РІШЕННЯ № II-014/2026
26 лютого 2026 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В., К., Соботника В.Й., розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скарги Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 16.12.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 16.12.2025 року за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної перевірки ДП КДКА Полтавської області було винесене рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи.
- 26.12.2025 року громадянин Особа_1 звернувся до ВКДКА зі скаргою на вищезазначене рішення ДП КДКА Полтавської області. Скарга була отримана 29.12.2025 року.
- Т.в.о Голова ВКДКА листом за вих.№ 439 від 28 січня 2026 року доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
- Адвокат Особа_2 належним чином був повідомлений про розгляд скарги щодо нього місцевою КДКА, що вбачається з матеріалів справи.
- Адвокат Особа_2 14.01.2020 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1.
- Згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України адреса робочого місця адвоката Особа_2: Інформація_2.
- Скарга була розглянута належною КДКА регіону.
- Скарга громадянина Особа_1 на рішення від 16 грудня 2025 року була подана засобами поштового зв’язку 26 грудня 2026 року та була отримана ВКДКА 29 грудня 2025 року. Тобто скарга була подана без пропуску строку на оскарження.
Короткий виклад позицій та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- Скаржник – Особа_1 у скарзі зазначив, що 06.10.2025 року адвокат Особа_2 звернувся до Миколаївського апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № Інформація_3, оскільки постановою від 30.09.2025 року, цього суду, не було вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.
- 08 жовтня 2025 року заяву про ухвалення додаткового рішення повернуто позивачці, оскільки подана заява у спосіб та який не передбачено для вирішення цього процесуального питання, внаслідок чого її та її представника дії не можна розцінити як добросовісне виконання ними процесуального права або обов’язку.
- У другій скарзі скаржник зазначив, що 25 квітня 2025 року адвокат Особа_2, в інтересах Особа_3, особисто підписав та подав до Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов.
- 07 травня 2025 року Харківським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу у справі № Інформація_4, про відмову у відкритті провадження, оскільки спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб’єктивного складу сторін спору.
- Скаржник вважає, що дії адвоката Особа_2 свідчать про зловживання з його боку процесуальними правами та прохає притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
- Адвокат Особа_2 у поданих поясненнях зазначив, що 17 березня 2025 року між ним та Особа_3 було укладено договір про надання правничої допомоги № 14, шляхом здійснення її представництва у земельному спорі.
- 30 вересня 2025 року Миколаївським апеляційним судом частково було задоволено апеляційну скаргу у цивільній справі № Інформація_3, на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаїв від 08.10.2025 року. Особа_3 забажала стягнути кошти, які вона мала сплатити на підставі рахунку від 03.10.2025 року № 9 з ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та Особа_4. Він роз’яснив Особа_3 вимоги ЦПК України з цього приводу. Остання прийняла рішення про звернення до Миколаївського апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі.
- Щодо звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність, зазначає, що на його думку вчинялася протиправна бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, проте судом було 07 травня 2025 року постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження. Дану ухвалу в подальшому не оскаржували. Вважає, що в його діях відсутні порушення Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Місцева КДКА зазначила, що за аналізом матеріалів справи не доведено наявність в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
- Зокрема зазначають, що згідно ч. 2 ст. 27 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокату забороняється займати у справі позицію всупереч волі клієнта та відмовлятися від надання правничої допомоги. Звернення адвоката до судового органу задля вирішення матеріальних або процесуальних питань свого клієнта, у спосіб передбачений цивільно-процесуальним або адміністративним законодавством України є професійним правом адвоката в розумінні ст. 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Звернення до суду з позовом є суб’єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України.
Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.
- Скаржник у скарзі акцентує увагу на тому, що ним не подавались клопотання про об’єднання його скарг до розгляду, оскільки кожна з них має самостійний предмет і підстави.
- Також зазначає, що йому не надсилались пояснення адвоката Особа_2 по суті поданої скарги, щоб він міг викласти свої заперечення, що фактично позбавило можливості реалізувати принцип змагальності сторін.
- Вказує на те, що рішенням КДКА Полтавської області було проігноровано ПАЕ, зокрема ст. 7, 12, 17, 42.
- У скарзі просить скасувати рішення КДКА Полтавської області від 16 грудня 2025 року та ухвалити нове рішення, котрим визнати, що Особа_1 подано дві самостійні скарги, та направити кожну окрему скаргу на новий розгляд до КДКА Полтавської області, або ухвалити нове рішення щодо притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності, та у разі встановлення складу дисциплінарного проступку – вирішити питання про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвоката Особа_2 строком на шість місяців.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Згідно п. 8.12. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «17» грудня 2013 року № 268 із змінами та доповненнями: у випадку, якщо рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палати прийняті у відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» вони є рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як документи окремо визначеної форми, які видаються від імені КДКА. У такому рішенні, зокрема, має зазначатися, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону у складі членів певної палати розглянула питання і прийняла відповідне рішення, яке підписується Головою КДКА, головою та секретарем палати.
- У відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»: 5. До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна і дисциплінарна палата.
- Відповідно до ст. 7 Правил адвокатської етики: у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
- Відповідно до ст. 11 Правил адвокатської етики: зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
- Адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
- Відповідно до статті 14 Правил адвокатської етики: адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
- Відповідно до статті 18 Правил адвокатської етики:
- Якщо після виконання вимог, викладених у частині п’ятій статті 17 цих Правил, адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об’єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт;
- Якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення, свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов’язаний повідомити про це клієнта;
- У випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов’язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, котрий може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення;
- Адвокат повинен повідомити клієнта про можливий результат виконання доручення на підставі закону та практики його застосування. При цьому забороняється давати клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, прямо або опосередковано сприяти формуванню у нього необґрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, окрім сумлінного виконання своїх професійних обов’язків.
- Відповідно до ст. 27 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”: договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правничої допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правничу допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правничої допомоги.
- Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України: договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
- Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
- Згідно ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
- Відповідно до статті 35 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- ВКДКА виходить з наступного.
- Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
- Згідно ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
- Положенням Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, котре затверджено Рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року із змінами та доповненнями зазначено:
- п. 53. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
- п. 54. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
- п. 70 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
- У відповідності до п.51 “Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність” затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «30» серпня 2014 року № 120, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
- ВКДКА вважає рішення місцевої КДКА таким, що підлягає скасуванню з огляду на порушення процедури розгляду скарг Особа_1.
- Так первинно, скаржник Особа_1, подав скаргу у котрій зазначив, про вчинене порушення адвокатом Особа_2 з підстав звернення до Миколаївського апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № Інформація_3 оскільки постановою від 30.09.2025 року, цього суду, не було вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу. 08 жовтня 2025 року заяву про ухвалення додаткового рішення повернуто позивачці, оскільки подана заява у спосіб та який не передбачено для вирішення цього процесуального питання, внаслідок чого її та її представника дії не можна розцінити як добросовісне виконання ними процесуального права або обов’язку. Такі дії суперечили процесуальному закону, відтак адвокат повинен бути обізнаний з положеннями закону, а тому вважає, що такими діями адвокат вчинив дисциплінарне порушення.
- У другій поданій скарзі щодо дій адвоката – скаржник зазначив, що 25 квітня 2025 року адвокат Особа_2, в інтересах Особа_3, особисто підписав та подав до Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов.
- 07 травня 2025 року Харківським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу у справі № Інформація_4, про відмову у відкритті провадження, оскільки спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб’єктивного складу сторін спору.
- Скаржник вважає, що дії адвоката Особа_2 свідчать про зловживання з його боку процесуальними правами та прохає притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
- Адвокат Особа_2 у поданих поясненнях зазначив, що 17 березня 2025 року між ним та Особа_3 було укладено договір про надання правничої допомоги № 14, шляхом здійснення її представництва у земельному спорі. Саме поведінка і вимоги клієнта зумовлювали його процесуальну поведінку.
- У скарзі до ВКДКА скаржник зауважує, що він свідомо подавав окремі скарги і це його право. Зауважував на допущені помилок процедурних моментів щодо визначення доповідачів, підготовки довідок, надання пояснень та власне і самого розгляду вказаної скарги місцевою КДКА
- Тобто на розгляд до місцевої КДКА було скеровано дві різні скарги, одного і того самого скаржника, щодо одного і того ж самого адвоката, проте з різних підстав. Відповідна кожна скарга у відповідності до Регламенту повинна бути зареєстрована та за резолюцією Голови КДКА регіону передана доповідачу. В даному випадку вказаний документ не передбачає процесуального права ні Голови КДКА регіону, ні КДКА регіону об’єднувати вказані скарги. Вказані суб’єкти мають діяти в межах і в спосіб визначений законом. Відсутність права на об’єднання скарг в одну справу унеможливлює об’єднання таких скарг. Допущене порушення щодо об’єднання скарг породило наслідки неправомірності процедури перевірки та ухвалення кінцевого рішення за такими скаргами. Процедурні моменти розгляду скарг відповідно повинні відбуватися відносно кожної окремої скарги. По кожній зі скарг, адвокат Особа_2 повинен був подати окремі пояснення, довідки за результатом розгляду скарг мали б готувати уповноважені члени КДКА регіону та ухвалюватися рішення за кожною окремою скаргою. Фактично вказані процедурні моменти були порушені місцевою КДКА, що слугує підставою для задоволення скарги та скасування оспорюваного рішення.
- Щодо заявлених клопотань скаржника до ВКДКА, в частині витребування від місцевої КДКА матеріалів справи, та надсилання їх на електронну адресу зазначену у клопотанні, зазначаємо, що дані документи наявні у матеріалах справи та скаржник не позбавлений можливості на ознайомлення з ними та надавати їм власну правову оцінку в тому числі й на стадії перевірки і вирішення питання щодо порушення справи місцевою КДКА.
- На підставі цього, ВКДКА вирішила, що скарга Особа_1 підлягає до задоволення, а рішення ДП КДКА Полтавської області від 16.12.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, слід скасувати, з направленням справи на новий розгляд до ДП КДКА Полтавської області на стадії перевірки.
- На підставі викладеного вище, керуючись статтею 52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1, – задовольнити частково.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 16.12.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, – скасувати.
- Матеріали дисциплінарної справи направити на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА