Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № ІХ-014/2020

 30 вересня 2020 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Коблик М.І., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу в.о. генерального директора Державної організації «ОСОБА_1» Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 115/2020 від 24.06.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 28.08.2019 р. до КДКА Київської області надійшла заява Державної організації «ОСОБА_1» (далі – ДО «ОСОБА_1») про вчинення дисциплінарного проступку адвокатом Особа_2, яка була передана на розгляд дисциплінарної палати КДКА Київської області.
  2. Рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 25.09.2019 р. відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  3. 25.10.2019 р. до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України надійшла скарга ДО «ОСОБА_1» на це рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2019 р.
  4. Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України від 05.12.2019 р. № ХІІ-014/2019 скаргу в.о. генерального директора ДО «ОСОБА_1» задоволено. Рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 25.09.2019 р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката Особа_2 вирішено скасувати, матеріали справи направити на новий розгляд до КДКА Київської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
  5. Рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 24.06.2020 р. № 115/2020 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  6. Не погоджуючись з вказаним рішенням, 21.07.2020 року в.о. генерального директора ДО «ОСОБА_1» Особа_1 направив до ВКДКА скаргу на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 115/2020 від 24.06.2020 року.
  7. Скарга надійшла до ВКДКА 28.07.2020 року.
  8. Строк на оскарження рішення, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущено.
  9. Листом від 30 липня 2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Київської області матеріали відносно адвоката Особа_2.
  10. 11 серпня 2020 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  11. 13 серпня 2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_3 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад доводів та позиції Скаржника

  1. Скаржник не згоден з рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 115/2020 від 24.06.2020 року, вважає його незаконним, необґрунтованим.
  2. В обґрунтування скарги в.о. генерального директора ДО «ОСОБА_1» посилається на те, що дисциплінарна палата КДКА Київської області не надала належної оцінки наданим обставинам, зазначеним у письмових поясненнях, а деякі залишила поза увагою.
  3. Зазначає, що дисциплінарна палата не дослідила належним чином обставини щодо можливого порушення адвокатом ч. 2 ст. 9 та ч. 4 ст. 39 Правил адвокатської етики.
  4. Вказує, що при прийнятті рішенні дисциплінарною палатою не з’ясовано чи виконав адвокат свій обов’язок щодо уникнення конфлікту інтересів та отримання письмової згоди від осіб, інтереси яких є взаємно суперечливими.
  5. Скаржник просить скасувати оскаржуване рішення дисциплінарної палати та направити матеріали справи на новий розгляд до КДКА Київської області на стадію перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Встановлені фактичні обставини

  1. За даними Єдиного реєстру адвокатів України Особа_2 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № Інформація_1, його робоча адреса: Адреса_1.
  2. Таким чином, скарга розглянута належною КДКА, відповідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  3. За результатами проведеної перевірки відомостей, викладених у скарзі, членом ДП КДКА Київської області Особа_4 складено довідку, яка містить викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки щодо відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката.
  4. За результатами розгляду скарги, матеріалів перевірки, дисциплінарна палати КДКА Київської області на своєму засіданні 24.06.2020 р. прийшла до висновку, що скарга в.о. генерального директора ДО «ОСОБА_1» не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката Особа_2 та прийняла рішення про відмову в порушенні відносно нього дисциплінарної справи.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. Скасовуючи попереднє рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 25.09.2019 р., Вища кваліфікаційно дисциплінарна комісія в своєму рішенні від 05.12.2019 р. вказала, що при проведенні перевірки заяви не з’ясовано, що входило до кола професійних обов’язків Особа_2 під час його роботи в ДО «ОСОБА_1», не отримана необхідна для проведення перевірки інформація, в тому числі посадова інструкція начальника відділу договірної роботи юридичного департаменту підприємства, не перевірено чи мав Особа_2 під час його роботи в ДО «ОСОБА_1» доступ або отримав інформацію, яка могла бути використана проти державного підприємства.
  2. 17.17.03.2020 р. КДКА направила запит в ДО «ОСОБА_1» про надання до дисциплінарної палати: розписок, візування або іншої інформації, про обізнаність існування (ознайомлення) Особа_2 під час його роботи в ДО «ОСОБА_1» з договором ВАВ-01/18 від 08.06.2018; інформації щодо того, що входило до кола професійних обов’язків Особа_2; посадової інструкції начальника відділу договірної роботи юридичного департаменту підприємства із зазначенням коли з нею ознайомився Особа_2; інформації чи мав Особа_2 під час роботи в ДО «ОСОБА_1» доступ до інформації, яка є предметом розгляду господарських справ №Інформація_2, №Інформація_3, №Інформація_4, про які йдеться в заяві.
  3. ДО «ОСОБА_1» направило до КДКА: письмові пояснення; посадову інструкцію начальника відділу судової роботи підприємства; посадову інструкцію начальника договірного відділу юридичного департаменту підприємства; довіреність №103, 107, 114, 115 ДО «ОСОБА_1» Особа_2 на ведення справ в інтересах підприємства; копію заяви до Тернопільського міськрайонного суду, підписаної Особа_2 як начальником відділу судової роботи ДО «ОСОБА_1»; копію клопотання до господарського суду м. Києва про видачу судового рішення, підписаного Особа_2 як представником Третіх осіб; копію клопотання до господарського суду м. Києва про ознайомлення з матеріалами справи, підписану Особа_2 як представником Третіх осіб; копію позовної заяви до Шевченківського районного суду м. Києва, підписану Особа_2 як начальником відділу судової роботи ДО «ОСОБА_1»; копію платіжного доручення про судовий збір; копію листа ДО «ОСОБА_1» до казначейської служби України щодо судового збору; копію ухвали господарського суду м. Києва від 11.02.2020; копію ухвали господарського суду м. Києва від 26.11.2019; копію ухвали господарського суду м. Києва від 16.01.2020; копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020; копію ухвали господарського суду м. Києва від 06. 11.2019; копію ухвали господарського суду м. Києва від 02.08.2019; копію ухвали господарського суду м. Києва від 04.10.2019; копію ухвали господарського суду м. Києва від 11.02.2020; копію ухвали господарського суду м. Києва від 11.02.2020; копію ухвали господарського суду м. Києва від 27.11.2019; копію ухвали господарського суду м. Києва від 29.11.2019; копію ухвали господарського суду м. Києва від 11.02.2020; копію ліцензійного договору від 08.11.2018; копію ліцензійного договору від 14.01.2019; копію ліцензійного договору від 04.02.2019.
  4. Наданими до КДКА від ДО «ОСОБА_1» документами спростовуються твердження Скаржника про конфлікт інтересів адвоката Особа_2.
  5. Так, Особа_2 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (Інформація_1), що повністю спростовує твердження Скаржника про те, що в період з 18.12.2015 по 07.03.2019 адвокат Особа_2 перебував в трудових відносинах з ДО «ОСОБА_1».
  6. У вказаний проміжок часу Особа_2 не надавав ДО «ОСОБА_1» правову допомогу як адвокат, а працював спочатку на посаді старшого юрисконсульта, а потім на посаді начальника відділу договірної роботи та начальника відділу судової роботи юридичного департаменту.
  7. З посадовою інструкцією начальника відділу з судової роботи юридичного департаменту підприємства Особа_2 був ознайомлений 30.06.2016 р., а з посадовою інструкцією начальника договірного відділу юридичного департаменту підприємства Особа_2 ознайомлений 22.10.2018 р.
  8. Жодних документів щодо існування господарських спорів між ДО «ОСОБА_1» та стороною договору ВАВ-01/18 під час перебування Особа_2 на посаді начальника відділу з судових справ підприємства не надано, тому його перебування на цій посаді не породжувало в майбутньому конфлікт інтересів при його участі вже як адвоката – представника ГО «ОСОБА_1» в господарських справах № Інформація_4 , № Інформація_2 та №Інформація_3.
  9. Що стосується посади начальника відділу з договірної роботи юридичного департаменту підприємства, то як зазначає сам Скаржник, Особа_2 приступив до виконання обов’язків начальника відділу договірної роботи 20.08.2018, тобто більше ніж через два місяці після укладення договору ВАВ-01/18 від 08.06.2018.
  10. Запис про ознайомлення Особа_2 з інструкцією про посадові обов’язки начальника відділу договірної роботи вчинений 22.10.2018, тобто через чотири місяці після укладення договору ВАВ-01/18 від 08.06.2018.
  11. Зазначене виключає участь Особа_2 у розробці та погодженні цього договору, а про його існування, як стверджує адвокат, він дізнався лише 02.07.2019 р. від свого клієнта.
  12. Інші документи, що надані Скаржником, також не дають підстав стверджувати, що Особа_2 мав дотичність до укладення договору ВАВ-01/18 від 08.06.2016 між ДО «ОСОБА_1» та ГО «ОСОБА_1», як і відсутні будь-які дані про ознайомлення Особа_2 з цим договором.
  13. Посадові інструкції, які надійшли від ДО «ОСОБА_1» до КДКА Київської області відносно обіймання посад в ДО «ОСОБА_1» Особа_2, також не містять жодних відомостей про володіння ним конфіденційною інформацією щодо договору ВАВ-01/18.
  14. Інших аргументів на підтвердження використання або отримання Особа_2 під час роботи в ДО «ОСОБА_1» конфіденційної інформації заявником не надано, що дисциплінарна палата оцінила як відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях Особа_2 як адвоката.
  15. Сам факт попередньої роботи адвоката в юридичній особі не може бути оцінений як безперечне свідчення виникнення конфлікту інтересів при надання правової допомоги іншій юридичній особі, яка є опонентом підприємства.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  2. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  3. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, яким є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  4. Статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначені стадії дисциплінарного провадження, а саме: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  5. Відповідно до ч. 1 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
  6. Відповідно до абз. 1 ч. 2 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
  7. Згідно абз. 5 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
  8. Частина 3 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  9. Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
  10. Вищезазначені положення Закону України також закріплені у Положенні про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженому рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, із наступними змінами та доповненнями (далі – Положення).
  11. Зокрема, відповідно до вимог ст. 24 Положення, голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).
  12. Відповідно до ст. 25 Положення, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
  13. Згідно ст. 26 Положення, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресом робочого місця адвоката, зазначеним в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та отримувати копії його документів. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
  14. Відповідно до ст. 30 Положення, заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, заява (скарга) про дисциплінарний поступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.
  15. Згідно ст. 31 Положення, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках
  16. Згідно із ст. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  17. У відповідності до ст. 7 Положення та ст. 70 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України від 09.06.2017 р., зі змінами від 15.02.2019, Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
  18. Відповідно до вимог ст. 70 Правил адвокатської етики щодо відносин дисциплінарної відповідальності діє презумпція невинуватості.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
  2. Скаржник посилається на порушення адвокатом вимог Правил адвокатської етики та на неналежне виконання своїх професійних обов’язків, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  3. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
  4. Згідно з п. 3 ч.1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів.
  5. Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
  6. Одним із видів дисциплінарних проступків адвоката, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 34 цього Закону, є порушення правил адвокатської етики.
  7. Поряд із цим, абзацом 2 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
  8. Згідно з абзацом 1 статті 9 Правил адвокатської етики, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
  9. Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу. (абзац 2 ст. 9 Правил адвокатської етики).
  10. У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов’язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов’язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів (абзац 3 ст. 9 Правил адвокатської етики).
  11. Адвокат без письмового погодження з клієнтом, щодо якого виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому професійну правничу (правову) допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката (абзац 4 ст. 9 Правил адвокатської етики).
  12. За відсутності письмового погодження клієнта, в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний з дотриманням умов, визначених цими Правилами (абзац 5 ст. 9 Правил адвокатської етики).
  13. Згідно роз’яснення Ради адвокатів України, затвердженого рішенням № 7 від 04 липня 2015 року «Про затвердження роз’яснення щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів під час здійснення адвокатом захисту клієнта» під категорією «конфлікт інтересів» в тому числі розуміється представництво, захист клієнта або надання йому правової допомоги, без письмової згоди клієнтів, якщо до цього він надавав правову допомогу, здійснював захист або представництво іншого клієнта, від якого він отримав конфіденційну інформацію. Такий конфлікт інтересів виникає за умови, якщо адвокат надавав правову допомогу юридичній особі та мав доступ/або отримав інформацію, яка може бути використана проти такої особи.
  14. Відповідно до абзацу 4 статті 39 Правил адвокатської етики адвокат не може прийняти доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав професійну правничу(правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої юридичної особи.
  15. Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
  16. Даючи оцінку обґрунтованості та правомірності заяви Скаржника про наявність конфлікту інтересів в діях адвоката Особа_2 під час надання правової допомоги ГО «ОСОБА_1» в господарських справах №910/632/19, № Інформація_3, Інформація_2 та висновку дисциплінарної палати КДКА Київської області від 24.06.2020 р. про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ВКДКА виходить з наступного.
  17. Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів.
  18. Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 1 цього Закону, конфлікт інтересів – суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення або не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
  19. Деталізацію норм Закону щодо окремих аспектів конфлікту інтересів містять Правила адвокатської етики та рішення Ради адвокатів України, виконання яких відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону є обов’язковим для адвоката.
  20. 04 жовтня 2019 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури своїм рішенням X-017/2019 затвердила узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно- дисциплінарних комісій адвокатури щодо конфлікту інтересів.
  21. В цьому рішенні зазначається, що адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають у конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав професійну правничу (правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої юридичної особи.
  22. Однак, сам факт надання адвокатом правової допомоги чи те, що він раніше обіймав якусь посаду в юридичній особі, не зумовлює конфлікту інтересів, оскільки конфлікт виникає лише за умови, якщо адвокат мав доступ та/або отримав інформацію, яка може бути використана проти такої особи.
  23. Таким чином, обов’язок адвоката відмовитись від доручення клієнта за описаних обставин не є безумовним обов’язком, а виникає лише за умови володіння адвокатом інформацією, яка отримана ним в результаті надання правової допомоги юридичній особі, або коли адвокат раніше перебував у трудових відносинах з юридичною особою, та може бути використана проти такої особи (рішення РАУ від 04.07.2016 №7 «Про затвердження роз’яснення щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів під час здійснення адвокатом захисту клієнта).
  24. Сам лише факт попередньої роботи адвоката в юридичній особі не може бути оцінений як беззаперечне свідчення виникнення конфлікту інтересів при наданні правової допомоги іншим особам, які є опонентами такої юридичної особи.
  25. Матеріали перевірки не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_2 та, відповідно підстави для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката відсутні.
  26. За таких обставин Вища кваліфікаційно–дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону, вважає їх вірними та обґрунтованими.
  27. Враховуючи викладене, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу в.о. генерального директора Державної організації «ОСОБА_1» Особа_1 – залишити без задоволення.
  2. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 115/2020 від 24.06.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.

Матеріали перевірки повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч.7 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури             С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно –
дисциплінарної комісії адвокатури             Т.О. Дроботущенко