Рішення № ІХ-002/2020 у справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати КДКА Чернівецької області № 74 від 19.06.2020 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № ІХ-002/2020

30 вересня 2020 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Коблик М.І., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області № 74 від 19.06.2020 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. До дисциплінарної палати Кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області надійшла ухвала колегії суддів Новоселицького районного суду Чернівецької області від 21.02.2020 року, справа № Інформація_1, провадження № Інформація_2, відповідно до якої суд вбачає в діях адвоката Особа_1 склад дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у формі порушення правил адвокатської етики.
  2. За дорученням голови дисциплінарної палати КДКА Чернівецької області від 10.03.2020 року члену дисциплінарної палати адвокату Особа_2 було доручено провести перевірку відомостей, викладених у вищевказаній скарзі.
  3. 10.05.2020 року членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області Особа_2 було складено довідку про результати перевірки проведеної відносно адвоката Особа_1.
  4. 21.05.2020 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Чернівецької області прийняла рішення №71 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
  5. 18.06.2020 року членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області Особа_2 було складено доповнення до довідки про результати перевірки проведеної відносно адвоката Особа_1.
  6. 19.06.2020 року, за результатами розгляду ухвали колегії суддів Новоселицького районного суду Чернівецької області від 21.02.2020 року, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Чернівецької області в складі дисциплінарної палати прийняла рішення №74 про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього стягнення у вигляді попередження.
  7. Згідно витягу із Єдиного реєстру адвокатів України, що міститься у матеріалах дисциплінарного провадження, адвокат Особа_1 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_3.
  8. Робоче місце адвоката на момент розгляду справи дисциплінарною палатою ДП КДКА Чернівецької області було зареєстровано за адресою: Адреса_1.
  9. Таким чином, скарга розглянута належною КДКА, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  10. 07.07.2020 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга адвоката Особа_1 на рішення Кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області №74 від 19.06.2020 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
  11. Строк на оскарження рішення Кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області №74 від 19.06.2020 року, передбачений ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущено.
  12. Листом від 15 липня 2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребували матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 в Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Чернівецької області.
  13. 04 серпня 2020 року до ВКДКА надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 з КДКА Чернівецької області.
  14. 10 серпня 2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_3 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
  15. 17 серпня 2020 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли додаткові пояснення адвоката Особа_1 до його скарги на рішення Кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області №74 від 19.06.2020 року.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника

  1. Скаржник вважає рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області №74 від 19.08.2020 року таким, що постановлено із неправильним застосуванням норм матеріального права, а, відтак, підлягаючим скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про її закриття у зв’язку із відсутністю в його діях складу дисциплінарного проступку.
  2. На підтвердження своєї правової та фактологічної позиції Скаржник просить ВКДКА прийняти до уваги наступні аргументи.
  3. 21.02.2020 року Новоселицьким районним судом було постановлено вирок, яким підзахисних Скаржника Особа_4 та Особа_5, а також двох інших обвинувачених було визнано винними у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а Особа_5 також за ч. 1 ст.263 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 11 років.
  4. Цього ж дня без проголошення в судовому засіданні колегія суддів, яка постановила вирок відносно підзахисних Скаржника, виходячи з зали судових засідань Новоселицького районного суду, на ходу повідомила присутніх в залі осіб, що нею також постановлена ухвала про притягнення захисника Особа_1 до дисциплінарної відповідальності.
  5. 24.02.2020 року в приміщенні Новоселицького районного суду Скаржник отримав примірники даних вироку та ухвали.
  6. Як вбачається із змісту останньої, колегія суддів прийшла до висновку про наявність в діях Скаржника порушень етичних вимог до поведінки адвоката, які отримали свій вираз у змісті його виступу в судових дебатах 19.02.2020 року, а саме в образливих порівняннях («бразильські пожежники» та «безмандатна колегія дорадників») та неприкритому сарказмі («процесуальний єралаш», «процесуальний кошмар», «процесуальний цинізм»), які на думку колегії, свідчать про неповагу з боку Скаржника не тільки до даної колегії суддів, але й до всієї судової гілки влади взагалі, що є не гідним звання адвоката.
  7. Скаржник зазначив, що як вбачається із тексту його промови у судових дебатах, яка була надана в повному обсязі суду, а також додавалася до його пояснення КДКА регіону, порівняння дій судової колегії із діями бразильських пожежників було викликано тим фактом, що в порушення положень п. 2.14 «Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах», затвердженої наказом ДСА №173 від 17.12.2013 року, працівниками даного суду за абсолютної бездіяльності голови суду, який є членом колегії, що постановила ухвалу відносно нібито неетичної поведінки з його боку, було змінено єдиний унікальний номер кримінальної справи № Інформація_5, який у лютому 2018 року був наданий їй при її первинному надходженні до суду першої інстанції у Першотравневому районному суді м. Чернівці і не підлягав зміні ні в якому разі, та присвоєний новий номер № Інформація_1.
  8. На думку Скаржника, сама по собі алюзія, яка спала йому на думку при оцінці таких очевидно незаконних дій працівників даного суду та бездіяльності колегії, яка розглядала дане кримінальне провадження, відноситься до досить відомого твору класика американської літератури Грегорі Макдональда «Карнавал Флетча». Її зміст можна розшифрувати таким чином, що неправильно закривати очі на існуючу проблему, як то роблять бразильські пожежники, яких викликають рятувати потерпілих від авіакатастрофи бразильської авіакомпанії, і які в першу чергу замальовують назву бразильської авіакомпанії.
  9. Зазначив, що враховуючи, що дана алегорія була використана ним саме в тій частині дебатної промови, яка стосувалася незаконної зміни єдиного унікального номеру справи, та відсутності належної реакції колегії суддів на таке порушення нормативно-правового акту, який регулює дане питання, пов’язувати її з якимось іншим моментом у справі, на його переконання, не можна в принципі, а це, у свою чергу, однозначно говорить про відсутність в її змісті будь-яких образливих конотацій.
  10. Скаржник стверджує, що висловлення «безмандатна колегія дорадників» стосувалося цієї ж частини його промови, проте конкретно відносилося до того факту, що Чернівецький апеляційний суд не доручав Новоселицькому районному суду розгляд справи № Інформація_1, що, враховуючи відсутність територіальної чи адміністративної прив’язки події злочину до територіальної юрисдикції Новоселицького районного суду, робило, на його думку, розгляд цим судом першої інстанції даного кримінального провадження безглуздим, так як відповідного мандату на такий розгляд саме Новоселицьким районним судом компетентним органом видано не було.
  11. Адвокат Особа_1 зазначив, що сам по собі термін «мандат» визначається як документ, що стверджує повноваження певної особи на здійснення певних дій.
  12. Саме таким мандатом для вказаного аспекту розгляду даної кримінальної справи була ухвала Чернівецького апеляційного суду про передачу справи № Інформація_5, а не справи №Інформація_1 для розгляду по першій інстанції Новоселицькому районному суду.
  13. Що стосується терміну «дорадник», то його зміст можна визначити як «той, хто дає поради», що, враховуючи зазначений вище зміст цієї частини його дебатної промови, був на думку Скаржника, абсолютно точним визначенням статусу суду, який не мав повноважень для розгляду справи № Інформація_1.
  14. На думку Скаржника, такий епістемологічний недолік багажу знань колегії суду навряд чи можна кваліфікувати як прояв неетичної поведінки саме захисника, який був впевнений в тому, що такі звичайні для освіченого юриста лексеми безумовно відомі суддям що відправляють судочинство в будь-якому кримінальному процесі .
  15. Адвокат вказує, що в цьому ж контексті у його промові було озвучено порівняння суду із «процесуальним єралашем».
  16. На його думку сам по собі термін «єралаш» не несе в собі нічого образливого, так як надає лише певної не завжди негативної, ознаки негативного об’єкту.
  17. На переконання адвоката Особа_1, для застосування вислову «процесуальний кошмар» у нього були всі підстави, оскільки суд в порушення приписів КПК самостійно надав собі докази, звільнивши від цього обов’язку сторону обвинувачення.
  18. Вислів «процесуальний цинізм» був застосований Скаржником як резюмуюча думка для оцінки попередньо зазначених дій суду.
  19. Скаржник вважає, що в жодному з описаних в оскаржуваному рішенні КДКА випадків він не вів мову про неповагу до колегії суддів зокрема чи системи судочинства в цілому, а присутня критика дій суду в даному кримінальному провадженні, мала абсолютно чіткі підстави, як фактологічні, так і правові.
  20. Окрім того, на думку адвоката Особа_1, ДП КДКА Чернівецької області ухвалюючи оскаржуване рішення взагалі не надала жодної оцінки його поясненням по кожному конкретному випадку, який зазначений в ухвалі суду, а лише обмежилась їх переліком і судженнями про те, що «винна канцелярія, а не колегія, яка розглядала справу».
  21. Скаржник просить скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області №74 від 19.06.2020 року та ухвалити нове рішення про закриття дисциплінарного провадження у зв’язку із відсутністю складу дисциплінарного проступку.
  22. В доповнення до своєї скарги на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області №74 Скаржник надав додаткові пояснення в яких зазначив, що сама по собі ухвала суду від 21 лютого 2020 року, яка стала підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, на його думку, є незаконною, так як в порушення приписів ст. 103-108, 343 КК України, в матеріалах даної кримінальної справи відсутні протокол, журнал судового засідання та його ж технічний запис від 21 лютого 2020 року, про що йому стало відомо наприкінці червня 2020 року під час ознайомлення з матеріалами справи в Івано – Франківському апеляційному суді. На доказ чого надано письмове доповнення до апеляційної скарги на вирок суду першої інстанції в даній справі із відміткою апеляційного суду про її прийняття.
  23. Відсутність у матеріалах провадження журналу судового засідання або технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове засідання в суді першої інстанції, у відповідності до приписів п. 7 ч. 2 ст. 412 та п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
  24. Таким чином, на думку Скаржника, ДП КДКА Чернівецької області розглядала ухвалу суду із очевидним процесуальним недоліком, який робить даний акт суду неправомірним.
  25. Також Скаржник звертає увагу на ту обставину, що Новоселицький районний суд звернувся до КДКА Чернівецької області на тій обставині, що дана ухвала не була проголошена в судовому засіданні, а була постановлена лише тоді, коли суд першої інстанції вийшов до нарадчої кімнати після останнього слова обвинувачених для постановлення вироку, лише через два дні після того, як адвокат виступив в дебатах.
  26. Тобто, суд не використав надане йому законодавцем право на негайне процесуальне реагування на неправомірну, зокрема Скаржника, поведінку одразу після того, як він проголосив свою дебатну промову, а вирішив оцінити її через деякий час, що, на переконання Скаржника, ставить під сумнів, як правильність такої оцінки, так і її формальну відповідність вимогам нормативно-правових актів, що регулюють дане питання.
  27. Також, на думку адвоката Особа_1 не останню роль при ухваленні оскаржуваного рішення регіональної КДКА відіграв той факт, що у складі ДП на посаді секретаря палати перебуває чоловік прокурора, яка підтримує обвинувачення в даному кримінальному провадженні а до складу Ради адвокатів регіону входить донька потерпілого у вказаній кримінальній справі.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. Дослідженням матеріалів перевірки встановлено, що колегією суддів Новоселицького районного суду Чернівецької області після повернення справи на новий розгляд судом апеляційної інстанції та направленням провадження у 2018 за підсудністю до цього суду, розглядалось кримінальне провадження за обвинуваченням Особа_7, Особа_8, Особа_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України та Особа_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України.
  2. Захист обвинувачених Особа_5 та Особа_4 здійснював адвокат Особа_1.
  3. При надходженні до вказаного суду даного кримінального провадження, було присвоєно новий номер справи, що на думку адвоката Особа_1 призвело до розгляду провадження із порушенням встановлених правил територіальної підсудності.
  4. Також зміна єдиного унікального номеру призвела до унеможливлення прийняття належним апеляційним судом скарг захисту на рішення суду першої інстанції, що, відповідно, призвело до порушення права на захист його підзахисних, з приводу чого на завершальному слуханні адвокат у своїй промові намагався довести сумнівність законності судового процесу, в обґрунтування чого допустив наступні висловлювання в бік колегії суду і судового процесу: «бразильські пожежники, яких направили у джунглі», «безмандатна колегія дорадників», «процесуальний єралаш», які не містили образи і неповаги до суду.
  5. За письмовими поясненнями адвоката Особа_1, його вислови в бік суду «процесуальний кошмар», «процесуальний цинізм» не містили образи і неповаги до суду і були пов’язані із порушенням судом порядку надання і дослідження доказів, які суд самостійно надавав до матеріалів справи на доказ вини підзахисних адвоката, і в дослідженні інших доказів на доказ невинуватості підзахисних суд незаконно відмовляв стороні захисту.
  6. Крім того, з письмових пояснень вбачається, що головуючий суддя не пояснив на його запит, як так сталося, що присвоєння нового номеру сталося за вини канцелярії.
  7. Відповідно до Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 17.12.2013 №173, погодженої Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17.12.2013 № 11-20038/0/4-13 відповідальний працівник (особа) – працівник (особа) апарату суду, який (яка) відповідно до посадових обов’язків здійснює опрацювання вхідної та вихідної кореспонденції суду, забезпечує здійснення контролю за виконанням документів, станом ведення діловодства у відповідному структурному підрозділі, роботу з речовими доказами, роботу з архівом тощо; вхідна кореспонденція – документи, що надходять до суду; діловодство – сукупність процесів, що забезпечують організацію роботи з документами в суді; канцелярія – підрозділ апарату суду, який щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до суду. Канцелярія також може виконувати інші завдання, визначені положенням, яке затверджується керівником апарату суду, у тому числі поєднувати функції служби діловодства; керівництво суду – голова суду, заступники голови суду згідно з розподілом адміністративних повноважень, керівник апарату суду, його заступник, особи, які виконують їх обов’язки: працівники суду – судді, працівники апарату суду; служба діловодства – підрозділ апарату суду, який може утворюватися в апараті суду та на який покладається організація діловодства в суді, встановлення єдиного порядку документування, методичне керівництво і контроль за дотриманням порядку роботи з документами у суді.
  8. Пунктом 1.7 вказаної Інструкції визначено, що організація діловодства та контроль за додержанням установлених правил роботи з документами у підрозділах апарату суду покладаються на керівників цих підрозділів.
  9. Відповідно до висновків дисциплінарної палати, з огляду на вказані вище норми Інструкції, по даному кримінальному провадженню порушення норм закону колегією суддів під час ведення судового процесу не вбачається, а тому такі висловлювання і порівняння колегії суддів з персонажами літературного твору, які своїми незаконними діями перешкоджали встановленню причин аварії літака містять ознаки образи і неповаги.
  10. У справі Європейського суду Чеферин проти Словенії (ČEFERIN v. SLOVENIA, no. 40975/08), Європейський суд дійшов висновку, що негативні, ворожі висловлювання адвоката в бік учасників судового процесу можуть мати місце, їх не можна розцінювати як персональні атаки чи особисту образу, і такі дії не підлягають покаранню, якщо вони є оціночними судженнями, якщо вони направлені на захист клієнта, а також якщо існують достатні підстави для такої заяви.
  11. З огляду на те, що критичні вислови адвоката Особа_1 у бік суду щодо його некомпетентності та незаконних дій були безпідставними, вони розцінюються дисциплінарною палатою як образливі, що свідчить про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
  12. Будь-який адвокат, здійснюючи свою діяльність, зобов’язаний у відповідності до вимог ст. 8 Правил адвокатської етики (надалі – ПАЕ) в межах дотримання принципу законності дотримуватися принципу пріоритету інтересів клієнта, який передбачає необхідність надання переваги інтересам клієнта перед власними.
  13. Принцип законності, який визначений в ст. 7 ПАЕ, передбачає обов’язок адвоката використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, а також неможливість для адвоката застосування засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або ПАЕ.
  14. Аналізуючи вітчизняне законодавство щодо виниклих правовідносин дисциплінарна палата зазначила наступне.
  15. Неповагою є зневажливе, нечемне ставлення будь-кого, неподана, неповажання, нешаноблива зневага.
  16. Такою неповагою до суду може бути некоректна поведінка присутніх у залі, образливі висловлювання щодо суду, непокора суду, безпідставні (оманливі) твердження, зневажливе ставлення до зауважень суду, хамство, вигуки, приниження авторитету суду, інші висловлювання, які викликають негативне уявлення про процес відправлення правосуддя, тощо.
  17. Необхідність ставитися до суду з повагою законодавчо закріплена, адже такою поведінкою особа не тільки виявляє свою особисту культуру, а й фактично визнає необхідність дотримання тих законів і правил поведінки, що існують у державі.
  18. Між тим у ст. 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.
  19. Таку відповідальність встановлено і на конституційному рівні, оскільки у ч. 5 ст. 129 Конституції України прямо зазначено, що за неповагу до суду і судді, винні особи притягаються до юридичної відповідальності.
  20. Статтею 42 ПАЕ адвоката, який виконує функцію захисника в суді зобов’язано дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
  21. При цьому, реакція адвоката на некоректну поведінку суду можлива лише у формах, передбачених чинним законодавством та/або актами РАУ, НААУ (ст. 43 ПАЕ).
  22. Таким чином, дисциплінарна палата вважає, що в діях адвоката Особа_1 містяться ознаки дисциплінарного проступку і до нього має бути застосоване дисциплінарне стягнення.
  23. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення до адвоката Особа_1 дисциплінарна палата врахувала, що згідно характеристики наданої Радою адвокатів Чернівецької області Особа_1 під час своєї діяльності зарекомендував себе як кваліфікований спеціаліст, постійно відвідує семінари та заходи з підвищення кваліфікації, виконує вимоги та рішення органів адвокатського самоврядування щодо своєчасної сплати внесків на організацію адвокатського самоврядування. У 2012 рокі був обраний на посаду представника адвокатів Чернівецької області до складу ВКДКА, яку займав до листопада 2017.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
  2. Стаття 11 Правил адвокатської етики визначає, що адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
  3. Згідно з положеннями ст. 12 Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
  4. Статтею 42 Правил адвокатської етики закріплено, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
  5. Відповідно до ст. 45 Правил адвокатської етики у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен бути стриманим і коректним, реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо.
  6. Частина 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  7. Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
  8. Відповідно до ч. 1 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
  9. Статтею 10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженому рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, із наступними змінами та доповненнями, (далі – Положення) визначено, що до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено – заяви (скарги)) слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів; заяви (скарги), постанови, подання слідчих органів; заяви (скарги), подання голів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій або її членів, голів рад адвокатів регіону або її членів; заяви (скарги) адвокатів, адвокатських об’єднань, адвокатських бюро, об’єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій та інших осіб, поданих на дії адвокатів.
  10. Відповідно до п. 4 ст. 14 Положення, до заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява (скарга).
  11. Згідно ст. 15 Положення заява (скарга), оформлена без дотримання вимог пункту 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз’ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження.
  12. Відповідно до ст. 19 Положення, рішення про повернення та залишення без розгляду заяви (скарги) приймає Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якій/якому адресовано заяву (скаргу), про що повідомляється особа, яка її подала, крім анонімних заяв (скарг).
  13. Згідно ст. 21 Положення заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
  14. Наказом Заступника Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України В.А. Гвоздія №32/1/3-13 від 20 червня 2013 р. затверджена Інструкція з діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування (далі – Інструкція з діловодства).
  15. Пунктом 1 Інструкції з діловодства визначено, що ця Інструкція встановлює загальні положення з питань діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування, а саме у радах адвокатів регіону та кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, вимоги до документування їх діяльності та організації роботи з документами, дисциплінарними і іншими справами, зверненнями, заявами, скаргами, пропозиціями громадян, інформаційними запитами (далі – «кореспонденція» або разом «документи, справи, звернення» чи, залежно від змісту, окремо – документи, справи, звернення) з моменту їх створення або надходження до передачі на зберігання до архіву Ради, КДКА, а згодом до архівних установ.
  16. Відповідно до п. 149 Інструкції з діловодства, реєстрація документів, справ, звернень ведеться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в них інформації. Реєструються документи, справи, звернення незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення.
  17. Згідно п. 73 Інструкції з діловодства, штампи використовуються у випадках, коли ставляться відмітки про отримання, реєстрацію, використання документів, а також інші відмітки довідкового характеру.
  18. Згідно п. 152 Інструкції з діловодства, штамп вхідної кореспонденції слід ставити у нижньому правому полі або іншому вільному від записів місці документа, звернення. Після цього штамп заповнюється записами про дату надходження кореспонденції та, згідно з пунктом 28 цієї Інструкції, – про їх вхідний номер.
  19. Пунктом 157 Інструкції з діловодства передбачено, що зареєстровані документи, справи, звернення передаються для накладання резолюцій Голові Ради/КДКА, заступникові Голови Ради/КДКА, головам та секретарям палат КДКА, керівникові секретаріату /КДКА Ради, заступникові керівника секретаріату Ради/КДКА відповідно до розподілу функціональних обов’язків у день їх надходження або наступного робочого дня у разі надходження документів у неробочий час.
  20. Відповідно до п. 8.3. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 268, зі змінами та доповненнями (далі – Регламент КДКА регіону), під час прийняття рішення КДКА (палати) ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення («нарадча кімната»), крім складу КДКА (палати), який приймає таке рішення, Голови КДКА, який бере участь у засіданні палати, секретаря КДКА та працівників Секретаріату КДКА.
  21. Згідно п. 8.12. Регламенту КДКА регіону, у рішенні, зокрема, має зазначатися, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону у складі членів певної палати розглянула питання і прийняла відповідне рішення, яке підписується Головою КДКА, головою та секретарем палати.
  22. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, яким є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  23. Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, додаткові пояснення до неї та матеріали дисциплінарного провадження, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що рішення ДП КДКА Чернівецької області №74 від 19.08.2020 року було прийнято з суттєвими порушеннями загальних вимог вмотивованості, законності та обґрунтованості, а також з порушенням процедури прийняття та розгляду скарги, у зв’язку з наступними обставинами.
  2. До Ухвали Новоселицького районного суду Чернівецької області від 21.02.20 року не додано її копію з додатками для вручення адвокату, що є порушенням п. 4 ст. 14 Положення, та у зв’язку з чим, Ухвала повинна була бути повернута Головою КДКА заявникові (скаржникові) з відповідним роз’ясненням, відповідно до статей 15, 19 Положення, однак цю процедуру було порушено.
  3. Окрім того, Ухвала Новоселицького районного суду Чернівецької області від 21.02.20 року не була зареєстрована КДКА регіону, що є порушенням пунктів 73, 149, 152, 157 Інструкції з діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування в яких визначено, що реєструються документи, справи, звернення незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення; що штампи використовуються у випадках, коли ставляться відмітки про отримання, реєстрацію документів, а також інші відмітки довідкового характеру; що штамп вхідної кореспонденції проставляється у нижньому правому полі або іншому вільному від записів місці документа, звернення; що зареєстровані документи, справи, звернення передаються для накладання резолюцій відповідними особами.
  4. В оскаржуваному рішенні ДП КДКА № 74 від 19.06.2020 року зазначено, що КДКА складом палати, в тому числі за участі члена палати Особа_2, прийняла рішення.
  5. Однак, Особа_2 готував довідку про результати перевірки проведеної відносно адвоката Особа_1, та зважаючи на вимоги ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 8.3., 8.12. Регламенту КДКА регіону, даний член дисциплінарної палати необґрунтовано зазначений у рішенні № 74 від 19.06.2020 року.
  6. Судове засідання на якому адвокат, нібито, висловився некоректно відносно суддів відбулося 19.02.2020 р.
  7. Судових засідань 21.02.20 не було. Однак, ухвала Новоселицького районного суду Чернівецької області, як реакція на некоректні дії адвоката, датована від 21.02.2020 р.
  8. Проте, зазначеним обставин КДКА регіону не надано оцінки в рамках вимог діючого процесуального законодавства.
  9. КДКА регіону встановлено порушення адвокатом ст. 7, 8, 42 Правил адвокатської етики. Однак, ст. 7 та 42 є відсилочними статтями, бланкетними статтями. Їх порушити можливо лише в сукупності з іншими статтями.
  10. Стаття ж 8 взагалі регулює пріоритет інтересів клієнта, і також містить відсилочні норми щодо принципу законності в цілому.
  11. Отже, КДКА регіону не вірно здійснено кваліфікацію в частині порушення статей Правил адвокатської етики.
  12. Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
  13. Згідно з Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № Х-018/2019 від 04.10.2019 р. «Про узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, що має наслідком направлення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісію адвокатури справ для нового розгляду», при ухваленні рішень КДКА повинні дотримуватися загальних вимог щодо їх вмотивованості, законності та обґрунтованості.
  14. Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
  15. Таким чином, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що рішення КДКА Чернівецької області №74 від 19.08.2020 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності є невмотивованим та необґрунтованим.
  16. На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу адвоката Особа_1 – задовольнити частково.
  2. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області № 74 від 19.06.2020 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, – скасувати.
  3. Матеріали дисциплінарної справи направити на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до ч.7 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури             С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно –
дисциплінарної комісії адвокатури Т.О.     Дроботущенко