Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № І-015/2020

 31 січня 2020 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області № 27 від 31.07.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийнятому рішенню та процедура розгляду скарги

  1. 22 травня 2019 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області надійшла скарга Особа_1 на дії адвоката Особа_2.
  2. 31 липня 2019 року, за результатами розгляду скарги Особа_1 щодо поведінки адвоката Особа_2, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення № 27, яким відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, оскільки дисциплінарна палата дійшла висновку про те, що скарга не містить відомостей про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  3. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 03 жовтня 2019 року Особа_1 звернулась до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  4. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом від 21 жовтня 2019 року повернула скаргу Особа_1 Скаржниці із зазначенням щодо необхідності виправити недоліки скарги.
  5. Листом від 05 листопада 2019 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури повернула повторну скаргу Особа_1 із зазначенням щодо необхідності виправити недоліки скарги.
  6. Стоки на оскарження Скаржницею пропущено.
  7. 18 листопада 2019 року Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою про усунення недоліків скарги до ВКДКА від 03.10.2019 року. Також до заяви додано клопотання про поновлення строку на подання скарги на рішення КДКА Хмельницької області № 27 від 31 липня 2019 року, у зв’язку з тим, що оскаржуване рішення Скаржницею отримано лише 12 вересня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 32)., та у звꞌязку з необхідністю усунути недоліки поданої скарги до ВКДКА.
  8. Розглянувши доводи Скаржниці ВКДКА визнано поважними причини пропуску строку на оскарження рішення КДКА, комісія вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
  9. 25 листопада 2019 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у КДКА Хмельницької області матеріали перевірки відносно адвоката Особа_2.
  10. 13 грудня 2019 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали перевірки відносно адвоката Особа_2.
  11. 23 грудня 2019 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури листом доручив члену ВКДКА Волчо В.В. провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження

  1. Не погоджуючись із рішенням КДКА Хмельницької області, Особа_1 подала до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на вказане рішення, мотивуючи тим, що дисциплінарна палата не в повній мірі дослідила обґрунтування скарги щодо неправомірної, на думку Скаржниці, поведінки адвоката щодо порушення ним вимог статті 11, статті 21 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статей 7, 8, 9, 18, 19 Правил адвокатської етики.
  2. Скаржниця зазначає, що згідно статті 34 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката вважається порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; неналежне виконання своїх професійних обов’язків; що дає право притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності, які полягають у наступному.
  3. 14.01.10.2018 року Особа_1 звернулась до Шепетівського центру за правовою допомогою і наказом Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги № 598 від 09.10.2018 р. для представництва її інтересів та складання процесуальних документів був призначений адвокат Особа_2, як адвокат внесений до реєстру адвокатів з надання вторинної правової допомоги.
  4. Вказує, що призначений адвокат Особа_2 відмовився від складання позовної заяви до виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області про визнання рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області «Про зняття з реєстрації організації орендарів «Особа_3» № 191-в від 23.11.1993 р. незаконним, про визнання приватизації приміщення магазину №1 (виділеної орендної частки в результаті комерціалізації бази), розташованого за адресою: Адреса_1 ТОВ «Особа_4» ЛТД незаконним, виділення частки майна, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування майнової та моральної шкоди, оскільки останній вважає, що подання позову є безпідставним та таким, що не має судової перспективи, тому що він представляє її інтереси як призначений державою адвокат і його послуги, оплачує саме держава, а тому подання позову по її правовим питанням є неповагою до держави.
  5. Вважає, що своїми діями та складеним правовим висновком даний адвокат дискваліфікував себе як знавця законів, Конституції.
  6. Скаржниця вважає, що адвокатом порушено вимоги статті 11, статті 21 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 7, 8, 9, 18, 19 Правил адвокатської етики.
  7. Зазначає, що в правовому висновку адвоката відсутні будь-які кроки на захист її порушених конституційних прав, в той час коли вона продовжує знаходитись у вимушеному прогулі.
  8. Вказані вище дії, вважає Скаржниця, вчинялись із єдиною метою – позбавити її права отримати кваліфіковану правову допомогу та права на отримання вторинної правої допомоги.
  9. Просить скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області та притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_2.
  10. У своїх поясненнях, наданих КДКА Хмельницької області, адвокат Особа_2 зазначає, що після зустрічей з Особа_1 та ознайомлення із матеріалами її цивільної справи, яка знаходиться в Шепетівському міськрайонному суді, ним відповідно до пункту 5 Розділу 1 Стандартів надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі, 15.01.2019 року був наданий Особа_1 правовий висновок про відсутність судової перспективи звернення до суду за захистом порушених прав.
  11. Відповідно до ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
  12. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.02.2017 року, яка набрала законної сили і оскарженню не підлягає, встановлено, що розгляд справи в частині стягнення на користь Особа_1 не отриманого прибутку за період з 1993 року по 2005 рік в сумі 2112914,10 грн. та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також на відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 000 000, 00 грн. тривав протягом 1994 – 2005 років.
  13. В подальшому, ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 09.10.2008 року позовну заяву Особа_1 в частині виділення частини майна, стягнення заробітної плати, відшкодування моральної і матеріальної шкоди залишено без розгляду. Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 15.01.2018 року у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду від 09.10.2008 року про залишення позову без розгляду Особа_1 відмовлено.
  14. Верховний Суд в постанові від 03.09.2018 року дійшов висновку про те, що станом на 07 грудня 2009 року Особа_1 була обізнана про ухвалу Шепетівського міськрайонного суду від 09.10.2008 року про залишення позову без розгляду, проте не скористалися своїм правом та не оскаржила вказану ухвалу в апеляційному порядку. Особа_1 будучи ініціатором судового процесу (позивачем) не надала доказів про поважність причин тривалого (більше восьми років) пропуску строку на апеляційне оскарження. Вказана постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
  15. Вказані обставини, встановлені стосовно Особа_1 рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.
  16. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
  17. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 18.11.2004 року встановлено, що Особа_1 на роботу не з’явились, керівництво організацією орендарів «Особа_3» не здійснювали, про що свідчить акт від 13.11.1993 року. З моменту реєстрації організації орендарів «Особа_3» 24.06.1994 року – ніяка робота вказаної організації не проводилася, Особа_1 своєчасно не звернулася до суду за захистом порушених прав.
  18. Відповідно до статей 233, 234 КЗпПУ працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
  19. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року вказав, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не може бути необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків виправдовують втручання у принцип остаточного судового рішення.
  20. Особа_1 знала про порушення своїх прав, починаючи з 01.02.1993 р. та закінчуючи 1995 роками, про що власноручно вказала в протоколі узгодження правових питань.
  21. Відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову.
  22. Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
  23. Адвокатом було пояснено Особа_1 про можливість її повторного звернення до Шепетівського місцевого центру з надання БВПД через конфлікт інтересів адвоката та клієнта, оскільки були втрачені довірливі відносини між сторонами.
  24. Особа_1 категорично відмовилася від оплати судового збору по оплаті позовної вимоги про відшкодуванню моральної шкоди за відсутності пільг по його оплаті. Розрахунок на оплату правового висновку до Шепетівського місцевого центру з надання БВПД адвокатом не надавався.
  25. Адвокат вважає, що посилання Скаржниці на порушення ним Правил адвокатської етики, присяги адвоката, закону України «Про безоплатну правову допомогу» є необґрунтованими в зв’язку з вищенаведеним.
  26. Крім того, з березня 2017 року по вересень 2018 року адвокат Особа_5 відповідно до доручення Шепетівського місцевого центру з надання БВПД від 01.03.2017 року як представник Особа_1 надавав клієнту правову допомогу з приводу звільнення з роботи, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
  27. Однак, Апеляційний суд Хмельницької області ухвалою від 15.01.2018 року у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду від 09.10.2008 року про залишення позову без розгляду відмовив, а в подальшому Верховний Суд постановою від 03.09.2018 року вказану ухвалу від 15.01.2018 року залишив без змін, касаційну скаргу Особа_1 – без задоволення.

Встановлені фактичні обставини

  1. На розгляд дисциплінарної палати КДКА Хмельницької області надійшла скарга Особа_1 від 22.05.2019 року на дії адвоката Особа_2.
  2. Відповідно до витягу з ЄРАУ робоче місце адвоката Особа_2 знаходиться за адресою: Адреса_2.
  3. Отже, дисциплінарне провадження щодо адвоката Особа_2 здійснено, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», належною КДКА Хмельницької області.
  4. Проведення перевірки було доручено члену дисциплінарної палати КДКА Хмельницької області – адвокату Особа_6.
  5. Проведеною перевіркою щодо наявності обґрунтованих ознак порушень діючого законодавства з питань адвокатської діяльності з боку адвоката Особа_2, зазначених в скарзі, встановлено наступне.
  6. У своїй скарзі Особа_1 вказує на те, що адвокат Особа_2 з 9 жовтня 2018 року на підставі доручення про надання безоплатної вторинної правовій допомоги надавав їй безоплатну вторинну правову допомогу.
  7. Особа_1 звернулась до Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із метою отримання правової допомоги у справі про відновлення її трудових та майнових прав, що як вона вважає, були порушені у 1993 році.
  8. Для досягнення очікуваних результатів Особа_1 доручала адвокату як представництво її інтересів під час здійснення судочинства, так і безпосередньо складання адвокатом позову до виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області, ТОВ «Особа_4» про визнання рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області «Про зняття з реєстрації організації орендарів «Особа_3» № 191-в від 23.11.1993 року незаконним, про визнання незаконною приватизації приміщення магазину № Інформація_1 Шепетівської торгівельної бази «Особа_4», розташованого за адресою: Адреса_1, виділення частки майна, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування майнової та моральної шкоди.
  9. Скаржниця вказує, що адвокат відмовився складати процесуальні документи у даній справі. На її думку, відмова адвоката у складанні позову є відмовою їй у праві на звернення до суду.
  10. Вважає, що такими, діями адвокат порушив присягу, яку він дає на підставі ст. 11 Закону країни «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  11. Підсумовуючи зміст скарги, Особа_1 просить притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності.
  12. Адвокат надав свої пояснення щодо скарги, вважає що доводи викладені у скарзі є безпідставними, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
  13. Вважає, що діяв у межах закону та порушень адвокатської етики не допустив.
  14. 15.01.2019 року, на підставі матеріалів попередніх судових проваджень у справі та інформації наданої безпосередньо Клієнтом, в порядку пункту 5 розділу 1 ст. 4 Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі, затверджених Наказом міністерства Юстиції України №4125/5 від 21.12.2017року, адвокатом Особа_2 було складено письмовий правовий висновок про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення.
  15. Із вказаним правовим висновком Особа_1 ознайомлена.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
  2. Статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначений виключний перелік підстав притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
  3. Зокрема, дисциплінарним проступком адвоката є порушення присяги адвоката України. правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків, порушення інших обов’язків адвоката передбачених законом.
  4. Приписами ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), яка не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
  5. Конституцією України кожному гарантовано право будь якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч.6 ст. 55), а також право на професійну правничу допомогу (ч. 1 ст. 59).
  6. Для реалізації останнього права в Україні діє недержавний самоврядний інститут адвокатури, що забезпечує здійснення на професійній основі захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги фізичним та юридичним особам.
  7. Відповідно до ст. 70 Правил адвокатської етики, адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
  8. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
  9. Отже дисциплінарна палата дійшла до висновку, що в діях адвоката відсутні ознаки дисциплінарного проступку.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Відповідно до п. 1 Розділу 1 Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі, затверджених наказом Міністерства юстиції України 21.12.2017 року № 4125/5, (далі – Стандарти), адвокат надає безоплатну вторинну правову допомогу в межах повноважень, визначених дорученням центру.
  2. Відповідно до ст. 18 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09 червня 2017 р., адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі щодо правової позиції у справі.
  3. Відповідно до п. 3 розділу 1 Стандартів, не пізніше семи робочих днів після отримання доручення адвокат проводить перше конфіденційне побачення з клієнтом, з’ясовує обставини справи, отримує від нього інформацію, що має правове значення, ознайомлюється з наявними у клієнта документами та з’ясовує бажаний для клієнта результат.
  4. Відповідно до п. 5 Розділу 1 Стандартів, у разі, якщо адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він невідкладно та з урахуванням процесуальних строків складає письмовий правовий висновок у трьох примірниках, перший з яких залишається у адвоката, другий надається (надсилається, передається) клієнту, третій – центру.
  5. Адвокат ознайомлює клієнта з правовим висновком, роз’яснює його суть та правові наслідки. У разі неможливості або відмови клієнта від ознайомлення з правовим висновком адвокат зазначає про це у правовому висновку.
  6. Правовий висновок є однією із форм завершення процесу надання правової допомоги та заміна адвоката за завершеними дорученнями не здійснюється.
  7. Згідно із ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  8. Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 12 Положення, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
  9. Відповідно до п. 3 ст. 14 Положення, на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов’язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
  10. Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
  11. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
  12. За приписами статті 7 Правил адвокатської етики, у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
  13. У відповідності зі ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
  14. Дисциплінарним проступком адвоката зокрема є: порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України при дослідженні матеріалів справи не виявила будь-яких порушень адвокатом Особа_2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чи Правил адвокатської етики.
  2. Стаття 70 Правил адвокатської етики закріплює, адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
  3. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
  4. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
  5. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
  6. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
  7. В наявних матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката.
  8. За результатами проведеної перевірки порушення порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги адвокатом Особа_2 не встановлено.
  9. КДКА Хмельницької області в своєму рішенні № 27 від 31 липня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 надала правильну оцінку зібраним доказам та об’єктивно встановила відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку та підстав для порушення дисциплінарної справи.
  10. У поданій скарзі до ВКДКА Скаржниця не спростувала висновків зазначених у рішенні, що оскаржується, та не навела інших достатніх та допустимих доказів, що свідчать про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  11. Відтак, ВКДКА не вбачає підстав для задоволення скарги Скаржниці.
  12. На підставі викладеного вище, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1 – залишити без задоволення.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області № 27 від 31.07.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                       С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                       К.В. Котелевська