РІШЕННЯ № II-027/2026 від 26.02.2026 року за скаргою судді Вищого антикорупційного суду на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 03.12. 2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката

РІШЕННЯ № II-027/2026

26 лютого 2026 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В., К., Соботника В.Й., розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скарги судді Вищого антикорупційного суду Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 03.12. 2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 05.06.2025 року на адресу КДКА Харківської області надійшла ухвала судді Вищого антикорупційного суду Особа_1 від 22.05.2025р. (надалі – Скаржник) щодо порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвоката Особа_2 та копії документів на підтвердження обставин вчинення адвокатом Барановим Т.О. дисциплінарного проступку.
2. 09.06.2025 року Голова дисциплінарної палати КДКА Харківської області доручила члену дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених в ухвалі.
3. 12.06.2025 року адвокату Особа_2 членом дисциплінарної палати був надісланий лист-повідомлення щодо надходження ухвали Вищого антикорупційного суду Особа_1 та необхідності надання пояснень щодо обставин, зазначених в ухвалі. Одночасно надіслана копія ухвали з додатками.
4. 13.08.2025 року адвокат Особа_2 надіслав пояснення стосовно обставин, викладених в ухвалі.
5. В подальшому, членом дисциплінарної палати КДКА Харківської області складено довідку за результатами перевірки відомостей, викладених в ухвалі судді Вищого антикорупційного суду Особа_1 від 22.05.2025 р. щодо дій адвоката Особа_2.
6. 03.12.2025 року дисциплінарною палатою КДКА Харківської області за результатами розгляду ухвали судді Вищого антикорупційного суду Особа_1 від 22.05.2025 р. прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2.
7. 30.12.2025 року на вхід. № 32421, на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга судді Вищого антикорупційного суду Особа_1 на рішення дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 03.12.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2.
8. Скарга судді Вищого антикорупційного суду Особа_1 подана у строки, передбачені ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.
9. Листом ВКДА за вих. №26 від 08.02.2026 р. з КДКА Харківської області було витребувано матеріали дисциплінарної справи.
10. 27.01.2026 року за вхід. № 32916 на адресу ВКДКА від Вищого антикорупційного суду надійшла копія технічного запису засідання від 22.05.2025 року.
11. 28.01.2026 року за вхід. № 32933 на адресу ВКДКА від КДКА Харківської області надійшли матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката Особа_2. У листі голова КДКА Харківської області повідомив, що раніше адвокат Особа_2 до дисциплінарної відповідальності не притягувався, інформації стосовно оскарження до суду рішення КДКА Харківської обласні не має.
12. 28.01.2026 року т.в.о. Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі судді Вищого антикорупційного суду Особа_1 на рішення КДКА Харківської області у складі дисциплінарної палати від 03.12.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

13. Як вбачається з ухвали, на розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває кримінальне провадження № Інформація_1, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 квітня 2021 року, за обвинуваченням Особа_3, Особа_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, Особа_5, Особа_6, Особа_7, Особа_8, Особа_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.
14. Захист обвинуваченої Особа_8 здійснює адвокат Особа_2.
15. У судовому засіданні 22 травня 2025 року адвокат без дозволу головуючого судді піднявся та почав звертатися до суду. Водночас, адвокат не реагував численні, а саме десять, заклики головуючого судді не брати слово без його дозволу та присісти. З метою відновлення порядку у залі судового засідання головуючий зробив попередження адвокату Особа_2
16. У свою чергу, одразу після цього, адвокат Особа_2 без дозволу суду взяв слово та озвучив репліку, в якій висловив попередження головуючому судді.
17. Внаслідок цього суд поставив на обговорення питання щодо звернення до органів, які згідно із законом уповноважені притягати адвокатів до дисциплінарної відповідальності. Захисники у цьому провадженні Особа_10 та Особа_11 не підтримали ініціативу суду.
18. Захисник Особа_2 повідомив суду, що залюбки зустрінеться із головуючим під час розгляду дисциплінарної скарги у дисциплінарному органі адвокатського самоврядування. Подякував за таку можливість.
19. Суд дійшов висновку, що під час судового розгляду адвокат Особа_2 з порушенням вимог статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статей 7, 12, 42, 44 Правил адвокатської етики та положень частин 1 та 2 статті 329 КПК України, 1) порушив встановлений порядок судового засідання – почав оголошувати клопотання/заперечення без надання слова головуючим суддею, не підкорявся розпорядженням головуючого судді та 2) проявив неповагу до суду вдався до оголошення попередження головуючому, що суперечить ч. 5 ст. 129 Конституції України.
20. Адвокат Особа_2 надав пояснення, в який зазначив, що суддею ВАКС у вказаній ухвалі, як представником так званої «антикорупційної інфраструктури», навіть не довільно розтлумачено, а повністю спотворено розуміння та застосування Кримінального, процесуального кодексу України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики.
21. На думку адвоката, це полягає у тому, що суддею довільно розтлумачено та ототожнено відповідні норми у сукупності та зроблено хибний висновок на рівні його «інфраструкрного» суб’єктивного праворозуміння, що етична поведінка адвоката неможлива без застережного виконання ним вимог головуючого у процесі. Суддя вважає, що адвокат перестає діяти етично в той момент, коли дії адвоката перестають охоплюватися волею чи розумінням головуючого. А в нашому випадку йдеться ще далі коли адвокат реагує на хамську поведінку та погрози самого головуючого.
22. Адвокат зазначає, що будучи внутрішньо обуреним (будучи критично незгодним з діями та висловлюваннями головуючого) він діяв максимально етично, у суворій відповідності до норм КПК України та Правил адвокатської етики, в тому числі статті 45 Правил.
23. Зокрема:

Звернувся до суду (нього) стоячи, як це вимагає КПК України;

Не висловлював образ, суб’єктивних суджень, не переходив на особистості;

Говорив спокійним тоном та не кричав (на відміну від нього);

Був стриманим і коректним;

Реагував на його неправильні дії у формі усної заяви, право на яке передбачене КПК України та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також Правилами;

Був тактовним.

24. Окремо зазначає, що причиною відповідних обставин стала саме поведінка головуючого, яка виразилась у словах, адресованих спочатку захиснику обвинуваченого Особа_7 адвокату Особа_12. Справа у тому, що саме в тому судовому засіданні обвинувачений Особа_7 мав проблеми із інтернетом і не міг підключитися до відеоконференції власними технічними засобами. Після цього головуючий, звертаючись до Особа_12 сказав приблизно наступне: «передайте Вашому клієнту чи не краще йому буде у міжнародному розшуку, якщо він не вирішить питання із зв’язком».
25. Після цього головуючий звертаючись вже до всієї сторони захисту, тобто всіх захисників по справі, сказав приблизно наступне: «попереджаю сторону захисту, якщо ви вирішили зі мною гратися, у вас будуть проблеми, я вам це гарантую».
26. Адвокат зазначає, що саме після цих його слів, будучи внутрішньо обуреним ними, він у відповідності до статті 45 Правил та вимог КПК України зробив усну заяву в якій закликав головуючого не погрожувати йому.
27. Після цього головуючий почав кричати, змушуючи адвоката сісти (хоча в КПК України зазначено, що до суду звертаються стоячи). Роблячи цю заяву адвокат лише закликав його не кричати, поводитися етично відповідно до високого звання Судді, не погрожувати стороні захисту, що фактично є діями з перешкоджання адвокатській діяльності.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого рішення КДКА.

28. Приймаючи оскаржуване рішення, КДКА Харківської області у складі дисциплінарної палати зазначила, що дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою) (абз. 2 ч. 2 ст. 36. Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 року).
29. Згідно з ч. 7 ст. 70 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року «09» червня 2017 року, щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
30. Дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на адвоката – не йти на компроміси, які суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватися принципу домінантності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом (ч. 1 ст. 44 «Правил адвокатської етики», затверджені Установчим З’їздом адвокатів України 17.11.12 року).
31. Адвокат не повинен полишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до його клієнта, його самого або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством та або актами НААУ (ч. 2 ст. 44 «Правил адвокатської етики», затверджені Установчим З’їздом адвокатів України 17.11.12 року).
32. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України)
33. Заходи, що застосовуються до порушників порядку судового засідання передбачені у статті 330 Кримінального процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
34. У разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх може бути притягнуто до відповідальності, встановленої законом (ч. 2 ст. 330 Кримінального процесуального кодексу України).
35. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва (ч. 4 ст. 330 Кримінального процесуального кодексу України).
36. Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
37. Отже, питання притягнення винної особи за неповагу до суду до відповідальності відбувається самим судом (якому проявлено неповагу) в межах його повноважень та у спосіб, що передбачений законами України. Питання про притягнення адвоката Особа_2 до відповідальності за прояв неповаги до Вищого антикорупційного суду не вирішувалося, що підтверджується технічним записом судового засідання 22.05.2025р.
38. На переконання Дисциплінарної палати КДКА Харківської області, вона такими повноваженнями не наділена. З огляду на викладені обставини у скарзі (вх. № 297/25 від 05.06.2025р.) судді Вищого антикорупційного суду Особа_1 про порушення питання про відповідальність адвоката Особа_2 та виходячи з положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики в діях адвоката Особа_2 не вбачаються порушення Присяги адвоката, Правил адвокатської етики.
39. На підставі викладеного, в результаті обговорення дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області одностайно вирішила відмовити в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника.

40. Скаржник зазначає, що статтею 36 Закону передбачено лише одну підставу для відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката, а саме відсутність у скарзі відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката. Поняття «ознаки дисциплінарного проступку» не є тотожним поняттю «склад дисциплінарного проступку», адже ознака – це те, що попередньо вказує на що-небудь, попередньо свідчить про щось.
41. Тобто на стадії порушення дисциплінарної справи не встановлюється вина адвоката, чи є докази достатніми, обставини, які характеризують особу адвоката, наслідки вчинення дисциплінарного проступку і т.д., а з’ясовується виключно наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Аналогічний правовий висновок викладений в рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 26 червня 2018 року № VI-010/2018.
42. Натомість, під час постановлення оскарженого рішення ДП КДКА вийшла за межі повноважень, притаманних вказаній стадії дисциплінарного провадження, та, вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи, вдалася до надання оцінки відомостям, зазначеним в ухвалі суду, на предмет встановлення вини адвоката.
43. Зазначена вище поведінка адвоката Особа_2 свідчить про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку. Водночас, ДП КДКА не було проведено належної перевірки матеріалів і доводів скарги та не надано їм при цьому оцінки, що свідчить про незаконність та невмотивованість її рішення.
44. Окрім того, ДП КДКА помилково зробила висновок про те, що до повноважень ДП КДКА не відноситься надання правової оцінки діям адвоката, які виразилися неповазі до суду. Так як, зазначені дії містять ознаки дисциплінарного проступку та можуть бути кваліфіковані як порушення правил адвокатської етики.
45. Скаржник вважає, що рішення ДП КДКА про відмову у порушенні дисциплінарної справи є необґрунтованим, тому підлягає скасуванню.
46. Щодо помилкових висновків ДП КДКА про відсутність порушень Особа_2 правил адвокатської етики скаржник вказує, що на його переконання ознаки дисциплінарного проступку виявились у 1) оголошенні адвокатом Особа_2 клопотання/заперечення без надання слова головуючим суддею, не підкоренні розпорядженням головуючого судді та 2) неповазі до суду шляхом оголошення попередження головуючому судді.
47. Скаржник зазначає, що частина 1 статті 329 встановлює імперативне правило – учасники судового провадження беруть слово з дозволу головуючого. Норма не регулює порядок звернення з проханням надати слово, а визначає умову легітимності самого виступу. Отже, дозволу потребує не звернення як таке, а процесуальне висловлювання, яке впливає на перебіг судового розгляду.
48. Водночас, як зазначалось, адвокат не реагував десять закликів головуючого не брати слово без його дозволу та присісти, натомість адвокат обрав шлях ігнорування судового керівництва процесом. Тим самим він не дотримався вимоги процесуального закону (ст. 329 КПК України) беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.
49. Наведені твердження про нібито логічну суперечність вимоги брати слово виключно з дозволу головуючого не можуть бути прийняті, особливо з огляду на фактичну поведінку адвоката під час судового засідання.
50. Як убачається з запису судового засідання, адвокат неодноразово, щонайменше десять разів, був прямо та недвозначно попереджений головуючим про необхідність дотримання встановленого порядку судового розгляду, а саме не брати слово без дозволу головуючого та зайняти своє місце в залі суду. Незважаючи на це, адвокат свідомо і демонстративно ігнорував розпорядження суду, продовжуючи самовільні виступи та перебуваючи у стоячому положенні без наданого дозволу. У такій ситуації посилання на абстрактну «логічну рекурсію» є штучним і відірваним від реального перебігу судового засідання, оскільки мова йде не про разове звернення проханням надати слово, а про тривале та системне порушення порядку судового засідання.
51. Теза про те, що за логікою суду можна притягати до відповідальності особу, яка лише намагається отримати дозвіл, є штучною гіперболою, яка не випливає з тексту норми, адже порушення матиме місце виключно у разі порушення порядку судового засідання; самовільні виступи; ігнорування розпоряджень головуючого, але не за коректне звернення з проханням надати слово.
52. Щодо неповаги до суду шляхом оголошення попередження головуючому судді, Скаржник вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 330 КПК України, у разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх може бути притягнуто до відповідальності, встановленої законом.
53. Частиною 5 статті 129 Конституції України передбачено, що за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності». Незалежність судді забезпечується, зокрема, відповідальністю за неповагу до суду чи судді (п. 6 ч. 5 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
54. Учасники судового провадження не мають права робити попередження головуючому судді, адже право застосування цієї процесуальної санкції належить виключно головуючому судді, що прямо передбачено у частинах 2, 3 статті 330 КПК України. Крім цього, на відміну від учасників судового провадження саме суддя наділений владними повноваженнями (ст. 6 Конституції України, ч. 2 ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Вимушені переривання суддею виступів учасників та підвищення тону, домінування у процесі обумовлене функцією керування ходом судового засідання та реалізацією владних повноважень. Реалізуючи владні повноваження, якими, як зазначалось, офіційно наділений суддя, обумовлює право останнього нав’язувати свою волю щодо належної організації судового розгляду учасникам судового провадження для досягнення ефективності правосуддя та робити попередження, про які йдеться в у частинах 2, 3 статті 330 КПК України.
55. Крім того, Скаржник вказує, що залежність дисциплінарної відповідальності адвоката від притягнення його до відповідальності за неповагу до суду є юридично помилковою з огляду на різну правову природу двох видів відповідальності.
56. Притягнення до відповідальності за неповагу до суду та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності мають різну правову природу, різні підстави та різні процедури. Відповідальність за неповагу до суду є 1) процесуальною/адміністративною; 2) регулюється КПК України та КУпАП; 3) застосовується судом у межах конкретного судового провадження; 4) має на меті забезпечення порядку судового засідання.
57. Дисциплінарна ж відповідальність адвоката є 1) професійною; 2) регулюється Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правилами адвокатської етики; 3) застосовується органами адвокатського самоврядування (КДКА); 4) спрямована на оцінку дотримання адвокатом професійних та етичних стандартів.
58. Отже, це самостійні та незалежні види юридичної відповідальності, які не перебувають у відносинах підпорядкування або взаємної обумовленості.
59. Жодна норма КПК України, КУпАП, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики не встановлює, що дисциплінарна відповідальність адвоката можлива лише за умови його попереднього притягнення судом до відповідальності за неповагу до суду.
60. Дисциплінарний орган самостійно оцінює поведінку адвоката на предмет відповідності професійним та етичним стандартам, незалежно від того, чи застосовував суд заходи процесуального реагування.
61. Факт того, що суд не застосував заходів, передбачених ст. 330 КПК України, може свідчити лише про те, що суд не вважав за необхідне реагувати у процесуальній формі; суд реалізував дискрецію щодо підтримання порядку засідання. Однак це не означає, що поведінка адвоката автоматично відповідає вимогам адвокатської етики або стандартам професійної поведінки.
62. Посилаючись на вищевикладене, Скаржник просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 03.12.2025 року та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарне провадження стосовно адвоката Особа_2.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

63. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. №5076-УІ (в тексті – Закон)
64. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 р. № 120, з подальшими змінами (в тексті – Положення).
65. Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 268, з подальшими змінами.
66. Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборчим з’їздом адвокатів України 09.06.2017 р., із змінами затвердженими з’їздом адвокатів України 15.02.2019 р. (в тексті – Регламент).

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням

67. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
68. Згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України, робоче місце адвоката Особа_2: Інформація_3.
69. Адвокат Особа_2 обліковується в Раді адвокатів Харківської області, отже розгляд матеріалів дисциплінарного провадження стосовно нього відноситься до компетенції дисциплінарної палати КДКА Харківської області.
70. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
71. Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
72. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
73. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
74. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 цього Закону.
75. На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановляються наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
76. Частина 3 статті 7 ПАЕ передбачає, що адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
77. Відповідно до ст. 42 ПАЕ, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
78. Згідно ч. 1. ст. 43 ПАЕ, дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має: бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на адвоката – не йти на компроміси, що суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватися принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом.
79. Частиною 2 статті 43 ПАЕ закріплено, що адвокат не повинен залишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до свого клієнта, його самого або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством та/або актами РАУ, НААУ.
80. В свою чергу, головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку (ст. 321 КПК України).
81. Частинами першою та другою ст. 329 КПК України передбачено, що особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Сторони кримінального провадження допитують свідків та заявляють клопотання, подають заперечення стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.
82. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури проаналізувавши матеріали справи, копії технічних записів судового засідання та письмові пояснення адвоката встановила, що у судовому засіданні 22 травня 2025 року, адвокат Особа_2 без отримання дозволу головуючого судді піднявся та почав звертатися до суду. На численні заклики суду не брати слово без його дозволу та присісти, адвокат не відреагував та не виконав розпорядження головуючого суді.
83. Після озвучення Особа_2 головуючим суддею: «Я вам роблю попередження за те, що ви встали з місця без дозволу головуючого», адвокат одразу промовив наступну репліку «Я вам також». На що головуючий перепитав: «Ви мені робите попередження?», у відповідь адвокат озвучив – «Так».
84. Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що ДП КДКА регіону не надала належної оцінки вищеописаній поведінці та висловлюванням адвоката Особа_2 та дійшла хибного висновку про відсутність у неї повноважень для розгляду питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за неповагу до суду.
85. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
86. Отже, визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку.
87. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам.
88. До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі 822/570/17.
89. За результатами розгляду ухвали судді Вищого антикорупційного суду та вивчення матеріалів дисциплінарного провадження, ВКДКА вважає, що в діях адвоката Особа_2 (почав оголошувати заперечення без надання слова головуючим суддею, ігнорування розпоряджень головуючого судді, озвучення «попередження» судді) наявні ознаки дисциплінарних проступків передбачених п. 7 ч. 2 ст. 34 Закону – порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом (в даному разі КПК України), та п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону – порушення правил адвокатської етики, зокрема ст. ст. 7, 42, 43, 44 ПАЕ, відповідно до яких адвокат:
90. повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно;
91. не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам;
92. повинен реагувати на дії суду та інших учасників процесу у формах, передбачених чинним законодавством та/або актами РАУ, НААУ;
93. представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
94. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

95. Скаргу судді Вищого антикорупційного суду Особа_1, – задовольнити.
96. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 03.12. 2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, – скасувати.
97. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
98. Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА