу на Рішення, яка надійшла до ВКДКА 28 жовтня 2025 року. В скарзі Скаржник просить поновити строк на оскарження Рішення у зв’язку з тим, що строк було порушено оскільки 10 жовтня 2025 року скаргу було повернуто для усунення недоліків, а Скаржник її отримав лише 21 жовтня 2025 року.
10. Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону, рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до ВКДКА або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.
11. Останнім днем для подання скарги було 17 жовтня 2025 року. Отже, строк, встановлений ч. 3 ст. 39 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Скаржником пропущено.
12. 07 листопада 2025 року листом за вих. № 6544 ВКДКА витребувала матеріали справи в КДКА.
13. 25 листопада 2025 року за вх. № 31784 до ВКДКА надійшли матеріали перевірки №16/25.
14. 25 листопада 2025 року листом за вих. № 6857 т. в. о. голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей, зазначених у скарзі.
15. 25 листопада 2025 року до ВКДКА надійшли заперечення Адвоката.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

16. У скарзі до КДКА зазначається, що Скаржник є заявником у кримінальному провадженні № Інформація_2 від 15 грудня 2023 року. Адвокат Особа_2 є захисником підозрюваного командира 207 батальйону територіальної оборони м. Києва Особа_3 в зазначеному кримінальному провадженні. Інтереси Скаржника у кримінальному провадженні представляє адвокат Особа_4.
17. 10 березня 2025 року Скаржник дізнався, що в соціальній мережі Фейсбук на сторінці під назвою “Особа_5 – юридична компанія нового покоління”, розміщено повідомлення про те, що «Команда Особа_5 захищає командира 207 батальйону територіальної оборони Києва у справі про зловживання службовим становищем».
18. Адвокат Особа_2, яка є керівником юридичної компанії Особа_5, написала: “Я бачу факти і бачу хто є заявниками («запойні» колеги, яких купили і які відпрацьовують політичну волю окремо взятих).”
19. В зв’язку з тим, що Скаржник є єдиним заявником у тих епізодах згаданого кримінального провадження, які інкримінуються Особа_3, висловлювання адвоката Особа_2, що заявниками в кримінальному провадженні є її «запойні» колеги, яких купили і які відпрацьовують політичну волю окремо взятих, є наклепом на нього як на людину та військовослужбовця.
20. Він зажадав з цього приводу вибачень від адвоката Особа_2, але ніякої реакції з її боку на це не було, вибачень вона не принесла.
21. До скарги додано: скрин-шоти фейсбук-сторінки «Особа_5 – юридична компанія нового покоління»; копію посвідчення учасника бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_3; копію довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України від 04 січня 2024 року № 15 – на 2 арк.; копію витягу з наказу командира військової частини А7375 (по стройовій частині) від 11 січня 2025 року № 11; копії витягів з ЄРДР; роздруківку публікації «Протокол допиту Особа_1 в «справі Особа_6».
22. В доповненні до скарги від 15 квітня 2025 року Скаржник зазначив, що 2 квітня 2025 року адвокат Особа_2 розмістила в Інтернет-виданні «Українська правда» статтю «Необґрунтована підозра і застава у 60 тисяч: як тиснуть на екскомандира Особа_6, для отримання неправдивих свідчень», у якій розповсюдила наклеп на Скаржника та адвоката Особа_4. Зазначає, що в цій статті Адвокат пояснила, хто такі її «запойні» колеги, яких купили і які відпрацьовують політичну волю окремо взятих», назвавши їх поіменно, а саме: «При цьому справа розслідується ДБР з осені 2023 року і за цей час ані ДБР, ані прокурори не опитали жодних свідків, крім заявників – Особа_1, який раніше часто з’являвся в ефірах телеканалів, якими раніше володів Особа_7, а зараз, за повідомленнями в його ж соціальних мережах, знаходиться на службі, та адвоката Особа_4, що раніше підозрювався Національним антикорупційним бюро (НАБУ) у справі суддів Окружного адмінсуду міста Києва (ОАСК).”
23. Зазначає, що він не є ані колегою адвоката Особа_2, ані «запойним». Спроби адвоката Особа_2 якимсь чином прив’язати його прізвище до Особа_7а В.В. вважає наклепом.
