РІШЕННЯ № II-033/2026
27 лютого 2026 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В., К., Соботника В.Й., розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 238 від 06.06.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 30 липня 2024 року ВША НААУ звернулась до КДКА міста Києва зі скаргою на дії адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1). Скарга зареєстрована за вх. № 01/234-3/103-24.
- 01 серпня 2024 року Т.в.о. керівника юридичної особи КДКА м. Києва, у зв’язку з відсутністю кворуму в ДП КДКА міста Києва та згідно п.2.3.17 та 2.3.18 Регламенту ВКДКА, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 78 від 04.07.2014 року, направила матеріали скарги ВША НААУ до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для визначення територіальної юрисдикції та розгляду.
- Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на дії адвоката Особа_1 скерував, відповідно до вимог чинного законодавства, до КДКА Тернопільської області для розгляду по суті.
- 13 серпня 2024 року матеріали скарги ВША НААУ стосовно адвоката Особа_1 надійшли до КДКА Тернопільської області для розгляду.
- 20 серпня 2024 член дисциплінарної палати, відповідно до супровідного листа, повідомила адвоката Особа_1 про надходження скарги та запропонувала надати письмові пояснення в строк до 19.09.2024 року.
- Письмові пояснення адвоката Особа_1 до КДКА Тернопільської області не надходили.
- 27.09.2024 року членом ДП КДКА Тернопільської області, за результатом перевірки відомостей, складена довідка (а.с. 11 -15).
- 27.09.2024 року рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 141 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 (а.с. 17-25).
- Рішенням Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури від 20 березня 2025 року № ІІІ-023/2025, рішення КДКА Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 141 від 27.09.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 скасовано, справу направлено на новий розгляд на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката (а.с. 26, 27-35).
- 06 червня 2025 року рішенням КДКА Тернопільської області у складі дисциплінарної палати рішенням № 238 відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 (а. 41-43).
- 16 липня 2025 року (вх. № 29195) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ВША НААУ на рішення КДКА Тернопільської області у складі дисциплінарної палати рішенням № 238 від 06 червня 2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1
- Строк на оскарження рішення, визначений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, Скаржником не пропущений.
- Листом від 18 липня 2025 року (вих. № 4362) Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Тернопільської області матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката Особа_1.
- 13 серпня 2025 року матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката Особа_1 надійшли до ВКДКА.
- 18 серпня 2025 року (вих. № 4362) Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- ВША НААУ на обґрунтування скарги на дії адвоката Особа_1 зазначає наступне.
- Відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України Кальна О.П. має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2916, яке видане Київською міською КДКА 31.05.2007 року.
- Скаржник зазначає, що відповідно до п. п. 11 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (далі – Порядок), затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 (з змінами та доповненнями), ВІІІА НААУ готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
- Із офіційного веб-сайту Вищої школи адвокатури НААУ вдається встановити, що адвокат Особа_1 не здійснювала підвищення професійної кваліфікації у Центрі акредитації ВША НААУ за попередні роки, а саме 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту ВША НААУ.
- 03 липня 2021 року Рада адвокатів України прийняла рішення № 63, яким затвердила у новій редакції «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України».
- Також з 2020 року та по липень 2021 року був чинний попередній порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року № 111.
- Відповідно до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, серед іншого, дотримуватись Присяги адвоката України та Правил адвокатської етики; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Дія Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Профільним законом.
- Підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування. Організація та реалізація процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється ВША НААУ за сприяння рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, що акредитовані згідно вказаного Порядку.
- Розділ II Порядку визначає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених Порядком. Адвокат за рік має отримати не менше- ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
- Всі адвокати, за виключенням окремих категорій, зазначених в Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
- Відповідно до п. 23 Порядку звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік з 01 січня по 31 грудня кожного року.
- Даним пунктом Прядку також визначено, що Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката.
- Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищого школою адвокатури НАД у видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ.
- Скаржник зазначає про наявність в діях адвоката Особа_1 дисциплінарного проступку, а саме: невиконання професійного обов’язку, передбаченого п. 4, 5 ч. 1 ст. 21, ч. 1, 3 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня; порушення ч. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики.
- На підтвердження своїх доводів скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 05.2018 у справі № 804/401/17, в якій суд зазначив, що триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
- Скаржник також посилається на постанову Верховного Суду від 09.08.2019 року у справі №1540/4358/18, в якій суд вказав, що через відсутність в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності.
