РІШЕННЯ № I-004/2026 від 22.01.2026 року за скаргою адвоката Особа_1, в інтересах адвоката Особа_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 464/2025 від 15.10.2025 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № I-004/2026

22 січня 2026 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В., К., Соботника В.Й., розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу адвоката Особа_1, в інтересах адвоката Особа_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 464/2025 від 15.10.2025 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 14 жовтня 2024 року на адресу електронної пошти КДКА Київської області (далі – КДКА) за вх. 1212 надійшла скарга Особа_3 від 13 жовтня 2024 року, щодо поведінки адвоката Особа_2, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1 (далі – Адвокат).
2. 16 жовтня 2024 року голова дисциплінарної палати КДКА Київської області доручив члену дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
3. 16 жовтня 2024 року листом вих. № 919 член дисциплінарної палати КДКА Київської області звернувся до адвоката Особа_2 з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення Адвоката.
4. 27 жовтня 2024 року на адресу КДКА Київської області за вх. № 1337 надійшли письмові пояснення Адвоката.
5. 18 грудня 2024 року дисциплінарна палата КДКА Київської області прийняла протокольне рішення про продовження строків перевірки за скаргою.
6. 10 січня 2025 року член дисциплінарної палати КДКА Київської області подав на розгляд дисциплінарної палати КДКА Київської області скаргу про дисциплінарний проступок адвоката, довідку та всі матеріали перевірки.
7. 27 лютого 2025 року дисциплінарна палата КДКА Київської області прийняла рішення №68/2025, яким, серед іншого, порушила дисциплінарну справу стосовно Адвоката та призначила справу до розгляду. В зазначеному рішенні дисциплінарна палата дійшла висновку, що в діях адвоката вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3 та 5 частини другої статті 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, а саме – порушення положень статей 7, 8, 12-1 та 25 Правил адвокатської етики, які зобов’язують адвоката діяти добросовісно, правомірно, не вдаватися до неправдивих тверджень та дотримуватись пріоритету інтересів клієнта в межах закону, та неналежне виконання професійних обов’язків.
8. 26 березня 2025 року дисциплінарна палата КДКА Київської області прийняла протокольне рішення про відкладення розгляду дисциплінарної справи стосовно Адвоката у зв’язку з клопотанням про відкладення її розгляду, поданого в інтересах Адвоката його представником – адвокатом Особа_1 (далі – Скаржник), а також у зв’язку з неявкою на засідання сторін дисциплінарного провадження.
9. квітня 2025 року на адресу КДКА Київської області надійшла скарга представника Адвоката – Скаржника на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 27 лютого 2025 року № 68/2025 про порушення дисциплінарної справи стосовно Адвоката.
10. У зв’язку із зазначеною скаргою, матеріали дисциплінарної справи були направлені на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – ВКДКА), відтак розгляд дисциплінарної справи, що був відкладений на 30 квітня 2025 року – не відбувся.
11. липня 2025 року ВКДКА прийняла рішення № VІІ-010/2025, яким скаргу Скаржника, подану в інтересах Адвоката задовольнила частково, рішення КДКА №68/2025 від 27 лютого 2025 року про порушення дисциплінарної справи відносно Адвоката змінила в мотивувальній частині, матеріали дисциплінарної справи направила до КДКА на стадію розгляду дисциплінарної справи. В своєму рішенні ВКДКА дійшла висновку, що у діях Адвоката не вбачається ознак дисциплінарного проступку, що підпадає під регулювання статті 25 Правил адвокатської етики.
12. Після надходження матеріалів дисциплінарної справи відносно Адвоката з ВКДКА, її розгляд було включено до порядку денного засідання дисциплінарної палати КДКА.
13. 15 жовтня 2025 року КДКА у складі дисциплінарної палати прийняла рішення № 464/2025 (далі – Рішення) про закриття дисциплінарної справи відносно Адвоката у зв’язку з закінченням строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
14. 31 жовтня 2025 року Скаржник та Адвокат отримали копію Рішення на адреси електронної пошти.
15. 13 листопада 2025 року Скаржник, не погоджуючись Рішенням стосовно Адвоката, звернувся до ВКДКА зі скаргою. Скарга подана до ВКДКА та зареєстрована 14 листопада 2025 року за вхідним №31626, тобто в межах встановлених процесуальних строків.
16. 20 листопада 2025 року скаргу було повернуто Скаржникові для усунення недоліків.
17. 22 листопада 2025 року після усунення недоліків поданої скарги, Скаржник звернувся до ВКДКА з оновленою скаргою, що надійшла до ВКДКА 24 листопада 2025 року за вхідним №31748.
18. Отже, строк на оскарження Рішення, визначений ч. 1 ст. 42 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Скаржником пропущений. Скаржник додав до оновленої скарги заяву про поновлення пропущеного строку на оскарження Рішення, в якій просить поновити пропущений строк з урахуванням необхідного часу на усунення недоліків.
19. Листом за вихідним № 6958 від 01 грудня 2025 року ВКДКА витребувала у КДКА матеріали справи відносно Адвоката.
20. 15 грудня 2025 року та 22 грудня 2025 року до ВКДКА надійшли заперечення на скаргу від першочергового скаржника Особа_3.
21. 18 грудня 2025 року за вхід. №32227 матеріали справи надійшли до ВКДКА.
22. 19 грудня 2025 року за вихідним №7295 т.в.о голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

23. У скарзі до КДКА Особа_3 зазначив, що 29 серпня 2024 року ним вже подавалася скарга на Адвоката. Однак у зв’язку з виявленням нових доказів, що свідчать про неналежну поведінку Адвоката, які можуть стати підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, він вдруге звернувся до КДКА із новою скаргою та за змістом скарги вказує на наступне.
24. 10 вересня 2024 року під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в шостому томі справи він виявив письмові пояснення, які Адвокат надав до Апеляційного суду через систему “Електронний суд” 30 листопада 2023 року, а також додаткові пояснення від 22 грудня 2023 року.
25. В пункті 7 другої сторінки пояснень від 30 листопада 2023 року Адвокат навмисно виклав неправдиву інформацію з метою введення суду в оману. Зокрема, він заявив, що захисник першочергового скаржника Особа_3 нібито визнав його вину, хоча це не відповідає дійсності й суперечить позиції чотирьох суддів у двох судових інстанціях.
26. Особа_3 підкреслює, що навіть після того, як Апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції про закриття провадження за відсутністю події злочину, Адвокат подав касаційну скаргу від 27 березня 2024 року до Верховного Суду, в якій у пункті 18 знову повторив недостовірну тезу про нібито визнання вини.
27. Автор скарги зазначає, що такі твердження є вигаданими й не ґрунтуються на жодних доказах, процесуальних документах чи протоколах судових засідань, у яких він, як обвинувачений, визнавав би вину. За його словами, ці твердження мають маніпулятивний характер та штучно створюються Адвокатом із метою спотворити суть справи й вплинути на суд.
28. Особа_3 вказує, що подібна поведінка адвоката суперечить принципам добросовісності, професійної етики та негативно впливає на об’єктивність судового розгляду.
29. Крім того, автор скарги підкреслює, що у своїх додаткових поясненнях від 22 грудня 2023 року Адвокат знову уникає теми неправдивих тверджень про нібито визнання вини, натомість акцентуючи увагу на тому, що його особисто було ображено під час судового засідання 06 грудня 2023 року.
30. Водночас, за твердженням Особа_3, Адвокат у своїх поясненнях від 30 листопада 2023 року надає інформацію про начебто викрадення матеріалів кримінального провадження, яка також не відповідає дійсності. Автор скарги стверджує, що справа знаходиться в Бабушкінському суді м. Дніпро, про що свідчить його ознайомлення з її матеріалами 10 вересня 2024 року, а твердження адвоката про викрадення спростовуються його ж власними додатками.
31. Особа_3 наголошує, що Адвокат ігнорує обставини, встановлені ще у 2013 році під час допиту експертів, які чітко спростували твердження про зміну HTML-коду вебсайту – тобто, ключової тези у фабулі обвинувачення.
32. За словами автора скарги, зміст допитів експертів, висновки та подальші дії прокурора (зокрема, зміна обвинувачення у 2015 році з ч. 2 на ч. 1 ст. 361 КК України) свідчать про необґрунтованість первинних обвинувачень і недостовірність заяв клієнта адвоката – Особа_4.
33. Особа_3 зауважує, що Адвокат у своїх заявах уникає згадування про вказані факти, що, на думку автора скарги, свідчить про навмисне викривлення обставин справи з метою досягнення власної процесуальної вигоди.
34. У первинній скарзі також зазначено, що дії Адвоката, які полягають у розповсюдженні завідомо неправдивої інформації, можуть кваліфікуватися як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 372 КК України (притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності).
35. Водночас, Особа_3 акцентує, що дії Адвоката суперечать положенням Правил адвокатської етики, зокрема: ст. 7 – щодо заборони надання клієнту порад, спрямованих на полегшення вчинення правопорушення, ст. 25 – щодо заборони використання неправдивих свідчень, тиску, шантажу, маніпуляцій, тощо.
36. На підставі викладеного автор скарги просив притягнути Адвоката до дисциплінарної відповідальності і застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з подальшим виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
37. До своєї скарги Особа_3 долучив копії: 1. Пояснення адвоката від 30.11.2023 року, 2. Додаткові пояснення від 22 грудня 2023 року, 3. Пояснення щодо проведення судового розгляду у режимі відеоконференції.
38. У наданих письмових поясненнях Адвокат вказує, що скарга Особа_3 є надуманою, містить недостовірні твердження та спрямована виключно на дискредитацію Адвоката у зв’язку з виконанням ним професійних обов’язків у межах наданих клієнтом повноважень. Зміст скарги не є новим та дублює доводи, що вже неодноразово надавалися Особа_3 у межах попередніх звернень до різних органів, зокрема й дисциплінарних.
39. Адвокат підкреслює, що дії, які стали предметом оскарження, вчинялися ним в інтересах його клієнта – компанії Особа_7 як цивільного позивача у справі № Інформація _ щодо Особа_3 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України, в межах представницьких повноважень, а також виключно у спосіб, визначений чинним законодавством. Будь-яких ознак дисциплінарного проступку в його діях немає.
40. Звертається увага на те, що Особа_3 є обвинуваченим у кримінальному провадженні, де Адвокат здійснює представництво потерпілої сторони. У зв’язку з цим, на думку Адвоката, справжньою метою подання скарги є помста, зловживання правом на звернення та спроба вплинути на Адвоката шляхом ініціювання дисциплінарного провадження. Ці дії, як зазначає Адвокат, є неприпустимими, оскільки порушують гарантії незалежності адвокатської діяльності.
41. Крім того, Адвокат зазначає, що скарга була подана одразу після постановлення Верховним Судом ухвали від 10 липня 2024 року не на користь Особа_3, якою скасовано попередні судові рішення у справі та направлено справу на новий судовий розгляд, що також свідчить про упереджений характер скарги і спробу використання дисциплінарного механізму як засобу тиску.
42. Це припущення підтверджується і неетичною поведінкою та погрозами Особа_3 в бік суддів Верховного Суду, що приймали рішення у справі стосовно нього. Так, як зазначає Адвокат, в своєму листі на електронну пошту суду від 20 липня 2024 року Особа_3 написав мовою оригіналу: “… Запам’ятай потвора за це корупційне незаконне рішення доведеться відповідати навіть якщо ти “колишнє сміття”. ПЕРЕДЧАСНО та помилково потвора ти стала суддею. Будь ти проклята мерзота та кожна потвора яка поставила свій підпис під цим не законним рішенням. …”, на що отримав відповідь суду від 22 липня 2024 року про повернення звернення без реєстрації як таке, що містить явно образливі вислови. Адвокат також повідомляє, що сканкопії зазначених документів містяться в матеріалах справи Інформація_2 в Електронному Суді та додаються ним до його пояснень на скаргу.
43. З огляду на викладене, Адвокат просить залишити скаргу без задоволення, а дисциплінарне провадження – закрити у зв’язку з відсутністю підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

44. Заслухавши голову дисциплінарної палати КДКА з повідомленням члена палати, який проводив перевірку, пояснення представника Адвоката – Скаржника, ретельно вивчивши матеріали даної дисциплінарної справи, а також мотиви та вказівки, викладені в рішенні ВКДКА №VІІ-010/2025 від 24 липня 2025 року, КДКА у складі членів дисциплінарної палати зазначила про наступне.
45. У діях Адвоката наявний склад дисциплінарного порушення, передбачений пунктами 3 і 5 частини другої статті 35 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, а саме порушення Правил адвокатської етики та невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків, оскільки ним були порушені приписи ст. ст. 7, 8 і 12-1 Правил адвокатської етики, і такі порушення мали місце безпосередньо під час здійснення ним адвокатської діяльності.
46. Дисциплінарний проступок полягав в наступному: під час здійснення представництва інтересів Особа_4, 1977 року народження та компанії Особа_7 під час розгляду справи Інформація_2 Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, яка в подальшому переглядалася Дніпровським апеляційним судом та Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду, Адвокат вдався до незаконних методів і засобів, а саме поширював інформацію, яка не є юридично достовірною.
47. Зазначені вище порушення Адвокат припустив, зокрема, під час подання письмових пояснень через систему “Електронний суд” до Апеляційного суду 30 листопада 2023 року, під час подання додаткових пояснень від 22 грудня 2023 року, а також касаційної скарги до Верховного Суду від 27 березня 2024 року. Такі заяви підтверджуються змістом наявних в матеріалах дисциплінарної справи документів, за підписом Адвоката, зокрема письмових поясненнях та касаційній скарзі.
48. Також, КДКА взяла до уваги позицію ВКДКА, викладену в п. 100 рішення №VІІ-010/2025, що полягає в тому що: “ВКДКА вважає обґрунтованим висновок КДКА про свідомий характер подання таких тверджень. Адвокат, достеменно знаючи про ухвалене рішення суду, яким підтверджено відсутність події злочину, повторно виклав аналогічну інформацію в касаційній скарзі”.
49. Твердження Адвоката та його представника про те, що оскільки матеріали кримінальної справи Інформація_2 містять відомості про те, що 23 вересня 2015 року ухвалена постанова про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого Особа_3 у зв’язку зі зміною обстановки дає “обґрунтовані” підстави вважати, що останнім, з метою закриття провадження станом на 23 вересня 2015 року, серед іншого, визначалася вина, – члени дисциплінарної палати КДКА, за відсутності будь-яких доказів сказаному, оцінили критично і таким, що є очевидно безпідставним.
50. Члени дисциплінарної палати КДКА наголошують на тому, що стаття 48 Кримінального кодексу України 1964 року дійсно стосувалася звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки. Однак, дана ж стаття КК України передбачала, що особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, можна було звільнити від кримінальної відповідальності у двох взаємно не пов’язаних між собою випадках: 1) якщо внаслідок зміни обстановки діяння втратило суспільну небезпечність або 2) особа перестала бути суспільно небезпечною. При цьому, “визнання вини” як обов’язкову умову звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки, зазначена стаття КК України не містила.
51. Поза розумним сумнівом є те, що Адвокату, як особі юридично освіченій, було добре відомо як вищенаведені положення діючого на той час законодавства, так і положення ст. 62 Конституції України, ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 11 Загальної декларації прав людини.
52. Відтак, дії Адвоката були за своїм характером свідомими, а за змістом – з явним наміром на порушення прав та охоронюваних Законом інтересів Скаржника і зазначених вище положень законодавства України.
53. Кваліфікуючи дії Адвоката члени дисциплінарної палати КДКА, серед іншого, керуються практикою ВКДКА з аналогічних питань.
54. Зокрема, ВКДКА в своєму рішенні від 01 липня 2021 року №VII-005/2021, яке стосувалося подібної поведінки, зазначала, що така діяльність адвоката є грубим одноразовим порушенням Правил адвокатської етики та заслуговує на дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці. Зазначене дисциплінарне стягнення застосовувалося ВКДКА в т. ч. з урахуванням особи адвоката, як того вимагає стаття 41 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Так, відповідно до абзацу другого частини першої статті 41 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
55. Враховуючи вищенаведене, КДКА вважає, що з урахуванням всіх вимог положень абзацу другого частини першої статті 41 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” Адвокат заслуговував на дисциплінарне стягнення більше, ніж зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на 3 (три) місяці.
56. Разом із тим, КДКА у складі членів її дисциплінарної палати констатує, що Адвокат учинив дисциплінарні проступки 30 листопада 2023 року, 22 грудня 2023 року та 27 березня 2024 року.
57. Відповідно до частини 2 статті 35 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
58. На момент розгляду дисциплінарної справи сплинув строк для притягнення Адвоката до дисциплінарної відповідальності, оскільки останній дисциплінарний проступок мав місце 27 березня 2024 року.
59. Керуючись ст. 41 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, дисциплінарна палата КДКА вирішила дисциплінарну справу стосовно Адвоката закрити у зв’язку з закінченням строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

60. Скаржник вважає Рішення необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав, викладених нижче.
61. Оскаржуване Рішення мотивоване та обґрунтоване тим, що Адвокат вдавався до незаконних методів та засобів, а саме поширював інформацію, яка не є юридично достовірною (пункт 89 Рішення) щодо визнання вини обвинуваченим Особа_3 у справі Інформація_2, який одночасно є скаржником у дисциплінарній справі стосовно Адвоката. Дисциплінарна палата КДКА в обґрунтування своєї позиції, надає тлумачення ст. 48 КК України та її застосуванню на користь Особа_3 (пункт 93 та 94 Рішення). КДКА закрила справу у зв’язку з закінченням строку притягнення Адвоката до дисциплінарної відповідальності.
62. У період з вересня 2015 року по червень 2020 року кримінальна справа не розглядалася, оскільки, згідно з даними обліково-статистичної картки, справу Інформація_2 суддею Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ було розглянуто із зазначенням дати і результату розгляду – 23.09.2015 “закрито провадження”.
63. Матеріали кримінальної справи містять відомості, що 13 лютого 2019 року Особа_3 (скаржник) подав голові Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська заяву про отримання копії рішення у справі Інформація_2.
64. 09 червня 2020 року суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Особа_5 у справі Інформація_2, ознайомившись з матеріалами, що надійшли для відновлення втраченого судового провадження за обвинуваченням Особа_3, відкрито провадження з відновлення втраченого провадження та здійснено виклик представників цивільного позивача компанії Media Entertainment N.V, Особа_4 та Особа_6.
65. В ухвалі від 27.11.2020 суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Особа_5 у справі Інформація_2 встановила, що по даному кримінальному провадженню 23.09.2015 ухвалена постанова про звільнення від кримінальної відповідальності особи у зв’язку із зміною обстановки. Проте у матеріалах справи, у прокурора та сторони захисту така постанова відсутня. Документів, які б могли відновити частково втрачені матеріали судового провадження, суду не надано, тому справа підлягає для передачі для повторного автоматичного розподілу.
66. Отже, матеріали кримінальної справи Інформація_2 містять відомості, що 23.09.2015 ухвалена постанова про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого Особа_3 у зв’язку із зміною обстановки.
67. Нормами Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України визначено ряд так званих “нереабілітуючих” підстав для звільнення осіб, які вчинили кримінальні правопорушення від відповідальності.
68. Зокрема, однією з таких підстав, визначених статтею 48 Кримінального кодексу України, є звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із визнанням судом того факту, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або, ця особа перестала бути суспільно небезпечною, повністю визнала вину, щиро розкаялася та активно сприяла розкриттю злочину, що підтверджується нижченаведеною усталеною судовою практикою.
69. Таким чином, вказівка в матеріалах кримінальної справи Інформація_2 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого Особа_3 у зв’язку із зміною обстановки, дає обґрунтовані підстави вважати, що останнім, з метою закриття провадження станом на 23.09.2015 року, серед іншого визнавалася вина.
70. Матеріали кримінальної справи не містять підтвердження зворотного, оскільки були частково втрачені.
71. Слід також звернути увагу, що обставини ухвалення від 23.09.2015 рішення про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого Особа_3 у зв’язку із зміною обстановки, безпосередньо пов’язані з питанням відновлення кримінального провадження, що відповідним чином залежало від втрати частини матеріалів кримінальної справи Інформація_2.
72. Отже, позиція Адвоката як представника цивільного позивача Компанії Особа_7, щодо визнання вини стороною захисту обвинуваченого Особа_3, ґрунтується на матеріалах кримінальної справи Інформація_2, які містять посилання на ухвалення від 23.09.2015 суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська рішення про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого Особа_3 у зв’язку із зміною обстановки, що повинно було супроводжуватися з боку сторони захисту та обвинуваченого в судовому засіданні визнанням вини, каяття та сприяння розкриттю злочину.
73. Таким чином жоден з доводів КДКА про нібито порушення Адвокатом Правил адвокатської етики не містить правового обґрунтування. У діях Адвоката відсутнє жодне порушення, а скарга Особа_3 є наслідком незгоди з прийнятим судом рішення не на користь скаржника.
74. КДКА під час розгляду дисциплінарної скарги щодо Адвоката фактично перевищила свої повноваження, зважаючи на надану членами комісії оцінку застосування чи не застосування судом, як підстави звільнення від дисциплінарної відповідальності за ст. 48 КК України, визнання вини обвинуваченим.
75. При цьому, КДКА не взято до уваги та не надано оцінки поясненням представника Адвоката, Скаржника, щодо обставин, які дозволили стверджувати визнання вини обвинуваченим.
76. Під час засідання на якому розглядалася скарга щодо Адвоката, членам КДКА надано підтвердження того, що станом на 2015 рік сталою судовою практикою в Дніпропетровській області було закриття провадження на підставі ст. 48 КК України за наявності визнання вини обвинуваченим, що підтверджується Єдиним реєстром судових рішень та власною практикою судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ Особа_8.
77. Суддею Особа_8 безпосередньо закривалися провадження за ст. 48 КК України з визнанням вини у інших справах:
78. від 30.12.2014 обвинуваченим Особа_9 (справа Інформація_5);
79. від 12.11.2012 обвинуваченим Особа_10 (справа Інформація_6).
80. Одночасно з цим таку ж правову позицію підтримував Апеляційний суд Дніпропетровської області:
81. у справі Інформація_7, зважаючи на відсутність визнання вини особою, 20.11.2015 Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалу про звільнення від кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 48 КК України,- скасував та призначив новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду;
82. у справі Інформація_8, зважаючи на наявність щирого каяття особи, 29.10.2015 Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалу про звільнення від кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 48 КК України,- залишив без змін;
83. у справі № Інформація_9, зважаючи на відсутність каяття особи, 05.08.2015 Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалу про звільнення від кримінальної відповідальності, відповідно до ст.48 КК України,- скасував та призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
84. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 569/20/14-к, провадження № 51- 2661км18 та від 04 лютого 2021 року у справі № 953/21593/19, провадження № 51- 5619км20).
85. Таким чином, на думку Скаржника, в діях адвоката Особа_2 відсутній дисциплінарний проступок, що є підставою для закриття дисциплінарної справи відносно Адвоката на підставі пп. а), п. 1 ст. 49 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.
86. Скаржник просить Рішення скасувати й ухвалити нове рішення про закриття дисциплінарної справи відносно Адвоката у зв’язку з відсутністю в діях Адвоката дисциплінарного проступку.