24. Також зазначає, що другим «запойним колегою, якого купили і який відпрацьовує політичну волю окремо взятих» адвокат Особа_2 у своїй статті називає адвоката Особа_4, якого вона також намагається звинуватити в державній зраді, стверджуючи, що він, начебто, «повторює російські тези». Окрім того, адвокат Особа_2 звинувачує адвоката Особа_4 у тому, що він надає правову допомогу клієнтам, які їй не подобаються, у справах, які вона вважає неправильними. За одне лише це – за публічне оббріхування свого колеги, якого Особа_2 також називає «запойним» – Особа_2 має бути позбавлена свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
25. До доповнення до скарги додано роздруківку статті Особа_2 «Необґрунтована підозра і застава у 60 тисяч: як тиснуть на екскомандира Особа_6, для отримання неправдивих свідчень».
26. В доповненні до скарги від 16 квітня 2025 року Особа_1 зазначається, що 20 лютого 2025 року слідчий Територіального Управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, повідомив Особа_3 про підозру в згаданому кримінальному провадженні у зловживанні службовим становищем. 11 березня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва обрав підозрюваному Особа_3 запобіжний захід у вигляді застави в сумі 60 тис. грн.
27. Адвокат Особа_2, ознайомившись зі скаргою та додатками до неї, надала пояснення, в яких зазначає, що в основу обґрунтування скарги, з урахуванням поданих доповнень, покладено посилання на:
    • коментар адвоката, залишений у березні 2025 року під постом у соціальній мережі Фейсбук, а саме: «Про мене теж багато чого говорять, але це не значить, що так і є. Я бачу факти і бачу хто є заявниками («запойні» колеги, яких купили і які відпрацьовують політичну волю окремо взятих). Матеріалу нуль, з ходу пропозиція на угоду «щоб все було швидко і без шуму» (цитата). А суб’єктивна думка і особиста неприязнь зрозуміла.»;
    • статтю від 02 квітня 2025 року, опубліковану на сайті видання Українська правда – «Необґрунтована підозра і застава у 60 тисяч: як тиснуть на екскомандира Особа_6, для отримання неправдивих свідчень» за авторства адвоката Особа_2.
28. Не погоджуючись з доводами скарги, Адвокат зазначає, що 07 березня 2025 на офіційній сторінці Адвокатського об’єднання «Особа_3», партнером якого є Адвокат, було опубліковано пост з приводу поточної справи об’єднання, із зазначенням загальної інформації про обставини самої справи та мотивів, чому об’єднання вирішило представляти інтереси свого клієнта – діючого військовослужбовця у цій справі.
29. Окрім іншого, у пості було опубліковано інформацію про наступне судове засідання (щодо розгляду запобіжного заходу) у справі з метою привернути увагу суспільства до виявлених адвокатами порушень прав свого клієнта під час досудового розслідування, в тому числі у вигляді тиску правоохоронними органами і третіми особами як на клієнта, так і на самих захисників, що в силу імперативних приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є неприпустимим.
30. Після публікації, особою на ім’я Особа_8 під постом було залишено ряд негативних та доволі емоційних коментарів з використанням нецензурної лексики, у яких останній, в тому числі, з використанням різких та образливих слів висловив своє ставлення до клієнта об’єднання, а також невдоволення тим, що Адвокатське об’єднання, а конкретно Адвокат, взагалі вирішили представляти інтереси клієнта у цій справі.
31. З огляду на те, що Адвокат особисто знайома з Особа_8, і за своїм змістом такі коментарі були спрямовані саме до неї, остання виявивши властиву професії стриманість, у відповідь на попередні негативні висловлювання щодо свого клієнта, написала коментар, який і покладений в основу обґрунтування скарги у даній справі.
32. Одразу після цього коментаря Скаржник (Особа_1) розлого висловив своє невдоволення щодо використання адвокатом Особа_2 в його адресу неприйнятних, на його думку, висловлювань у її коментарі: «Мадам, це Ви про мене таке пишете?…»
33. Втім, як було зазначено вище, такий коментар адвоката був відповіддю на попередні коментарі третьої особи (не Скаржника), про що і наголосила Особа_2 у своїй відповіді Скаржнику: «Особа_1, а де Ви себе побачили в моєму пості або коментарях? Я Вас не знаю ні особисто, ні заочно… Дякую за увагу до мого допису, але Вас він ніяк не стосується.»
34. Оскільки наразі вищезазначені коментарі видалені з соціальної мережі їх авторами, до даних пояснень додаються лише наявні у адвоката скріншоти. Але навіть з наявних скріншотів прослідковується ланцюг комунікації в коментарях: ряд висловлень Особа_8 (адвокат) => 2. відповідь на них Адвокатом=> 3. реакція Скаржника => 4. пояснення Адвоката про те, що її коментар не має жодного відношення до Скаржника => 5. подальші коментарі Особа_8.
35. Вважаючи наведений коментар наклепом з боку адвоката, Скаржник розцінює такі дії як порушення правил адвокатської етики, яке унеможливлює здійснення адвокатської діяльності.
36. З посиланням на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» та ч. 2 ст. 60 Правил адвокатської етики, вважає, що зі змісту написаного адвокатом Особа_2 коментаря слідує, що він не містить фактичних даних, як-то: П1Б особи, її професії чи іншої інформації, яка б дозволила ідентифікувати конкретну особу; посилання на конкретну справу чи зазначення будь-якої інформації, яка б дозволила ідентифікувати конкретну справу, чи то опис конкретних подій тощо.
37. Коментар не містить у собі згадування Скаржника ані як особи щодо якої Адвокат висловлюється, ані як до особи до якої цей коментар спрямований, що, по-перше, допускає подвійне тлумачення такої інформації; по-друге, унеможливлює перевірку такої інформації через відсутність чіткої ідентифікації усіх обставин.
38. Використання Адвокатом у своєму коментарі таких слів, як «багато чого говорять» (дієслово у третій формі множини), колеги (безособовий іменник множини), як і вживання слів у лапках без вказівки на те, що Адвокат посилається на конкретну особу (в даному випадку Скаржника) чи конкретні слова, вжиті в рамках конкретної справи, свідчить, що така інформація є безособовим судженням адвоката.
39. Слово «запойні» (саме в лапках), хоча зазвичай і сприймається в іншому підтексті, у даному випадку використано в значенні «з головою зануритися у підкилимні інтриги», тобто в не зовсім прозорі внутрішні процеси. Це слово застосовано через брак точного українського відповідника, який би краще відобразив явище «надмірної залученості та невтомної пристрасті до кулуарної активності», з яким адвокати час від часу мають справу.
40. Адвокат Особа_2 разом із Особа_8 свого часу виступали захисниками у межах однієї резонансної публічної кримінальної справи (в якій захищали одного клієнта). За період спільної роботи вони не раз натрапляли на такі явища як: упереджене та замовне висвітлення справи в медіа, навмисну дискредитацію клієнтів та їх адвокатів для створення викривленого образу справи, тиск та переслідування з боку правоохоронних органів.
41. Вони неодноразово ставали свідками вкрай агресивної та некоректної поведінки – як стосовно себе, так і щодо своїх колег у справі. Бачили, як знайомі їм люди, піддавшись спокусі матеріальних чи нематеріальних благ, змінювали свої переконання й починали, так би мовити, «співати під чужу дудку». Спільний досвід пережитого створив підґрунтя для їхнього спілкування без потреби в додаткових поясненнях (при цьому звертаючись на “ти”).
42. Коментар адвоката Особа_2 є узагальненою оцінкою численних випадків публічного тиску та упередженого ставлення до клієнтів, які нерідко мають місце у правозахисній практиці. Він відображає ставлення до тих явищ, що наразі відбуваються довкола, і водночас містить відсилку до попередніх подій, коли особи, з якими їх поєднували робочі, ділові або громадські зв’язки, під впливом матеріальних, політичних чи інших вигод змінювали свої погляди та принципи. Наведене висловлювання передає розчарування з приводу окремих суспільних процесів і жодним чином не має на меті дискредитацію конкретних осіб чи справ, як помилково вважає Скаржник.
43. Разом з тим, Адвокат підкреслює, що незалежно від будь-яких зовнішніх обставин, включно з публічним осудом, упередженими судженнями чи тиском, адвокат несе професійний обов’язок забезпечити захист прав свого клієнта. Тоді, як право особи на захист є фундаментальним і не може бути обмежене через особисте ставлення до адвоката або його публічні висловлювання, що не мають стосунку до суті справи.
44. До того ж, одразу у відповідь на коментар Скаржника на те, що він не погоджується із вжитими до нього Адвокатом висловами, остання підкреслила, що спірний коментар не був спрямований до Скаржника і у ньому не йдеться про Скаржника, що також підтверджує позицію адвоката про відсутність наміру своїм коментарем будь-яким чином образити Скаржника або будь-яку особу.
45. Посилання ж Скаржника на те, що використання у коментарі слова «заявник» підтверджує спрямованість слів саме до Скаржника спростовується доданим до скарги витягом з ЄРДР відповідно до якого заявником у справі є: 1. Усна заява (повідомлення про кримінальне правопорушення), 2. Особа_4, 3. Особа_1 Тобто кримінальне провадження первісно було відкрито не за заявою Особа_1 як стверджує останній, а за зверненням іншої (не названою особи), і у витязі фігурує як мінімум три різні особи у статусі заявника, що виключає твердження про те, що заявником є лише та виключно пан Особа_1.
46. Адвокат Особа_2 у своєму коментарі жодним чином не висловлювалась публічно щодо адвокатури в цілому, окремих адвокатів чи адвокатської діяльності як такої. У змісті коментаря відсутні будь-які згадки або натяки на адвокатське самоврядування, інститути адвокатури, а також професійну спільноту загалом. Коментар не містить посилань на осіб, які можна було б однозначно ідентифікувати як адвокатів, а також не стосується змісту чи якості здійснення адвокатської діяльності кимось іншим.
47. Таким чином, висловлення адвоката не можна розглядати як дискредитацію адвокатури або завдання шкоди її авторитету. Воно носить виключно особистий характер і не виходить за межі загальних міркувань щодо поведінки окремих осіб у публічному просторі, без ознак системної критики чи знецінення інституції адвокатури.
48. Однак, скаржник хибно тлумачить особисті оціночні судження адвоката у вигідному для себе, маніпулятивному ключі – із наміром надати їм статусу наклепу, фактичного твердження чи персонального закиду, тоді як адвокат Особа_2 у своєму коментарі не посилалась на конкретних осіб, не наводила жодних імен чи ідентифікуючих ознак, а її коментар був загальним висловлюванням у відповідь на попередні коментарі третьої особи – без жодного адресного спрямування на когось особисто.
49. Спроба Скаржника приписати словам адвоката контекст та підтекст, яких об’єктивно не міститься у коментарі є перекрученням змісту, а така поведінка скаржника може розглядатися як інструмент тиску на Адвоката.
50. Крім того, відповідно до положень Правил адвокатської етики, адвокат не несе відповідальності за викривлене, суб’єктивне сприйняття чи тлумачення своїх висловлювань іншими особами, особливо – в умовах відкритої дискусії в соціальних мережах, яка завжди передбачає наявність особистісного, а подекуди упередженого сприйняття.
51. Обставини, за яких адвокатом Особа_2 було написано спірний коментар у сукупності з наведеними лінгвістичними характеристиками та лексичною сполучуваністю, свідчить про те, що такий коментар є виключно безособовим, тобто не спрямованим до визначеного кола осіб, оціночним судженням, право на висловлювання якого гарантоване статтею 34 Конституції України.
52. Щодо статті 02 квітня 2025 року на сайті видання «Українська правда» була опублікована стаття «Необґрунтована підозра і застава у 60 тисяч: як тиснуть на екскомандира Особа_6 для отримання неправдивих свідчень», автором якої є адвокат Особа_2.
53. У статті висвітлюються обставини кримінального провадження щодо командира 207 батальйону територіальної оборони Особа_3, зокрема, суть пред’явлених йому підозр та процесуальні дії правоохоронних органів. Також в статті аналізується обґрунтованість підозри та підкреслюється відсутність конкретних доказів вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному.
54. Однак, у своїй скарзі Особа_1 стверджує, що вказана стаття є продовженням висловленої адвокатом позиції, в якій адвокат наводить імена осіб, яких вона мала на увазі, але не зазначила у згаданому вище коментарі.
55. При цьому, Скаржник продовжує вбачати у словах адвоката те, що ніколи не було висловлено Адвокатом на адресу скаржника, на кшталт того, що скаржник є її запойним колегою, чи він є державним зрадником.
56. Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу вираження поглядів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що це право є особливо важливим для адвокатів, які беруть участь у публічних дебатах з питань, що становлять суспільний інтерес.
57. У справі «Нікула проти Фінляндії» (заява № 31611/96, рішення від 21 березня 2002 року) ЄСГІЛ зазначив, що адвокати мають право критикувати дії прокурорів у межах виконання своїх професійних обов’язків, і таке право є важливим для забезпечення ефективного функціонування системи правосудця.
58. У справі «Перуззі проти Італії» (заява № 39294/09, рішення від 30 червня 2015 року) ЄСПЛ підкреслив, що втручання у свободу вираження поглядів адвоката повинно бути обґрунтованим і пропорційним, особливо коли висловлювання стосуються питань, що викликають суспільний інтерес.
59. Адвокатська діяльність включає не лише представництво інтересів клієнта у суді, але й забезпечення публічного контролю за дотриманням прав клієнта, зокрема шляхом публічного висвітлення неправомірних дій державних органів. Це не порушує закріплених у ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» професійних прав адвоката.
60. Згідно з Правилами адвокатської етики, адвокат має право висловлювати свою позицію щодо справ, у яких бере участь, за умови дотримання принципів добросовісності та поваги до інших учасників процесу.
61. Так, інформація, викладена у статті, носить виключно фактологічний характер і базується на документах, що перебувають у відкритому доступі, в тому числі і щодо згаданого у статті адвоката, що відповідає принципу законності використання джерел інформації та не порушує адвокатську таємницю або таємницю слідства.
62. До того ж, та обставина, що висвітлені у статті обставини були предметом судового розгляду визнаються самим же Скаржником, який додає до скарги копії відповідних процесуальних рішень.
63. Стаття не містить образливих чи безпідставних оцінок конкретних осіб, а також не порушує їх честь, гідність чи ділову репутацію, в тому числі репутацію Скаржника.
64. Текст публікації має зважений характер, не містить категоричних чи принизливих висновків щодо будь-кого з учасників процесу. Оціночні судження стосуються правової кваліфікації дій правоохоронних органів і процесуальних моментів у справі, що відповідає допустимим межам критики у сфері правозахисної та адвокатської діяльності.
65. У вказаній статті не надається оцінка ані діям скаржника в контексті державної зради, ані його способу життя (в тому числі схильності або не схильності до вживання алкогольних напоїв), як помилково стверджує пан Особа_1.
66. Таким чином, адвокат Особа_2, коментуючи обставини кримінальної справи, діяла в межах допустимих висловлювань, оскільки: стаття не містить образливих чи принизливих висловлювань; не розголошено інформацію, що становить адвокатську таємницю; стаття містить висловлення адвоката в межах професійної діяльності з метою захисту інтересів клієнта.
67. Висвітлення фактів та висловлення професійних суджень є нормальним проявом реалізації права на правову позицію і не є проявом упередженості чи наміру дискредитувати конкретних осіб.
68. Відповідно до наведеного, публікація не порушує норм адвокатської етики та відповідає стандартам свободи вираження поглядів, закріпленим у національному законодавстві та практиці Європейського суду з прав людини.
69. Стаття спрямована на інформування громадськості про перебіг резонансної справи, висвітлення ситуації навколо захисту прав клієнта, який перебуває під кримінальним переслідуванням, і не містить ознак неправомірної поведінки з боку адвоката.
70. До пояснень Адвоката додано: скріншоти коментарів до допису у Фейсбук від 07 березня 2025 року, скріншот допису скаржника у Фейсбук від 21 липня 2025 року; скріншот допису скаржника у Телеграмі від 21 липня 2025 року; скріншот допису у Фейсбук від 10 березня 2025 року; скріншот допису у Фейсбук від 02 квітня 2025 року, скріншот допису у Фейсбук від 03 квітня 2025 року.
71. 15 серпня 2025 року до КДКА надійшли доповнення до пояснень Адвоката, в яких вона зазначила, що 08 серпня 2025 року нею було подано до Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ повідомлення про порушення професійних прав та гарантій адвокатської діяльності, вчинене Особа_1 (далі – Повідомлення). У Повідомленні вона просить вжити заходів реагування щодо Особа_1 у зв’язку з його втручанням у її адвокатську діяльність при наданні правової допомоги її клієнту – Особа_3 – у межах кримінального провадження № Інформація_2 від 15.12.2023 року, та нею було подано заяву про вчинення Особа_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 397 Кримінального кодексу України, до Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві (далі – Заява), в якій просить невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) щодо факту втручання Особа_1 у її адвокатську діяльність. Повідомлення, так як і Заява, стосуються протиправних дій Особа_1 щодо неї як адвоката, зокрема, це: втручання та перешкоджання здійсненню адвокатської діяльності; тиск на правову позицію як захисника; вимоги притягнути до відповідальності за висловлювання у справі, включно із публічними заявами у ЗМІ, що відображають позицію клієнта; ототожнення адвоката з клієнтом.
72. До доповнення до пояснень додано копію повідомлення від 08 серпня 2025 року про порушення Особа_1 професійних прав та гарантій адвокатської діяльності Особа_2; копію заяви від 08 серпня 2025 року про вчинення Особа_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 397 КК України.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

73. Проаналізувавши доводи, викладені в скарзі Особа_1 та доповненнях до скарги від 15 квітня 2025 року та від 16 квітня 2025 року, поясненнях адвоката Особа_2, ознайомившись з доданими документами до скарги й доповнень до скарги, та до пояснень адвоката, КДКА вважає, що в діях адвоката Особа_2 не вбачається ознак дисциплінарного проступку.
74. Зазначені обставини є підставою для винесення рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно Адвоката.
75. На підставі викладеного, в результаті обговорення, ДП КДКА прийняла Рішення, яким відмовила у порушенні дисциплінарної справи відносно Адвоката.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

76. В скарзі до ВКДКА Скаржник дублює доводи первинної скарги.
77. У відповідь на пояснення Адвоката, Скаржник зазначив, що оскільки в кримінальному провадженні зазначені всього два відомі заявники, то очевидно що “запойними колегами” Адвокат вважає саме Скаржника та його адвоката Особа_4.
78. Скаржник також зазначає, що оскаржуване Рішення КДКА не містить жодного обґрунтування.
79. Просить Рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу відносно Адвоката, та направити дисциплінарне провадження для розгляду по суті до КДКА іншої області.
80. В запереченнях Адвоката на скаргу до ВКДКА, Адвокат зазначила, що Скаржник не навів належних доводів для поновлення строку на оскарження Рішення, а відтак, пропустив відповідний строк. Крім того, Скаржник направив копію Скарги на адресу, за якою Адвокат не здійснює діяльність починаючи з 2023 року.
81. Щодо суті скарги, Адвокат посилається на свої попередні пояснення до КДКА, оскільки Скаржник дублює доводи первинної скарги до КДКА.
82. Адвокат просить скаргу залишити без задоволення, а Рішення – без змін.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

83. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
84. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнями далі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
85. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
86. Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
87. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
88. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
89. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
90. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
91. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
92. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
93. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
94. Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
95. Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
96. Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені професійні обов’язки адвоката, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
97. Відповідно до ч. 3 ст. 59 Правил адвокатської етики, висловлюванням адвоката в соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні бути притаманними правовий нігілізм, будь-який вид агресії, ворожнечі й нетерпимості. Адвокат зобов’язаний вести себе шанобливо й не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, у тому числі під час обговорення і роз’яснення правових норм, особливостей судочинства, дій його учасників, повинні бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

98. ВКДКА вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
99. ВКДКА виходить з наступного.
100. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
101. Отже, визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку.
102. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам.
103. До того ж сам факт порушення дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі 822/570/17.
104. Ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися правил адвокатської етики.
105. Таким чином, в діях Адвоката, які виразилася у висловлюваннях на адресу Скаржника, зокрема наявні ознаки порушення ч. 3 ст. 59 Правил адвокатської етики, а саме у коментарі адвоката, що був залишений у березні 2025 року під постом у соціальній мережі Фейсбук, а саме: «Про мене теж багато чого говорять, але це не значить, що так і є. Я бачу факти і бачу хто є заявниками («запойні» колеги, яких купили і які відпрацьовують політичну волю окремо взятих). Матеріалу нуль, з ходу пропозиція на угоду «щоб все було швидко і без шуму» (цитата). А суб’єктивна думка і особиста неприязнь зрозуміла.» та публікації статті від 02 квітня 2025 року, опубліковану на сайті видання Українська правда – «Необґрунтована підозра і застава у 60 тисяч: як тиснуть на екскомандира Особа_6, для отримання неправдивих свідчень» за авторства адвоката Особа_2.
106. КДКА в оскаржуваному Рішенні жодним чином не обґрунтувала відсутність ознак дисциплінарного проступку.
107. На стадії розгляду дисциплінарної справи КДКА слід з’ясувати усі обставини справи та надати оцінку висловлюванням Адвоката з відповідним обґрунтуванням.
108. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,

ВИРІШИЛА:

109. Скаргу Особа_1, – задовольнити.
110. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області у складі дисциплінарної палати від 11.09.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – скасувати.
111. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
112. Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сумської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА