Рішення № ІІ-009/2021 у справі за скаргою на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області № 13-1 від 17.09.2020 року про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту від 16-17.09.2020 року

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № ІI-009/2021

19 лютого 2021 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області № 13-1 від 17.09.2020 року про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту від 16-17.09.2020 року, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 07 вересня 2020 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області надійшла заява Особа_1 про допуск до складення кваліфікаційного іспиту з доданими документами та сформовано в особову справу (а.с. 1-26).
  2. 11 вересня 2020 року, рішенням кваліфікаційної палати КДКА Харківської області № 12-1, Особа_1 допущено до складання кваліфікаційного іспиту.
  3. 16 вересня 2020 року Особа_1 успішно складено письмовий іспит, середній бал за результатами складання якого становив 95 балів.
  4. 17 вересня 2020 року Особа_1 складено усний іспит, середній бал за результатами складення якого становив 42,3 бали.
  5. Отже, за результатами оцінювання письмового та усного іспитів Особа_1 отримав 137,3 балів та вважається таким, що не склав кваліфікаційний іспит.
  6. Рішенням КП КДКА Харківської області №13-1 від 17 вересня 2020 року, за результатами розгляду результатів кваліфікаційного іспиту, складеного Особа_1, затверджено результати кваліфікаційного іспиту як незадовільні та відмовлено Особа_1 у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
  7. 23 вересня 2020 року Особа_1 звернувся до КДКА Харківської області із письмовою заявою про видачу на руки витягу з протоколу засідання про затвердження результатів та копію рішення про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту від 16-17.09.2020 року.
  8. 20 жовтня 2020 року Особа_1 отримано копію рішення про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту від 16-17.09.2020 року та акт з протоколу.
  9. 19 листопада 2020 року, не погоджуючись з прийнятим рішенням, Особа_1, звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  10. Строк на оскарження рішення, визначений ч. 5 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущено.
  11. 30 листопада 2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у КДКА Харківської області матеріали кваліфікаційної справи Особа_1.
  12. 22 грудня 2020 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла кваліфікаційна справа Особа_1
  13. 29 грудня 2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Особа_2 доручив члену ВКДКА Особа_3 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника

  1. Особа_1 вважає, що в рішення КДКА Харківської області є поверхневим та не розкриває зміст його помилок при наданні усних відповідей, є невмотивованим та необґрунтованим.
  2. Вказує, що по питанню №4 «право власності на землю; самочинне будівництво; самовільне зайняття земельної ділянки; припинення права власності на землю; право власності на житло», ним надана загальна характеристика вказаним інститутам цивільного та земельного права.
  3. Зазначає, що на додаткові питання детально відповів, однак комісія його перебивала та коментувала неправильність вказаних питань, не давала можливості до кінця відповідати на питання екзаменаційного білету. Вказує, що має практичний позитивний досвід звернення до суду про визнання права власності і питання йому відоме.
  4. Щодо самовільного зайняття земельної ділянки вказує, що комісія зупинила його відповідь та вказала, що він мав розкрити актуальну судову практику таких спорів, а не надавати характеристику в цілому.
  5. Щодо не розкриття питання права власності на житло, вважає, що це є абсолютною профанацією його рівня знань у вказаній сфері, адже йому не надали можливості до кінця відповісти на це питання, так як констатовано факт того, що він не відповів на це питання екзаменаційного білету.
  6. Скаржник вказує, що на питання №5 ним наведено повністю положення цивільного процесуального законодавства щодо підстав, порядку звернення, строків та порядку подання, форми і змісту заяв до суду за нововиявленими або виключними обставинами. На його відповідь, на уточнююче запитання щодо справляння судового збору, деякі члени комісії сміялися та промовляли репліки: «Ну вот опять не знаете» і казали переходити до наступного питання.
  7. Обґрунтовує, що після того, як на питання №6 щодо складу злочину за ст. 374 КК України помилково зазначив прямий і не прямий умисел, він виправився та надав пояснення суб’єктивної сторони, однак комісія вказала, що оскільки перший раз відповів не правильно, то подальша відповідь та пояснення не зараховуються, і не надали можливості розкрити питання білету та перейшли до наступного питання білету.
  8. Щодо питання №11 Скаржник вказує, що на сьогоднішній день я є аспірантом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого і його профіль дисертаційного дослідження є у сфері саме сімейного права, а саме захисту прав подружжя.
  9. Зазначає, що ним не розкрито питання спорів про батьківство та про оспорювання батьківства, оскільки комісією не надано такої можливості, а початково велося до того, щоб не надати можливість висловити будь-які пояснення з цього питання. Вважає цей факт особливо принизливим, прикрим та таким, що повністю нівелює можливість відповіді та прояву його знань.
  10. Скаржник вказує, що питання №13 повністю розкрито, вказано основні засади адміністративного судочинства, форми адміністративного судочинства, на уточнюючі запитання почав наводити практичні приклади позовних заяв на бездіяльність державного виконавця, які відносяться до юрисдикції адміністративного суду, на що комісія повідомила, що «це щось не те він розповідає» і повідомила про перехід до наступного питання білету.
  11. Щодо питання №14 вказує, що йому не надали можливість відповісти. Початок своєї відповіді він побудував одразу із переліку всіх видів відповідальності за порушення податкового законодавства, комісія його зупинила і запропонувала розкрити зміст фінансової відповідальності.
  12. Зазначає, що ним розкрито зміст фінансової відповідальності, після чого голова кваліфікаційної палати Особа_4 запитала чи це все, що він може сказати, на що Скаржник відповів, що з цього питання так, а у відповідь почув, що ним не розкрито адміністративну та кримінальну відповідальність у сфері порушення податкового законодавства, а в подальшому комісія не надала можливості розкрити тему та відповісти на питання.
  13. Скаржник вказує, що процес приймання його усного іспиту кваліфікаційною палатою КДКА Харківської області початково супроводжувався в атмосфері недоброзичливості, глумління, насмішок та використання фамільярного та саркастичного тону при його відповідях. Особи, що складали екзамен в черзі перед ним затримувались в кабінеті комісії в середньому на 15 хвилин, при 16 питаннях у кожному білеті, натомість його відповідь була заслухана орієнтовно у 50-хвилинному форматі.
  14. Звертає увагу, що особливо прикрим виглядає зміст оскаржуваного рішення, яке має безліч кількість орфографічних, стилістичних та пунктуаційних помилок, на кшталт «в составі», «и» замість сполучника і, «судового сбіру», «вірно», «состав злочину» і тому подібне, що на думку Скаржника є проявом певного очевидно поверхневого професіоналізму та викликає сумніви щодо можливості в цілому оцінювати знання інших осіб.
  15. Просить скасувати рішення КП КДКА Харківської області № 13-1 від 17.09.2020 року про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту від 16-17.09.2020 року, та зобов’язати КДКА Харківської області провести повторний кваліфікаційний іспит Особа_1 у найближчий час проведення такого іспиту.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. Згідно рішення КДКА області Особа_1 за виконання письмового завдання (білет 1, фабула № 32) отримав 95 балів.
  2. Письмова робота оцінювалась членом кваліфікаційної палати КДКА Харківської області Особа_5 та секретарем кваліфікаційної палати Особа_6.
  3. При оцінюванні усного іспиту Особа_1 згідно відомості оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту від 17.09.20 року, отримав оцінку (середній бал) 42,3 балів, в зв’язку з цим загальна оцінка (сумарна кількість середніх балів) за результатами складення Особа_1 кваліфікаційного іспиту складає 137,3 балів (а.с. 32-35).
  4. При складанні усного іспиту Скаржником обрано білет №16. В засіданні Комісії приймало участь 7 членів палати, які оцінювали відповідь в розрізі кожного із питань від 2 до 4 балів.
  5. Згідно рішення КП КДКА Харківської області від 17.09.2020 року, при складенні усного іспиту Особа_1 не зміг відповісти та надав незадовільну відповідь на наступні питання.
  6. Питання №4: Право власності на землю. Самочинне будівництво. Самовільне зайняття земельної ділянки. Припинення права власності на землю. Право власності на житло. Відповідь: Не надав відповідь щодо порядку вилучення земельної ділянки. Не зміг сформулювати порядок звернення до суду про визнання права власності, самовільне зайняття земельної ділянки не відповів, право власності на житло – не відповів.
  7. Питання №5: Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами. Підстави перегляду. Строк та порядок подання, форма і зміст заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами. Відповідь: Не знає положень ст. 426 ЦПК України щодо форми і змісту заяви, помилково вказав на необхідність сплати судового збору. Не назвав прийняття судом рішення про відмову в задоволенні про перегляд судового рішення.
  8. Питання №6: Злочини проти правосуддя. Порушення права на захист. Невиконання судового рішення. Втручання в діяльність захисника чи представника особи. Відповідь: Не зміг вірно дати визначення складу злочину ст. 374 КК України «порушення права на захист»: невірно охарактеризував об’єкт злочину, суб’єктивну сторону назвав «прямий і непрямий» умисел.
  9. Питання №11: Спори про батьківство та про оспорювання батьківства. Відповідь: не знає назву експертизи при розгляді справ про встановлення батьківства, вважає що відповідача можливо примусити надати зразки для експертизи. Також не знає правової позиції ВС щодо рішень суду в разі відмови надати зразки для експертизи.
  10. Питання №13: Завдання та основні засади адміністративного судочинства. Форми адміністративного судочинства. Відповідь: не повна відповідь, не навів перелік справ за скаргами на бездіяльність державного виконавця, які відносяться до юрисдикції адміністративного суду.
  11. Питання №14: Відповідальність за порушення податкового законодавства. Ведення адвокатом таких справ. Відповідь: неповна відповідь, назвав 3 види відповідальності (адміністративну, кримінальну, фінансову) розкрив зміст тільки фінансової відповідальності.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 5 Розділу 1 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270, із змінами, кваліфікаційний іспит є атестування особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
  2. Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 6 Розділу 1 Порядку, кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
  3. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (абз. 2 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  4. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Порядок оцінювання письмового іспиту здійснюється відповідно до положень Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №270, зі змінами (далі – Порядок).
  5. Письмовий іспит складається першим (п. 13.1 Розділу 4 Порядку).
  6. Відповідно до пункту 15 розділу 4 Порядку оцінювання завдань письмового іспиту здійснюється за наступними критеріями: відмінний рівень – 26-30 балів; добрий рівень – 21-25 балів; задовільний рівень – 20 балів; незадовільний рівень – 0 балів.
  7. Критеріями незадовільного рівня, що оцінюється в 0 балів є наступні: письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною. Не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
  8. Згідно із п. 14.1. Розділу 4 Порядку, до складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит.
  9. Для складення усного іспиту особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має дати відповіді на 16 питань, зазначених в обраному екзаменаційному білеті. Під час складення усного іспиту особа, яка складає іспит, має продемонструвати знання законодавства та судової практики (п. 14.3. Розділу 4 Порядку).
  10. Під час відповіді члени кваліфікаційної палати і голова КДКА, якщо він приймає участь у засіданні палати, мають право ставити особі, яка складає іспит, додаткові запитання з метою з’ясування рівня її знань (п. 14.5. Розділу 4 Порядку).
  11. Відповіді особи на питання екзаменаційного білету для складення усного іспиту оцінюються кожним членом кваліфікаційної палати, який бере участь у засіданні палати, та головою КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, за чотирьохбальною шкалою від 0 до 4 балів за кожне із шістнадцяти питань (п. 14.6. Розділу 4 Порядку).
  12. Результати оцінювання фіксуються у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи одразу після закінчення особою відповіді та негайно передаються голові кваліфікаційної палати (п. 14.7. Розділу 4 Порядку).
  13. Кваліфікаційна палата визначає оцінку (середній бал), що отримує особа, яка складала усний іспит, як середньоарифметичне число, вирахуване з сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету, виставлених членами кваліфікаційної палати КДКА, які брали участь у її засіданні, та головою КДКА, якщо він брав участь у засіданні палати (п. 14.8. Розділу 4 Порядку).
  14. Оцінка (середній бал) за усний іспит, вирахувана відповідно до пункту 14.8. цього Розділу, не може перевищувати 64 та бути меншою за 48 балів. Особа вважається такою, яка успішно склала усний якщо за результатами оцінювання вона отримала не менше 48 балів (п. 14.9. Розділу 4 Порядку).
  15. Загальна оцінка (сумарна кількість середньоарифметичних балів) за результатами складення письмового та усного іспитів вноситься до відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи (п. 14.10. Розділу 4 Порядку).
  16. Особа, яка за результатами оцінювання письмового та усного іспитів отримала у сумі 128 балів і більше, з урахуванням положень пунктів 13.9 і 14.9. цього Розділу, вважається такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит (п. 14.11. Розділу 4 Порядку).
  17. Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Вирішуючи скаргу по суті, заслухавши доповідача, перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийшла до висновку, що рішення КП КДКА Харківської області мотивоване, обґрунтоване та відповідає Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методиці оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.
  2. Доводи Скаржника про ненадання йому можливості висловитись по підготовленим питанням та про те, що він відповідав правильно на додаткові питання та повно розкрив відповідні питання, не підтверджуються матеріалами справи, жодним чином не доведені та не знайшли свого підтвердження.
  3. Оскаржуване рішення є правильним по суті і підстав для його скасування немає.
  4. На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1 – залишити без задоволення.
  2. Рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області № 13-1 від 17.09.2020 року про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту від 16-17.09.2020 року Особа_1, – залишити без змін.

Матеріали кваліфікаційної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури            С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури            К.В. Котелевська

 

19.02.2021