87. В наданих ВКДКА запереченнях Особа_3, останній підтримує доводи первинної скарги до КДКА, а також зазначає про те, що проступок Адвоката є триваючим, оскільки Адвокат продовжив поширювати недостовірну інформацію щодо вини Особа_3 після 27 березня 2024 року. Останній епізод такого поширення мав місце 07 травня 2025 року в скарзі Адвоката до ВКДКА на рішення КДКА про порушення відносно нього дисциплінарної справи, що виключає застосування річного строку давності як підстави звільнення Адвоката від дисциплінарної відповідальності.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

88. Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05 липня 2012 року № 5076-ІV (зі змінами): ст. 4 – адвокатська діяльність здійснюється па принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів; п. 1 ст. 21 – під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;
89. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборчим з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року: абз. 1, абз. 3 статті 7 – адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам; абз. 2 статті 8 – адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта, одночасно з цим зазначає про те, що така діяльність має здійснюватися в межах дотримання принципу законності; ст. 12-1 – адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов’язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
90. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (з наступними змінами та доповненнями): ст. 7 – Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь; ст. 49 – за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи. Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку, у тому числі виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки підтвердженого електронним сертифікатом про підвищення кваліфікації за формою затвердженою Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України. б) закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката. в) відкликання заяви (скарги) заявником (скаржником). г) на дату прийняття рішення, за результатами розгляду скарги, адвоката позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

91. Оскільки причина пропуску строку на оскарження Рішення, визначеного ч. 1 ст. 42 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, є поважною, ВКДКА вважає за доцільне задовольнити заяву Скаржника про поновлення пропущеного строку на оскарження Рішення та поновити пропущений строк.
92. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
93. Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
94. Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
95. Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
96. Згідно пунктів 1, 5 ч. 1 ст. 21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
97. Дисциплінарне провадження щодо адвоката має особливий характер. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку до того моменту, поки його вину не буде доведено у встановленому законом порядку та підтверджено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Обов’язок доведення вини адвоката покладається на ініціатора дисциплінарного провадження, а будь-які звинувачення не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
98. Порушення, на думку КДКА регіону, Адвокат припустив під час падання письмових пояснень через систему “Електронний суд” до Апеляційного суду 30 листопада 2023 року, під час подання додаткових пояснень від 22 грудня 2023 року, а також касаційної скарги до Верховного Суду від 27 березня 2024 року. Зокрема, він заявив, що захисник першочергового скаржника Особа_3 нібито визнав його вину. Також, навіть після того, як Апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції про закриття провадження за відсутністю події злочину, Адвокат подав касаційну скаргу від 27 березня 2024 року до Верховного Суду, в якій у пункті 18 знову повторив недостовірну тезу про нібито визнання вини.
99. КДКА регіону не врахувала доводи Адвоката про те, що матеріали кримінальної справи Інформація_2 містять відомості, що 23.09.2015 ухвалена постанова про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого Особа_3 у зв’язку із зміною обстановки. Адвокат зазначив, що у матеріалах справи, у прокурора та сторони захисту така постанова відсутня, а документів, які б могли відновити частково втрачені матеріали судового провадження, суду не надано. Тому, обставини ухвалення 23.09.2015 рішення про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого Особа_3 у зв’язку із зміною обстановки безпосередньо пов’язані з питанням відновлення кримінального провадження, що відповідним чином залежало від втрати частини матеріалів кримінальної справи Інформація_2.
100. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені. У свою чергу національна влада може втрутитися в процес реалізації норми статті 10 Конвенції, якщо, зокрема, це передбачено законом, направлено на захист репутації або інших прав осіб і є необхідним у демократичному суспільстві. Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, не може бути зобов’язана доводити їхню правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачено статтею 10 Конвенції.
101. Суди розрізняють фактичні твердження (які можна перевірити) та оціночні судження. Завідомо неправдива інформація, яка принижує честь, гідність чи ділову репутацію і є фактом, а не судженням, визнається поширенням недостовірної інформації. В той самий час, якщо особа звертається до органів влади (прокуратура, суд, поліція тощо) із повідомленням про порушення, навіть якщо інформація згодом не підтверджується, це не є дифамацією (поширенням неправдивих відомостей), оскільки особа реалізувала своє право на звернення, якщо не доведено злий умисел.
102. КДКА регіону не взято до уваги пояснення представника адвоката, стосовно того, на чому (на яких матеріалах) ґрунтуються такі судження та обрана позиція сторони кримінального провадження, в тому числі не маючи можливості ознайомитись з усіма матеріалами кримінального провадження.
103. Згідно Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-005/2021 від 27.05.2021 року Про затвердження Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо заяв (скарг) суддів відносно неналежної поведінки адвокатів: “Відносини адвоката з судом та іншими учасниками судового провадження регламентуються розділом IV Правил адвокатської етики (далі – Правила). Ним визначаються дотримання адвокатом принципів: – законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження; – незалежності адвоката та пріоритетності інтересів клієнта у відносинах адвоката з судом; – чесності та добропорядної репутації під час здійснення професійної діяльності в суді. Також, Правила закріплюють засади культури поведінки адвоката у відносинах з іншими учасниками судового провадження. Професійні аспекти відносин між адвокатом, суддею та іншими учасниками процесу, оскільки вони пов’язані із реалізацією прав та виконанням обов’язків, відображені в окремих нормах процесуального законодавства, яке також слід брати до уваги при ухваленні рішень у дисциплінарних справах. На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, під час вирішення питання про наявність ознак дисциплінарного проступку, а також кваліфікуючи дії чи бездіяльність адвоката під час прийняття рішення у дисциплінарній справі, слід виходити з на ступного: 1.1. Не можуть бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта (п. 15 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). При цьому слід зважати на фактичні обставини справи та оцінювати вмотивованість у висловлюваннях позиції адвоката.”.
104. Згідно ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Статтею першою Закону України «Про звернення громадян, передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації. Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 755/7842/16-ц, від 24.04.2019 у справі № 209/1936/17, від 05.10.2021 у справі № 757/41356/18-ц, від 21.01.2019 у справі № 640/593/17, від 13.03.2019 у справі №918/233/18, від 16.10.2019 у справі № 209/2687/16-ц. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.02.2021 у справі № 487/6565/16-ц, надана відповідачем правоохоронним органам інформація, що містить певні відомості про позивача, повідомлені не з метою поширення негативної інформації про неї, а з метою перевірки цієї інформації уповноваженими на це законом посадовими особами в установленому законом порядку. Вказані дії, здійснені відповідачем, не є поширенням недостовірної інформації щодо позивачки у розумінні статті 277 ЦК України. У разі ненадання позивачем доказів того, що метою цих дій було приниження честі, гідності та ділової репутації, відсутні підстави для спростування такої інформації.
105. Викладена в апеляційні та касаційній скаргах позиція Адвоката стосувалась виключно питань, які суд мав досліджувати і надавати оцінку в межах зазначеного кримінального провадження. Адвокатом не висловлювалась і не надавалась інформація, яка не стосувалась би цього кримінального провадження і не входила би до кола дослідження і оцінки судом, до якого спрямовувались відповідні апеляційна та касаційна скарги.
106. Посилання КДКА регіону на п.100 Рішення ВКДКА № VІІ-010/2025 від 24 липня 2025 року, як на встановлення вини Адвоката у вчинені дисціплінарного проступку є некоректним, оскільки зазначене рішення ВКДКА стосувалось стадії порушення дисціплінарної справи і всі висновки, викладені в ньому можуть стосуватись лише наявності чи відсутності ознак дисціплінарного проступку, а не встановлення вини чи її відсутності у вчинені дисціплінарного проступку.
107. Посилання КДКА регіону на Рішення ВКДКА № VІІ-005/2025 від 01.07.2021 року, як на практику в аналогічних справах, також є некоректним, оскільки у наведеній справі адвоката було притягнуто за надання неправдивих відомостей третім особам, а не викладенням позиції адвоката у процесуальних документах, скерованих компетентним органам на розгляд такої позиції (звернення).
108. Тому, оцінюючи наявні в матеріалах дисциплінарної справи докази, ВКДКА приходить до висновку про відсутність в діях Адвоката складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3 та 5 частини другої статті 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, а саме – порушення положень статей 7, 8, 12-1 Правил адвокатської етики та неналежне виконання професійних обов’язків.
109. Таким чином, Рішення слід скасувати й ухвалити нове рішення про закриття дисциплінарної справи відносно Адвоката у зв’язку з відсутністю в його діях дисциплінарного проступку на підставі пп а), п. 1 ст. 49 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.
110. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

111. Скаргу адвоката Особа_1, в інтересах адвоката Особа_2, – задовольнити.
112. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 464/2025 від 15.10.2025 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – скасувати.
113. Ухвалити нове рішення про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА