РІШЕННЯ № II-001/2026
26 лютого 2026 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В., К., Соботника В.Й., розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу адвоката Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 25.11.2025 року (провадження № 1199/25) про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 12 місяців, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 02 червня 2025 року за реєстраційним №887/0/7-25 до КДКА Одеської області надійшла заява Особа_2 стосовно адвоката Особа_1 (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1).
- За даними Єдиного реєстру адвокатів України адвокат Особа_1 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, робоче місце адвоката зареєстровано за адресою: Інформація_2.
- Дорученням № 1306/0/4-25 від 02.06.2025 року Голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області проведення перевірки за заявою було доручено члену дисциплінарної палати.
- В ході перевірки відомостей, викладених в заяві, відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пунктів 26 та 28 «Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» членом дисциплінарної палати, який проводив перевірку, адвокату за адресою, зазначеною у Єдиному реєстрі адвокатів України, було направлено заяву з додатками з пропозицією надати письмові пояснення по суті порушених у скарзі питань. Поштовий конверт було повернуто на адресу КДКА Одеської області без отримання, за закінченням строків зберігання.
- Адвокат отримав копію скарги лише 05.09.2025 року, про що ним власноручно було складено розписку.
- З метою забезпечення права адвокатові надати письмові пояснення по справі протокольним рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 09 вересня 2025 року було продовжено перевірку (арк. 58).
- Письмові пояснення від адвоката Особа_1 надійшли 16 вересня 2025 року (реєстраційний № 1249/1/7-25, арк. 62-65).
- 03 жовтня 2025 року від скаржниці Особа_2 надійшли письмові заперечення на пояснення адвоката Особа_1 (арк. 77-80).
- Рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 07 жовтня 2025 року було порушено дисциплінарну справу за скаргою Особа_2 стосовно адвоката Особа_1, розгляд справи призначено на 04 листопада 2025 року на 13 год. 30 хв. Копію рішення про порушення дисциплінарної справи разом із довідкою члена дисциплінарної палати, що проводив перевірку, було направлено адвокату за адресою, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, скаржниці було направлено копію рішення за адресою, зазначеною в скарзі.
- На засідання дисциплінарної палати КДКА Одеської області, призначене на 04 листопада 2025 року, з’явились адвокат Особа_1 та скаржниця Особа_2.
- Адвокат Особа_1 повідомив дисциплінарній палаті, що він отримав копію рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області та довідку члена дисциплінарної палати КДКА Одеської області лише 04 листопада 2025 року о 12 год 30 хв., просив надати час на ознайомлення з вказаними документами. Скаржниця Особа_2 повідомила, що вона також не отримала копію рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області про порушення дисциплінарної справи та просила також надати їй час для ознайомлення.
- Також адвокатом Особа_1 було подано клопотання про ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи (арк. 158).
- Протокольним рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області розгляд дисциплінарної справи №1199/25 за заявою Особа_2 щодо адвоката Особа_1 було зупинено для надання часу сторонам дисциплінарного провадження на ознайомлення із рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 07 жовтня 2025 року про порушення дисциплінарної справи та з матеріалами справи. Розгляд справи призначено на 25 листопада 2025 року на 14 год. 00 хв.
- З матеріалами дисциплінарної справи № 1199/25 адвокат Особа_1 ознайомлений 12.11.2025 року, про що ним складено розписку.
- 19 листопада 2025 року за вх. № 1610/0/7-25 до КДКА Одеської області надійшла заява, підписана Головою Правління Особа_3 з додатками.
- 24.11.2025 року за вх. № 1735/0/7-25 до КДКА Одеської області надійшла заява Особа_2 на ознайомлення з матеріалами справи за її скаргою стосовно адвоката Особа_1.
- 24 листопада 2025 року від сторін дисциплінарного провадження надійшли додаткові пояснення: за реєстраційним № 1745/0/7-25 від скаржниці надійшли додаткові письмові пояснення разом із додатками, за реєстраційним № 1746/0/7-25 – від адвоката Особа_1.
- На засідання дисциплінарної палати КДКА Одеської області 25 листопада 2025 року з’явились скаржниця Особа_2 та адвокат Особа_1.
- Головою дисциплінарної палати КДКА Одеської області було оголошено склад дисциплінарної палати КДКА Одеської області та роз’яснено присутнім право відводу. Відводів, самовідводів заявлено не було. Присутнім було роз’яснено права, передбачені статтею 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Скаржницею, і адвокатом були заявлені клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, які були задоволені.
- 25 листопада 2025 року ДП КДКА Одеської області прийняла рішення за № 1199/25 про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 12 місяців.
- 03.12.2025 року Адвокат Особа_1 отримав Рішення ДП КДКА Одеської області від 25 листопада 2025 року за № 1199/25 про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 12 місяців.
- 08.12.2025 року за вхід. № 32010 до ВКДКА надійшла скарга адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Одеської області від 25 листопада 2025 року за № 1199/25 про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 12 місяців.
- Листом за вих. № 7190 від 15 грудня 2024 року т.в.о. Голови ВКДКА повернув адвокату Особа_1 скаргу на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Одеської області від 25 листопада 2025 року за №1199/25 про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 12 місяців, так як вона не відповідала вимогам ст. 36 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, із змінами (далі – Положення).
- 23 грудня 2025 року на електронну адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Одеської області від 25 листопада 2025 року за №1199/25 про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 12 місяців.
- Строки на оскарження Рішення Скаржником не порушені.
- 30.12.2025 року за вих.№ 7390 т.в.о. голови ВКДКА листом витребував матеріали дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 з КДКА Одеської області.
- 19.01.2026 року за вхід.№ 32710 до ВКДКА з КДКА Одеської області надійшли матеріали дисциплінарного провадження стосовно адвоката Особа_1.
- 19.01.2026 року за вих.№ 373 т.в.о. голови ВКДКА надав доручення члену Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 25 листопада 2025 року за № 199/25 про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 12 місяців.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- В поданій на адресу КДКА Одеської області заяві Особа_2 зазначала, що вона ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.09.2014 року у справі № 2/41-1813 про банкрутство Особа_3 була визнана конкурсним кредитором та включена до реєстру кредиторів з вимогами до боржника на суму 258 678 грн.
- Після підписання мирової угоди та закриття провадження у справі Кредитна спілка свої зобов’язання не виконала та станом наданий час вказаний борг не повернула.
- Рішенням Спостережної ради ОСОБА_3 у формі протоколу №1 від 20.09.2016 року Особа_2 було призначено головою Правління спілки на необмежений термін та було внесено до ЄДРПОУ відомості про неї як керівника ОСОБА_3.
- Як голова Правління 20.09.2016 року Особа_2 видала наказ № 01 про вступ на посаду та почала виконувати обов’язки керівника згідно Статуту.
- 24.10.2016 року була оформлена та подана до Укргазбанку нотаріально завірена карта підписантів, в якій перший підпис належав голові правління Особа_2, а другий – Особа_1, як підписанту згідно ЄДРПОУ.
- Саме голова Спостережної ради спілки Особа_1 запропонував їй стати головою Правління, узгодив її призначення з членами Спостережної ради, особисто склав та підписав протокол № 1 від 20.09.2016 року, що також підтверджується показами допиту члена Спостережної ради Особа_4 у кримінальному провадженні Інформація_3.
- Скаржниця стверджує, що па момент її призначення на посаду печатка спілки знаходилась у Особа_1 і передати її він відмовився.
- Після того, як Особа_2 на вимогу голови Спостережної ради відмовилась підписувати договори купівлі-продажу 3-х офісних приміщень спілки за ціною 175 дол/м2 на близьких родичів Особа_1, рішенням Спостережної ради у формі протоколу № 3 від 15.11.2016 року Особа_2 було звільнено з посади голови Правління на підставі «поданої Особа_2 заяви», яку, як стверджує скаржниця, вона ніколи не писала.
- Як їй стало відомо пізніше, з 16.11.2016 року головою Правління було призначено Особа_5 (яка за твердженням скаржниці підписала договір продажу офісу 80 кв. м по вул. Інформація_4 тестю Особа_1), а з 22.11.2016 року – головою Правління призначено Особа_6 (підписав договори продажу офісу 80 кв м по Інформація_5 та офісу 36 кв. м по вул. Інформація_6 – тещі Особа_1).
- Як стверджує скаржниця, факт звільнення та призначення головами Правління інших осіб Особа_1 від неї приховав, щоб вона не завадила його планам, та спонукав її до виконання обов’язків керівника спілки. І тільки 17.12.2016 року, коли договори купівлі-продажу були укладені, Особа_1 повідомив їй, що вона вже не голова Правління і запропонував написати «заднім числом з 14.11.2016 р. заяву про звільнення з посади за власним бажанням», що Особа_2 відмовилась зробити.
- Зауважує, що Особа_1 з власних корисних мотивів організував її незаконне звільнення з посади.
- Коли під час розгляду справи №Інформація_7 в Приморському районному суді м. Одеси за її позовом до ОСОБА_3 про незаконне звільнення та поновлення на посаді було встановлено, що ніякої заяви про звільнення за власним бажанням не існує, представник відповідача заявив, що в протоколі № 3 від 15.11.2016 року допущено помилку, і що Особа_2 була звільнена по закінченню строку трудового договору. При цьому до матеріалів справи було долучено 2 накази, які особисто заднім числом склав та підписав голова Спостережної ради Особа_1, а саме:
- Наказ № 1 від 20.09.2016 року про призначення Особа_2 на посаду голови правління ОСОБА_3 з 20.09.2016 р. по 15.11.2016 р. з оплатою праці у розмірі 320 грн/місяць;
- Наказ № 1-е від 15.11.2016 року про звільнення з посади в зв’язку з закінченням строку трудового договору.
- Особа_2 стверджує, що ніколи не погоджувалась на такі вимоги, і з відповідними наказами ознайомлена не була.
- Згідно з ч. 3 ст.15 Закону України «Про кредитні спілки» та п. 9.3. Статуту члени спостережної ради працюють на громадських засадах та ними не можуть бути особи, які перебувають у трудових відносинах із кредитною спілкою. Згідно пункту 9.3, Статуту єдиний документ, який має право підписувати голова спостережної ради – це протокол засідання СР.
- Згідно п. 10.4.5 Статуту кадрову роботу здійснює голова правління, який перебуває у трудових відносинах із спілкою та очолює виконавчий орган спілки.
- В подальшому для «обґрунтування правомірності» підписаних Особа_1 наказів до матеріалів справи № Інформація_7 в якості доказу 26.09.2018 року (через 1,5 року після відкриття провадження) було долучено нове Положення про правління ОСОБА_3, затверджене під головуванням Особа_1 рішенням Спостережної ради у формі протоколу №І-п наче 30.03.2012 р.
- Згідно пункту 3.2. вказаного Положення «Від імені спілки трудові договори та наказу про призначення та звільнення з посади голови та членів Правління підписує голова Спостережної ради. Голова Спостережної ради визначає умови роботи і її оплати тільки щодо Голови Правління».
- Згідно п.2 ст.14 Закону України «Про кредитні спілки» та п.8.3.7. Статуту до компетенції загальних зборів належить затвердження положень про спостережну раду, ревізійну комісію, кредитний комітет та Правління».
- При розгляді у Господарському суді Одеської області справи № Інформація_8 за позовом Особа_2 до Особа_3 про визнання недійсним рішення СР спілки у формі протоколу №1-п від 30.03.2012 року про затвердження «Положення про Правління» та визнання недійсним самого Положення інтереси спілки представляв адвокат Особа_1, який одночасно з 2011 року є членом та головою Спостережної ради, тобто органу управління Особа_3 згідно п.7.1. Статуту.
- Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.02.2023 року по справі № Інформація_8 у задоволенні позову було відмовлено на підставі спливу строку позовної давності. При цьому суд відзначив, що вказане рішення у формі протоколу №І-п від 30.03.2012 року прийняте ОСОБА_3 за відсутності відповідної компетенції та порушує права Особа_2.
- Після основного рішення по справі адвокат Особа_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивачки 22 500 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу на користь відповідача ОСОБА_3. В якості доказів про правничу допомогу адвокат Особа_1 надав договір № 24 від 19.09.2022 року, укладений між ним та ОСОБА_3, Акт приймання-передачі послуг, розрахунок витрат та рахунок.
- З боку Особа_3 договір №24 та інші документи підписав голова Правління спілки Особа_6, який, як відомо скаржниці, одружений на рідній сестрі Особа_1. Інших посадових осіб, затвердженням скаржниці, в спілці немає.
- Згідно п. 9.1. Статуту ОСОБА_3 Спостережна рада є органом управління кредитної спілки, який контролює та регулює діяльність правління. Згідно п. 7.4. Статуту «член органу управління кредитної спілки не може укладати договори щодо надання цій кредитній спілці професійних послуг (робіт), якщо загальні збори членів кредитної спілки не нададуть попередньої згоди на укладення такого договору».
- Скаржниця стверджує, що останні загальні збори членів кредитної спілки відбулись в травні 2012 року, що виключає можливість такого дозволу загальних зборів, як передбачено п. 7.4. Статуту.
- За таких обставин, є підстави вважати наявність конфлікту інтересів та сумісництва з боку адвоката Особа_1, що згідно ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є неприпустимим.
- Викладені факти на думку скаржниці свідчать про систематичне використання адвокатом – головою СР Особа_1 службового становища при наявності конфлікту інтересів та сумісництва з метою одержання матеріальної вигоди.
- Також скаржниця стверджувала, що Прокуратурою Приморського району м. Одеси та слідчим відділом НП Приморського району за наявність достатніх доказів у вчинені кримінального правопорушення було оголошено підозру голові Спостережної ради ОСОБА_3 Особа_1, його дружині та його племінниці за ознаками ч. 3, 4 ст. 358 КК України та ч. 4 ст. 190 КК України, де потерпілими у розмірі 225 тис доларів є не члени спілки, а інші люди, яким майно було продано за підробленими документами. Скаржниця стверджує, що на даний час кримінальна справа № 522/8200/18 розглядається колегією Приморського районного суду м. Одеси. Скаржниця просила притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- У своїх запереченням на пояснення адвоката Особа_2 також додала, що підставою для звернення зі скаргою на адвоката стали неправомірні дії адвоката – голови Спостережної ради Особа_1, який у період 2022 – 2024р. у порушення Статуту та наявності конфлікту інтересів уклав договори з Особа_3 про надання їй правничої допомоги у судових процесах за позовами Особа_2 до спілки. Також скаржниця з посиланням на п. 9.3. Статуту спілки спростовувала посилання адвоката про те, що його повноваження як голови Спостережної ради кредитної спілки завершились, оскільки новий склад спостережної ради ще не обрано.
- Також зауважувала, шо в 2021 – 2022 роках Особа_1 представляв інтереси кредитної спілки в порядку самопредставництва юридичної особи, що підтверджується відповідними доказами.
- Згідно п. 9.1. Статуту ОСОБА_3 Спостережна рада є органом управління кредитної спілки, який контролює й регулює діяльність правління. Згідно п. 7.4. Статуту «член органу управління кредитної спілки не може укладати договори щодо надання цій кредитній спілці професійних послуг (робіт), якщо загальні збори членів кредитної спілки не наддадуть попередньої згоди на укладення такого договору.»
- Як стверджує скаржниця, останні загальні збори членів кредитної спілки відбулися в травні 2012 року, що виключає можливість такого дозволу загальних зборів, як передбачено п. 7.4. Статуту.
- За таких підстав Особа_2 вважає, що є конфлікт інтересів та сумісництва з боку адвоката Особа_1, що згідно приписів ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є неприпустимим.
- В додаткових письмових поясненнях у дисциплінарній справі щодо Особа_1 Особа_2 зазначала, що адвокат Особа_1:
- надав дисциплінарній палаті неправдиві свідчення, що по закінченню 4-х років на посаді Голови Спостережної ради (з 30.03.2016р.) ніякого відношення до кредитної спілки він не має, також повідомив неправдиві свідчення, що «фактично спілка припинила свою роботу ще з 2017 року, надав неправдиві свідчення, що ліквідатор Особа_7 виконував повноваження керівника спілки до 15.11.2016 року, надав дисциплінарній палаті скорочений витяг з Державного реєстру юридичних осіб.
- Вищевказані факти надання адвокатом Особа_1 суду та дисциплінарній палаті неправдивої інформації на думку скаржниці мають ознаки порушення адвокатом ст. 7, 9, 12-1 Правил адвокатської стики.
- Також скаржниця додатково зазначала, що згідно пункту 2.1. Статуту Кредитна спілка «Промислово-фінансова спілка» – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та надання фінансових послуг за рахунок об’єднання грошових внесків членів кредитної спілки.
- Згідно ст. 26.1 Статуту внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нараховані на такі кошти та пайові внески проценти належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Зауважує, що кредитна спілка – це добровільне товариство фізичних осіб, а всі акумульовані на її рахунку кошти є власністю членів спілки.
- Особа_2 зазначає, що Господарський суд Одеської області ухвалою від 16.09.2014 року у справі № Інформація_9 про банкрутство ОСОБА_3 затвердив реєстр кредиторів, до якого були включені 841 член спілки на загальну суму вимог до боржника 41 млн гри, в тому числі Особа_2 під № 517 на суму боргу перед нею 258 тис грн.
- Стверджує, що після її звільнення жодних виплат керівництво спілки не здійснювало, а наявні на рахунку спілки кошти лід виглядом заробітної плати, виплати гонорару Особа_1 у протиправний спосіб привласнювали у власних інтересах.
- Згідно частини 3 ст.15 Закону України «Про кредитні спілки» та положень п. 9.3 Статуту члени Спостережної ради працюють на громадських засадах та ними не можуть бути особи, які перебувають у трудових відносинах із кредитною спілкою.
- Проте, Голова Спостережної ради Особа_1 16.03.2020 року, вже маючи на руках свідоцтво адвоката в порушення вищевказаних статей Закону та Статуту спілки подав до суду 6 позов про стягнення з кредитної спілки заробітної плати та на підставі рішення Одеського апеляційного суду від 06.10.2020 року у справі № Інформація_10 отримав з рахунку спілки 152 тис. грн.
- При цьому в 2020-2024 роках адвокат Особа_1, обіймаючи посаду голови Спостережної ради в кредитній спілці, при тому, що мав здійснювати контроль над роботою Правління спілки, двічі уклав у власних інтересах з порушенням ст. 7.4. Статуту договори про надання правової допомоги з підзвітним Спостережній раді Головою Правління, який за твердженням Особа_2 є ще й близьким родичем адвоката.
- На підставі вказаних договорів адвокат Особа_1 у протиправний спосіб з рахунку спілки мав отримати по справі № Інформація_8 – 21 000,00 гривень, по справі № Інформація_11 – 32 000, 00 грн.
- Як зазначає скаржниця, такими діями було заподіяно шкоду членам спілки, які ці кошти не отримали. Тому Особа_2 вважає, що подана головою Правління спілки Особа_6 заява, що укладенням адвокатом Особа_1 договорів про надання кредитній спілці правової допомоги не заподіяло спілці ніякої шкоди, є неправдою.
- На засіданні дисциплінарної палати скаржниця Особа_2 підтримала всі попередньо подані нею заяви та просила скаргу задовольнити, застосувати до адвоката Особа_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
- У наданих на адресу дисциплінарної палати КДКА Одеської області письмових поясненнях адвокат Особа_1 зазначав, що заява Особа_2 ґрунтується виключно на суб’єктивних припущеннях та особистій зацікавленості скаржниці у спорах навколо Особа_3. Значна частина доводів заявниці є повторенням її позиції в господарських та цивільних справах, які вже розглянуті судами. Більшість подій, зазначених в заяві Особа_2, датовані 2016 роком і не можуть навіть кваліфікуватись як дисциплінарний проступок адвоката, бо Особа_1 не мав на той час свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
- Щодо конфлікту інтересів, про який зазначає скаржниця, зазначає, що здійснював представництво ОСОБА_3 на підставі Договорів про надання правничої допомоги (№ 24, № 72), належних чином підтверджених ордерами та іншими документами. Укладення адвокатом такого Договору про надання правової допомоги слід вважати на думку адвоката Особа_1 обов’язком адвоката. Факт його участі у минулому в органах управління ОСОБА_3 не створює на його думку правових обмежень для нього як адвоката, на укладення договорів із цією спілкою. Посилаючись на роз’яснення рішення Ради адвокатів України №54 від 07.04.2017 р. адвокат зазначав, що адвокат може надавати правничу допомогу юридичній особі навіть у випадку, коли він перебуває із нею у трудових відносинах, за умови укладення договору про правничу допомогу. На думку адвоката, одночасне існування інших правових зав’язків із юридичною особою (управлінських чи трудових) не створює автоматичного конфлікту і не є підставою для дисциплінарної відповідальності адвоката.
- Відповідно до ст.15 Закону України «Про кредитні спілки» Спостережна рада є колегіальним органом. Організаційною формою роботи ради є засідання, відповідно її рішення ухвалюються виключно па засіданнях і за наявності кворуму. Жоден член Спостережної ради, включаючи голову, не мас одноосібних повноважень ухвалювати рішення або вчиняти юридично значимі дії від імені кредитної спілки. За твердженням адвоката, це означає, що посада голови Спостережної ради не наділяє і не наділяла його жодним самостійним правом впливати на діяльність спілки чи укладати будь-які договори від її імені. Таким чином, навіть формальне перебування на цій посаді на думку адвоката не створює конфлікту інтересів у відносинах з кредитною спілкою, оскільки голова Спостережної ради одноосібно є «номінальною» у правовому сенсі посадою – позбавленою можливості самостійно приймати рішення чи впливу. До того ж адвокат стверджує, що не спостережна рада, а правління кредитної спілки наділені повноваженнями здійснювати керівництво її поточною діяльністю.
- Адвокат зазначав, що Постановою Господарського суду Одеської області від 18.11.2014 року у справі № Інформація_9 кредитну спілку визнано банкротом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора і органи управління кредитною спілкою, включно із Спостережною радою, були позбавлені повноважень. У подальшому ухвалою суду було призначено ліквідатора кредитної спілки арбітражного керуючого Особа_7. Ліквідатор 15.11.2016 року припинив свої повноваження за власним бажанням і повідомив про це. Але як стверджує адвокат Особа_1 станом на 2016 рік вже закінчились чотирирічні повноваження Спостережної ради кредитної спілки.
- Зауважував, що спілка фактично припинила свою роботу ще у 2017 році через відсутність ліцензії та виключення спілки із реєстру фінансових установ. Інтереси кредитної спілки у період з 2017 по 2022 роки представляв адвокат Особа_8.
- Адвокат Особа_1 стверджував, що у господарських справах 2024 – 2025 року, на які посилається скаржниця, не наведено наявності суперечностей між інтересами адвоката Особа_1 та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків. Не наведено заявницею будь-яких негативних для ОСОБА_3 наслідків, які вже настали або можуть настати. Всі заяви про стягнення або перерозподіл судових витрат з Особа_2 вчинені адвокатом виключно в інтересах кредитної спілки. Стверджує, що жодних скарг від ОСОБА_3 не надходило і адвокатом не були порушені забороняючи приписи ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Надання правничої допомоги ОСОБА_3 відбувалось з дотриманням приписів ст. 39 Правил адвокатської етики.
- Також адвокат зауважував, що скаржницею не надано жодного підтвердження, що з моменту отримання ним свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю він залишався на посаді голови Спостережної ради. Зауважує, що його було обрано на посаду ще в 2012 році, і повноваження закінчились в 2016 році.
- Щодо тверджень про недотримання пункту 7.4. Статуту, зазначає, що укладаючи договори про надання правової допомоги, перевіряв повноваження представника спілки, керувався інформацією з Єдиного реєстру юридичних осіб.
- Сам пункт 7.4. Статуту на думку адвоката є внутрішнім корпоративним приписом, а не нормою закону і не містить прямої заборони на укладення договорів.
- Щодо тверджень про сумісництво адвокат заявляє, що несумісною з діяльністю адвоката діяльністю він не займається, з моменту отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ніколи не був особою, уповноваженою на виконання функцій держав або місцевого самоврядування.
- Щодо розміру гонорару, то за твердженням адвоката то є виключно домовленістю адвоката та клієнта. Щодо зловживання процесуальними правами, то за твердженням адвоката таким чином він реалізовував процесуальні права, надані ГПК України.
- Щодо неправдивих свідчень, то адвокат зауважує, що його пояснення суду є процесуальною позицією сторони, яку він представляє, а твердження скаржниці в цій частині є її довільним трактуванням.
- Адвокат просив відмовити в порушенні дисциплінарної справи.
- У поданих після порушення дисциплінарної справи письмових поясненнях адвокат Особа_1 зазначав, що заява Особа_2 не містить жодного факту чи доказу, які свідчили б про наявність у його діях конфлікту інтересів або будь-якого дисциплінарного проступку. Посилався на те, що обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, які ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачиться на його користь. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. ВКДКА у своєму рішенні від 31.05.2017 року № V-020/2017 зокрема, звернули увагу на п. 2.7 та 3.1. Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийнятий делегацією 12 країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі 1988 року. Відповідно до них, керуючись нормами законодавства і правилами професійної етики, адвокат завжди зобов’язаний діяти в інтересах клієнта, які для нього завжди превалюють перед його власними та інтересами колег-юристів. При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов’язаний керуватись вказівками клієнта.
- Стверджував, що деякі ключові фактичні обставини – зокрема, документи про банкрутство, припинення повноважень органів управління та відсутності протоколів старим складом спостережної ради ПФС з 2019 року не були належним чином враховані при складанні довідки.
- Адвокат Особа_1 зазначав про відсутність конфлікту інтересів, оскільки усі дії виконувались виключно в інтересах Кредитної спілки та не було жодних ситуацій, де його інтереси та інтереси клієнта могли бути протилежними.
- Це на думку адвоката свідчить про відсутність конфлікту інтересів.
- Звертав увагу, що деталізацію норм Закону щодо окремих аспектів конфлікту інтересів містять Правила адвокатської етики та рішення Ради адвокатів України, виконання яких відповідно до п. 5 ч. 1. ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є обов’язковим для адвоката. Зауважував, що перевіряючим не враховано його посилання на рішення № 54 РАУ «Про затвердження щодо деяких питань представництва адвокатом юридичної особи». РАУ у зазначеному рішенні роз’яснило, що адвокат може надавати правничу допомогу юридичній особі навіть у випадку, коли він перебуває з нею у трудових відносинах, за умови укладення договору про правничу допомогу. У такій ситуації адвокат виступає саме як адвокат, а не як працівник, і його представництво є правомірним. Як стверджує адвокат, за аналогією його перебування (минуле перебування) у складі наглядової ради не створює конфлікту інтересів і не забороняє укладення договору про правничу допомогу. Таким чином, Рада адвокатів України підтвердила, що одночасне існування правових зав’язків з юридичною особою (трудових чи управлінських) не створює автоматичного конфлікту і не є підставою для дисциплінарної відповідальності адвоката.
- Також стверджував, що було залишено поза увагою вказаний ним у поясненнях від 12.09.2025 року факт банкрутства клієнта – кредитної спілки. Так, постановою Господарського суду Одеської області від 18.11.2014 року у справі № Інформація_9 Особа_3 визнана банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора і органи управління кредитною спілкою, включно зі Спостережною радою, були позбавлені повноважень, оскільки згідно із законодавством, після введення процедури ліквідації, повноваження органів управління припиняються, що передбачено зокрема ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». У подальшому ухвалою Господарського суду Одеської області від 13 вересня 2016 року у справі № Інформація_9 було призначено ліквідатором Особа_3 арбітражного керуючого Особа_7. За твердженням адвоката Особа_1, у своїй заяві представник Чередниченко В.В. підтвердив призначення керівником і ліквідатором Бондаренко і надав відповідні рішення суду.
- За твердженням адвоката Особа_1, жодних документів про поновлення повноважень старої спостережної ради немає. Автоматичного поновлення законодавство не містить. Жодного рішення спостережною радою з 2019 року як стверджує адвокат – не приймалось, зауважував, що лише колективне рішення мало законну силу.
- Адвокат також зазначав, що в господарських справах 2024 – 2025 років не наведено наявності суперечностей між інтересами адвоката Особа_1 та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків. Не наведено заявницею будь-яких негативних наслідків, які вже настали або можуть настати. Всі заяви про стягнення або перерозподіл судових витрат з Особа_2 вчинені адвокатом Особа_1 виключно в інтересах юридичної особи. Зауважує, що жодних скарг від ОСОБА_3 не надходило і адвокатом на його думку не були порушені забороняючи приписи ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Зауважував, що Договори № 24 та № 72 про надання правової/правничої допомоги, укладені з належною посадовою особою Кредитної спілки, відповідно до закону та Правил адвокатської етики. Заявниця не навела жодних доказів порушень при їх укладенні. Адвокат стверджує, що на момент укладення договорів діяв у межах закону, оцінював конфлікт інтересів і прийняв рішення належним чином. Подальші дії під час представництва кредитної спілки у судах виконувались виключно в інтересах клієнта. Жодного реального конфлікту інтересів або шкоди для кредитної спілки не виникло.
- Зазначав, що голова правління Кредитної спілки Особа_6 у своїй заяві до КДКА за вх. № 1610/0/7-25 зазначає, що після укладення Договору з адвокатом Особа_1 ситуація кардинально змінилась, за його участі було скасовано незаконні судові рішення в апеляційній інстанції, відновлено права кредитної спілки, а також подано та виграно низку справ щодо стягнення з Особа_2 привласнених нею грошових коштів, належних кредитній спілці. Виконання цих судових рішень триває й зараз, кошти Особа_2 не сплатила. Таким чином, діяльність адвоката Особа_1 має реальний позитивний результат для кредитної спілки, спрямована на захист прав та законних інтересів членів спілки, є високопрофесійною та заслуговую на довіру.
- Стверджував, що його робота була спрямована виключно на захист прав та інтересів клієнта, а скаргу подає опонент і боржник кредитної спілки в судових процесах. Вважає, що її невдоволення свідчить лише про ефективність його правничої допомоги.
- Під час розгляду дисциплінарної справи на засіданні дисциплінарної палати КДКА Одеської області адвокат Особа_1 підтримав свої раніше ‘подані письмові пояснення та пояснення голови правління ОСОБА_3 Особа_6, та просив їх врахувати під час розгляду справи, та прийняти рішення про закриття дисциплінарної справи. Окремо зазначив, що він з моменту отримання Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність, тобто з 2019 року не має жодного відношення до Особа_3, а на запитання, що стосувались періоду до отримання ним свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, адвокат відмовився відповідати.
- Після відкриття дисциплінарної справи від Голови правління Особа_3 Особа_6 (який не є стороною дисциплінарного провадження) надійшла заява, в якій останній підтвердив, що між Особа_3 та адвокатом Особа_1 було укладено:
- Договір про надання правової допомоги № 24 від 19 вересня 2022 року. Договір виконано, актом приймання-передачі від 21.02.2023 року визнано сторонами договору і скріплено підписами обсяг наданих і прийнятих послуг. Особа_6 підтвердив відсутність жодних претензій по якості та обсягу наданих послуг;
- Договір про надання правничої допомоги № 72 від 23 вересня 2024 року. Договір виконано, акти приймання-передачі від 05.03.2025 року підписано, претензій щодо наданих послуг від кредитної спілки немає.
- Зауважував, що жодних питань або запитів від КДКА Одеської області щодо наявності/відсутності конфлікту інтересів, до нього як до голови правління Особа_3 і як до підписанта зазначених договорів ніхто не звертався.
- Зазначав, що до 2020 року інтереси кредитної спілки в судах представляв інший адвокат Особа_8, за участі якого Особа_3 зазнала низки поразок у судових справах, зокрема, у справі за позовом Особа_2 до кредитної спілки щодо поновлення її на посаді.
- Стверджував, що після укладення договору з адвокатом Особа_1 ситуація кардинально змінилась – за його участі було скасовано незаконні судові рішення в апеляційній інстанції, відновлено права кредитної спілки, а також подано і виграно низку справ щодо стягнення з Особа_2 привласнених нею грошових коштів, належних кредитній спілці. Виконання цих судових рішень триває і зараз.
- Вважав, що діяльність адвоката Особа_1 має реальний позитивний результат для Кредитної спілки, спрямована на захист прав та законних інтересів членів спілки, є високопрофесійною та заслуговує на довіру. Затвердженням Особа_8, Особа_3 не вбачає жодного конфлікту і довіряє адвокатові та вважає за доцільне подальше представництво інтересів адвокатом Особа_1.
- Повідомляв, що Особа_3 не зверталась із вимогами про визнання договорів недійсними і не висловлювала невдоволення діями адвоката. Додаткового повідомляв, що постановою Господарського суду Одеської області від 18.11.2014 року було визнано банкрутом кредитну спілку та було припинено повноваження органів управління банкрутом.
- Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.09.2016 року було призначено ліквідатора кредитної спілки арбітражного керуючого Особа_7, на якого покладено обов’язок продовжувати виконувати повноваження керівника (органів управління) кредитної спілки, Просив долучити заяву та додані до неї документи до матеріалів дисциплінарного провадження та прийняти рішення про закриття дисциплінарної справи, у разі необхідності – викликати його дня надання усних пояснень.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Статтею 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатура України – недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та падання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
- Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (частина перша статті 4 Закону). Порушення адвокатом принципу уникнення конфлікту інтересів має наслідком його дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Пункт 8 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає як конфлікт інтересів суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності. Аналогічне визначення містить частина 1 статті 9 Правил адвокатської етики.
- Статтею 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об’єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги (зобов’язаний відмовитись від виконання договору) у разі:
- наявного конфлікту інтересів (абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);
- за наявності обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів, зокрема, виконання договору може суперечити інтересам адвоката, професійним обов’язкам адвоката (п. 6 абз. 2 ч. 1 ст.28 Закону).
- Приписами статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
- Згідно зі статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Дисциплінарним проступком адвоката є:
- порушення вимог несумісності;
- порушення присяги адвоката України;
- порушення правил адвокатської етики;
- розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
- невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;
- невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
- порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Дисциплінарною палатою КДКА Одеської області встановлено наступне.
- Особа_3 (ідентифікаційний код Інформація_12) є юридичною особою, зареєстрованою 14.10.2004 року. Згідно відкритих відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДРПОУ), станом на день розгляду дисциплінарної справи діяльність вказаної юридичної особи не припинено.
- Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створено з метою забезпечення зокрема учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема, відомості про органи управління юридичною особою.
- Згідно з відкритими відомостями з ЄДРПОУ щодо Особа_3, Особа_1 є особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.
- Відповідно до пункту 7.1. Статуту Особа_3, затвердженого загальними зборами членів Кредитної спілки протокол № 12 від 29 березня 2008 року, який відповідно до відповіді з Управління державної реєстрації Юридичного Департаменту ОМР є чинним на момент розгляду дисциплінарної справи – органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, ревізійна комісія, кредитний комітет та правління.
- Пунктом 9.1 Статуту встановлено, що спостережна рада є органом управління кредитної спілки, який здійснює нагляд за діяльністю правління, захист прав членів, а також представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами. Спостережна рада контролює та регулює діяльність правління та кредитного комітету.
- Пунктом 9.7. Статуту передбачено, що спостережну раду кредитної спілки очолює голова, який обирається в порядку, визначеному в положенні про спостережну раду. Голова спостережної ради організує роботу спостережної ради кредитної спілки, головує на її засіданнях та звітує про роботу спостережної ради на загальних зборах членів кредитної спілки. Голова спостережної ради кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання покладених на спостережну раду завдань.
- Згідно протоколу № 1 Засідання Спостережної Ради Особа_3 від 30.03.2012 року, головою Спостережної ради Особа_3 було обрано Особа_1.
- Пунктом 9.3. Статуту кредитної спілки визначено, що строк повноважень членів спостережної ради визначається загальними зборами членів кредитної спілки, але не більше ніж чотири роки. У разі неправомочності загальних зборів або неспроможності обрати новий склад спостережної ради, старий склад виконує свої обов’язки до позачергових зборів, які повинні бути проведені не пізніше ніж через два місяці від дати призначення зборів, що не відбулись або були неспроможні обрати новий склад спостережної ради.
- Члени спостережної ради працюють на громадських засадах та ними не можуть бути особи, які перебувають у трудових відносинах із кредитною спілкою.
- Адвокат Особа_1 в своїх усних поясненнях, даних на засіданні дисциплінарної палати КДКА Одеської області 25 листопада 2025 року зазначав, що його повноваження як Голови Спостережної ради Особа_3 було припинено з моменту прийняття Господарським судом Одеської області 18 листопада 2014 року у справі № Інформація_9 постанови про визнання Особа_3 рішення про визнання кредитної спілки банкрутом.
- В подальшому ухвалою Господарського суду Одеської області від 13 вересня 2016 року у справі № Інформація_9 було затверджено мирову угоду, укладену між комітетом кредиторів Особа_3 та боржником, провадження у справі про банкрутство фінансової спілки було припинено. Одночасно судом було встановлено, що протягом 5 днів з дня затвердження мирової угоди ліквідатор кредитної спілки арбітражний керуючий Особа_7 зобов’язаний повідомити про це орган або посадову особу органу, до компетенції якого належить призначення керівника (органів управління) боржника, у разі потреби забезпечити проведення зборів чи засідання відповідного органу та продовжити виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до призначення в установленому порядку керівника (органів управління) Особа_3.
- Ні скаржник, ні адвокат не заперечували, що нового складу спостережної ради кредитної спілки обрано не було. Також адвокат Особа_1 підтверджував в письмових поясненнях, що ліквідатор 15.11.2016 року припинив свої повноваження за власним бажанням.
- Відповідно до вимог пункту 9.3. Статуту кредитної спілки у разі неспроможності обрати новий склад спостережної ради, старий склад виконує свої обов’язки до позачергових зборів, які повинні бути проведені не пізніше ніж через два місяці від дати призначення зборів, що не відбулись або були неспроможні обрати новий склад спостережної ради.
- Посилання адвоката Особа_1 на те, що його повноваження як Голови Спостережної ради кредитної спілки були припинені 18 листопада 2014 року і після цього нім не вчинялось дій як головою спостережної ради, спростовується матеріалами дисциплінарного провадження.
- Зокрема, згідно протоколів № 2 від 27.09.2016 року та № 5 від 23.11.2016 року Засідання Спостережної ради кредитної спілки Особа_3, на якому було вирішено продати нерухоме майно кредитної спілки (арк.112) Особа_1 зазначено як Голову Спостережної ради кредитної спілки. Також саме як головою кредитної спілки Особа_1 видавались відповідні накази про призначення на посаду/звільнення з посади Особа_2.
- Також протоколи спостережної ради Особа_3 від 15.11.2016 р, 22.11.2016 року, 23.11.2016, 30.11.2016 року, від 12.07.2017 року було вилучено в межах кримінального провадження № Інформація_3 від 29.06.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України (арк.118), що спростовує посилання адвоката на те, що спостережна рада спілки з 2014 року не працювала через відсутність повноважень.
- Крім того, з буквального змісту договору про надання правової допомоги № 1 від 19 липня 2017 року, укладеного між адвокатським об’єднанням «Практика» з одного боку та Кредитною спілкою «Промислово-фінансова спілка», вбачається, що вказаний договір було підписано в 2017 році Особа_1 саме як головою Спостережної ради кредитної спілки.
- Також дисциплінарною палатою було встановлено та сторонами не спростовано, що Особа_1 вже будучи адвокатом неодноразово здійснював представництво кредитної спілки в судових провадженнях в порядку самопредставництва юридичної особи, зокрема, в 2020 – 2022 роках, надаючи в якості підтвердження своїх повноважень Виписку з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. 88 – 90, 93, 104-105).
- Оцінюючи вказані документи в їх сукупності, дисциплінарна палата КДКА Одеської області прийшла до висновку, що твердження адвоката Особа_1 на засіданні дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 25.11.2025 року про те, що ним не виконувались повноваження як Голови спостережної ради кредитної спілки Особа_3 з 2014 року (після прийняття постановою суду рішення щодо банкрутства кредитної спілки) не відповідають дійсності, а повідомлення адвокатом таких відомостей органу, що здійснює дисциплінарне провадження, містить склад дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 12-1 Правил адвокатської етики.
- На пряме запитання члена дисциплінарної палати КДКА Одеської області щодо підстав для внесення відомостей в Єдиний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно нього як особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи, в тому числі підписувати договори, тощо, та подальшого здійснення самопредставництва кредитної спілки в судових інстанціях адвокат Особа_1 відповіді не надав.
- 19 вересня 2022 року між Особа_3 в особі голови правління Особа_8, як клієнтом та адвокатом Особа_1 (який є одночасно особою, уповноваженою вчиняти дії від імені юридичної особи, в тому числі підписувати договори, тощо) було укладено договір, за умовами якого спілка доручає та оплачує, а адвокат Особа_1 бере на себе зобов’язання надати клієнту правову допомогу щодо захисту інтересів у взаємовідносинах та в судовій справі № Інформація_8 у провадженні господарського суду Одеської області (за необхідності в судах апеляційної та касаційної інстанції) про визнання недійсним рішень. Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг від 21 лютого 2023 року адвокат надав клієнту наступні послуги: опрацювання законодавчої бази та вивчення практики Верховного Суду, що регулюють аналогічні спірні відносини, формування правової позиції та консультації клієнта, підготовка та складання заяв по суті справи, підготовка/участь у судових засіданнях. Вартість наданих послуг становить 22 500 грн.
- На підставі цього Договору адвокат Особа_1 здійснював представництво інтересів відповідача Особа_3 у Господарському суді Одеської області при розгляді справи № Інформація_8. В межах цієї справи адвокатом було подано 22.02.2023 року через Електронний суд заяву про ухвалення додаткового рішення, якою адвокат Особа_1 просив стягнути з позивачки Особа_2 22 500 грн судових витрат. До заяви адвокат надав копію Договору, розрахунок витрат, акт приймання-передачі послуг та рахунок на оплату.
- Господарський суд Одеської області додатковим рішенням по справі № Інформація_8 заяву ОСОБА_3 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково – стягнув з Особа_2 на користь спілки 1500 грн, у задоволенні решти – відмовив.
- Факт укладення цього договору підтверджено також і Головою Особа_3 Особа_6.
- Також 23 вересня 2024 року між Особа_3 в особі голови правління Особа_8 та адвокатом Особа_1 укладено Договір № 72 про надання правничої допомоги. Пунктом 1.1. Договору передбачено, що клієнт доручає та оплачує, а адвокат бере на себе зобов’язання надати клієнту правову допомогу щодо захисту інтересів у взаємовідносинах та у судовій справі № Інформація_11, у провадженні Господарського суду Одеської області (за необхідності, у судах апеляційної та касаційної інстанції) про визнання недійсним рішень СР ОСОБА_3. 05 березня 2025 року між сторонами Договору було складено Акт приймання-передачі послуг, яким зафіксовано, що адвокат надав клієнту наступні послуги .’опрацювання законодавчої бази та вивчення практики Верховного Суду, що регулюють аналогічні спірні відносини, формування правової позиції та консультації клієнта, підготовка та складання заяв по суті справи, інших заяв і клопотань, підготовка/участь у судових засіданнях. Вартість наданих послуг становить 32 000 грн.
- 07 березня 2025 року через Електронний суд адвокат Особа_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд стягнути з позивачки Особа_2 24 000,00 грн судових витрат на правову допомогу.
- Додатковим рішенням по справі № Інформація_11 від 07 квітня 2025 року у задоволенні заяви було відмовлено.
- Таким чином, адвокат Особа_1, обіймаючи посаду голови Спостережної ради в кредитній спілці, при тому що мав здійснювати контроль над правлінням спілки, двічі уклав у власних інтересах Договір про надання правової допомоги з підзвітним Спостережній раді Головою правління на представництво інтересів кредитної спілки, з оплатою гонорару, здійснював на підставі вказаних договорів представництво інтересів клієнта у суді, чим допустив виникнення конфлікту інтересів (суперечності між особистими інтересами адвоката та його професійними правами та обов’язками перед клієнтом).
- Водночас, згідно пункту 7.4. Статуту кредитної спілки, член органу управління кредитної спілки не може укладати договори щодо надання цій кредитній спілці професійних послуг(робіт), якщо загальні збори членів кредитної спілки не наддадуть попередньої згоди на укладення такого договору.
- Крім того, відповідно до статті 15 Закону України «Про кретині спілки», який був чинним станом на 19 вересня 2022 року (укладення першого договору), спостережна рада представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами.
- Спостережна рада кредитної спілки підзвітна загальним зборам членів кредитної спілки і в межах компетенції, визначеної цим Законом та статутом кредитної спілки, контролює і регулює діяльність правління та кредитного комітету.
- Спостережна рада кредитної спілки обирається загальними зборами членів кредитної спілки у складі не менш як п’ять осіб. Члени спостережної ради працюють на громадських засадах та ними не можуть бути особи, які перебувають у трудових відносинах з кредитною спілкою. Порядок обрання спостережної ради та строк ЇЇ повноважень визначаються статутом кредитної спілки.
- Спостережну раду кредитної спілки очолює голова, який обирається в порядку, визначеному статутом кредитної спілки.
- Голова спостережної ради організує роботу спостережної ради кредитної спілки, головує на її засіданнях та звітує про роботу спостережної ради на загальних зборах членів кредитної спілки.
- Голова спостережної ради кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання покладених на спостережну раду завдань.
- Згідно статті 18 Закону України “Про кредитні спілки” № 3254-ІХ від 14 липня 2023 року, яка діє наразі, органами управління кредитною спілкою є загальні збори членів кредитної спілки, наглядова рада та виконавчий орган. Статтею 22 Закону встановлено, що члени ради кредитної спілки не можуть входити до складу правління кредитної спілки, обіймати інші посади цій кредитній спілці на умовах трудового договору (контракту) або надавати послуги кредитній спілці відповідно до цивільно-правового або господарського договору (крім виконання повноважень члена ради).
- Відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Статтею 28 Закону передбачено, що адвокату забороняється укладати договір про надання правничої допомоги в разі конфлікту інтересів. Адвокату забороняється укладати договір про надання правничої допомоги і він зобов’язаний відмовитись від виконання договору, укладеного адвокатом, зокрема, у разі, якщо виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім’ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об’єднання, професійним обов’язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів.
- Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року справі № 818/1718/17 зазначив, що порушенням Правил адвокатської етики є, у тому числі, не лише дії чи бездіяльність, що призвели до настання конкретних негативних наслідків для особи внаслідок наявного конфлікту інтересів, а й сама ймовірність такого настання, виходячи з обставин справи, більш того є розумні підстави вважати, що розвиток інтересів в подальшому призведе до виникнення такого конфлікту.
- Згідно із Рекомендаціями К (2000) про свободу здійснення професії адвоката, обов’язки адвокатів перед своїми клієнтами повинні передбачати уникнення конфлікту інтересів.
- У Генеральних принципах етики адвокатів, прийнятих у 1995 році Міжнародною асоціацією юристів, зазначається, що адвокати не повинні приймати доручення, якщо інтереси їхніх клієнтів суперечать інтересам самих адвокатів, їх партнерів або інших їхніх клієнтів.
- Посилання адвоката Особа_1 на те, що відповідно до вимог частини 2 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності протягом року, дисциплінарна палата не приймає, оскільки як встановлено матеріалами справи, акт приймання передачі послуг за договором № 72 про надання правничої допомоги від 23.09.2024 року було укладено 05 березня 2025 року, а 07 березня 2025 року через Електронний суд адвокат Особа_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, тобто продовжував здійснювати представництво інтересів клієнта, з яким в нього наявний конфлікт інтересів. Крім того, відповідно до вимог частини 2 статті 35 Правил адвокатської етики обов’язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом Договору.
- За вказаних обставин, строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності не пропущено та дотримано.
- Крім того, дисциплінарною палатою КДКА Одеської області було встановлено, що безпосередньо між Особа_3 та Особа_1 двічі існував судовий спір.
- Так, 16 березня 2020 року Особа_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до кредитної спілки Особа_3 з позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі, а 28.07.2025 року Особа_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Особа_3 про визнання недійсними рішень.
- Посилання адвоката Особа_1 на те, що у вказаних провадженнях він діяв як фізична особа, а не як адвокат, не приймаються до уваги, оскільки набуття особою статусу адвоката покладає на неї більші відповідальність та вимоги до поведінки, ніж на пересічну фізичну особу. Зокрема, адвокат повинен уникати конфлікту інтересів, діяти добросовісно й професійно, дотримуватись високих стандартів етичної поведінки поза роботою, чого адвокатом дотримано не було.
- Щодо тверджень адвоката Особа_1 про те, що пред’явлення ним позову до Господарського суду Одеської області до Особа_3 по справі № Інформація_13 про визнання недійсними рішень носить штучний характер, без фактичної наявності спору, лише підтверджує відсутність розуміння в адвоката Особа_1 базових принципів та засад здійснення адвокатської діяльності.
- Дисциплінарна палата зауважує, що надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов’язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремою клієнт та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
- Дотримання адвокатами особливих деонтологічних вимог і правил розглядається світовою адвокатською спільнотою як необхідна передумова повноцінного функціонування адвокатури, виконання нею її важливої соціальної ролі в демократичному суспільстві. Правила мають на мсті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві. Вони також слугують обов’язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні ними своїх багатоманітних та іноді суперечливих прав та обов’язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та іншими законодавчими актами України, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката у дисциплінарному провадженні кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
- Відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дотримання Правил адвокатської етики є прямим обов’язком адвоката.
- Статтею 7 Правил адвокатської етики передбачено, що у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
- Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Згідно зі статтею 9 Правил під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
- Статтею 12-1 Правил адвокатської стики передбачено, що адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов’язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
- Відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дотримання Правил адвокатської етики є прямим обов’язком адвоката.
- Дисциплінарний проступок адвоката Особа_1 виразився в тому, що:
- адвокат Особа_1 допустивши суперечність між його особистими правами і обов’язками та його професійними правами і обов’язками, не уникнув конфлікту інтересів та в порушення статті 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пункту 8 частини 1 статті 1, частини 1 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», частини 1 статті 9 Правил адвокатської етики двічі уклав у власних інтересах договори про надання правової допомоги та здійснював подальше представництво інтересів кредитної спілки в судах на їх підставі, при тому, що мав здійснювати контроль над роботою Правління спілки і не міг укладати таких договорів;
- пред’являв позовні вимоги до кредитної спілки про визнання недійсними рішень вже після укладення Договору про надання правової допомоги цій же спілці;
- надавав дисциплінарній палаті КДКА Одеської області неправдиві відомості в ході розгляду заяви про дисциплінарний проступок адвоката.
- Такі дії у своїй сукупності містять склад порушення адвокатом статті 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статей 7, 9 та 12-1 Правил адвокатської етики, які слід кваліфікувати як одноразове грубе порушення Правил адвокатської стики.
- Адвокат Особа_1 зневажив один із основних принципів здійснення адвокатської діяльності – принцип уникнення конфлікту інтересів, визначений ч. 1 ст.4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- При цьому КДКА Одеської області при обранні виду дисциплінарного стягнення приймає до уваги обставини вчинення адвокатом Особа_1 дисциплінарного проступку, його наслідки, ставлення адвоката до вчинення, грубість проступку, що виразилась у порушенні адвокатом однієї із основних засад здійснення адвокатської діяльності, і керуючись своїми дискреційними повноваженнями вважає, що зупинення права на зайняття адвокатської діяльності строком на 12 місяців є співрозмірним з вчиненим проступком.
- Дисциплінарна палата вважає за можливе не застосовувати до адвоката Особа_1 найбільш суворий вид дисциплінарного стягнення.
- Що стосується інформації скаржниці про наявність кримінального провадження відносно адвоката Особа_1, наявності в нього подвійного громадянства з Республікою Білорусь під різними прізвищами тощо, то дисциплінарна палата КДКА Одеської області не може надавати вказаним обставинам оцінку з врахуванням діючої в Україні презумпції невинуватості.
- З огляду на мету дисциплінарного провадження, а також враховуючи чисельні порушення, допущені адвокатом Особа_1, керуючись своїми дискреційними повноваженнями дисциплінарна палата кваліфікує дії адвоката як грубе порушення правил адвокатської етики та вважає за можливе застосувати до адвоката Особа_1, вид дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатської діяльності строком на 12 місяців.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- В скарзі до ВКДКА адвокат Особа_1, зазначає, що не погоджується із зазначеним рішенням, вважає його незаконним, необґрунтованим та прийнятим із істотним порушенням норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Положення № 120 про порядок розгляду скарг, та таким що має бути скасованим з наведених підстав:
- Згідно з частиною першою статті 41 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі Закон) та пункту 51 Положення № 120 Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Але рішення не містить: аналізу фактичних обставин; посилань на норми права; причинного зв’язку; оцінки доказів.
- Кваліфікація дисциплінарного проступку як «одноразового грубого порушення» є помилковою, оскільки рішення ДП не містить визначення конкретної одноразової дії адвоката, не обґрунтовує ознак її «грубості», не встановлює жодних негативних наслідків для клієнта та не пояснює, чому неможливо застосувати менш суворе стягнення, що суперечить вимогам ст. 31 і 34 Закону та усталеній практиці ВКДКА. Натомість ДП одночасно посилається і на «сукупність чисельних порушень», і на «одноразовість», що робить кваліфікацію внутрішньо суперечливою та юридично хибною, а застосування найсуворішого стягнення — безпідставним.
- Неправильне застосування поняття “конфлікт інтересів”
- У п. 1.7 Узагальнення практики КДКА 2016-2020 років зазначено, що: Для розуміння змістовного наповнення поняття «конфлікт інтересів» варто ураховувати окремі роз’яснення РАУ. У роз’ясненнях затвердженими рішенням Ради адвокатів України від 07.04.2017 № 54, зазначено, що «представництво інтересів підприємства в судах особами, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, та є найманими працівниками цього ж підприємства, можливе виключно на підставі договору про надання правової допомоги у відповідності до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; «що згідно з рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 71 адвокат має право поєднувати адвокатську діяльність із трудовими відносинами, якщо вони не стосуються випадків, зазначених у частині першій статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Чинні нормативні документи, що регулюють адвокатську діяльність в Україні, в тому числі акти Ради адвокатів України, не містять будь яких інших заборон для адвокатів щодо форм реалізації права на працю». І як висновок у роз’ясненнях зазначено: «адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладення з такою юридичною особою договору про правову допомогу у відповідності до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У такому випадку представництво інтересів юридичної особи здійснюється на підставі договору про правову допомогу та не вважається виконанням працівником обов’язків, передбачених трудовим договором”.
- Я здійснював представництво ОСОБА_3 на підставі договорів про надання правничої допомоги (№ 24, № 72) належним чином підтверджених ордерами та іншими документами. Укладення адвокатом такого договору про надання правової допомоги слід вважати обов’язком адвоката. Факт моєї участі у минулому в органах управління ОСОБА_3 (повноваження у який вичерпані часом і припиненні рішеннями ГСОО у справі № Інформація_9 про банкрутство КС ПФС у 2014-2016р.р.) не створює правових обмежень для мене як адвоката, на укладення договорів з цією спілкою. ДП не звернула увагу на наявність у Особа_1 статусу найманого працівника ОСОБА_3 з 22.09.2016р., який виник з наказу № 2 голови правління спілки від 22.09.2016р. Саме перебування Особа_1 у трудових відносинах унеможливлює суміщення і посади члена СР, бо приписами ст. 15 ЗУ «Про кредитні спілки»: «… члени спостережної ради працюють на громадських засадах та ними не можуть бути особи, які перебувають у трудових відносинах з кредитною спілкою».
- РАУ у зазначеному рішенні №54 роз’яснила, що адвокат може надавати правничу допомогу юридичній особі навіть у випадку, коли він перебуває з нею у трудових відносинах, за умови укладення договору про правничу допомогу. У такій ситуації адвокат виступає саме як адвокат, а не як працівник, і його представництво є правомірним. За аналогією, моє перебування на посаді найманого працівника станом на день укладення договорів №24 і №72 – не створює конфлікту інтересів і не забороняє укладення договору про правничу допомогу. Таким чином, Рада адвокатів України підтвердила, що одночасне існування інших правових зв’язків із юридичною особою не створює автоматичного конфлікту і не є підставою для дисциплінарної відповідальності адвоката.
- Обставини щодо статусу Особа_1 у кредитній спілці, відсутності конфлікту інтересів та застосування прямої аналогії з рішенням РАУ № 54 від 07.04.2017 року.
- Щодо статусу Особа_1 як голови спостережної ради:
- у 2012 році, згідно протоколу №1, Особа_1 було обрано головою спостережної ради Особа_3.
- 2014 рік – постановою Господарського суду Одеської області від 18.11.2014р.(справа Інформація_9) /а.с. 165-167/ кредитну спілку визнано банкрутом, у зв’язку з чим «припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом..», у тому числі спостережної ради.
- 2016 рік – ухвалою ГСОО від 13.09.2016р. (справа Інформація_9) /а.с. 168-169/ вирішено: призначити ліквідатором ОСОБА_3 арбітражного керуючого Бондаренка І.Е»; затвердити мирову угоду, провадження у справі Інформація_9 про банкрутство ОСОБА_3 – припинити; …арбітражному керуючому Особа_7 … продовжити виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до призначення в установленому порядку керівника (органів управління) Особа_3.
- Отже, з 2014 року фактичних та юридичних діючих повноважень у Особа_1, як голови спостережної ради – вже не було. Таким чином, обвинувачення КДКА про те, що Особа_1 «мав здійснювати контроль над роботою Правління спілки» — не відповідає фактичним обставинам і суперечить судовим актам і є хибним припущенням ДП.
- 25.11.2025р. у дисциплінарному провадженні № 1199 Особа_1 в усній формі неодноразово зазначав, що: не був членом КС у період з 16.10.2019р. – дня отримання свідоцтва Інформація_1; відсутнє рішення спостережної ради, як доказ про прийняття Особа_1 до членів кредитної спілки і відсутні будь- які документи передбачені законодавством, які підтверджують членство.
- Цю позицію просив прийняти з урахуванням ухвали ГСОО судді Особа_9 про повернення позовної заяви Особа_1, як фізичної особи до кредитної спілки, про визнання недійсним рішень за сфальсифікованим підписом Особа_1, який не відображає його волевиявлення та самої його присутності на засіданні, бо цей позов був єдиним можливим способом захисту від підробленого підпису та фальсифікації протоколу. Наведу декілька цитат цієї ухвали справи № Інформація_13 /а.с. 178/, на які я і посилався в засіданні 25.11,2025р.:
- Відповідно до ч. ч. З, 5 cm. 10 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908-ІІІ прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки…
- Таким чином, належним доказом на підтвердження наявності у особи статусу we на кредитної спілки згідно з ч. 3 cт. 10 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908-ІІІ, яка була чинною з 22.01.2002 до 01.01.2024, є рішення спостережної ради про включення особи до складу кредитної спілки, а також сплата особою вступного та обов’язкового пайового внесків.
- Враховуючи неподання Особа_1 допустимих доказів на підтвердження наявності у позивача статусу члена ОСОБА_3, тобто рішення спостережної ради та доказів сплати вступного та обов’язкового пайового внесків, господарський суд доходить висновку про недоведеність позивачем виникнення між сторонами корпоративного спору.
- Крім того, внесення позивачем коштів на депозит до ОСОБА_3 у 2007-2008 роках не може бути належним доказом на підтвердження наявності у позивача статусу члена спілки станом на 20.09.2016…
- Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про пред’явлення до суду даного позову особою, яка не має статусу члена ОСОБА_3…
- Враховуючі заявлену позицію адвоката Особа_1, судове рішення у справі № Інформація_13, резюмуємо: у Особа_1, станом на дати укладення договорів № 24 і № 72 – відсутній статус члена кредитної спілки; немає обов’язків, пов’язаних із виконанням статуту; Особа_1 не може бути охоплений внутрішніми обмеженнями, що стосуються членів кредитної спілки.
- Це повністю виключає можливість наявності конфлікту інтересів, який КДКА помилково обґрунтовує: «членством»; «порушенням вимог статуту»; «автоматичним відновленням управлінських повноважень». Жодних належних доказів на підтвердження членства матеріали справи 1199/25 не містять. Щодо повноважень Особа_1 зазначених в ЄДР юридичних осіб.
- У Єдиному державному реєстрі зазначено відомості про Особа_1, як про особу яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, які суди зазначають як повноваження на самопредставництво кредитної спілки /витяг а.с. 124-126/. Про наявність підстав внесення таких відомостей я не був готовий, бо такі підстави для притягнення до відповідальності раніше не заявлялись. Та і дати строком майже 10 років мною були забуті. Але у Постанові ОАС від 06.10.2020р., справа № Інформація_10 /постанова додається до скарги/, (справа Інформація_10 відкрита за позовом /а.с. 188-189/, на який посилалась член ДП, але взагалі не надала оцінки наявним у позові трудовим відносинам між Особа_1им та ОСОБА_3) зазначено: «Як вбачається з матеріалів справи Особа_1 22.09.2016р. призначений на посаду заступника голови правління Особа_3 та стягнуто заборгованість по заробітній платі за період з 22.09.2016р. по 31.03.2020р.». Відповідно за наявністю трудових відносин, Особа_1 є найманим працівником кредитної спілки саме у період після 16.10.2019р. – дати видачі РАОО свідоцтва № Інформація_1 і на дату укладення договорів про надання правничої допомоги № 24 (2022р.) і № 72 (2024р.), виконував обов’язки найманого працівника, а не члена спостережної ради (зазначені посади між собою є не сумісні).
- Факт виконання обов’язків найманого працівника та нарахування з/плати Особа_1у у 2016-2020 роках підтверджується рішенням апеляційної інстанції, про стягнення на користь Особа_1 заробітної плати за відпрацьований час. Факт призначення на посаду підтверджує Наказ №2 від 22.09.2016р. /наказ №2 додається до скарги/ (про наявність і існування якого достеменно відомо скаржниці Особа_2, бо вона сама його видала і підписала, і вважаю навмисно не надала ДП, бо це б руйнувало маніпулятивні позиції її скарги).
- Тобто вірним є те, що, Особа_1 фактично та юридично був і є найманим працівником кредитної спілки, отримував зарплату і з цих підстав здійснював представництво спілки про наявність якого і зазначено в ЄДР юридичних осіб, а не на підставі «членства» в спілці чи членства в старій спостережній раді. Щодо припущення ДП про можливість окремих членів органів управління спостережної ради здійснювати самопредставництво ОСОБА_3 – воно є хибним, бо така можливість не передбачена ані Законом України «Про кредитні спілки», ані статутом ОСОБА_3.
- Пряма аналогія з рішенням РАУ №54 від 07.04.2017 року.
- Рада адвокатів України у рішенні № 54 від 07.04.2017 року прямо встановила: Чинні нормативні документи, що регулюють адвокатську діяльність в Україні, в тому числі акти Ради адвокатів України, не містять будь яких інших заборон для адвокатів щодо форм реалізації права на працю. Отже, адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладення з такою юридичною особою договору про правову допомогу у відповідності до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У такому випадку представництво інтересів юридичної особи здійснюється на підставі договору про правову допомогу та не вважається виконанням працівником обов’язків, передбачених трудовим договором.
- Таким чином, застосування прямої аналогії з рішенням РАУ № 54 є обґрунтованим і підтверджує відсутність будь-якого конфлікту інтересів.
- Неправильне застосування постанови Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №818/1718/17.
- Посилання ДП на постанову Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 818/1718/17 є помилковим, оскільки ця справа не є подібною ані за предметом, ані за суб’єктним складом. У згаданому рішенні ВС оцінював ситуацію щодо можливого поширення адвокатом конфіденційної інформації між двома фізичними особами — його окремими клієнтами, та йшлося про ризик використання відомостей в інтересах однієї фізичної особи всупереч інтересам іншої. Натомість у справі адвоката Особа_1 йдеться виключно про надання правничих послуг юридичній особі — кредитній спілці, де структура, обсяг інформації, режим її доступу та характер правовідносин є принципово іншими. Саме тому коректним та релевантним є застосування практики Касаційного господарського суду у складі ВС (ухвали від 26.03.2018 у справі № 915/907/17 та від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17), які ґрунтуються на Рішенні Ради адвокатів України від 07.04.2017 № 54 щодо особливостей представництва адвокатом юридичної особи, а не фізичних осіб. Таким чином, ДП застосувала практику ВС, що взагалі не відповідає характеру та обставинам спірних правовідносин.
- ДП КДКА не досліджений і повністю проігнорований факт заявленої позиції Клієнта-кредитної спілки про отриманий ним позитивний результат та вже констатовану відсутність негативних наслідків для клієнта. ДП самоусунулась від виконання обов’язку щодо перевірки фактів викладений у заяві Особа_8 (п.57 Положень №120). А саме: голова правління ОСОБА_3 Особа_8, як керівник і підписант договорів №24 і №72 з боку Клієнта у заяві за вх. № 1610/0/7-25 від 19.11.2025р. /а.с.162-177/ зазначив: що до 2020 року інтереси кредитної спілки в судах представляв інший адвокат…, за участі якого Особа_3 зазнала низки поразок у судових справах, зокрема у справі за позовом Особа_2 до Кредитної спілки щодо поновлення її на посаді.
- Після укладення договору з адвокатом Особа_1, ситуація кардинально змінилася: за його участі було скасовано незаконні судові рішення в апеляційній інстанції, відновлено права кредитної спілки, а також подано і виграно низку справ щодо стягнення з Особа_2 привласнених нею грошових коштів, належних Особа_3. Виконання цих судових рішень триває й зараз, кошти Особа_2 не сплатила (виконавчі листи/накази додаються).
- Таким чином, діяльність адвоката Особа_1 має реальний позитивний результат для Кредитної спілки, спрямована на захист прав та законних інтересів членів спілки, є високопрофесійною та заслуговує на довіру.
- Підтверджую, що Особа_3, як клієнт адвоката Особа_1, не вбачає жодного конфлікту (в т.ч. і конфлікту інтересів) і довіряє адвокату, вважаю доцільним і обґрунтованим подальше представництво інтересів Кредитної спілки адвокатом Особа_1. Повідомляю, що Особа_3 не зверталась із вимогами про визнання договорів недійсними і не висловлювала невдоволення діями адвоката, як то «у зв’язку з конфліктом інтересів». Зазначаю, що дія зазначених вище договорів вже закінчилась і умови договорів є такими, що вичерпали свою дію.
- Зазначив, що «З жодними питаннями або запитами від КДКА Одеської області щодо наявності/відсутності конфлікту інтересів, до мене як голови правління Особа_3 і як підписанта зазначених вище договорів, – ніхто не звертався».
- Наслідки надання правничої допомоги за договорами № 24 і № 72 дисциплінарною палатою не досліджувалась і взагалі не оцінювались. І скаржниця і перевіряюча не довели і не вказали які, на їх думку, суперечності виникли, щоб стверджувати про існування підстав для заборони укладання договорів № 24 і № 72 адвокатом Особа_1. Збіг інтересів сторін договору – не є конфліктом інтересів його сторін. Відсутність негативних наслідків – відсутність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Вважаю, у цій дисциплінарній справі ДП КДКА порушили вимогу ст. 41 Закону що до вмотивованості рішення, а саме – не було враховано обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката (підвищення ним кваліфікації та сплати членик внесків).
- Використання ДП подій до 16.10.2019р., всупереч власному рішенню (про порушення справи).
- У рішенні ДП КДКА про порушення дисциплінарної справи № 1199/25 від 07.10.2025р., було чітко визначено, що предметом перевірки визначено і є виключно дії адвоката Особа_1 після набуття статусу адвоката у 2019 році та твердження про те, що дисциплінарна палата не надаватиме оцінки подіям, які мали місце до отримання адвокатського статусу. У документі прямо зазначено: “Що стосується інших обставин скарги, зокрема подій, які мали місце до 2019 року, до моменту отримання Особа_1 статусу адвоката, то дисциплінарна палата їм оцінки не може надавати” /а.с.147/.
- Натомість, у резулятивній частині рішення ДП КДКА раптом зроблено висновок, що адвокат Особа_1 “надав неправдиві відомості” щодо подій, які стосуються періоду до 2019 року, хоча це: не було зазначено предметом дисциплінарного провадження; не було зазначено у відкритому складі проступку; не було попередньо інкриміновано адвокату.
- Найбільш грубе процесуальне порушення полягає в тому, що: ДП вперше порушила питання “неправдивих відомостей” виключно під час засідання 25.11.2025р. До цього: у рішенні про відкриття провадження такого епізоду не було і адвоката не попередили про можливість оцінки цих обставин.
- Таким чином: а) адвоката поставили перед фактом нових, неіснуючих раніше “підстав” відповідальності; б) адвокат був позбавлений можливості підготуватися до захисту; в) питання не входило до предмету провадження; г) ДП порушила ст. 40 Закону і принципи змагальності та рівності сторін.
- Коли адвокат Особа_1 давав пояснення виходячи з меж провадження, які сама ДП визначила раніше, то є логічним, що адвокат Особа_1: не готувався до питань щодо періоду 2012 – 2019 років, не збирав доказів, не формував позицію щодо подій, які не підлягали розгляду та діяв у відповідності до рішення про відкриття провадження. Таку позицію я неодноразово озвучував дисциплінарній палаті.
- Вважає що його фактично позбавили права на захист: оскільки новий “склад проступку” був сформований під час засідання, а не до нього, адвокат був позбавлений можливості: надати письмові пояснення, подати докази, заявити клопотання, підготувати правову позицію, скористатися правами, передбаченими ст. 40 Закону.
- Такі дії ДП: суперечить принципу справедливого розгляду і порушує вимоги змагальності та рівності сторін, що є самостійною підставою для скасування рішення ДП КДКА.
- Згідно ухвали ГСОО від 05.08.2025р. /а.с.178/, судом встановлено відсутність доказів про членство Особа_1 у кредитній спілці. Мною було надано до ДП КДКА зазначену ухвалу, як встановлений і підтверджений судовим рішенням факт відсутності у Особа_1а О.0.(станом на день розгляду скарги) членства у кредитній спілці. Про відсутність рішення спостережної ради про прийняття Особа_1 до членів ОСОБА_3 підтверджено мною і у засіданні. І відповідно будь-які посилання про необхідність дотримання мною Статуту ОСОБА_3, при укладенні договору № 72 є хибними і юридично нікчемними. Факти щодо відсутності членства в спілці, – є правовою позицією адвоката Особа_1 у дисциплінарній справі, яка підтверджена судовим рішенням /а.с. 178/.
- Заявлені адвокатом заперечення щодо недопустимості застосування копій документів без зазначенні джерела їх отримання скаржницею були проігноровані і не враховані ДП при винесенні рішення, (копії з виправленнями, нечитабельні копії, копії з матеріалів кримінальних проваджень, копії без належного рішення про їх залучення до матеріалів справи 1199/25, які розміщенні на а.с.186-199). Жодного оригіналу документів або належними чином засвідчених копій заявницею не надано і при перевірці членом ДП (за її запитами) – не надано. Також задавалися питання до мене про інформацію зазначену у копіях наданих скаржницею – опонентом ОСОБА_3 – боржником ОСОБА_3 – Особа_2, наданих до справи у невідомий для мене спосіб (відповідно я не був і ознайомлений з такими копіями та був позбавлений можливості надати документально підтверджені заперечення).
- Вважає, що у мотивувальній частині рішення ДП КДКА від 25.11.2025р., міститься образливе та принизливе висловлювання, яке не має правового змісту і виходить за межі дисциплінарних повноважень, а саме: «Щодо тверджень адвоката Особа_1 про те, що пред’явлення ним позову до Господарського суду Одеської області до Особа_3 по справі № Інформація_13 про визнання недійсними рішень носить штучний характер без фактичної наявності спору, лише підтверджує відсутність розуміння в адвоката Особа_1 базових принципів та засад здійснення адвокатської діяльності”. (Хоча таких тверджень я не заявляв). Так, КДКА фактично заявила, що адвокат «не розуміє базових принципів адвокатської діяльності», що є неправомірною оцінкою професійної компетентності адвоката, а не аналізом конкретного складу дисциплінарного проступку. Згідно ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ПАЕ, практики ВКДКА, – КДКА оцінює: вчинки адвоката у конкретній ситуації; факти порушення професійних обов’язків; наявність складу дисциплінарного проступку. КДКА не має права: давати загальні характеристики професійного рівня адвоката, «діагностувати» розуміння професійних принципів, робити оціночні висловлювання, що принижують його честь, гідність або ділову репутацію. Це свідчить про упередженість та особисте негативне ставлення до адвоката Особа_1, що є самостійною підставою для скасування рішення. Витяг з протоколу № 119 від 25.11.2025р. /а.с.202-206/ не містить інформації про твердження/висловлювання Особа_1 про позов, який носить «штучний характер».
- Не врахована позиція адвоката Особа_1 зазначена у поясненнях від 12.09.2025р. та у пояснення до довідки від 25.11.2025р. При наданні усних пояснень у засіданні з розгляду дисциплінарної справи, були порушені мої права: на захист; презумпцію невинуватості; свободу викладу обставин на власний розсуд; був позбавлений можливості задавати питання скаржниці. До того ж було і упереджене ставлення голови ДП до адвоката Особа_1 (вона вимагала надати питання у вказаний нею спосіб: сказати «так» чи «ні», сприяла скаржниці у поставленні однакових питань. В матеріалах справи відсутній сам протокол засідання, а лише витяг з протоколу у який не відображає в повному обсязі позиції учасників та дотримання регламенту засідання (не відображено наслідки прийняття рішення ДП після об’явлення у м. Одесі повітряної тривоги під час засідання та інше).
- Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону). Разом з цим, згідно положень ч. 2 ст. 35 Закону, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Саме ці підстави були зазначені адвокатом Особа_1им у своїх усних і письмових поясненнях. Враховуючи зазначене, малось на увазі що під строк до одного року підпадає лише договір №72 від 23.09.2024р., а не договір №24 від 19.09.2022р. як дії про «укладення договорів та подальше представництво інтересів клієнта – ОСОБА_3 у судах на їх підставі…». В положеннях ч.2 ст.35 Закону чітко зазначається про строки саме притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Також КДКА при аналізі зазначеної обставини необхідно встановити конкретний день вчинення адвокатом дисциплінарного проступку. Але жодних дат для обрахування зазначених у ст. 35 строків притягнення до відповідальності рішення ДП КДКА від 25.11.2025 у справі № 1199/25 не містить. У зв’язку відсутності у рішенні № 1199/25 посилання на конкретні дні вчинення адвокатом Особа_1 дисциплінарного проступку, не можливо підтвердити або заперечити факт/факти встановлення таких дій, вчинених саме у строк до одного року.
- Висновок: Рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області №1199/25 від 25.11.2025 року не відповідає вимогам Закону, прийняте з істотним порушенням процедури, без встановлення складу дисциплінарного проступку, з використанням обставин, що не входили до предмету провадження, та із застосуванням правових норм і судової практики, які не підлягали застосуванню у цій справі. ДП допустила грубі порушення ст. 35, 40 та 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», перевищила межі своїх повноважень, порушила принцип змагальності, презумпцію невинуватості адвоката, право на захист, та не врахувала позицію клієнта, позитивні результати адвокатської діяльності і відсутність будь-яких негативних наслідків. Сукупність цих процесуальних та матеріальних порушень свідчить про те, що рішення № 1199/25 є юридично нікчемним, необгрунтованим, а його подальше існування порушує гарантії незалежності адвокатської професії.
- У зв’язку з цим рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області № 1199/25 від 25.11.2025 року підлягає скасуванню, а дисциплінарне провадження — закриттю.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року.
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, з відповідними змінами та доповненнями (далі – Положення № 120).
- Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затверджене Рішенням Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 року.
- Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (нова редакція), затверджений рішенням Ради адвокатів України від 13 грудня 2024 року №87.
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року (далі-Правила).
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, матеріали дисциплінарного провадження, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Відповідно до ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатура України – недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
- Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
- Пунктом 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що конфлікт інтересів – суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
- Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
- Відповідно до ч. 2 цієї статті, адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
- Правила адвокатської етики є системою згрупованих норм етичного характеру, зводом принципів, ідей, положень, які відображають цінності сучасної адвокатської спільноти. У цій системі цінностей вимога чесного та порядного ставлення до здійснення професійної діяльності є важливою умовою поваги до професії адвоката, підвищення довіри осіб, які потребують правової допомоги, до адвокатури в цілому.
- Статтею 2 Правил адвокатської етики, визначено, що дія цих Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, – на іншу діяльність (дії) адвоката, яка може вступити в суперечність з його професійними обов’язками або підірвати престиж адвокатської професії; дія цих Правил поширюється на всіх адвокатів України, незалежно від обраних ними форм здійснення адвокатської діяльності (індивідуально, у формі адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання).
- Згідно ч. 1 ст. 12 Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
- Відповідно до ст. 12-1 Правил адвокатської етики, адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов’язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 цього Закону.
- Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Отже, визначальним при прийнятті рішення у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення наявності/відсутності у діях адвоката дисциплінарного проступку.
- Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
- Статтею 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
- Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об’єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів.
- Відповідно до ст. 9 Правил адвокатської етики, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності. Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу. У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов’язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов’язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів.
- Обставини, які містяться в матеріалах дисциплінарній справі свідчать про відсутність в діях адвоката дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ст. 10 Правил адвокатської етики, дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або становить персональні дані про фізичну особу, які охороняються законодавством з питань захисту персональних даних, є правом адвоката у відносинах з усіма суб’єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов’язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується. Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.
- На переконання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, адвокатом Особа_1 у своєї діяльності не було допущено порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури також звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини Касадо Кока проти Іспанії, 24 лютого 1994 року, § 46, Серія А № 285-А; Штойр проти Нідерландів, № 39657/98, § 38, ЄСПЛ 2003-XI; Фераарт проти Нідерландів, № 10807/04, § 51, 30 листопада 2006 року, в яких зазначено, що роль адвокатів у системі правосуддя тягне за собою ряд обов`язків і обмежень, особливо у зв’язку з їх професійною діяльністю, яка повинна бути прямою, чесною і гідною. Професія адвоката є однією з професій, представники якої повинні дотримуватися вищих і більш суворих стандартів поведінки. Не лише загальні стандарти поведінки, але також спеціальні вимоги, встановлені законами, які регулюють діяльність колегії, та правила професійної етики, застосовуються до практики адвоката. Необхідність вимог, встановлених правилами професійної етики, є об`єктивною: лише особі з високою моральною репутацією можливо довіряти брати участь у процесі здійснення правосуддя. Дозвіл будь-якій особі брати участь у цьому процесі незалежно від його або її поведінки дискредитує ідею здійснення правосуддя» (Рішення по справі Lekavičienė v. Lithuania, 27 червня 2017 року, № 48427/09, ECHR 2017).
- З огляду на зазначені фактичні обставини дисциплінарної справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не погоджується з висновками КДКА Одеської області про наявність в діях адвоката Особа_1 дисциплінарного проступку передбаченого пунктами 2,3 ч. 2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення адвокатом вимог статей 1, 11, 21, ч.1, п. 7 ч.1 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статей 7, 8, 9, 11, 12, 12-1, 20, 25, 27 Правил адвокатської етики.
- З урахуванням викладеного, ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката Особа_1, – задовольнити.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 25.11.2025 року (провадження № 1199/25) про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 12 місяців, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА