РІШЕННЯ № I-033/2026
22 січня 2026 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В.К., Соботника В.Й., розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу директора Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати № 18/ДПВ-25 від 10.10.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2,-
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 10.10.2025 року за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної перевірки ДП КДКА Дніпропетровської області було винесене рішення №18/ДПВ-25 про відмову у порушенні дисциплінарної справи.
- 11.12.2025 року Особа_1 звернулася до ВКДКА зі скаргою на вищезазначене рішення ДП КДКА Дніпропетровської області.
- Т.в.о. Голови ВКДКА листом за вих.№ 7394 від 31 грудня 2025 року доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
- Короткий виклад позицій та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- Адвокат Особа_2 25.09.2020 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1.
- Скаржник – Особа_1 у скарзі зазначала, що 21 серпня 2025 року адвокатом Особа_2 в інтересах Особа_3 на підставі договору про надання правової допомоги № 2025/0905/3 від 09 травня 2025 року, подано адвокатський запит № 2025/2108/1 щодо надання інформації про стан здоров’я Особа_3, а саме: історії хвороб, медичних обстежень та їх результатів, встановлених діагнозів, призначеного та фактично наданого лікування. До запиту було додано скановану копію надрукованої згоди на обробку та поширення персональних даних (конфіденційну інформацію), за підписом Особа_3 та ордер про надання правничої допомоги (Інформація_2) Особа_3 на підставі договору № 2025/0905/3 від 09 травня 2025 року.
- В ході опрацювання адвокатського запиту Особа_1 було з’ясовано, що Особа_3 помер 16.05.2025 року, у задоволенні запиту було відмовлено, оскільки договір про надання правової допомоги фізичній особи припинив свою дію в момент смерті такої особи.
- 26 серпня 2025 року адвокатом Особа_2 було подано адвокатський запит № 2025/2608/1, у якому зазначалось, що подається він в інтересах Особа_3, щодо надання конфіденційної інформації, а саме: історії хвороб, медичних обстежень та їх результатів, встановлених діагнозів, призначеного та фактично наданого лікування, а також інформацію про результати проведення розтину Особа_3, та повідомити, що стало причиною його смерті і чи була смерть природною.
- При цьому з посиланням на положення частини 4 статті 27 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, було зазначено, що відповідно до договору про надання правової допомоги № 2025/0905/3 від 09 травня 2025 року, укладеного між Особа_4, 08 липня 1975 року, в інтересах її сина – Особа_3, адвокатом Особа_2 здійснюється представництво інтересів Особа_5 в Європейському суді з прав людини.
- До адвокатського запиту було додано ордер на надання правничої допомоги (Інформація_3), у якому було зазначено, що правнича допомога надається Особа_4, а підставою для надання такої допомоги є той самий договір № 2025/0905/3 від 09 травня 2025 року, що був укладений нею із адвокатом Особа_2 в інтересах Особа_3.
- На вказаний адвокатський запит, листом ЦОЗ ДКВС України за вих.№ 1670-ЦА-25 від 01 вересня 2025 року, було надано відмову у його задоволенні.
- У свою чергу в ході підготовки відповіді на вказаний адвокатський запит, було отримано лист Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Мін’юсту за вих. № 9615/2.1.-2025 від 29 серпня 2025 року, із якого випливає, що в період із 09 травня 2025 року по 16 травня 2025 року ані адвокат Особа_2, ані Особа_4 не мали побачень із Особа_3 в КУВП №№, а також надано документи із вільними зразками почерку та підпису Особа_3, які візуально істотно відрізняються від того підпису, що наявний на поданій адвокатом Особа_2 згоді Особа_3 на обробку та поширення персональних даних.
- Скаржник вважає, що в діях адвоката Особа_2 вбачаються ознаки дисциплінарних проступків у формі порушення правил адвокатської етики, зокрема положень статей 7 та 12-1 ПАЕ, та пов’язаними із двома випадками представництва різних осіб без необхідних на те правових підстав, а також, поданням документу, що ймовірним, містить ознаки підробки підпису Особа_3.
- Адвокат Особа_2 у поданих поясненнях зазначав, що 13.01.2025 року між ним та адвокатом Особа_6 був укладений договір № 2025/1301/1 про співпрацю, відповідно до якого адвокат Особа_6 уповноважена на вчинення наступних дій, зокрема:
- зустрічатися в межах юридичного побачення з підзахисними адвоката Особа_2, котрі утримуються в КУВП №3,
- виступати посередником між адвокатом Особа_2 та його підзахисними, котрі утримуються в КУВП №3;
- підписувати будь-які документи між адвокатом Особа_2 та його підзахисними, котрі утримуються в КУВП №3, тощо.
- 14. 05.05.2025 року адвокат Особа_6 уклала договір про надання професійної правничої (правової) допомоги з Особа_4 в інтересах Особа_3.
- 15. 09.05.2025 року адвокатом Особа_2 був укладений договір про надання правової допомоги на представництво інтересів у ЄСПЛ № 2025/0905/3 з Особа_4 в інтересах її сина – Особа_3, з метою подання індивідуальної заяви до ЄСПЛ щодо порушення прав Особа_3, гарантованих ст. 3, 5, 6, 8, 13 Конвенції.
- 16. У договорі було визначено:
- п. 6.3. розділу “Форс-мажор”, що Форс-мажорними обставинами визнаються такі обставини як страйки, блокаути, пожежі, землетруси, епідемії, заборонні заходи міжнародних організацій, рішення органів державної влади та управління, воєнні дії; непередбачувана смерть особи, в інтересах якої укладений Договір, що безпосередньо впливають на виконання Сторонами своїх обов’язків, передбачених цим Договором;
- п. 6.4. розділу “Форс-мажор”, що у разі непередбачуваної смерті особи, в інтересах якої укладений Договір, Договір вважається чинним та замовником послуг має Особа_4 до моменту укладання нового Договору для подання скарги до Європейського суду з прав людини, на правах locus standi, або до моменту розірвання Договору.
- 17. 09.05.2025 р. адвокатом Особа_6 під час відвідування Особа_3 в КУВП №3 був укладений договір про надання правової допомоги на представництво інтересів в ЄСПЛ № 2025/0905/3-1 (на підставі договору про співпрацю адвокатів № 2025/1301/1 від 13.01.2025р.) з метою підтвердження наміру подати індивідуальну заяву до ЄСПЛ та ним особисто надана згода на збирання, обробку та використання конфіденційної інформації, а також підписано дві довіреності формуляру заяви до ЄСПЛ.
- 18. Наполягає на тому, що на момент направлення адвокатського запиту від 21.08.2025 року інформації щодо смерті Особа_3 йому не було відомо до моменту відповіді ЦОЗ ДКВС України від 25.08.2025 р., що виключає факт вчинення ним дисциплінарного проступку.
- 19. 26 серпня 2025 року в телефонній розмові адвокатом Особа_2 з Особа_4 було з’ясовано, що її син дійсно помер 16.05.2025 року, про що йому не було відомо раніше.
- 20. Після отриманої інформації від Особа_4 та враховуючи умови п. 6.3 та 6.4 Договору №2025/0905/3 був направлений другий адвокатський запит, котрий мав на меті збір інформації для реалізації права на розгляд індивідуальної скарги ЄСПЛ відносно нього та базувався на Конвенції (ст.13, 34) практиці ЄСПЛ, враховуючи чинне законодавство.
- 21. При цьому на правову підставу покликається та ст.9, 55 Конституції України, ст.2, 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, ч.3 ст.27 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, ч.1 ст.608, ч.2, 4 ст.636 ЦК України.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Місцева КДКА зазначила, що за аналізом матеріалів справи встановлено, що в укладеному Договорі 1 передбачені обставини щодо непередбачуваної смерті особи, в інтересах якої укладений Договір (п.6.3, 6.4.), відповідно до яких, після смерті Особа_3 замовником послуг за Договором 1 стала Особа_4, вважають що цей договір може бути виконаним, та не суперечить нормам чинного законодавства, зокрема відповідно до ч. 1 ст. 608 ЦК України.
- Таким чином, при направленні адвокатського запиту 21.08.2025 р., з урахуванням відсутності інформації щодо смерті Особа_3, адвокат Особа_2 не вчиняв свідомого дисциплінарного проступку та ордер був виписаний на підставі наявних відомостей. Наступний адвокатський запит від 26.08.2025р. був направлений з ордером виписаним відповідно до чинного Договору 1, на момент відправлення. А отже, не вбачається будь-яких ознак вчинення адвокатом Особа_2 дисциплінарного проступку у формі порушення правил адвокатської етики.
- Щодо недостовірності підписів, зазначають, що зробити висновки, щодо автентичності підпису саме Особа_3 не вбачається можливим, так як дане дослідження проводиться шляхом проведення почеркознавчої експертизи, призначення та проведення якої виходить за межі повноважень дисциплінарної палати.
Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.
- Скаржник – Особа_1 у поданій скарзі зазначає що рішення КДКА Дніпропетровської області не містить у собі аналізу та обґрунтувань застосування вимог безпосередньо національного законодавства, зокрема, щодо того, хто є клієнтом та особою, якій надається правнича допомога, у випадках коли договір про надання правничої допомоги було укладено на користь клієнта третьою особою; особливості припинення зобов’язань фактом смерті фізичної особи, та щодо того, що право на отримання правничої допомоги належить саме особі, яка є клієнтом, та відповідно, не входить за будь-яких обставин, наприклад, до складу спадщини, як право, нерозривно пов’язане з особою спадкодавця; щодо обставин, коли ані адвокат, ані його клієнт не мали конфіденційних побачень чи спілкувань, та необхідність дотримання вимог ст. 18 ПАЕ при цьому.
- У скарзі просить скасувати рішення КДКА № 18/ДПВ-25 від 10.10.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 з подальшим направленням матеріалів дисциплінарної справи до компетентної КДКА для розгляду та вирішення всіх порушених у скарзі (заяві) по суті.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Згідно п.8.12. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «17» грудня 2013 року № 268 із змінами та доповненнями: у випадку, якщо рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палати прийняті у відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» вони є рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як документи окремо визначеної форми, які видаються від імені КДКА. У такому рішенні, зокрема, має зазначатися, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону у складі членів певної палати розглянула питання і прийняла відповідне рішення, яке підписується Головою КДКА, головою та секретарем палати.
- У відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»: 5. До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна і дисциплінарна палата.
- Відповідно до ст. 7 Правил адвокатської етики: у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
- Відповідно до ст. 11 Правил адвокатської етики: зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
- Адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
- Відповідно до статті 14 Правил адвокатської етики: адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
- Відповідно до статті 18 Правил адвокатської етики:
- Якщо після виконання вимог, викладених у частині п’ятій статті 17 цих Правил, адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об’єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи відмагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт;
- Якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення, свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов’язаний повідомити про це клієнта;
- У випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов’язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, котрий може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення;
- Адвокат повинен повідомити клієнта про можливий результат виконання доручення на підставі закону та практики його застосування. При цьому забороняється давати клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, прямо або опосередковано сприяти формуванню у нього необґрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, окрім сумлінного виконання своїх професійних обов’язків.
- Відповідно до ст.27 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”: договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правничої допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правничу допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правничої допомоги.
- Відповідно до статті 11 ЦК України: цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
- Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України: цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
- Відповідно до ч.1 ст. 608 ЦК України: зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою.
- Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України: договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
- Відповідно до ч.2, 4 ст. 636 ЦК України: виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
- Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
- Згідно ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
- Відповідно до статті 35 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Мотиви ВКДКА правовим обґрунтуванням.
- ВКДКА виходить з наступного:
- Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
- Згідно ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
- Положенням Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, котре затверджено Рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року із змінами та доповненнями зазначено:
- п.70 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
- У відповідності до п.51 “Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність” затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «30» серпня 2014 року № 120, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
- ВКДКА вважає рішення місцевої КДКА необґрунтованим, висновки дисциплінарної палати вказаної КДКА викладені у ньому, неправильними, та невмотивованими, а оцінка доказів сторін передчасною з огляду на стадію розгляду даної скарги.
- Так, з матеріалів справи вбачається, що 21 серпня 2025 року адвокатом Особа_2 в інтересах Особа_3 на підставі договору про надання правової допомоги № 2025/0905/3 від 09 травня 2025 року було подано адвокатський запит № 2025/2108/1 щодо надання інформації про стан здоров’я Особа_3, а саме: історії хвороб, медичних обстежень та їх результатів, встановлених діагнозів, призначеного та фактично наданого лікування. До запиту було додано скановану копію надрукованої згоди на обробку та поширення персональних даних (конфіденційну інформацію), за підписом Особа_3 та ордер про надання правничої допомоги (Інформація_2) Особа_3 на підставі договору № 2025/0905/3 від 09 травня 2025 року.
- В ході опрацювання адвокатського запиту Особа_1 було з’ясовано, що Особа_3 помер 16.05.2025 року, у задоволенні запиту було відмовлено, оскільки договір про надання правової допомоги фізичній особи припинив свою дію в момент смерті такої особи.
- ВКДКА звертає увагу на те, що підставою для порушення дисциплінарної справи є наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Ознака є основні юридичні риси, за наявності яких поведінка особи визнається дисциплінарним проступком і може тягнути дисциплінарну відповідальність. Тобто комісія оцінює наведені факти скаржника виключно на предмет можливої допустимості в діях адвоката складу дисциплінарного проступку. наведені факти повинні бути чіткі, зрозумілі, мотивовані та підтверджені певними аргументами. При цьому вказані факти на стадії порушення справи виключно оцінюються через призму наявності відповідних ознак.
- У поданій скарзі скаржник звертає увагу на тому, що адвокат скеровує запит в інтересах клієнта, який фактично помер, а відтак не міг вчиняти будь які юридичні дії в силу припинення вказаного договору з клієнтом в силу смерті останнього. В подальшому маючи відмову у наданні запитуваної інформації адвокат повторно скеровує адвокатський запит в змісті якого він вказує, що вказаний запит адресується в інтересах померлого клієнта, але при цьому до такого запиту долучає ордер про надання правової допомоги іншій особі (як вбачається з пояснень адвоката – мамі померлого). Окрім того скаржник ставить під сумнів підписи померлого клієнта на процесуальних документах щодо згоди на надання та розголошення персональної інформації в силу того, що перебуваючи у місцях позбавлення волі клієнт та адвокат не мали відповідних зустрічей.
- Вказані фактичні обставини у скарзі містять ознаки дисциплінарного проступку, що мають бути досліджені, проаналізовані вже під час розгляду самої дисциплінарної справи з належною оцінкою доводів як скаржника, так і адвоката. Факт порушення дисциплінарної справи абсолютно не слугує доказом наявності складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, однак є тією стадією, яка дає юридичні підстави комісії здійснювати оцінку фактів та доказів на предмет наявності або відсутності в діях адвоката відповідного складу проступку.
- З огляду на зазначене, та в силу приписів Правил адвокатської етики скаржником доведено факт наявності ознак дисциплінарного проступку.
- Дисциплінарна справа відносно адвоката може бути порушена за наявності доказів вчинення адвокатом дій, які містять ознаки дисциплінарного проступку. Дані докази наявні у матеріалах справи, та належним чином не були оцінені КДКА Дніпропетровської області
- На підставі викладеного вище, керуючись статтею 52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу директора Особа_1, – задовольнити.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати № 18/ДПВ-25 від 10.10.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
- Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Вінницької області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА