РІШЕННЯ № II-010/2026
26 лютого 2026 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В., К., Соботника В.Й., розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скарги Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 489/2025 від 26.11.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийнятому рішенню та процедура розгляду скарги.
- 19.12.2025 року, вхід. № 32284, на адресу електронної пошти Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати №489/2025 від 26.11.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2.
- Т.в.о. Голови ВКДКА супровідним листом від 29.12.2025 року, вих. № 7352 витребував з кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області матеріали справи відносно адвоката Особа_2 для розгляду зазначеної скарги.
- Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури своїм листом від 19.01.2026 року, вих. № 375, доручив члену ВКДКА перевірити, вивчити та доповісти на засіданні комісії питання за скаргою Особа_1.
- Лист т.в.о. голови ВКДКА надійшов на електронну пошту члену ВКДКА 21.01.2026 року, а також надано дистанційний доступ до матеріалів дисциплінарної справи, скарги та додатків, які знаходяться у хмарному сховищі.
- 19.01.2026 р., вх. № 32714, на адресу ВКДКА надійшли матеріали дисциплінарної справи , на 91 аркушах, за скаргою Особа_1 стосовно адвоката Особа_2.
- Скарга Особа_1 подана у межах строків передбачених ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», термін оскарження не порушено.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження.
- У поданій скарзі до КДКА Скаржник зазначає.
- Адвокат Особа_2, діючи в інтересах клієнта Особа_3, подав до Головного слідчого управління НПУ заяву про вчинення Особа_1, судовим експертом, кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України (завідомо неправдивий висновок експерта).
- Особа_1 посилається на те, що являється атестованим експертом Дніпропетровського НДЕКЦ МВС, що входить до Експертної служби МВС.
- Експертні установи МВС і Мінюсту є різними суб’єктами судово-експертної діяльності і діяльність кожного з них регламентується різними відомчими актами.
- Положення Інструкції Мінюсту № 53/5 не поширюються на експертів МВС і не є, як зазначив адвокат Особа_2 в своїх поясненнях до КДКА Київської області від 10.11.2025 року № 10/11-1, «загальними та не вузькоспрямованими лише відносно судових експертів, які атестовані Міністерством юстиції України».
- Такі дії порушують ст. 44 ПАЕ, згідно з якою, адвокат не має права повідомляти учасникам провадження та органам досудового розслідування завідомо неправдиву інформацію. Також це є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який зобов’язує адвоката дотримуватись Присяги та Правил адвокатської етики.
- Свідоме перекручування нормативної бази для штучної дій судового експерта несумісне з принципами чесності та законності.
- Відповідно до ст. 8 ПАЕ адвокат зобов’язаний виходити з переваги інтересів клієнта, але виключно в межах дотримання принципу законності. Згідно зі ст. 7 ПАЕ (принцип законності), адвокат у своїй професійній діяльності не може використовувати засоби та методи, які суперечать чинному законодавству. Інтерес клієнта не є індульгенцією на порушення етичних норм.
- Якщо адвокат підписує заяву про злочин, яка базується на нечинних для суб’єкта нормах, він діє недоброчесно, що є порушенням ст. 11 ПАЕ (компетентність та добросовісність).
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА регіону рішення.
- Законом (п. 11 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в якості гарантій адвокатської діяльності прямо передбачена заборона втручання будь-кого в правову позицію адвоката при здійсненні захисту та представництву інтересів його клієнта, а також забороняється ототожнення адвоката з його клієнтом ( п. 16 ч. 1 ст. 23 цього Закону).
- Як вбачається з долученої до скарги гр-на Особа_1 копії заяви про вчинення кримінальних правопорушень, датованої 04.08.2025 року, дана заява подана адвокатом до правоохоронного органу в інтересах його клієнта та на виконання умов договору про надання правничої допомоги. При цьому слід зазначити, що зазначена в даній заяві суб’єктивна точка зору стосовно наявності в діях скаржника ознак кримінального правопорушення, що ставить під сумнів об’єктивність його експертних висновків, не є доведеним фактом, а підлягає перевірці та ретельному дослідженню з боку правоохоронних органів, в тому числі і адвокатів в інтересах своїх клієнтів.
- Враховуючи наявні в матеріалах та встановлені під час перевірки вищенаведені обставини, дисциплінарна палата приходить до висновку про відсутність достатніх даних, які б свідчили про наявність в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку у вигляді неналежної поведінки, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність, у зв’язку із чим, не вбачає підстав для порушення дисциплінарної справи.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- У своїй скарзі Особа_1 зазначає про те, що рішення КДКА Київської області від 26.11.2025 року № 489/2025 є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та Правил адвокатської етики, а висновки палати такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
- Адвокат Особа_2, діючи в інтересах клієнта Особа_3, подав до Головного слідчого управління НПУ заяву про вчинення Особа_1, судовим експертом, кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України (завідомо неправдивий висновок експерта).
- Особа_1 посилається на те, що являється атестованим експертом Дніпропетровського НДЕКЦ МВС, що входить до Експертної служби МВС.
- Експертні установи МВС і Мінюсту є різними суб’єктами судово-експертної діяльності і діяльність кожного з них регламентується різними відомчими актами.
- Положення Інструкції Мінюсту № 53/5 не поширюються на експертів МВС і не є, як зазначив адвокат Особа_2 в своїх поясненнях до КДКА Київської області від 10.11.2025 року № 10/11-1, «загальними та не вузькоспрямованими лише відносно судових експертів, які атестовані Міністерством юстиції України».
- КДКА Київської області, розглядаючи його первинну скаргу, проігнорувало цей факт і дійшла висновку, що дії адвоката є лише вираженням його «суб’єктивної точки зору» та реалізацією права на захист клієнта, проігнорувавши факт зловживання правом та тиску на судового експерта.
- КДКА Київської області не було взято до уваги те, що у п. 18 розділу І Інструкції МВС та п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 закріплено, що вибір певних методик, методів та способів дослідження є компетенцією експерта.
- КДКА Київської області помилково кваліфікувало дії адвоката як висловлювання «суб’єктивної точки зору». Адвокат, як професійний правник, зобов’язаний діяти компетентно і добросовісно. Подання заяви про вчинення злочину експертом, яка базується на нормативно-правому акті (Інструкції Мінюсту), що завідомо не поширюються на судових експертів МВС, є маніпуляцією фактами та законодавством.
- Такі дії порушують ст. 44 ПАЕ, згідно з якою, адвокат не має права повідомляти учасникам провадження та органам досудового розслідування завідомо неправдиву інформацію. Також це є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який зобов’язує адвоката дотримуватись Присяги та Правил адвокатської етики.
- Свідоме перекручування нормативної бази для штучної дії судового експерта несумісне з принципами чесності та законності.
- Відповідно до ст. 8 ПАЕ адвокат зобов’язаний виходити з переваги інтересів клієнта, але виключно в межах дотримання принципу законності. Згідно зі ст. 7 ПАЕ (принцип законності), адвокат у своїй професійній діяльності не може використовувати засоби та методи, які суперечать чинному законодавству. Інтерес клієнта не є індульгенцією на порушення етичних норм.
- Якщо адвокат підписує заяву про злочин, яка базується на нечинних для суб’єкта нормах, він діє недоброчесно, що є порушенням ст. 11 ПАЕ (компетентність та добросовісність).
- КДКА не надала оцінки тому, що дії адвоката були спрямовані не на захист клієнта процесуальними засобами (як-от призначення повторної експертизи згідно зі ст. 244 КПК України), а на позапроцесуальний тиск на судового експерта шляхом загрози кримінальним переслідуванням.
- Безпідставне звинувачення судового експерта у злочині з метою дискредитації його висновку підриває авторитет адвокатури, що є порушенням ст. 12 ПАЕ (повага до адвокатської професії), яка зобов’язує адвоката не вчиняти дій, що дискредитують професію.
- КДКА у своєму рішенні посилається на заборону ототожнення адвоката з клієнтом (п. 16 ч. 1 ст. 23 Закону). Однак ця норма покликана захистити адвоката від переслідування за дії його клієнта а не звільнити адвокат від відповідальності за його власні порушення професійної етики.
- Дії адвоката є не реалізацією права на захист клієнта, а особистим порушенням вимог ст. 12-1 ПАЕ чесності та заборони надання неправдивих правових оцінок. Гарантії адвокатської діяльності не розповсюджуються на вчинення адвокатом дій, що суперечать імперативним заборонам ПАЕ.
- ДП КДКА Київської області провела перевірку формально, не надала належної правової оцінки діям адвоката через призму статей 7, 8, 12, 12-1, 44 та 45 ПАЕ та безпідставно відмовила у відкритті дисциплінарного провадження.
- Особа_1 просить прийняти скаргу до розгляду та скасувати рішення ДП КДКА Київської області від 26.11.2025 року № 489/2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2. Ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_2 та направити справу для нового розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону. Про результати розгляду повідомити його на електронну адресу: Інформація_4.
- 29.12.2025 року, вхід. № 32381, до ВКДКА надійшли письмові заперечення адвоката Особа_2 на скаргу Особа_1 на рішення ДП КДКА Київської області від 26.11.2025 року №489/2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи.
- Адвокат зазначає про те, що доводи скаржника про необґрунтоване повідомлення вчинення ним кримінального правопорушення не відповідають об’єктивній дійсності.
- Особа_2 просить залишити скаргу Особа_1 без задоволення, а рішення ДП КДКА Київської області від 26.11.2025 року – без змін.
- Також адвокат Особа_2 просить долучити до матеріалів дисциплінарного провадження лист Комітету захисту прав адвокатів НААУ від 26.11.2025року, посилаючись на те, що даний документ видано 26 листопада 2025 року – у день прийняття рішення КДКА регіону, тому не мав об’єктивно можливості надати його комісії завчасно.
- 30.12.2025 року, № 32426, до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли пояснення Особа_1 – відповідь на заперечення адвоката Особа_2 від 26.12.2025 року № 26/12-1.
- Особа_1 зазначає, що доводи адвоката юридично неспроможні та маніпулятивні.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Відповідно до статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою ( скаргою).
- У статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-УІ від 05.07.2012 року, визначені підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2027 року, з подальшими змінами.
- Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затверджений рішенням ґради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, з послідуючими змінами.
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, з послідуючими змінами.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Надаючи оцінку аргументам, викладеним у скарзі, на предмет їх врахування чи спростування, об’єктивно оцінюючи висновки КДКА та доводи, аргументи, твердження учасників дисциплінарного провадження, обставини, докази, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія виходить з наступного.
- Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження, адвокат Особа_2 надає правничу допомогу Особа_3 у кримінальному провадженні.
- Відповідно до ст. 8 ПАЕ адвокат, у межах дотримання принципу законності, зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.
- Відповідно до ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
- Сторони кримінального провадження вправі ставити судом вимогу щодо визнання доказу недопустимим, а також піддавати сумніву щодо його отримання.
- Адвокат, звертаючись з заявою до правоохоронного органу з заявою про вчинення кримінального правопорушення експертом, діяв в інтересах обвинуваченого Особа_3.
- Правова позиція адвоката була узгоджена з обвинуваченим, жодних заперечень від останнього до КДКА регіону не надходило.
- У частині 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чітко зазначено, що дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності, порушення присяг адвоката, порушення правил адвокатської етики, розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Адвокат Особа_2 не допустив порушення вимог Закону, в його діях не вбачається ознак вчинення дисциплінарного проступку, а тому відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи.
- На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 38, 39, ст. 52 ч. 5 п. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1, – залишити без задоволення.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 489/2025 від 26.11.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА