РІШЕННЯ № I-019/2026
22 січня 2026 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В., К., Соботника В.Й., розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу ВША НААУ на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 143/2025 від 23.04.2025 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1,-
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України (надалі ВША НААУ) в особі директора звернулася до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (надалі КДКА Київської області) зі скаргою щодо вчинення адвокатом Особа_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1, видане Радою адвокатів Полтавської області) дисциплінарного проступку.
- 30 липня 2024 року скарга передана до дисциплінарної палати КДКА Київської області для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката Особа_1
- 20 серпня 2024 року Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області доручив члену дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
- 06 січня 2025 року листом вих. № 4 член дисциплінарної палати КДКА Київської області звернулась до адвоката Особа_1 з повідомленням про проведення щодо неї перевірки для отримання письмового пояснення адвоката Особа_1 по суті порушених питань у строк до 20.01.2025 року.
- Адвокат Особа_1 на повідомлення члена дисциплінарної надати письмові пояснення на подану стосовно нього скаргу у строк до 20.01.2025 року, – таких пояснень не надала.
- 21 квітня 2025 року член дисциплінарної палати КДКА Київської області подала на розгляд дисциплінарної палати КДКА Київської області скаргу про дисциплінарний проступок адвоката, довідку та всі матеріали перевірки.
- Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати від 23 квітня 2025 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1, видане Радою адвокатів Полтавської області) у зв’язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Рішення КДКА Київської області від 23.04.2025 року було доведене до відома скаржника 30.05.2025 року засобами електронного зв’язку.
- Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України 18.06.2025 звернулась до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на зазначене рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати від 23.04.2025 року.
- Скарга Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України від 18.06.2025р. на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати від 23.04.2025 подана до ВКДКА та зареєстрована 23.06.2025 за вхід. № 1043, тобто в межах встановлених строків.
- У зв’язку із вищенаведеним, строк на оскарження рішення КДКА, визначений ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржником не пропущений.
- Інформація про оскарження до суду рішення КДКА Київської області від 23.04.2025 відсутня.
- Листом за вих. № 3882 від 26.06.2025 р. ВКДКА витребувала у КДКА Київської області матеріали справи відносно адвоката Особа_1.
- 16.07.2025 р. за вхід. № 29180 матеріали справи відносно адвоката Особа_1 надійшли до ВКДКА.
- Листом за вих. № 4395 від 18.07.2025 р. т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23.04.2025 року.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- 30.07.2024 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга Вищої школи адвокатури НААУ про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_1 у якій наводились відомості щодо вчинення адвокатом Особа_1 дисциплінарного проступку.
- У вказаній скарзі ВША НААУ зазначається та з доданих до неї матеріалів вбачається, що адвокат Особа_1 у 2019, 2020, 2021, 2022 і 2023 роках не виконала свій професійний обов’язок з підвищення кваліфікації, встановлений ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня та порушила правила адвокатської етики абз. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики.
- З огляду на це скаржник вважає, що адвокат Особа_1 вчинила дисциплінарний проступок, а тому просить притягнути її до дисциплінарної відповідальності.
- До скарги додано: письмову згоду на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування; копію рішення кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури регіону, що оскаржується; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; доказ надіслана копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів іншій стороні, кваліфікаційно – дисциплінарній комісії адвокатури, рішення якої оскаржується листом з описом вкладення.
- Письмових пояснень адвоката Особа_1 до дисциплінарної палати КДКА Київської області не надходило.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Проаналізувавши наявні матеріали та вивчивши доводи, які були покладені в основу скарги ВША НАУ, надані на її обґрунтування докази, дисциплінарна палата КДКА Київської області вважає, що правових підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 не вбачається, виходячи з наступного.
- Як випливає зі змісту скарги, вимоги ВША НААУ до адвоката полягають у не підвищенні кваліфікації останнім.
- В обґрунтування скарги, скаржник зазначає, що 03 липня 2021 року Рада адвокатів України прийняла рішення № 63, яким затвердила у новій редакції «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України» (надалі за текстом – Порядок), що опублікований на офіційному веб – сайті НААУ.
- З 2020 року та по липень 2021 року був чинний попередній порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, затверджений рішенням РАУ від 21.09.2019 року № 111.
- Скаржник підкреслює, що дія Порядку поширюється на всіх адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених профільним Законом.
- Також зазначає, що підвищення кваліфікації є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого мас забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності па основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування. При цьому, НААУ забезпечує високий професійний рівець адвокатів України.
- Органи адвокатського самоврядування співпрацюють зі скаржником з питань підвищення кваліфікації адвокатів України, надають необхідну інформацію та пропозиції.
- Розділ ІІ Порядку визначає, що адвокати інформація про яких внесена Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень.
- Один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених Порядком.
- Адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
- Всі адвокати, за виключенням окремих категорій зазначених в Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
- Звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року.
- Вищою школою адвокатури НАДУ ведеться особиста карка обліку залікових балів адвоката.
- Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації, Вищого школою адвокатури НАДУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.
- Скаржник робить висновок про те, що порушення або недотримання вищезазначених вимог є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (п.н. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 57 Закону).
- Також, скаржник посилається на статтю 65 Правил адвокатської етики відповідно до якої адвокат зобовʼязаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом.
- Скаржник вважає, що факт не виконання адвокатом вимог щодо підвищення кваліфікації с самостійною підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної органів адвокатського самоврядування щодо обовʼязку адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених ст. 34 Закону.
- Зокрема, скаржник зазначає, що до дисциплінарних проступків адвоката відносять: порушення Правих адвокатської стики (п. 3 ч. 2 ст. 34 профільного Закону); невиконання рівень органів адвокатського самоврядування (11. 6 ч. 2 ст. 34 профільного Закону).
- Таким чином, вищевказане, на думку скаржника, свідчить про наявність в діях адвоката дисциплінарного проступку, а саме: невиконання професійного обовʼязку, передбаченого ст. 21 профільного Закону щодо підвищення професійного рівня; порушення правим адвокатської стики абз. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Прави! адвокатської стики; невиконання рішень, органів адвокатського самоврядування.
- Щодо застосування строку про притягнення до дисциплінарної відповідальності. скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17, де зазначається про те, що “триваючим правопорушенням” є проступок, повʼязаний з тривалим, неперервним невиконанням обовʼязків, передбачених законом.
- Отже, на думку скаржника, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ті дії безперервно порушують закон протягом якогось, часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
- Для підсилення своєї позиції, скаржник посилається на позицію Верховного Суду, викладену в рішеннях, суду (постанова від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанова від 25.03.2020 року у справі № 175/3995/17-ц).
- А у постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18 було сформовано правовий висновок, згідно з яким “триваючими” визначаються правопорушення, які почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обовʼязку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у профільному Закопі поняття “триваюче правопорушення” не може бути підставою для звільнення від відповідальності”.
- За таких обставиш, на думку скаржника, вчинений адвокатом дисциплінарний проступок є триваючим.
- Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 36, 38, 39, 40, 41 Закопу України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» скаржник просить притягнути адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності.
- Адвокат Особа_1 не скористалася своїм правом, передбаченим п. 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (надалі – Положення) своїх письмових пояснень та доказів на спростування обставин та фактів, викладених у скарзі директора ВША НААУ щодо неналежної поведінки не надала.
- З матеріалів перевірки вбачається, що 10.01.2025 року адвокату на електронну адресу, зазначену в реєстрі, будо направлено лист з копію скарги та належними доказами.
- Як вбачається з матеріалів перевірки, суть дисциплінарного проступку адвоката, на думку скаржника, полягає в не підвищеній кваліфікації останнім, організація та реалізація процесу якої здійснюється самим же скаржником за сприянням рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів. що акредитовані згідно Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України затвердженого рішенням РАУ № 63 від 03.07.2021 (з наступними змінами).
- 3 матеріалів перевірки вбачається, що адвокатом дійсно не було виконало значеної вимоги Порядку, тобто не підвищено кваліфікацію в порядку та спосіб, визначених даним положенням.
- Скаржник посилається на п. 20 Порядку, за яким всі адвокати, за виключенням окремих категорій, зазначених в Порядку, зобовʼязані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів), а звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік. з 01 січня по 31 грудня кожного року,
- Під час розгляду матеріалів перевірки було зʼясовано, що Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 640/1859/22 згідно резолютивної частини якої (з урахуванням ухвали від 06.11.2024 року про виправлення описки) було ухвалено зокрема, визнати протиправним та скасувати п. 18,19,20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03.07.2021 року № 63.
- Положеннями ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України визначається, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
- Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обовʼязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.
- Згідно частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповіло до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
- Повний текст Постанови апеляційного адміністративного суду знаходиться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень і може бути переглянутий, зокрема, за посиланням: https://revestr.court.gov.ua/Review/122520055.
- Таким чипом. враховуючи наведені вище приписи Закону та зважаючи на чинне судове рішення Шостого апеляційного адміністративного суду – Постанову по справі № 640/1859/22 від 10.09.2024, якою, серед іншого, визнано протиправними та скасовано пункт 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63, на який, посилався скаржник, правових підстав для порушення дисциплінарної справ за скаргою ВША НААУ стосовно адвоката не вбачається.
- Окрім того, скаржником не було надано до матеріалів скарги жодних інших доказів, які б засвідчували обставши не виконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації в обсязі меншому, аніж передбаченому п. 20 Порядку.
- Отже, факт невиконання адвокатом професійного обовʼязку щодо підвищення свого професійного рівня у будь-який спосіб, визначений пунктом 14 Порядку скаржником не доведено.
- Згідно підпункту 3 пункту 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може маги наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням РАУ від 30.08.2014 №120 (з наступними змінами та доповненнями) на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) падає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обовʼязковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
- Окрім цього, слід врахувати, що одним з основних принципів діяльності адвокатури, визначених, зокрема. В статті 4 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” є принцип законності.
- Крім того, згідно положень статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
- Згідно положень статті 58 Конституції України закопи та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помʼякшують або скасовують відповідальність особи.
- Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі № 640/1859/22, скасовано відповідальність адвоката за невиконання вимог п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України.
- Враховуючи зазначене вище вбачається, що правових підстав для застосування п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України щодо обставин, які виникли до прийняття постанови Суду є таким, що очевидно суперечитиме принципам верховенства права та законності.
- Відповідно до п.п.4, 5 ч. 1 статті 21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобовʼязаний: підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації ВША НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації з відповідним внесенням НААУ такої інформації в ЄРАУ.
- Між тим, згаданий вище сертифікат видається лише у випадку виконання адвокатами п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, який, як зазначалось вище, визнаний судом протиправний та скасований.
- Відповідно до статті 70 Правил адвокатської стики адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обовʼязок доказування вини адвоката у вчинені дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на придушеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
- Відповідно до ч. 2 статі 36 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність” не допускається зловживання правом на звершення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у звʼязку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
- Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
- Враховуючи наведене, правових підстав для порушення дисциплінарної справи за скаргою щодо адвоката немає.
- На цій підставі, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати від 23 квітня 2025 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1, видане Радою адвокатів Полтавської області) у зв’язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- Скаржник не погоджується з рішенням КДКА Київської області від 23.04.2025 року, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Вважає, що таке рішення прийнято упереджено, а тому порушує вимоги законодавства. В обґрунтування такої позиції наводить наступні аргументи та факти.
- Скаржник зазначає, що посилання КДКА Київської області на Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №640/1859/22 від 10.09.2024 року, якою визнано протиправними та скасовано пункт 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03.07.2021 року № 63 не є правомірним.
- Відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ), нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 325 КАСУ, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Згідно з Постановою, такою датою є 10 вересня 2024 року.
- Керуючись зазначеними положеннями, звертає увагу, що судове рішення не передбачає зворотної дії у часі для пунктів 18, 19, 20 Порядку, а відтак ці пункти втрачають чинність лише з 10.09.2024 і не можуть застосовуватися до періодів, що передували цій даті.
- Так, дисциплінарна палата КДКА регіону прийняла оскаржуване рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи, посилаючись на набрання законної сили Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду (далі – 6ААС) від 10.09.2024 року у справі № 630/1859/22, якою були визнані протиправними та скасовані пункти 18, 19, 20 Порядку.
- Водночас, скаржник вважає, що використання зазначеної постанови як підстави для відмови в порушенні дисциплінарної справи неправомірним.
- Згідно з постановою, пункти 18, 19, 20 Порядку визнано протиправними та скасовано з моменту винесення постанови. Це дозволяє дійти висновку, що зазначені пункти залишалися чинними до 10 вересня 2024 року, тобто до дати ухвалення постанови. У звʼязку з цим постанова, на яку посилається КДКА регіону, не поширюється на періоди 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 років, у межах яких виявлено вчинення окремих дисциплінарних проступків адвокаткою.
- По-друге, відповідно до пункту 20 Порядку: всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобовʼязані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів). Таким чином п.20 не охоплює питань відповідальності адвокатів, обовʼязку підвищення кваліфікації та іншого, а лише встановлює вимогу щодо необхідної кількості балів на рік.
- Більше того, статтею 21 Закону встановлено професійні обовʼязки адвоката, до яких, зокрема, відноситься й прямий обовʼязок підвищувати свій професійний рівень.
- 3 огляду на зазначену норму, можна стверджувати, що скасування пунктів, які регламентують кількість залікових балів, не позбавляє адвокатів зобовʼязання, що визначене статтею 21 Закону. Це свідчить про те, що обовʼязок підвищувати кваліфікацію залишається в силі, хоча й може зазнавати змін.
- По-третє, важливо звернути увагу на обовʼязок адвоката підвищувати свій професійний рівень, що регламентовано положенням п.4 ч. 1 ст. 21 Закону.
- Так, у тексті Постанови зазначено, що обовʼязок кожного адвоката підвищувати свій професійний рівень прямо передбачений Законом і не є дискримінацією в розумінні Конституції України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».
- Разом із тим, у резолютивній частині цієї Постанови передбачено, що окрім визнання протиправними та скасування пунктів 18, 19 і 20 Порядку, таким самим визнається і пункт 2 розділу IV “Перехідні положення” Порядку.
- Це, своєю чергою, суперечить позиції, викладеній у мотивувальній частині, де чітко зазначено, що Рада адвокатів України беззаперечно є органом адвокатського самоврядування. Ба більше, мотивувальна частина Постанови-підтверджує, що пункт 2 розділу IV “Перехідні положення”, відповідно до якого Порядок набирає чинності з дня його прийняття, повністю відповідає нормам чинного законодавства.
- У звʼязку з цим, 24 вересня 2024 представником відповідача до ШААС надіслано заяву про виправлення описки у постанові від 10 вересня 2024 року по справі № 640/1859/22, а також у повному тексті цієї Постанови, складеному 22 жовтня 2024 року, зокрема, шляхом виключення із пунктів 2 та 3 резолютивної частини постанови посилання на пункт 2 розділу IV “Перехідні положення” Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року Nº63, адже згідно із змістом мотивувальної частини постанови такий пункт скасуванню не підлягає.
- 06 листопада 2024 року ШААС задовольнив заяву Представника Відповідача, вид відповідну ухвалу.
- По четверте, щодо застосування КДКА регіону статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помʼякшують або скасовують відповідальність особи.
- З приводу чого, інформуємо, що відповідно до п. 20 всі адвокати, за винятком тих, на кого поширюється пункт 19 цього Порядку, зобовʼязані щорічно підвищувати кваліфікацію на рівні 10 годин (10 залікових балів).
- Повторно скаржник звертає увагу, що скасовані пункти 18, 19, 20 не визначають відповідальності адвокатів і не встановлював обовʼязку підвищення кваліфікації, а лише регулюють кількість залікових балів.
- У свою чергу, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду (далі – ШААС) не охоплювала ні скасування відповідальності адвокатів, ні обовʼязку підвищення кваліфікації.
- Таким чином, стаття 58 Конституції України, на яку також посилається дисциплінарна палата КДКА у своєму рішенні, не застосовується в даному випадку, оскільки її положення стосуються виключно помʼякшення або скасування відповідальності особи, як це вбачається з тексту цієї ж статті.
- Виходячи з викладеного, Порядок залишається чинним щодо періодів, які передують 10.09.2024. Зокрема і пункт 21 Порядку, що доповнює положення пункту 20, яким встановлено, що адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання питань Правил адвокатської етики.
- Також згідно з пунктом 21-1 Порядку, відповідно до якого адвокати, які включені до Реєстру адвокатів, які надають БВПД, та/або уклали контракт про надання БВПД на постійній основі або договір про надання БВПД на тимчасовій основі, мають отримати за рік не менш ніж 2 залікових бали за навчання з питання безоплатної правничої допомоги.
- Отже, адвокати зобовʼязані виконувати вимоги, що діяли в попередні роки, зокрема пункт 20 Порядку, відповідно до якого необхідно набирати не менше 10 залікових балів на рік, а також пункти 21 та 21-1 такого порядку, які передбачають отримання 2 балів на рік за навчання з питань Правил адвокатської етики та безоплатної правничої допомоги відповідно.
- Щодо висновку КДКА регіону стосовно відсутності доказів невиконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації, скаржник зазначає наступне.
- У рішенні що оскаржується міститься наступний висновок: «Окрім того, скаржником не було надано до матеріалів скарги жодних інших доказів, які б засвідчували обставини невиконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації в обсязі меншому, аніж передбаченому п. 20 Порядку. Отже, факт невиконання адвокатом професійного обовʼязку щодо підвищення свого професійного рівня у будь-який спосіб, визначений пунктом 14 Порядку, скаржником не доведено».
- Такий висновок щодо відсутності доказів скаржник вважає є логічною помилкою, оскільки ґрунтується на попередньому юридично помилковому висновку стосовно дії принципу ретроактивності закону, а саме Постанови ШААС.
- На цій підставі Скаржник просить ВКДКА скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23 квітня 20245 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Правила адвокатської етики,
- Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, затверджений Рішенням Ради адвокатів України № 111 від 21 вересня 2019 року.
- Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затверджений Рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року.
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, в редакції рішення Ради адвокатів України від 07.06.2024 р. № 22.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, матеріали, інформацію в Єдиному реєстрі адвокатів України Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Перевірку відомостей було здійснено належною КДКА, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за робочою адресою адвоката згідно ЄРАУ.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку встановлюється на стадії порушення дисциплінарної справи.
- ВКДКА вважає, що рішення КДКА слід скасувати та відзначає наступне.
- На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката оцінюють докази з точки зору наявності або відсутності ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката.
- На даній стадії КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА зʼясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно адвоката, шляхом здійснення перевірки.
- Згідно з відомостями, розміщеними в Єдиному реєстрі адвокатів України ,діяльність адвоката Особа_1 припинена з 15.01.2025 року на підставі її заяви. Відтак, з наведеної дати Особа_1 не є субʼєктом, на якого поширюється дія Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та інші нормативні акти, що регулюють діяльність адвоката.
- Про припинення адвокатської діяльності також повідомила ВКДКА і сама Особа_1 листом за вхідним № 30168 від 03.09.2025 р.
- Отже, дисциплінарну справу відповідно до вимог вищезазначених нормативних актів, які регулюють діяльність адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні не може бути порушено стосовно особи, яка не є адвокатом.
- Наведеного під час перевірки та прийняття рішення КДКА Київської області не перевірила та не врахувала, що призвело до прийняття незаконного рішення.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити.
- Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 143/2025 від 23.04.2025 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Київської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА