РІШЕННЯ № I-023/2026
23 січня 2026 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Соботника В.Й., розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 22/9 від 02.05.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 10.07.2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва надійшла скарга директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України (далі – Скаржник) на дії адвоката Особа_1.
- Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № № 22/9 від 02.05.2025 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 16.06.2025 року директор ВША НААУ звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вх. № 28677 від 17.06.2025) зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 22/9 від 02.05.2025 року, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- Строк на оскарження рішення КДКА, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», директором Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України не пропущене.
- Листом за вих. № 3860 від 25.06.2025 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Житомирської області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- 25.07.2025 року за вхід. № 29433 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1
- Листом за вих. № 4512 від 28.07.2025 року Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі директора ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 22/9 від 02.05.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження.
- Скаржником директором Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України скаргу до КДКА регіону обґрунтовано наступним.
- Відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України Особа_1 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1.
- Скаржник зазначає, що відповідно до п.п. 11 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (далі – Порядок), затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 (з змінами та доповненнями), ВША НААУ готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
- Із офіційного веб-сайту Вищої школи адвокатури НААУ (посилання: https://www.hsa.org.ua/lawyer/) вдається встановити, що адвокат Особа_1 не здійснювала підвищення професійної кваліфікації у Центрі акредитації ВША НААУ за попередні роки, а саме 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту ВША НААУ.
- 03 липня 2021 року Рада адвокатів України прийняла рішення № 63, яким затвердила у новій редакції «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України».
- Також з 2020 року та по липень 2021 року був чинний попередній порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року № 111.
- Відповідно до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, серед іншого, дотримуватись Присяги адвоката України та Правил адвокатської етики; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Дія Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Профільним законом.
- Підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
- Організація та реалізація процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється ВША НААУ за сприяння рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, що акредитовані згідно вказаного Порядку.
- Розділ ІІ Порядку визначає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених Порядком. Адвокат за рік має отримати не менше- ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
- Всі адвокати, за виключенням окремих категорій, зазначених в Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
- Відповідно до п. 23 Порядку звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року.
- Даним пунктом Прядку також визначено, що Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката.
- Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищого школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.
- Скаржник вважає, що зазначене свідчить про наявність в діях адвоката Особа_1 дисциплінарного проступку, а саме: невиконання професійного обов’язку, передбаченого п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 21, ч. 1, 3 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня; порушення ч. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики.
- На підтвердження своїх доводів скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17, в якій суд зазначив, що триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків
- Скаржник також посилається на постанову Верховного Суду від 09.08.2019 року у справі №1540/4358/18, в якій суд вказав, що через відсутність в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності.
- Скаржник просив КДКА притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_1 за порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.
- Адвокат Особа_1 своїм правом надання письмового пояснення по суті порушених питань відповідно до ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не скористалася.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати рішенням № 22/9 від 02.05.2025 року відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- Дисциплінарна палата вказала, що за результатами розгляду матеріалів перевірки за скаргою директора ВША НААУ стосовно адвоката Особа_1, КДКА Житомирської області у складі членів дисциплінарної палати та Голови КДКА дійшла висновку про відсутність юридичних підстав для притягнених адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення профільного Закону та Правил адвокатської етики.
- Дисциплінарна палата виходила з наступних мотивів. Згідно положень ст. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120, адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачиться на його користь.
- Тому дисциплінарна палата КДКА Житомирської області, з огляду на викладені в скарзі директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України обставини справи, матеріали перевірки, положення чинного законодавства України, якими визначено підстави притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, правову позицію судових органів у справах з подібними правовідносинами прийшла до висновку про відсутність в діях адвоката Особа_1 ознак складу дисциплінарного проступку, у зв’язку з чим, керуючись положеннями статті 39 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, дисциплінарна палата КДКА Житомирської області відмовила у відкритті дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- Скаржник в скарзі до ВКДКА висловлює незгоду з прийнятим Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 22/9 від 02.05.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- Вважає, що таке рішення прийнято упереджено, а тому порушує вимоги законодавства. В обґрунтування своєї позиції наводить наступні аргументи та факти.
- Скаржник вважає твердження КДКА регіону, що притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності можливе лише після звернення ВША НААУ, яке, на їх думку, повинно бути подано до 01 січня наступного року, юридично хибним, оскільки чинним законодавством не встановлено обов’язку ВША НААУ звертатися до КДКА у разі виявлення порушення.
- Скаржник посилається на положення постанови Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 804/401/17, відповідно до якої триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
- Скаржник вказує, що така позиція підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-1.
- Скаржник також зазначає, що у постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, вказано, що через відсутність в Профільному законі, сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Профільному законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».
- Скаржник вважає, що у разі якщо адвокат протягом п’яти років щорічно вчиняв триваючі дисциплінарні проступки, що є систематичним порушенням Правил та Порядку, не виконав вимоги з підвищення кваліфікації за звітний період і не отримав сертифікат, внаслідок чого це вимагає застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як це передбачено статтею 53 Положення № 120.
- Скаржник вважає, що адвокат протиправно, в порушення вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішень Ради адвокатів України, а також Правил адвокатської етики, систематично не виконував вимоги щодо підвищення кваліфікації (протягом 2019-2023 років), а отже, щороку вчиняв самостійні триваючі дисциплінарні проступки, що є систематичним порушенням Правил адвокатської етики, до нього може бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як це передбачено статтею 53 Положення.
- Скаржник вбачає, що є підстави вважати, що рішення дисциплінарної палати КДКА про відмову в порушенні дисциплінарної справи побудоване на хибних висновках і є юридично необґрунтованим, що суперечить чинному законодавству.
- На думку скаржника ухвалення такого рішення створює небезпечний прецедент, що може негативно вплинути на довіру до інституту адвокатури, легітимізуючи можливість уникнення відповідальності за грубі та тривалі порушення.
- На думку скаржника, це суперечить принципу верховенства права та підриває авторитет адвокатського самоврядування в цілому.
- Скаржник зауважує, що позиція КДКА регіону не враховує триваючий характер дисциплінарного проступку, суперечить чинним нормам права та їхньому офіційному тлумаченню, а також нівелює відповідальність адвокатів за системне не виконання своїх професійних обов’язків.
- Вказує, що доводи КДКА регіону про відсутність у адвоката обов’язку підвищення кваліфікації за попередні періоди є необґрунтованими, а застосування до них положень постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/1859/22 від 10.09.2024 є помилковим.
- Скаржник зазначає, що Порядок залишається чинним щодо періодів, які передують 10.09.2024 року, зокрема, це стосується і пункту 21 Порядку, що доповнює положення пункту 20, яким встановлено, що адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
- Скаржник просить скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 22/9 від 02.05.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Правила адвокатської етики,
- Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, затверджений Рішенням Ради адвокатів України № 111 від 21 вересня 2019 року.
- Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затверджений Рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року.
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, в редакції рішення Ради адвокатів України від 07.06.2024 р. № 22.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Відповідно до п.п.11 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України ВША НААУ готує і передає НААУ інформацію для розміщення в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
- За поданою інформацією ВША НААУ адвокатом не підвищувалась кваліфікація протягом 2019-2023 років.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39,40 і 41 цього Закону.
- На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановляються наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
- Відповідно до абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Згідно абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
- Відповідно до абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Рішенням від 21.09.2019 року №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
- Рішенням від 21.09.2019 року №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
- Відповідно до п. 17 Порядку №111, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Рішенням від 03.07.2021 року №63 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – Порядок № 63).
- Пункт 16 Порядку №63 також передбачає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Отже, визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку.
- На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам.
- До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі 822/570/17.
- Відповідно до абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку).
- Згідно абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Крім того, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Таким чином, в діях адвоката, які виразилася у не підвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки:
- порушення правил адвокатської етики (а саме статей 11, 65 Правил адвокатської етики);
- неналежного виконання професійних обов’язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування);
- невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 22/9 від 02.05.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА