РІШЕННЯ № I-016/2026
22 січня 2026 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В., К., Соботника В.Й., розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 30.10.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2,-
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийнятому рішенню та процедура розгляду скарги.
- 08 вересня 2025 року до КДКА Полтавської області надійшла скарга за вх. № 185/7-25 Особа_1 щодо неналежної поведінки адвоката Особа_2.
- 09 вересня 2025 року зазначену скаргу передано до дисциплінарної палати КДКА Полтавської області для перевірки відомостей, викладених у скарзі Особа_1.
- 09 вересня 2025 року Голова дисциплінарної палати КДКА Полтавської області звернувся до адвоката Особа_2 з повідомленням (вих. № 1412/4-25) про проведення щодо нього перевірки для отримання письмових пояснень (у термін до 20 вересня 2025 року) по суті порушених питань.
- 09 вересня 2025 року дорученням голови дисциплінарної палати КДКА Полтавської області перевірку відомостей, викладених в скарзі, доручено члену дисциплінарної палати.
- 18 вересня 2025 року на адресу КДКА Полтавської області (за вх. № 660/3-25) надійшли пояснення (з відповідними додатками) по суті скарги від адвоката Особа_2.
- 07 жовтня 2025 року за результатами перевірки членом дисциплінарної палати складено довідку, яку разом із скаргою та матеріалами перевірки передано на розгляд дисциплінарної палати.
- 30 жовтня 2025 року рішенням КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати ухвалено рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
- 25 листопада 2025 року Особа_1, з дотриманням 30-денного строку, передбаченого ч. 1 ст. 42 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, подано до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 30 жовтня 2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 (вх. № 31781 від 25 листопада 2025 року).
- 01 грудня 2025 року т.в.о. Голови ВКДКА листом № 6957 витребував у КДКА Полтавської області матеріали справи відносно адвоката Особа_2 для розгляду зазначеної скарги та інформацію про наявність/відсутність у адвоката Особа_2 дисциплінарних стягнень, а також інформації про наявність фактів оскарження зазначеного рішення до суду.
- 18 грудня 2025 року за вхід. № 32231 на адресу ВКДКА надійшов лист від КДКА регіону з матеріалами дисциплінарної справи щодо адвоката Особа_2, де окремо повідомлено про те, що відповідно до облікових записів КДКА Полтавської області адвокат Особа_2 до дисциплінарної відповідальності не притягувався, а також зазначено про відсутність інформації про оскарження зазначеного рішення до суду.
- 19 грудня 2025 року т.в.о. Голови ВКДКА листом № 7291 доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів за матеріалами справи та скаргою Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 30 жовтня 2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження.
- У скарзі до КДКА Полтавської області скаржниця Особа_1 зазначає про те, що адвокат Особа_2 31 липня 2025 року, разом зі своєю клієнткою, здійснив проникнення до її приватного домогосподарства. Перебуваючи на території, адвокат Особа_2 підвищував голос, чим порушував її спокій та спокій її рідних, висловлював необґрунтовані претензії з приводу її перешкоджання в оформленні спадщини.
- На неодноразові прохання залишити територію належного їй домогосподарства та пояснення щодо того, що їй невідомо, про яку спадщину йде мова, жодним чином не реагував.
- Крім того, його клієнтка, яка перебувала разом із ним, здійснювала без згоди відеозйомку її особи на власний телефон, вчиняючи на неї тим самим психологічний тиск.
- Адвокат Особа_2 не намагався припинити такі дії та не повідомляв про їх незаконність. Натомість, погрожував їй притягненням до кримінальної відповідальності за перешкоджання в роботі адвоката. Не надавши при цьому жодних документів на підтвердження своїх повноважень та статусу адвоката. Також не пред’являв судових рішень у справі щодо спадкового майна на які посилався. Належне їй подвір’я адвокат Особа_2 разом із своєю клієнткою залишив лише після того, як у неї різко погіршилося самопочуття та довелося викликати «Швидку допомогу».
- Зазначає, що своїми діями адвокат Особа_2 вийшов за межі повноважень, наданих йому в силу представництва у спадковій справі, зловживав адвокатським статусом, оскільки намагався використати своє процесуальне становище та статус адвоката для втручання в реалізацію іншими особами права на приватну власність.
- Просила провести перевірку викладених у скарзі обставин та притягнути адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з порушення вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- У своєму поясненні адвокат Особа_2 вказує про те, що 19 червня 2025 року між ним та Особа_3 укладено договір про надання правової (правничої допомоги) № 35, за яким останній здійснює представництво інтересів Особа_3 та її малолітньої доньки Особа_4.
- Подана скарга є своєрідною реакцією на його активний та принциповий захист законних прав та інтересів малолітньої Особа_4, 06.10.2011 року народження та її законного представника Особа_3 у спорі щодо спадкового майна та запобіганню порушенню житлових прав дитини.
- Зокрема скаржниця, Особа_1, є матір’ю Особа_5, яка набула у спадковому майні ¼ частки, а малолітня дочка клієнтки, Особа_3, – Особа_4 – ¾ частки.
- Ніяких спроб проникнення до домогосподарства, власником якого не була Особа_1 але знаходилася в ньому 31 липня 2025 року не було.
- Адвокат Особа_2 разом із Особа_4 прибув для того, щоб вирішити питання отримання дублікатів ключів від спадкового будинку, які Особа_5 утримувала одноособово і позбавляла такими діями законного представника дитини – Особа_3 вживати заходи до збереженню спадкового майна, що знаходилося всередині будинку та здійснювати контроль за ним.
- Адвокат Особа_2 зазначає про те, що не виходив за межі наданих йому повноважень законом та договором про надання правової (правничої ) допомоги, не вчиняв і не намагався вчиняти дії разом зі своєю клієнткою Особа_3 на порушення прав Особа_1 як користувача будинком шляхом проникнення, не допускав неетичної поведінки щодо останньої. Те ж саме стосується і клієнтки Особа_3. Відеозйомку на місці зустрічі не проводили.
- Спілкування з Особа_1 відбувалося поза дворищем, на прилеглій території, і коли вони дізналися, що Особа_6 відсутня, то воно відразу припинилося. Спілкування у свою чергу відбувалося тактовно, без будь-якого прояву образ, погроз, без підвищення голосу, без претензій до скаржниці. На початку спілкування адвокат Особа_2 представився, назвав себе, пред’явив посвідчення, документи щодо його повноважень, зокрема ордер та договір про надання правової (правничої допомоги) Nº35. Особа_3 надала письмові пояснення, у яких підтвердила наведені обставини.
- Усі ці обставини були предметом дослідження та оцінки органом дізнання СПД №1 (Оржиця) ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадження № Інформація_1 за ч. 1 ст. 162 КК України, відомості про яке були внесені за заявою Особа_1 від 01.08.2025 року.
- Згідно постанови дізнавача СД ВП 32 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області від 28.08.2025 року кримінальне провадження № Інформація_1 за ч. 1 ст. 162 КК України від 01.08.2025 року було закрито у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
- Що стосується долученої до скарги довідки КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 29.08.2025 року № 01-19/1547, то Особа_1 перебувала у хворобливому стані на момент зустрічі (вона сама про це повідомляла), велика імовірність того, що вона і раніше мала проблеми зі здоров’ям, що пов’язано з постійними проявами у неї гіпертонічної хвороби.
- Вважає, що в його діях відсутні порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- КДКА не вбачає в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ст.70 Правил адвокатської етики Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
- Скаржником не було гадано доказів, які б вказували на наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.
- Особа_1 скаржиться на неправомірність та незаконність прийнятого КДКА Полтавської області рішення.
- У скарзі Особа_1 зазначає, що наведені в оскаржуваному рішенні висновки Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області є майже повністю ідентичними доводам, викладеним адвокатом Особа_2, та збігаються з ними майже дослівно. На її думку, це свідчить про відсутність самостійного аналізу матеріалів перевірки з боку дисциплінарного органу.
- Скаржниця вказує, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 30 жовтня 2025 року не містить жодних доказів на спростування фактів протиправної поведінки адвоката, викладених у її скарзі, а також не містить оцінки документів, якими, за її твердженням, підтверджуються зазначені обставини. У зв’язку з цим Особа_1 вважає, що під час перевірки не було дотримано вимог статті 43 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, зокрема щодо забезпечення змагальності при розгляді дисциплінарної справи.
- Окремо у скарзі звертається увага на посилання КДКА Полтавської області на існування «великої вірогідності» того, що скаржниця раніше мала проблеми зі здоров’ям, пов’язані з гіпертонічною хворобою. Особа_1 зазначає, що такий висновок носить виключно припущений характер, не ґрунтується на жодних доказах чи документах та фактично відтворює пояснення адвоката Особа_2, надані ним під час перевірки.
- Скаржниця підкреслює, що адвокатом Особа_2 не було надано жодних доказів на підтвердження наявності у неї будь-яких захворювань чи постійних проявів гіпертонічної хвороби, а також зазначає, що їй не відомо, з яких джерел адвокату могла стати відомою така інформація.
- У скарзі наголошується, що хоча Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» наділяє адвоката правом збирати інформацію про інших осіб, таке право не поширюється на інформацію з обмеженим доступом. При цьому, Особа_1 посилається на положення законодавства у сфері охорони здоров’я, відповідно до яких кожна особа має право на лікарську таємницю, зокрема щодо стану здоров’я, діагнозу та факту звернення за медичною допомогою.
- Скаржниця зазначає, що ні вона особисто, ні її родичі не повідомляли адвоката Особа_2 про будь-які наявні у неї захворювання. У зв’язку з цим, Особа_1 вважає, що посилання адвоката на наявність у неї певного захворювання може свідчити або про порушення лікарської таємниці, або про використання необґрунтованих припущень, які не можуть бути покладені в основу висновків дисциплінарного органу.
- Крім того, у скарзі зазначено, що навіть сама по собі наявність чи відсутність у скаржниці проблем зі здоров’ям жодним чином не може свідчити про відсутність у діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку та не має значення для оцінки його поведінки з точки зору дотримання професійних повноважень.
- Особа_1 також вказує на те, що КДКА Полтавської області не було враховано істотні розбіжності між поясненнями адвоката Особа_2, наданими ним під час перевірки за її скаргою, та поясненнями і показаннями, які він надавав органу дізнання в межах кримінального провадження за фактом вчинення правопорушення, передбаченого статтею 162 Кримінального кодексу України.
- Зокрема, у скарзі зазначається, що у поясненнях до КДКА адвокат зазначав про цілеспрямований приїзд до скаржниці з метою вирішення питання щодо отримання дублікатів ключів, тоді як у поясненнях органу дізнання він викладав інші обставини прибуття та мотиви своїх дій.
- Скаржниця звертає увагу на відсутність у поясненнях адвоката будь-яких обґрунтувань того, чому він вважав можливим перебування іншої особи у будинку її матері, де фактично проживає вона сама, а також на відсутність доводів щодо можливості її доньки впливати на вжиття чи невжиття заходів з охорони спадкового майна.
- У скарзі також зазначається, що Особа_3 як законний представник малолітнього спадкоємця не є особою, яка відповідно до чинного законодавства зобов’язана або уповноважена вживати заходів щодо охорони спадкового майна, оскільки такий порядок визначений законодавством про нотаріат.
- Крім того, Особа_1 зазначає, що під час вчинення, на її переконання, протиправних дій адвоката вона телефонувала своїй матері, яка чула зміст та тон спілкування і може підтвердити факт погроз та залякування з боку адвоката. Водночас, як зазначає скаржниця, пояснення зазначених осіб дисциплінарною палатою не витребовувалися та не досліджувалися.
- Скаржниця наголошує, що їй також не було повідомлено про час та місце розгляду її скарги, що, на її думку, свідчить про порушення процедурних гарантій дисциплінарного провадження.
- Окремо у скарзі зазначається, що КДКА Полтавської області не було враховано обставину ненадання адвокатом Особа_2 будь-яких судових рішень у справі щодо спадкового майна, на які він, за твердженням скаржниці, посилався під час спілкування з нею.
- Скаржниця вказує, що в оскаржуваному рішенні зазначено, нібито кримінальне провадження № Інформація_1 від 01 серпня 2025 року за частиною першою статті 162 Кримінального кодексу України було закрите постановою дізнавача від 28 серпня 2025 року, у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
- Водночас у скарзі наголошується, що зазначений висновок, на думку Особа_1, не відповідає дійсності, оскільки ухвалою слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області від 15 вересня 2025 року у справі № Інформація_2 (провадження № Інформація_3) постанова про закриття кримінального провадження була скасована як необґрунтована.
- Скаржниця зазначає, що станом на момент ухвалення КДКА Полтавської області оскаржуваного рішення у кримінальному провадженні № Інформація_1 досудове розслідування тривало, а рішення про наявність чи відсутність у діях будь-яких осіб складу кримінального правопорушення прийняте не було.
- Крім того, у скарзі звертається увага на те, що досудове розслідування у формі дізнання у зазначеному кримінальному провадженні здійснювалося та здійснюється дізнавачем Сектору дізнання Відділення поліції № 2 Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області (дислокація — м. Хорол), а не СД ВП № 32 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, як це зазначено в оскаржуваному рішенні.
- На переконання скаржниці, неправильне зазначення органу, який здійснює досудове розслідування, а також помилковий висновок про закриття кримінального провадження свідчать про формальний підхід членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області до перевірки обставин справи та покладення в основу рішення виключно пояснень адвоката, дії якого оскаржувалися.
- Крім того, Особа_1 зазначає, що адвокату Особа_2 було відомо про продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні за її скаргою, однак він, за твердженням скаржниці, не повідомив про це дисциплінарний орган, чим, на її думку, ввів членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області в оману щодо фактичних обставин справи.
- У зв’язку з викладеним, Особа_1 вважає, що рішення КДКА Полтавської області від 30 жовтня 2025 року є формальним, ухваленим без належної, повної та об’єктивної перевірки обставин справи, не відповідає вимогам законодавства та підлягає скасуванню.
- Ухвалити нове рішення, яким притягнути адвоката Особа_2 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_4) до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування до нього одного із заходів, передбачених ч. ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Письмових заперечень від адвоката Особа_2 на скаргу Особа_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не надходило.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Відповідно до статей 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарну справу відносно адвоката може бути порушено за наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Підставою для порушення дисциплінарної справи є наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Частиною 2 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Відповідно до п.32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Дисциплінарний проступок адвоката – це винне діяння (дія або бездіяльність) адвоката, що вчиняється ним при здійсненні як професійної, так і іншої діяльності, яке виражається в порушенні вимог законодавства про адвокатуру і адвокатську діяльність та (або) норм Правил адвокатської етики, яким заподіюється шкода клієнту та (або) адвокатурі в цілому, шляхом приниження її авторитету, авторитету адвокатської професії та статусу адвоката.
- Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Згідно вимог частини 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
- Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
- Відповідно до ст. 2 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року «09» червня 2017 року, дія Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, – на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально – публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов’язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії.
- Статтею 12 Правил адвокатської етики визначено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарної відповідальності, затвердженого рішенням Ради адвокатів від 30.08.2014 року за № 120, з послідуючими змінами та доповненнями, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- У відповідності до ч. 7 Положення та ст. 70 Правил адвокатської етики, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачяться на його користь.
- Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарній відповідальності, доки його вину не буде доведено у законному порядку (ст. 70 Правил адвокатської етики).
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Дослідивши в сукупності доводи скарги Особа_1, пояснення адвоката Особа_2, а також рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 30 жовтня 2025 року, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла таких висновків.
- ВКДКА не може повною мірою погодитися з мотивувальною частиною рішення КДКА Полтавської області, зокрема з характером викладення мотивів та способом обґрунтування прийнятого рішення. Окремі формулювання носять припущений характер, не є достатньо чіткими та створюють враження переважного відтворення пояснень адвоката без належного самостійного аналізу усіх доводів скаржниці.
- Разом з тим, незважаючи на зазначені недоліки мотивування, ВКДКА вважає правильним висновок КДКА Полтавської області по суті, а саме – про відсутність у діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку.
- Так, сам по собі факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною першою статті 162 Кримінального кодексу України, так само як і факт скасування слідчим суддею постанови дізнавача про закриття кримінального провадження, не слугує доказом вчинення адвокатом дисциплінарного правопорушення та не може автоматично свідчити про наявність у його діях порушень вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» або Правил адвокатської етики.
- Вирішення питання про наявність чи відсутність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку здійснюється дисциплінарними органами адвокатури самостійно, з урахуванням встановлених обставин, належних і допустимих доказів та стандарту доведення, визначеного дисциплінарним провадженням, і не може ґрунтуватися виключно на процесуальних рішеннях у межах кримінального провадження.
- При цьому скаржницею Особа_1 не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які б у сукупності безсумнівно підтверджували факт неправомірної або неетичної поведінки адвоката Особа_2, вихід ним за межі наданих повноважень чи зловживання адвокатським статусом.
- Надані скаржницею пояснення носять суб’єктивний характер та ґрунтуються на її власному сприйнятті подій, тоді як інших об’єктивних доказів, зокрема показань свідків, технічних записів, процесуальних документів чи інших підтверджень викладених у скарзі обставин, матеріали справи не містять.
- Долучена до скарги довідка про виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги сама по собі також не може вважатися належним доказом вини адвоката, оскільки вона не встановлює ані причин погіршення стану здоров’я скаржниці, ані наявності причинно-наслідкового зв’язку між станом здоров’я Особа_1 та поведінкою адвоката Особа_2 під час спірної події.
- За відсутності встановленого причинного зв’язку між діями адвоката та викликом екстреної медичної допомоги такі обставини не можуть бути покладені в основу висновку про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку.
- З урахуванням наведеного, ВКДКА встановила, що скаржником не надано очевидних та переконливих доказів, які б у вказували, що у діях адвоката Особа_2 наявні ознаки дисциплінарного правопорушення, які дають підстави для порушення дисциплінарного провадження та притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачяться на його користь.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1, – залишити без задоволення.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 30.10.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА