РІШЕННЯ № І-007/2020
31 січня 2020 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Тарасової , Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу директора Департаменту стягнення кредитів Акціонерного товариства «Особа_1» на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_4, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга директора Департаменту стягнення кредитів Акціонерного товариства «Особа_1» на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_4.
Представник АТ «ОСОБА_1», з таким рішенням дисциплінарної палати не згоден. Просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 25.09.2019 року, прийняти рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_4 та направити матеріали дисциплінарної справи до КДКА Київської області для розгляду.
Скаржник вказує на те, що КДКА Київської області проігнорувала доводи Скаржника про те, що підставою для звернення зі скаргою на дії адвоката стало порушення ним Правил адвокатської етики при користуванні соціальними мережами, Інтернет-форумами в мережі «Інтернет».
Зазначає, що 18.03.2019 в групі сторінки ГО «Рада адвокатів України» в соціальній мережі «Фейсбук» з’явилась публікація – відео-звернення адвоката Особа_4, яка не відповідає дійсності, чим порушено п.п. 57, 58, 59 Правил адвокатської етики, що ввело в оману громадськість.
В обгрунтування скарги Скаржник зазначає, що матеріалами перевірки не спростовано те, що дане відео виготовлено самим адвокатом Особа_4 незалежно від того хто його розповсюдив в мережі інтернет; не досліджено яким чином без дозволу адвоката це звернення потрапило в мережу «Інтернет»; не взято до уваги ту обставину, що якщо адвокат сам не викладав це відео-звернення в мережу інтернет, то значить ним допущено недбальство щодо збереження адвокатської таємниці; можливо припустити, що адвокат Особа_4 навмисно скористався напруженою ситуацією навколо іпотечного кредитування задля тиску на свого опонента AT «ОСОБА_1».
Розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, які надійшли з КДКА Київської області, заслухавши доповідача – заступника голови ВКДКА Крупнову Л.В., інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія встановила наступне.
З матеріалів дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_4 вбачається, що 12 червня 2019 року до КДКА Київської області надійшла заява АТ «ОСОБА_1» щодо поведінки адвоката Особа_4. Заява до КДКА обґрунтовується наступними обставинами.
18 березня 2019 р. в групі сторінки ГО «Рада адвокатів України» в соціальній мережі Facebook з’явилася публікація https://www.facebook.com/groups/radaadvokativ/permalink/інформація_2/.
Як зазначається в заяві, публікація мала посилання на відеозвернення адвоката Особа_4, який розмістив його на своїй сторінці «Інформація_3» в мережі Facebook під хештегом (ОСОБА_1_насильство_проти_адвоката).
Під відеозверненням адвокатом залишено коментар: «Якщо ви думаєте, що можна ефективно захищати порушені права лише в судах, працюючи у відкритих і змагальних процесах … у мене для вас погані новини. Навіть ліцензіат НБУ – банк ОСОБА_1 – не гребує у 2019 році використовувати примітивні методи рейдерського захоплення майна, умисно причиняючи адвокату тілесні ушкодження».
Як стверджується у заяві ПАТ «ОСОБА_1», своє звернення, що міститься за посиланням https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1113779772134243&id=Інформація3, https://www.facebook.com/інформація_4/posts/1113779772134243, адвокат Особа_4 називає «коротенька історія як усунути зі справи адвоката, який заважає рейдерам забирати майно громадян».
Адвокат розповідає як банк «ОСОБА_1» на підставі підробленого кредитного договору подав позов до його клієнтки, що підробленість встановлена судовими експертами, а сам банк розуміючи, що позитивне рішення отримати не в змозі, відкликав свій позов. Далі, адвокат Особа_4 розповідає, що наприкінці 2015 року почав використовувати об’єкт нерухомості як свій робочий офіс адвоката і відомості про це є в Єдиному реєстрі адвокатів України, а на початку 2016 року банк «ОСОБА_1» подає до «не білого нотаріуса» свої підробні документи та створює віртуальний об’єкт нерухомості, який відрізняється від реального і кількістю кімнат і метражем. У відеозверненні адвокат розповідає про те, що банк подає відносно нього та його клієнтки позови, маючи на руках документи на віртуальний об’єкт нерухомості, що всі справи банк програє, але подає все нові і нові позови, такі самі безпідставні і програшні. З огляду на це, адвокат у відеозверненні робить висновок про те, що банку єдине що залишається – усунути його фізично і хоча б таким способом позбавитися свого опонента, що власне банк і зробив. Надалі адвокат Особа_4 приділяє увагу подіям, що відбулися 03 березня 2019 р. та стверджує, що банк здійснив чергову спробу захоплення його адвокатського офісу, що до нього як адвоката працівниками банку ОСОБА_1 застосовано невмотивовану агресію та за результатами цього працівниками банку адвокату було знищено праве коліно, коли його душили. Резюмуючи своє звернення адвокат Особа_4 стверджує про те, що банк «ОСОБА_1», як ліцензіат Національного банку України пропонує «нам» у 2019 році займатися насильством, проте «ми» навчимо його жити по закону».
З огляду на це і з посиланням на ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. ст. 57, 58, 59 Правил адвокатської етики, Скаржник стверджує, що викладені у відеозверненні адвоката Особа_4 обставини та факти не відповідають дійсності, а дії самого адвоката порушують принципи поведінки адвокатів у соціальних мережах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, що закріплені в Правилах адвокатської етики.
Так, на думку Скаржника, недостовірними у відеозвернені адвоката є наступні обставини:
1) «Всі справи банк програє». Скаржник стверджує, що жодного судового рішення, яке б набрало законної сили, у процесах, де бере участь адвокат Особа_4 як представник свого клієнта Особа_5 та особисто сам, не має. У Скаржника викликають сумніви висновки адвоката щодо перспектив будь-якої справи, обгрунтованості, перспектив та програшності позовних заяв AT «ОСОБА_1». Такі висновки вже мають наслідком введення в оману широкого кола осіб, в тому числі суспільства, адвокатської спільноти, стосовно результатів розгляду справ у суді за участю сторін, оскільки вже говорять про невідповідність дій чинному законодавству з боку АТ «ОСОБА_1».
2) «Висновки судових експертів, на які посилається у відеозверненні адвокат як на безпідставність вимог банка до його клієнта». У заяві ПАТ «ОСОБА_1» зазначається про те, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.01.2015 р. по справі № 757/105 86/14-ц Висновок судово-почеркознавчої експертизи від 04.12.2014 р. за № 10792/107 93/14-32 Київського НДІСЕ судом визнано недостатньо обгрунтованим з огляду на те, «що експертові на дослідження не було надано достатньо об’єктів дослідження, зокрема вільних та експериментальних зразків підпису Особа_5, а відтак призначено повторну судово-почеркознавчу експертизу. Зазначений експертний висновок судом ніколи не досліджувався та не був покладений в основу будь-якого судового рішення. Отже, адвокат надає недостовірні дані широкому колу осіб щодо достовірності та доведеності позиції його клієнта, переконує в достовірності фактів та аргументів, що в свою чергу вводить в оману громадськість, адвокатську спільноту та загалом будь-яку особу, що не має інформації про хід цивільної справи.
3) «Щодо використання адвокатом Особа_4 об’єкту нерухомості» Скаржник звертає увагу на те, що вказаним обставинам надала оцінку Вища кваліфікаційно- дисциплінарна комісія адвокатури. Так, у її Рішенні №VI-001/2018 від 26.06.2018 р. надано оцінку взаємовідносинам, що склалися між AT «ОСОБА_1», адвокатом Особа_4 та його клієнтом Особа_5 та встановлено, що матеріалами дисциплінарної перевірки підтверджується наявність в поведінці адвоката Особа_4 складу дисциплінарного проступку, а саме: витягом з Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката Особа_4, в якому робочим місцем адвоката зазначена квартира Адреса_1, яка належить Особа_5; договором оренди зазначеного житлового приміщення від 13.10.2015 р., укладеного між ТОВ «Особа_2», яке він очолює, та Особа_5 строком на п’ять років, в якому зазначено для свого проживання; договором про надання правової допомоги, укладеним 16.07.2014 р. між адвокатом Особа_4 та Особа_5. Також, рішенням ВКДКА встановлено, що відповідно до ст. 31 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З’їздом адвокатів України 17.11.2012 р., діючою на час укладання договору оренди між адвокатом Особа_4 та його клієнткою Особа_5, адвокат не міг укладати з клієнтом, доручення якого перебуває в його провадженні, договорів майнового характеру, окрім договорів про засоби забезпечення зобов’язань клієнта щодо сплати гонорару або погашення фактичних видатків, пов’язаних з виконанням доручення. Як встановлено із тексту вищевказаного договору оренди, він також не був зареєстрований відповідно до вимог ст. ст. 793, 794 ЦК України. Отже, заявник робить висновок, що «у відеозверненні адвокатом надається не повна інформація щодо свого робочого місця, підстав його знаходження за вказаною вище адресою, що в свою чергу вводить в оману користувачів соціальних мереж, суспільство, адвокатську спільноту відносно дійсних обставин справи». Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, власником нерухомого майна – Адреса_1 – є Публічне акціонерне товариство «Особа_1», код ЄДРПОУ Інформація_1, право власності за яким було зареєстровано 29.02.2016 р., та яке згоди на реєстрацію в цій квартирі місцезнаходження юридичної особи ТОВ «Особа_2», надання йому в оренду цієї квартири і здійснення в ній адвокатом свої діяльності (реєстрації робочого місця) – не надавало та письмово не погоджувало.
4) «Щодо нанесення тілесних ушкоджень адвокату Особа_4 працівниками AT «ОСОБА_1» Скаржник стверджує про те, що жоден його працівник немає відношення до нанесення тілесних ушкоджень адвокату Особа_4 03 березня 2019 р. Ушкодження адвокат Особа_4 отримав, коли чинив опір співробітникам поліції при його затриманні. За даним фактом триває слідство. Отже, адвокат Особа_4 стверджуючи про те, що тілесні ушкодження йому були нанесені співробітниками Банку, а ці дії направлені на його фізичне усунення від справи його клієнта, – навмисно вводить широку аудиторію користувачів інтернету, соціальних мереж, адвокатську спільноту в оману стосовно подій 03 березня 2019 р., заздалегідь формуючи думку щодо доведеності вини співробітників Банку та Банку в цілому.
До вказаного ПАТ «ОСОБА_1» зазначає, що виклавши своє відеозвернення в мережу Інтернет, адвокат Особа_4 не переконався чи є цей спосіб спілкування належним для отримання бажаного результату для свого клієнта, себе особисто, не врахував контекст, потенційну аудиторію, не взяв до уваги обмеження, що встановлені для адвокатської діяльності в частині повноти та сприйняття інформації, забезпечення її конфіденційності та збереження. Звернення викликало певний резонанс в соціальних мережах, негативні коментарі, що виразилось у погрозах, зневажливому відношенні не тільки до співробітників AT «ОСОБА_1» та банку в цілому, але й до органів Національної поліції, державних реєстраторів, призвели до акцій протесту за участю певних кіл громадськості (посилання на акції
https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=10156929068640586&id=575065585,
Заявник просить провести перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката Особа_4 та за наявності підстав порушити дисциплінарну справу та прийняти рішення про притягнення адвоката Особа_4 до дисциплінарної відповідальності.
Адвокат Особа_4, будучи обізнаним про надходження до КДКА Київської області стосовно нього відповідної заяви (скарги), двічі письмово звертався про надання йому додаткового строку для надання ґрунтовних пояснень з відповідними документами, які спростовують твердження Скаржника. Свої звернення адвокат Особа_4 обґрунтовував посиланням на стан здоров’я та тривалим перебуванням на лікуванні.
Протокольним рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 25.07.2019 року, на підставі заяв адвоката Особа_4, строки проведення перевірки за заявою AT «Особа_1» № КНО-44.2.5/538 від 11.06.2019 р. стосовно адвоката Особа_4 продовжені до 13.08.2019.
Втім, на час закінчення перевірки, адвокат Особа_4 не скористався своїм правом, передбаченим статтею 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, щодо надання письмових пояснень з приводу обставин, викладених у поданій стосовно нього заяви.
За таких підстав перевірку закінчено у визначені строки, за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами перевірки відомостей, викладених у заяві Акціонерного товариства «Особа_1», членом дисциплінарної палати КДКА Київської області Особа_6 було складено відповідну довідку.
Заслухавши доповідача – члена дисциплінарної палати КДКА Київської області Особа_6, який проводив перевірку, думки інших членів дисциплінарної палати, розглянувши матеріали дисциплінарної перевірки, ґрунтовно та об’єктивно перевіривши доводи заяви та виходячи з результатів здійсненої перевірки, дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла висновку про відсутність підстав для порушення стосовно адвоката дисциплінарної справи виходячи з наступних підстав.
Матеріалами перевірки встановлено наявність в мережі Інтернет відеозвернення за посиланнями:
https://www.facebook.com/groups/radaadvokativ/permalink/інформація1/; https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1113779772134243&id=інформація2;
https://www.facebook.com/інформація_3/posts/1113779772134243,
з приводу яких заявником ініційовано питання про дисциплінарну відповідальність адвоката Особа_4.
Втім, ст. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 р. № 120, з наступними змінами та доповненнями, обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження.
На підтвердження викладених у заяві обставин, ПАТ «ОСОБА_1» надано скрін-шоти інтернет сторінок, якими мережею було поширено відеозвернення. Разом з тим, ці матеріали не є тими доказами, які б об’єктивно свідчили про те, що зазначена інформація справді поширювалася в інтернеті зі сторінки, користувачем якої є саме адвокат Особа_4.
Також, Скаржником не надано доказів про те, що після виявлення відповідної інформації відеозвернення, він звернувся з відповідною скаргою до служби підтримки мережі Facebook щодо вжиття заходів реагування (блокування сторінки на певний час тощо); відповіді служби підтримки мережі Facebook з доказами відповідного реагування на поведінку користувача; рішення суду чи органу досудового розслідування тощо.
Тому, долучені на підтвердження обставин, викладених у заяві ПАТ «ОСОБА_1», матеріали не є доказом вчинення відповідних дій (поширення відеозвернення) саме адвокатом Особа_4.
Крім цього, Скаржником не доведено факт приналежності сторінки ОСОБА_4 в мережі «Фейсбук» саме адвокату Особа_4, належних доказів не надано.
При цьому, від самого адвоката відповідних пояснень, якими підтверджувався факт належності цієї сторінки безпосередньо йому, також не надходило.
Щодо певного резонансу в соціальних мережах, яке набуло відеозверненя, то за умови відсутності доказів його поширення Особа_4, відсутні й підстави стверджувати про провину адвоката.
Відповідно до абз. 3 ст. 70 Правил адвокатської етики, адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності адвоката.
Також, щодо самого відеозвернення, слід зазначити, що у своїй заяві ПАТ «ОСОБА_1» по суті ставить питання щодо недостовірності змісту викладеної у ньому інформації. Проте, оцінка вказаних обставин до компетенції КДКА регіону не відноситься. Дане питання може бути вирішено виключно в судовому порядку, через подачу відповідного позову про спростування недостовірної інформації.
Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, із змінами та доповненнями (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Згідно ст. 12 Положення, дисциплінарну справу щодо адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається використання права звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Проведеною перевіркою не встановлено підстав, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», для порушення дисциплінарної справи.
За результатами здійсненої дисциплінарної перевірки, виходячи зі змісту доводів заяви та наявних матеріалів справи, керуючись статтями 33, 34, 36-39, 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарна палата прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов’язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до вимог ст. 70 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 р. від 09.06.2017 року, із змінами від 15.02.2019 року, адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено у законному порядку.
Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях, так як усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
В наявних матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката.
КДКА Київської області в своєму рішенні від 25.09.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4 надала правильну оцінку зібраним доказам та об’єктивно встановила відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку та підстав для порушення дисциплінарної справи.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу директора Департаменту стягнення кредитів Акціонерного товариства «Особа_1», – залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_4, – залишити без змін.
Матеріали справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
31.01.2020