- Скаржник просив КДКА притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката Кальну О. П. за порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого рішення КДКА.
- Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати, приймаючи рішення за скаргою ВША НААУ, зазначила, що у своїй діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватись принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на нього обов’язки.
- Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Дисциплінарна палата вказала, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, серед іншого, дотримуватись Присяги адвоката України та Правил адвокатської етики; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Дисциплінарна палата зазначила, що професійний рівень адвоката під час здійснення адвокатської діяльності виявляється при здійсненні захисту/представництва клієнта, базується на принципах законності, адвокат повинен діяти компетентно і сумлінно в інтересах клієнта.
- Адвокат не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у випадку ухвалення судового рішення не на користь клієнта.
- Дисциплінарна палата вважає, що виходячи зі змісту Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» професійний рівень адвоката повинен відповідати вказаним вимогам і має мету якнайкраще забезпечити інтереси клієнта. Закон не обмежує адвоката у засобах підвищення професійного рівня. Закон не встановлює інші, ніж визначені вище, критерії професійного рівня адвоката.
- Дисциплінарна палата дійшла висновку, що вказані критерії є визначальними для встановлення ознак дисциплінарного простушку.
- Дисциплінарна палата вказує, що обов’язок підвищувати свій професійний рівень законодавець передбачив окремим пунктом і у цьому пункті йдеться саме про підвищення адвокатом свого професійного рівня. Однак, за логікою скаржника одне і те саме діяння, як складова дисциплінарного проступку кваліфікується тричі: як порушення правил адвокатської етики (п. 1 статті 21 Закону), порушення вимог стосовно підвищення кваліфікації та невиконання рішення органів адвокатського самоврядування (п. 5 статті 21 Закону). Дисциплінарна палата зауважує, що виходячи із загальних засад юридичної відповідальності підставою дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку, який складається із чотирьох елементів (об’єкт, суб’єкт, об’єктивна сторона, суб’єктивна сторона), наявність яких с обов’язковою для застосування дисциплінарного стягнення.
- Зазначила, що об’єктом дисциплінарного проступку є відносини, що виникають у зв’язку з виконанням обов’язків, передбачених певними нормативно-правовими актами. У даному випадку безпосереднім об’єктом є конкретні обов’язки адвоката, передбачені статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Об’єктивною стороною будь-якого правопорушення вважається поведінка суб’єкта, тобто протиправне діяння, яке полягає в порушенні обов’язку передбаченому нормативно-правовим актом.
- Отже дисциплінарна палата дійшла висновку, що у даному випадку об’єктом правопорушення буде невиконання обов’язку підвищувати свій професійний рівень, а об’єктивною стороною є протиправна поведінка адвоката у невиконанні саме цього обов’язку.
- КДКА Тернопільської області взяла до уваги пояснення адвоката Особа_1 стосовно розмежування термінів «підвищення свого професійного рівня» та «підвищення кваліфікації» і на підставі системного аналізу Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту», інших нормативно-правових актів та дійшла висновку про наступне.
- В Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначення поняття підвищення кваліфікації відсутнє, натомість встановлено, що:
- відповідно до п. 4 частини 1 статті 21- під час здійснення професійної діяльності адвокат зобов’язаний підвищувати свій професійний рівень:
- НААУ забезпечує високий професійний рівень адвокатів України (стаття 45);
- Ради адвокатів регіонів сприяють підвищенню кваліфікації адвокатів (стаття 48).
- Дисциплінарна палата вказує, що законодавцем у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» використані поняття «професійний рівень» і «підвищення кваліфікації», які не с тотожними, виходячи з наступного.
- Законом України «Про освіту» визначено, що кваліфікація – визнана уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання) (стаття 1 пункт 14).
- Законом України «Про вищу освіту» визначено, що кваліфікація -офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти, що засвідчується відповідним документом про вищу освіту (стаття 1 пункт 12).
- Дисциплінарна палата зазначає, що оскільки, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено отримання адвокатом, який набув право на адвокатську діяльність, здобуття інших, додаткових кваліфікацій, що визнаються державою, тобто, отримання після набуття статусу формальної освіти, положення статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» про підвищення професійного рівня може бути пов’язаний виключно з неформальною або інформальною освітою дорослих у розумінні Закону «Про освіту», тобто самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.
- Дисциплінарна палата наголошує, що скаржник вказує, що йому не відомі інші, крім зазначених ним – відсутність інформації в ЄРАУ щодо підвищення кваліфікації у ВША адвокатом, інші обставини, які б свідчили про не виконання адвокатом підтримання професійного рівня, також зі скарги вбачається, що скаржник не вчиняв дій щодо виявлення вказаних обставин.
- Отже, на думку дисциплінарної палати відсутність записів в ЄРАУ щодо «підвищення кваліфікації» саме у ВША не може бути розцінене як не підвищення адвокатом свого професійного рівня, тобто, вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Дисциплінарна палата вказує, що питання щодо надання адвокатом відомостей про отримання інфернальної освіти за межами ВША Порядком не визначений, а тому, відсутність у скаржника інформації про заходи, які вчинені адвокатом для підвищення професійного рівня без залучення Вищої школи адвокатури не може бути оцінено як умисна бездіяльність щодо не надання таких даних.
- Дисциплінарна палата зазначає, що у разі відсутності необхідної кількості балів ВША лише інформує відповідні органи адвокатського самоврядування про порушення даного Порядку. Ця обставина повинна бути врахована лише у разі надходження скарги на такого адвоката при вчинені інших порушень.
- На думку дисциплінарної палати, Вища школа адвокатури, відповідно до Порядку, зазначеного вище, не вправі направляти скарги на адвоката у разі недотриманням останнім вимог щодо підвищення професійного рівня, а Вища школа адвокатури зобов’язана лише повідомити відповідні органи адвокатського самоврядування про відсутність необхідної кількості балів в особистій заліковій картці.
- Що стосується, рішення РАУ № 22 від 07.06.2024 року, яким встановлена дисциплінарна відповідальність за не отримання електронного сертифікату про нарахування балів за не підвищення кваліфікації за всі попередні роки, то дисциплінарна палата зауважила наступне.
- За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
- Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом’якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначається поняття правопорушення і відповідальність за нього.
- Отже дисциплінарна палата зазначає, що нормативний акт, який встановлює відповідальність, в тому числі і за неотримання сертифікату, не має зворотної сили у часі, а тому не може бути застосований.
- Дисциплінарна палата вважає, що неспроможним є посилання у скарзі на те, що такий дисциплінарний проступок є триваючим, оскільки Порядком встановлений період виконання обов’язку перед ВША у період з 01 січня по 31 грудня поточного року. Встановлення обмежувальних строків виключає можливість вважати правопорушення триваючим, в законодавстві зазвичай такі дії (бездіяльність) оцінюється як повторність (кримінальний аспект в оцінці ЄСПЛ).
- Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області прийнята до уваги Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 року по справі № 640/1859/22, якою визнані протиправними ти скасовані пункти 18, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 лишня 2021 року № 63.
- Дисциплінарна палата дійшла висновку, виходячи з системний аналізу наведених вище доводів та міркувань у співвідношенні з релевантними нормативно-правовими актами, що в діях адвоката Особа_1 відсутній склад дисциплінарного проступку, передбачений п. 3 та п. 6 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відповідальність за невиконання обов’язку підвищувати свій професійний рівень Законом не врегульована і у скарзі не обґрунтована, а тому правові підстави для порушення дисциплінарної справи відсутні.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА
- ВША НААУ вказує на ігнорування та неналежне виконання рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІІІ-023/2025 від 20.03.2025 року, яким було скасовано попереднє рішення КДКА Тернопільської області № 141 від 27.09.2024 року та справу направило на новий розгляд, зокрема, на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
- З рішення ВКДКА вдається встановити, що підставою для скасування попереднього рішення КДКА Тернопільської області і направлення справи на новий розгляд стало порушення низки норм, які регламентують процедуру розгляду скарг відносно адвокатів. Метою такого направлення було забезпечення всебічного, повного та об’єктивного з’ясування обставин, а також усунення недоліків, що перешкоджали прийняттю законного рішення.
- Натомість, КДКА Тернопільської області у своєму новому рішенні № 238 від 06.06.2025 фактично повторила попередні висновки і мотиви, які вже були визнані необгрунтованим ВКДКА. Зокрема, у резолютивній частині оскаржуваного рішення прямо зазначено: «Відмовити у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1… у зв’язку з відсутністю у її діях складу дисциплінарного проступку з мотивів, викладених у рішенні №141 від 27.09.2024 року».
- Таке формулювання свідчить про те, що КДКА Тернопільської області не здійснила нового належного розгляду справи, а лише формально прийняла мотиви попереднього рішення, яке було скасовано.
- Скаржник зазначає щодо неправильного тлумачення та застосування норм законодавства щодо підвищення кваліфікації адвокатів.
- Оскільки оскаржуване рішення прямо містить вказівку на висновок щодо відсутності в діях адвоката складу дисциплінарного проступку з мотивів, викладених у рішенні № 141 від 27.09.2024 року, ВША НААУ повторно наголошує на наступному.
- КДКА Тернопільської області, як у попередньому, так і в оскаржуваному рішенні № 238 від 96.06.2024, помилково інтерпретує норми, що регулюють підвищення кваліфікації адвокатів. А саме, комісія знову стверджує, що «підвищувати свій професійний рівень» не є тотожнім дефініції «підвищення кваліфікації».
- Проте, таке тлумачення суперечить чинному законодавству та нормативно-правовим актам НААУ, і наводить при цьому відповідне обґрунтування.
- Ствердження КДКА, що ст. 34 Закону не відносить обов’язок, передбачений п.4 ст. 21 «підвищення професійного рівня», до дисциплінарних проступків.
- Лане ствердження \ юридично неправильним, адже згідно з положеннями ч.1 ст. 34 Закону, дисциплінарним проступком адвоката є невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків.
- Пункт 4 ч. 1 ст. 21 Закону прямо вказує, що підвищення професійного рівня є одним із таких професійних обов’язків. Таким чином, невиконання підвищення свого професійного рівня є невиконанням професійного обов’язку, що підпадає під ознаки дисциплінарного проступку згідно з частиною 1 ст. 34 Закону.
- Отже, твердження КДКА регіону про те, що підвищення професійного рівня не відноситься до дисциплінарних проступків, суперечить системному тлумаченню положень статей 21 та 34 Закону.
- ВША НААУ, підтримуючи також решту доводів, викладених у скарзі, просить:
- скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 238 від 06 червня 2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, та
- ухвалити нове, яким порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
- Рішення Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнями далі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Відповідно до п.п.11 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України ВША НААУ готує і передає НААУ інформацію для розміщення в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
- За поданою інформацією ВША НААУ адвокатом не підвищувалась кваліфікація протягом 2019-2023 років.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 цього Закону.
- На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановляються наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
- Відповідно до абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Згідно абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
- Відповідно до абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Рішенням від 21.09.2019 року № 111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок № 111).
- Рішенням від 21.09.2019 року № 111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок № 111).
- Відповідно до п. 17 Порядку № 111, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Рішенням від 03.07.2021 року № 63 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – Порядок № 63).
- Пункт 16 Порядку № 63 також передбачає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Отже, визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку.
- На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам.
- До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі 822/570/17.
- Відповідно до абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку).
- Згідно абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Крім того, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Таким чином, в діях адвоката, які виразилася у не підвищенні кваліфікації за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки, наявні ознаки:
- порушення правил адвокатської етики (а саме статей 11, 65 Правил адвокатської етики);
- неналежного виконання професійних обов’язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування);
- невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури також звертає увагу, що згідно витягу протоколу № 59 засідання дисциплінарної палати КДКА Тернопільської області від 06.06.2025, під час розгляду скарги директора ВША НААУ щодо поведінки адвоката Кальна О.П. були присутні 8 членів ДП КДКА Тернопільської області, проте в голосуванні брали участь 7 осіб, що свідчить про порушення п. 8.5 Розділу 8 Регламенту КДКА регіону, згідно якого член КДКА (палати) не має права утримуватись при голосуванні.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури також звертає увагу, що відповідно п. 8.12 Регламенту КДКА регіону, Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури підписує рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палат у разі, якщо він брав участь у засіданні цих палат та прийнятті рішень.
- Разом з цим, оскаржуване рішення підписане в.о. Голови КДКА Тернопільської області, однак остання участь в засіданні під час розгляду скарги ВША НААУ участі не приймала, про що об’єктивно свідчить витяг з протоколу засідання, а отже, рішення підписане в порушення вимог Регламенту КДКА регіону.
- На підставі викладеного вище, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 238 від 06.06.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА