Рішення № ІІ-013/2021 у справі за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва № 373 від 15.10.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № ІI-013/2021

18 лютого 2021 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., розглянувши у відкритому засіданні скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 м. Києва Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва № 373 від 15.10.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 18 травня 2020 року за вх. № 01/1425-3/548/20 до КДКА м. Києва надійшла скарга прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва Особа_1 щодо поведінки адвоката Особа_2, а саме порушення абз. 3 ст. 7, абз. 2 ст. 19, ст. 25, ст. 46 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України (зі змінами та доповненнями). Вимоги викладені у скарзі – притягнути адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, застосувавши до неї дисциплінарне стягнення пропорційне обставинам його вчинення.
  2. 15 жовтня 2020 року за результатами розгляду скарги прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва Особа_1 щодо поведінки адвоката Особа_2, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва у складі дисциплінарної палати прийняла рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, у зв’язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката.
  3. 28 жовтня 2020 року за вих. № 02/1766-3/548/20 рішення КДКА м. Києва було відправлено на адресу прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва Особа_1.
  4. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 13 листопада 2020 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва Особа_1 звернулась зі скаргою на рішення КДКА м. Києва від 15.10.2020 р. до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вхід. № 14656 від 16.11.2020 р.). Просить скасувати рішення КДКА м. Києва № 373 від 15.10.2020 р. та ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2.
  5. Згідно ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
  6. Строк на оскарження рішення, визначений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржницею не пропущений. Скаргу на рішення КДКА м. Києва від 15.10.2020 р. прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва Особа_1 подано у межах строку на оскарження.
  7. 19 листопада 2020 р. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом за вих. № 3696 витребувала у КДКА м. Києва матеріали справи відносно адвоката Особа_2.
  8. 17 грудня 2020 р. за вхід. № 14792 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали справи відносно адвоката Особа_2.
  9. 29 грудня 2020 р. листом за вих. № 4006 Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_3 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
  10. 30.12.2020 за вих. № 14883 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва Особа_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів скарги копії ухвали Київського апеляційного суду від 26.1.2020, якою задоволено апеляційну скаргу прокурора та скасовано ухвалу Дарницького районного суду м. Києва № Інформація_4 від 01.07.2020.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника

  1. 11. У своїй скарзі Скаржниця зазначає, що КДКА м. Києва невмотивовано відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 у звꞌязку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката.
  2. Вважає рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 15.10.2020 р. незаконним та необґрунтованим.
  3. Просить Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури скасувати рішення КДКА м. Києва № 373 від 15.10.2020 р. та ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2.

Встановлені фактичні обставини

  1. Як вбачається з профайлу адвоката у Єдиному реєстрі адвокатів України, Особа_2 отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № Інфорація_1.
  2. Адреса основного робочого місця адвоката: Адреса_1.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. 16. Отримавши скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва Особа_1, голова КДКА м. Києва доручив члену дисциплінарної палати КДКА м. Києва провести перевірку по матеріалах та скласти відповідну довідку.
  2. 17. Згідно довідки, складеної членом дисциплінарної палати КДКА м. Києва вбачається, що під час перевірки виявлено відомості про складання адвокатом Особа_2 відмови від ознайомлення з речовими доказами у кримінальному провадженні № Інформація_3, вказавши дату складення такого документа 26.03.2020 під час надання правової допомоги підозрюваному у кримінальному провадженні ІНФОРМАЦІЯ_4, з чого зовнішніх ознак дисциплінарного правопорушення не вбачається.
  3. Як вбачається із змісту скарги, СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводилося досудове розслідування кримінального провадження № Інформація_3 від 18.12.2019 року, у якому неповнолітньому ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 345, ч. 4 ст. 358 КК України (повні анкетні дані особи не наводяться відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 11 Закону України «Про інформацію»).
  4. Правову допомогу підозрюваному у вказаному кримінальному провадженні надавали адвокати адвокатського бюро «ОСОБА_2 і партнери», зокрема адвокат Особа_2.
  5. Відповідно до матеріалів вказаного кримінального провадження 16.03.2020 слідчим СВ Управління Особа_5, у порядку ст. 290 КПК України, повідомлено підозрюваному та його захисникам про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів.
  6. У подальшому, 24.03.2020 з 12-30 год. до 13-30 год. у присутності слідчого СВ Управління Особа_5, захисник Особа_2 здійснила ознайомлення з матеріалами вказаного кримінального провадження, про що власноручно зазначила у протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування (дослівно): «з матеріалами к.п., а саме: процесуальними документами в 2-х томах ознайомилась та здійснила їх фотокопіювання. Окрім цього, здійснено копіювання відеозаписів (8 файлів з ОМП, затримання та відеореєстрат.)», підписавши відповідний протокол. Після вказаної дати протоколів про надання доступу до матеріалів досудового розслідування за участю захисника Особа_2 не складалось.
  7. У подальшому, 31.03.2020 приблизно о 13-00 год. Скаржник разом зі слідчим СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві Особа_5 прибули за місцезнаходженням адвокатського об’єднання «ОСОБА_2 і Партнери» (м. Київ, Адреса_1) для ознайомлення захисника Особа_2 з речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, які передані до кімнати зберігання речових доказів, а також, за бажанням сторони захисту, узгодження дати огляду автомобіля, який на той час перебував у користуванні потерпілого, або ж фіксації відмови від огляду таких доказів та подальшого вручення стороні захисту копії обвинувального акту з додатками.
  8. У той же час адвокат Особа_2 у присутності прокурора та слідчого, та в присутності підозрюваного ІНФОРМАЦІЯ_4, його законного представника ІНФОРМАЦІЯ_5, захисників Особа_6 та Особа_7, які також здійснюють захист інтересів підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні, склала документ під назвою «додаток до протоколу ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (№ Інформація_3 від 18.12.2019) від 26.03.2020 року», де зазначила про відмову ознайомлюватись з речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, вказавши дату складення такого документа «26.03.2020 року».
  9. На зауваження Скаржника про некоректність дати у даному документі, адвокат Особа_2 відмовилася зазначити достовірну дату складання «додатку», як і відмовилася оформити свою позицію щодо ознайомлення з речовими доказами шляхом складання слідчим відповідного протоколу.
  10. Як вбачається з пояснень, наданих адвокатом, то на підставі договору про надання послуг адвоката №0211219 від 18.12.2019 адвокатами АО «ОСОБА_2 і партнери» здійснюється захист прав та представництво інтересів ІНФОРМАЦІЯ_4 в кримінальному провадженні № Інформація_3 від 18.12.2019.
  11. В рамках вказаного кримінального провадження, 16.03.2020 р. слідчим СВ Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві Особа_5 було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів справи.
  12. Діючи в рамках своїх повноважень, адвокат ознайомилась із матеріалами вищезгаданого провадження, про що свідчить підпис адвоката Особа_2 в протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, датованому 24.03.2020 р.
  13. 25.03.2020 р. з адвокатом зв’язався слідчий Особа_5, який в ході телефонної розмови повідомив, що він вчасно не згадав про наявність речових доказів в кримінальному провадженні та запропонував ознайомитися з ними, на що адвокат повідомила слідчому про відсутність необхідності та намірів огляду речових доказів в кримінальному провадженні.
  14. Така позиція була узгоджена адвокатом з клієнтом.
  15. Також, адвокатом було повідомлено слідчому, що нею буде написана розписка у вигляді додатку до протоколу на ім’я прокурора про відмову від огляду документів та речей, визнаними речовими доказами в провадженні.
  16. З метою раціонального використання часу, в умовах встановлених обмежень, пов’язаних із запровадженням карантинних заходів для запобігання розповсюдження коронавірусної інфекції, вище вказану розписку було передано слідчому через адвоката Особа_6 саме у формі «додатку до протоколу ознайомлення з матеріалами справи кримінального провадження», на якій наполіг слідчий Особа_5, і тим самим було здійснено повідомлення усіма захисниками АО «ОСОБА_2 і партнери», залученими в даному кримінальному провадженні, про відмову від огляду документів та речей, визнаних речовими доказами в провадженні.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Закон України від 05.07.2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  2. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, із змінами та доповненнями (далі – Положення).
  3. 34. Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, зі змінами від 15.02.2019.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. 35. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  2. 36. Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
  3. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  4. 38. Відповідно до абз. 3 ст. 7 Правил адвокатської етики, адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
  5. Згідно абз. 2 ст. 19 Правил адвокатської етики, адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
  6. Згідно ст. 25 Правил адвокатської етики, адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
  7. Відповідно до ст. 42 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
  8. Згідно абз. 1 ст. 46 Правил адвокатської етики, у відносинах з органами досудового розслідування, адміністративної юрисдикції адвокат має дотримуватися принципів і підходів, закріплених розділом IV цих Правил, з урахуванням специфіки статусу цих органів і процесуальних форм взаємодії адвоката з ними, передбачених чинним законодавством.
  9. Відповідно до ст. 7 Положення, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
  10. 44. За приписами ст. 10 Положення, до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено – заяви (скарги)) слід відносити скарги громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, ради адвокатів регіону або її членів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або її членів, заяви адвокатів, адвокатських об’єднань, адвокатських бюро, об’єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій, громадян та інших осіб на дії адвокатів.
  11. 45. Як вбачається з наданих до ВКДКА матеріалів, рішенням дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 15.10.2020 у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 відмовлено.
  12. Дослідивши матеріали дисциплінарної справи та безпосередньо скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва Особа_1, ВКДКА вважає, що дисциплінарна палата КДКА м. Києва дійшла правильного висновку, що скарга не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_2, а також, що питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_2 ініційовано скаржником без достатніх підстав, а отже рішення КДКА м. Києва від 15.10.2020 р. ухвалено з дотриманням Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120, та є законним й обґрунтованим.
  13. Доводи Скаржника про те, що 31.03.2020 адвокатом ОСОБА_2 при здійсненні професійної діяльності допущено порушення Правил адвокатської етики та свідомо вказано в складеному нею документі невірну дату (т.зв. «заднім числом»), що може вплинути на обчислення строку досудового розслідування не знайшли свого підтвердження.
  14. Відповідно до вимог ст. 290 КПК України, слідчий, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, відкрив доступ до матеріалів досудового розслідування захиснику та підозрюваному.
  15. Згідно п. 9 ст. 290 КПК України, сторони кримінального провадження зобов’язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження – прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
  16. За положеннями ст. 104 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.
  17. Протокол складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім’я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; 2) описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; 3) заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.
  18. Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.
  19. Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності – понятих.
  20. Під поняттям додатків до протоколу у розуміння ст. 105 КПК України визначаються: 1) спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речей і документів; 2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії; 3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії; 4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.
  21. Як зазначає Скаржник, що 24.03.2020 з 12-30 год. до 13-30 год. захисник Особа_2 здійснила ознайомлення з матеріалами вказаного кримінального провадження, про що власноручно зазначила у протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування (дослівно): «з матеріалами к.п., а саме: процесуальними документами в 2-х томах ознайомилась та здійснила їх фотокопіювання. Окрім цього, здійснено копіювання відеозаписів (8 файлів з ОМП, затримання та відеореєстрат.)», підписавши відповідний протокол. Після вказаної дати протоколів про надання доступу до матеріалів досудового розслідування за участю захисника ОСОБА_2 не складалось.
  22. При цьому Скаржник зазначає, що 31.03.2020 приблизно о 13-00 год. вона разом зі слідчим СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві Особа_5 прибули за місцезнаходженням адвокатського об’єднання «ОСОБА_2 і Партнери» для ознайомлення захисника ОСОБА_2 з речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, які передані до кімнати зберігання речових доказів, а також, за бажанням сторони захисту, узгодження дати огляду автомобіля, який на той час перебував у користуванні потерпілого, або ж фіксації відмови від огляду таких доказів та подальшого вручення стосовні захисту копії обвинувального акту з додатками.
  23. Тобто, за твердженням Скаржника, вони разом із слідчим прийшли до офісу адвоката для ознайомлення останнього з речовими доказами, які фізично були відсутні у прокурора та слідчого, що дає підстави дійти висновку, що прокурор та слідчий прийшли цілеспрямовано до офісу адвоката отримати відмову від такого ознайомлення.
  24. У свою чергу сторона захисту відповідно до вимог ч. 1 ст. 26 КПК, на власний розсуд, використала надане їй статтями 290, 293 КПК України, право, відмовившись отримувати доступ до матеріалів досудового розслідування, а саме речових доказів, що є правом сторони та не породжує наслідків у вигляді затягування строків досудового розслідування.
  25. Окрім того, за результатами візиту прокурора та слідчого до офісу адвоката не складено протоколу огляду речових доказів як того вимагає ст. 104 КПК України, а документ у вигляді Додатку до протоколу із відмовою про ознайомлення із речовими доказами взагалі не передбачений КПК України, зокрема ст. 105.
  26. Згідно ст.70 Правил адвокатської етики адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
  27. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
  28. Отже, доводи Скаржниці не знайшли свого підтвердження.
  29. Таким чином, враховуючи вищезазначене та дослідивши матеріали справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла до висновку, що КДКА м. Києва правомірно відмовила у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, оскільки в її діях не вбачається ознак дисциплінарного проступку.
  30. З огляду на викладене вище, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 міста Києва Особа_1 – залишити без задоволення.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 373 від 15.10.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури            С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури            К.В. Котелевська

 

18.02.2021