Рішення № ІІ-001/2022 за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області у складі дисциплінарної палати № 10/1/ІІ/9-2021 від 22.10.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № ІI-001/2022

01 лютого 2022 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу першого віце-президента Особа_1 Особа_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області у складі дисциплінарної палати № 10/1/ІІ/9-2021 від 22.10.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 27.09.2021 р. на адресу КДКА Львівської області надійшла скарга першого віце-президента Особа_1 Особа_2 (далі – Скаржник) щодо адвоката Особа_3 (далі також – Адвокат).
  2. 27.09.2021 р. Голова дисциплінарної палати КДКА Львівської області доручила члену дисциплінарної палати Особа_4 провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
  3. 21.10.2021 р. адвокат Особа_3 надав до дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області клопотання про розгляд дисциплінарної скарги без його участі, яке також містить пояснення по суті зазначених у скарзі обставин.
  4. 22.10.2021 р. розглянувши скаргу та дослідивши матеріали перевірки, дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області прийняла рішення № 10/1/ІІ/9-2021 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3
  5. 22.11.2021 р. до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга першого віце-президента Особа_1 Особа_2 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від № 10/1/ІІ/9-2021 від 22.10.2021 р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.
  6. Строк на оскарження рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 22.10.2021 р., визначений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не пропущено.
  7. Листом від 25.11.2021 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Львівської області матеріали справи відносно адвоката Особа_3.
  8. 04.01.2022 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали справи відносно адвоката Особа_3.
  9. 11.01.2022 р. Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_5 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у сказі першого віце-президента Особа_1 Особа_2 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від № 10/1/ІІ/9-2021 від 22.10.2021 р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника

  1. На думку Скаржника рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від № 10/1/ІІ/9-2021 від 22.10.2021 р. є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
  2. З 2015 року тривають судові спори за позовом Особа_6 до Особа_1 про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
  3. Протягом всього часу інтереси позивача Особа_6 представляє адвокат Особа_3.
  4. В той же час, Особа_3 є членом Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), в ході діяльності якої, Особа_3 неодноразово брав участь в розгляді вказаною радою висновків щодо суддів під час конкурсного відбору до Верховного Суду.
  5. Така діяльність Особа_3, як представника позивача Особа_6, неодноразово була підставою для відводу суддів Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду в рамках розгляду справ за позовами Особа_6 до Особа_1.
  6. Зокрема, під час розгляду справи №Інформація_1 були відведеними (самовідведеними) 5 суддів, що підтверджується судовими ухвалами від 07.05.2018, 05.11.2018, 28.11.2018, 03.06.2020.
  7. Крім цього, при розгляді справи №Інформація_2, 24.05.2021 ухвалою Верховного Суду відмовлено у задоволенні заяви адвоката Особа_3 про відвід судді Особа_7. 15.06.2021 ухвалою суду в цій же справі задоволено заяву адвоката Особа_3 про відвід судді Особа_8.
  8. Скаржник зазначає, що Особа_3, як представник сторони у справі, вже неодноразово, посилаючись на свій статус члена Громадської ради доброчесності та взяття участі у наданні висновків щодо суддів під час конкурсу до Верховного Суду, заявляє на такій підставі відводи суддям Верховного Суду.
  9. Оскільки Громадською радою доброчесності надаються відповідні висновки щодо кандидатів на посаду судді, Особа_3, як член Громадської ради доброчесності, який входить до другого (діючого) складу Громадської ради доброчесності, а також входив до першого її складу, фактично, причетний до відбору Касаційного цивільного суду.
  10. На думку Скаржника, за таких обставин, відведення суддів від розгляду справи на підставі наявності в представника сторони у справі статусу члена Громадської ради доброчесності, свідчить про наявність певних привілеїв за родом занять, що порушує загальні засади цивільного судочинства.
  11. Вважає, що такі привілеї свідомо використовуються адвокатом Особа_3 в ході розгляду справи та представництва інтересів свого клієнта, що вказує на порушення вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.
  12. Таким чином, Скаржник вважає, що в поданій на розгляд дисциплінарної палати скарзі були зазначені достатні підставі для порушення дисциплінарної справи, що в подальшому надало б можливість розглянути скаргу по суті всіх описаних обставин.
  13. Просить прийняти скаргу до розгляду, скасувати рішення дисциплінарно палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від № 10/1/ІІ/9-2021 від 22.10.2021 р., ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. Відомості про адвоката Особа_3 внесені до Єдиного реєстру адвокатів України (Інформація_3).
  2. Адреса робочого місця адвоката на час надходження скарги згідно ЄРАУ: Адреса_1.
  3. Адвокат обліковується у Раді адвокатів Львівської області, що згідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відносить розгляд дисциплінарних скарг стосовно Адвоката до повноважень КДКА Львівської області.
  4. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №Інформація_4, видане Закарпатською обласною КДКА, рішення №Інформація_5.
  5. Інформація про зупинення за власним волевиявленням або позбавлення права на здійснення адвокатської діяльності відсутня.
  6. Відомості щодо виконання вимог підвищення кваліфікації адвокатом підтверджені. Відомості щодо сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування підтверджені.
  7. Перевіркою за даною скаргою встановлено: 02.11.2015 Особа_6 звернулась до Печерського районного суду м. Києва із позовом до Особа_1 про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, видання наказу про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час тимчасової непрацездатності (перебування на лікарняному), стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
  8. Рішенням суду першої інстанції від 24.02.2017 позов залишено без задоволення. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.04.2017 рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 30.01.2019 рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовані, а позовні вимоги задоволені частково.
  9. Крім цього, 29.07.2019 Особа_6 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Особа_1 про поновлення порушених трудових прав (справа №Інформація_2). Рішенням від 22.07.2020 позовні вимоги задоволено частково.
  10. Постановою Київського апеляційного суду від 17.11.2020 рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено частково. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 20.09.2021 розгляд касаційних скарг сторін у даній справі призначено на 20.10.2021.
  11. У справі №Інформація_1 ухвалами Верховного Суду: від 07.05.2018 задоволено заяву про самовідвід судді Особа_9; від 27.04.2018 відмовлено у заяві представника позивача про відвід судді Особа_9; від 05.11.2018 задоволено заяву про самовідвід судді Особа_10; від 28.11.2018 задоволено заяву про самовідвід судді Особа_11; від 03.06.2020 задоволено заяву про самовідвід судді Особа_7.
  12. У справі №Інформація_2 ухвалами Верховного Суду: від 24.05.2021 відмовлено у заяві адвоката Особа_3 про відвід судді Особа_8; від 27.05.2021 задоволено заяву про самовідвід судді Особа_7; від 15.06.2021 задоволено заяву Особа_3 про відвід судді Особа_8.
  13. Розглянувши скаргу та дослідивши матеріали перевірки, Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області у складі дисциплінарної палати виходить із таких міркувань.
  14. Матеріали скарги не містять посилання, конкретно які саме статті Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чи Правил адвокатської етики порушено Адвокатом.
  15. Посилання у скарзі на наявність привілеїв у Адвоката при розгляді у Верховному Суді справ №Інформація_1 та №Інформація_2 є лише припущенням Скаржника, яке жодними об’єктивними даними не підтверджено, про що зазначає і сам Скаржник, висловлюючи лише припущення про можливе використання Адвокатом свого статусу члена ГРД для можливого впливу на суд.
  16. Слід зазначити, що втручання у діяльність судових органів є кримінально караним діянням, відповідальність за яке передбачено ст. 376 КК України. Відомості про кримінальні провадження щодо адвоката Особа_3 за ст. 376 КК України у скарзі та матеріалах перевірки відсутні.
  17. Членство адвоката Особа_3 у Громадській раді доброчесності не порушує вимог несумісності із діяльністю адвоката, таке право особи закріплене як у Конституції України, так і в Законі України «Про судоустрій та статус суддів» та, відповідно, не надає жодних привілеїв чи переваг при розгляді конкретних судових справ.
  18. Обставин зловживання адвокатом Особа_3 своїми процесуальними правами при розгляді зазначених справ, зокрема зловживання правом на відвід, судом не встановлено.
  19. КДКА Львівської обласні у складі дисциплінарної палати не уповноважена надавати юридичну чи будь-яку іншу оцінку ухвалам судів будь-яких інстанцій та не вправі ставити під сумнів обґрунтованість та законність винесених рішень, які набрали законної сили.
  20. Таким чином, враховуючи вищенаведене, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області в складі дисциплінарної палати дійшла висновку, що в діях Адвоката відсутні ознаки дисциплінарного проступку.
  21. З огляду на викладене вище, керуючись ст. ст. 33-39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області у складі дисциплінарної палати відмовила в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_3.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження – це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  2. Згідно з ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
  3. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
  4. Згідно ст. 1 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами (далі – Положення), заява (скарга) подається в письмовій формі особисто заявником (скаржником) або його представником.
  5. Відповідно до ст. 6 Положення, не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
  6. Стаття 7 Положення закріплює, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
  7. Згідно зі ст. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  8. Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  9. Відповідно до ст. 36 Конституції України, громадяни України мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей. Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно цією Конституцією і законами України. Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об’єднують громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій. Усі об’єднання громадян рівні перед законом.
  10. Згідно з ч. 1, 3 ст. 87 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. Членами Громадської ради доброчесності можуть бути представники правозахисних громадських об’єднань, науковці-правники, адвокати, журналісти, які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності та доброчесності.
  11. Відповідно до ч. 9 ст. 87 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», члени Громадської ради доброчесності призначаються зборами представників громадських об’єднань строком на два роки і можуть бути призначені повторно.
  12. Частиною 1 статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»; 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність. Вимоги щодо несумісності з діяльністю адвоката, передбачені пунктом 1 цієї частини, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі).
  13. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов’язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв’язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення.
  14. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
  15. Професійні права адвоката закріплено у ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об’єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов’язковий спосіб посвідчення копій документів; 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.
  16. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
  17. Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
  18. У відповідності до абзацу 3 ст.7 Правил адвокатської етики, адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
  19. Статтею 42 Правил адвокатської етики, передбачено, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
  20. Відповідно до ст. 43 Правил адвокатської етики, дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має: бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на адвоката – не йти на компроміси, що суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватися принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом. Адвокат не повинен залишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до свого клієнта, його самого, або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством та\або актами РАУ, НААУ.
  21. Згідно з ст. 44 Правил адвокатської етики, під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
  22. Частиною першою ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.
  23. Згідно з ч. 2 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
  24. Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, письмові пояснення адвоката та матеріали дисциплінарного провадження, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
  2. Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», розгляд скарги щодо дій адвоката Особа_3 здійснено належною КДКА.
  3. Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області правильно встановила, що членство адвоката Особа_3 у Громадській раді доброчесності не порушує вимог несумісності із діяльністю адвоката, таке право особи закріплене як у Конституції України, так і в Законі України «Про судоустрій та статус суддів» та, відповідно, не надає жодних привілеїв чи переваг при розгляді конкретних справ.
  4. Крім того, твердження Скаржника про те, що адвокат Особа_3 входить до діючого складу Громадської ради доброчесності не відповідають дійсності, оскільки відповідно до ч. 9 ст. 87 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», члени Громадської ради доброчесності призначаються зборами представників громадських об’єднань строком на два роки.
  5. Адвокат Особа_3 входив до другого складу Громадської ради доброчесності, дата набуття повноважень якого 17.12.2018 р., і відповідно станом на день подання як скарги на дії адвоката, так і на рішення ДП КДКА Львівської області, у другого складу ГРБ сплив строк повноважень.
  6. Як вбачається з інформації наявної на офіційному сайті Громадської ради доброчесності, наразі обрання нових членів ГРД заблоковано, допоки не буде сформовано Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Саме Вища кваліфкомісія має допустити до участі в зборах громадські організації, які обиратимуть третій склад ГРД.
  7. Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя, об’єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа під час розгляду її позову в національному суді, до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
  8. Таким чином, подаючи заяви про відвід суддів під час розгляду справ, в яких адвокат Особа_3 представляє позивача Особа_6, він лише реалізовував своє право, як адвоката, на подання відповідних заяв та клопотань в інтересах свого клієнта.
  9. З наданих Скаржником копій судових рішень не вбачається зловживання адвокатом Особа_3 своїми процесуальними правами, зокрема відсутні судові ухвали з висновками про зловживання ним правом на відвід або заявлення завідомо безпідставних відводів.
  10. Суть тверджень Скаржника зводиться до нібито можливого навмисного використання адвокатом Особа_3 свого статусу члена ГРД для можливого протиправного впливу на суддів, зокрема для можливого схиляння до прийняття судових рішень, які не відповідають принципам законності та верховенству права, що містить в собі ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376 КК України.
  11. Проте, доведення таких обставин може бути встановлено лише у рамках кримінального провадження. Відомості про притягнення адвоката Особа_3 до кримінальної відповідальності за ст. 376 КК України в матеріалах справи та відкритих реєстрах відсутні.
  12. Таким чином, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області правильно проаналізувала всі обставини справи відносно адвоката Особа_3, вірно встановила відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката та прийняла законне, обґрунтоване рішення про відмову в порушенні відносно нього дисциплінарної справи.
  13. На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу першого віце-президента Особа_1 Особа_2 – залишити без задоволення.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області у складі дисциплінарної палати № 10/1/ІІ/9-2021 від 22.10.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, – залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
К.В. Котелевська