РІШЕННЯ № II-036/2026 від 26.02.2026 року за скаргою ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 18.03.2025 року (провадження 917/24) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № II-036/2026

26 лютого 2026 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В., К., Соботника В.Й., розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 18.03.2025 року (провадження 917/24) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

  1. 13.08.2024 на адресу КДКА Одеської області, надійшла скарга Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на дії адвоката Особа_1 (а.с.3-13).
  2. 13.08.2024 в.о. Голови ДП КДКА Одеської області доручив члену дисциплінарної палати КДКА Одеської області провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі (а.с. 1).
  3. 02.09.2024 адвокату Особа_1 на електронну адресу було направлено повідомлення про надходження скарги ВША НААУ і запропоновано надати дисциплінарній палаті КДКА Одеської області письмові пояснення по суті питань, порушених у скарзі, протягом 10 днів з моменту отримання цього листа (а.с. 14-15).
  4. Відповідно до правил ч.2 ст.38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області проведено перевірку за скаргою, досліджено надані сторонами докази та 14 березня 2025 року складено за її результатами довідку (а.с. 16-20).
  5. 18.03.2025 за результатом розгляду скарги директора ВША НААУ, довідки та матеріалів перевірки, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення (ДП № 917/24), яким відмовила у порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката Особа_1 ( а.с 22-27).
  6. 21.03.2025 копія зазначеного рішення була направлена на поштову адресу адвоката Особа_1 простим поштовим відправленням та 28.03.2025 рекомендованим листом «Укрпошта» № Інформація_1 на адресу Скаржника (а.с.28-32).
  7. Згідно інформації з сайту Укрпошта, поштове відправлення №Інформація_2 було вручено за довіреністю 02.04.2025.
  8. 25.04.2025 року відповідно описів вкладення за № Інформація_3 та № Інформація_4 з поштового відділення м. Києва № 04070 АТ «Укрпошта» адвокату Особа_1 та КДКА Одеської області Вища школа адвокатури НААУ направила скаргу на рішення ДП КДКА Одеської області від 18.03.2025року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1
  9. 25.04.2025 за вхід. № 27770 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 18 березня 2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
  10. Строк на оскарження рішення, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущено.
  11. Листом за вих. № 2861 від 02.05.2025 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Одеської області матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката Особа_1.
  12. 02.06.2025 вх. №28362 матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката Особа_1 надійшли до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  13. 06.06.2025 т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
  14. Письмові пояснення від адвоката Особа_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не надходили.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

  1. У скарзі Вищої школи адвокатури зазначено, що відповідно до відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України та Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, відсутня інформація про виконання адвокатом Особа_1 вимог з підвищення кваліфікації за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.
  2. Скаржник зазначає, що факт невиконання адвокатом вимог щодо підвищення кваліфікації є самостійною підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 11, ст. 65 Правил адвокатської етики, в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обов’язку адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
  3. Скаржник вважає, що в діях адвоката вбачається склад дисциплінарного проступку, а саме: невиконання професійного обов’язку, передбаченого ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня; порушення абз. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики.
  4. Скаржник зазначає, що триваюче правопорушення, відповідно до правової позиції Верховного Суду (зокрема, постанови від 11.05.2018 у справі № 804/401/17, від 23.05.2018 у справі № 490/8624/15-а, від 25.03.2020 у справі № 175/3995/17-ц та ін.), полягає у тривалому, безперервному невиконанні обов’язків, передбачених законом. Таке правопорушення починається з певної дії або бездіяльності та продовжується у формі постійного порушення відповідного обов’язку (постанова Верховного Суду від 09.08.2019 у справі № 1540/4358/18). Відсутність у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначення поняття «триваюче правопорушення» не може розцінюватися як підстава для звільнення адвоката від дисциплінарної відповідальності.
  5. Скаржник просить притягнути адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності. До скарги додано: скріншот інформації з сайту ВША НААУ на 1 арк.; письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування на 1 арк.; копія виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 2 арк.
  6. Адвокат Особа_1 письмових пояснень до КДКА Одеської області не надавав.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

  1. Дисциплінарною палатою КДКА Одеської області встановлено, що адвокат Особа_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1 виданого Радою адвокатів Херсонської області, згідно відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України – адреса місця діяльності: Інформація_2.
  2. За результатами розгляду матеріалів перевірки за скаргою директора ВША НААУ стосовно адвоката Особа_1, КДКА Одеської області у складі членів дисциплінарної палата дійшла висновку про відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_1 виходячи з наступних мотивів.
  3. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  4. Частиною 3 статті 2 Закону визначено, що з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
  5. Відповідно до частини 1 ст. 45 Закону Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.
  6. Частиною 3 ст. 45 Закону встановлено, що Національна асоціація адвокатів є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.
  7. Статтею 46 Закону передбачено організаційні форми адвокатського самоврядування, до яких входить Рада адвокатів України.
  8. Відповідно до приписів пункту 1.31 Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з’їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року (зі змінами), Рада адвокатів України, окрім іншого, визначає порядок та форми підвищення кваліфікації адвокатами, здійснює методичне керівництво та організує підвищення кваліфікації адвокатів.
  9. Рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03 липня 2021 року було затверджено у новій редакції «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України» (надалі – Порядок).
  10. Національна асоціація адвокатів України забезпечує високий професійний рівень адвокатів України. Організація та реалізація процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України за сприяння рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, що акредитовані згідно цього Порядку. Органи адвокатського самоврядування співпрацюють з Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України з питань підвищення кваліфікації адвокатів України, надають їй необхідну інформацію та пропозиції.
  11. Дія Порядку підвищення кваліфікації, відповідно до положень пункту 1, поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, зазначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  12. Відповідно до пункту 8 Положення про Раду адвокатів України, Рішення Ради адвокатів України обов’язкові до виконання адвокатами.
  13. Відповідно до статті 65 Правил адвокатської етики, адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийнятті в межах їх компетенції в спосіб передбачений Законом.
  14. Як зазначено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року по справі №640/1859/22 «нормативно-правовий характер актів Ради адвокатів України підтверджується і їх обов’язковістю, визначеною частиною першої ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (пункт 64 Постанови).
  15. Разом з тим, Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 року по справі №640/1859/22, визнано протиправними та скасовані пункти 18,19,20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63.
  16. Саме пункт 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 передбачає, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
  17. Відповідно до приписів частини 1 статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
  18. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України).
  19. Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов’язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
  20. Вказані конституційні положення знайшли своє продовження у Кодексі адміністративного судочинства України, а також у Законі України «Про судоустрій і статус суддів». Так, ст. 2, ч. 2 ст. 14 КАС України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» регламентовано, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. При цьому, у ст. 370 КАС України додатково закріплено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, – за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
  21. Згідно зі статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
  22. Зокрема, до дисциплінарного проступку адвоката відноситься невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (п.6 ч.2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»),
  23. З огляду на викладене, та у зв’язку з набранням законної сили на момент розгляду скарги Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 року по справі №640/1859/22, якою визнані протиправними та скасовані пункти 18,19,20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63, дисциплінарна палата приходить до висновку, що невиконання адвокатом вимог пункту 20 Порядку, який передбачає, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів) не є порушенням ст. 65 Правил адвокатської етики, п. 5 ч.1 ст.21 та ст.57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  24. Таким чином в діях адвоката Особа_1 відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п.6 ч.2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру па адвокатську діяльність» – невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
  25. Що стосується посилання у скарзі на невиконання Адвокатом професійного обов’язку, передбаченого статтею п.4 ч.1 ст. 21 Закону України та абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики щодо підвищення професійного рівня дисциплінарна палата зазначає наступне.
  26. Згідно з приписами статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, крім іншого, підвищувати свій професійний рівень.
  27. Правила адвокатської етики (ч. 3 статті 11) передбачають, що адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
  28. У своїй діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватись принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на нього обов’язки
  29. Пунктом 2 Порядку визначено, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого мас забезпечувати безперервне поглиблення, розширення, й оновлення своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
  30. У пункті 14 цього Порядку наведено перелік видів підвищення кваліфікації адвокатів, в якому відображено 14 способів підвищення кваліфікації адвокатів.
  31. Приписами пункту 25 Порядку встановлено, що адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації за умовами їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить.
  32. Як зазначено у Постанові Верховного суду від 29.02.2024 року у справі №640/1859/22 «оскаржуваний Порядок, не обмежує адвоката протягом року, виконуючи обов’язок з підвищення свого професійного рівня, в можливості самостійно, без обмежень, на власний розсуд обрати той чи інший способи підвищення кваліфікації (п.60 постанови)».
  33. Згідно із ст. 70 Правил адвокатської етики адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
  34. Згідно із п. 3 ст. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року, з наступними змінами та доповненнями, на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов’язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
  35. Відповідно до ст.ст. 3, 4 Положення адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону.
  36. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом. Визнання інших діянь дисциплінарним проступком адвоката та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за їх вчинення не допускається.
  37. Дисциплінарна палата зазначає, що скаржником не надано будь-яких доказів щодо порушення адвокатом обов’язку підвищення професійного рівня та кваліфікації відповідно до положень п. п. 14, 25 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63, та у цій частині порушені скаржником вимоги ст. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року, з наступними змінами та доповненнями.
  38. Надаючи оцінку діям адвоката на стадії вирішення питання про порушення чи відмову в порушенні дисциплінарної справи дисциплінарна палата наголошує на необхідності дотримання адвокатами вимог Правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності щодо обов’язку підвищення свого професійного рівня та кваліфікації.

Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.

  1. Скаржник не погоджується з рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 18 березня 2025 року, вважає його незаконним та необґрунтованим.
  2. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що КДКА регіону необґрунтовано зробила висновок про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1, не надала належної оцінки аргументам та наявному у скарзі нормативно – правовому обґрунтуванню підстав для звернення зі скаргою.
  3. Скаржник вважає, що рішення КДКА створює небезпечний прецедент, який підриває довіру до інституту адвокатури та фактично легітимізує можливість уникнення відповідальності за серйозні та тривалі порушення, що не лише порушує принцип верховенства права, але й негативно впливає на авторитет адвокатського самоврядування та сприйняття професії в суспільстві.
  4. Скаржник зазначає, що посилання на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у рішенні КДКА регіону як підставу для відмови в порушенні дисциплінарної справи є неправомірним. Зауважує, що судове рішення не встановлює скасування пунктів 18,19,20 Порядку з моменту його затвердження. Відповідно, ці пункти втратили чинність лише 10 вересня 2024 року та не можуть застосовуватися до правовідносин, що мали місце до цієї дати. На думку Скаржника, постанова, на яку посилається КДКА регіону, не поширюється на періоди 2019,2020,2021,2022 та 2023 років, у межах яких виявлено вчинення окремих дисциплінарних проступків адвокатом.
  5. Також, Скаржник вважає що твердження КДКА регіону щодо відсутності доказів у скаржника є логічною помилкою, оскільки ґрунтується на попередньому юридично помилковому висновку стосовно дії постанови 6ААС. Оскільки такий висновок, на думку Скаржника є неправильним, висновки, зроблені на його основі, не можуть вважатися обґрунтованими.
  6. Скаржник стверджує, що адвокат у період з 2019 по 2023 роки систематично не виконував свій професійний обов’язок щодо підвищення кваліфікації, чим грубо порушив вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Ради адвокатів України та положення Правил адвокатської етики.
  7. Беручи до уваги систематичний характер дисциплінарних порушень, які охоплюють п’ятирічний період, та їх триваючий характер, Скаржник вважає, що поведінка адвоката відповідає критеріям, які передбачають застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю згідно зі статтею 53 Положення.
  8. Просить рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 18 березня 2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 скасувати та ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  2. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями).
  3. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборчим з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06. 2017, із змінами затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019.
  4. Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затверджений рішенням Ради адвокатів України від 21.09.2019 №111.
  5. Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затверджений рішенням Ради адвокатів України від 03.07.2021 №63, з наступними змінами та доповненнями.
  6. Рішення Ради адвокатів України №22 від 07.06.2024 «Про надання роз’яснення окремих норм Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України та внесення доповнень до Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014».
  7. Рішення Ради адвокатів України №88 від 11-12 серпня 2023 року «Про виконання обов’язку підвищення кваліфікації адвокатами за 2022 рік».

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, матеріали дисциплінарного провадження, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
  2. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  3. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
  4. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  5. Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  6. Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
  7. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  8. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  9. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39,40 і 41 цього Закону.
  10. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  11. Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
  12. Водночас, відповідно до ч.2 цієї статті, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
  13. Як передбачено ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
  14. Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
  15. Відповідно до абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
  16. Згідно абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
  17. Відповідно до абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  18. Рішенням від 21.09.2019 року №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
  19. Відповідно до п. 1 Порядку №111, дія Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  20. Пунктом 15 Порядку №111 визначено види підвищення кваліфікації адвокатів.
  21. Відповідно до п. 17 Порядку №111, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
  22. Відповідно до п. 21 Порядку №111, всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 20 цього Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік.
  23. Згідно п. 22 Порядку №111, адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань правил адвокатської етики та стандартів професійної діяльності.
  24. Рішенням від 03.07.2021 року №63 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – Порядок №63).
  25. Пункт 16 Порядку №63 також передбачає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
  26. Пунктом 20 Порядку №63 передбачено, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
  27. Рішенням Ради адвокатів України № 30 від 16.03.2022 року зупинено дію п. 20 Порядку №63 на період воєнного стану.
  28. Рішенням Ради адвокатів України № 185 від 12.2022 року внесено зміни до рішення Ради адвокатів України № 30 від 16.03.2022 року, дію пункту 20 Порядку №63 призупинено до 31.12.2022 року.
  29. Згідно з п. 21 Порядку №63, адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
  30. Пунктом 21-1 Порядку №63 визначено, що адвокати, які включені до Реєстру адвокатів, які надають БВПД, та/або уклали контракт про надання БВПД на постійній основі або договір про надання БВПД на тимчасовій основі, мають отримати за рік не менш ніж 2 залікових бали за навчання з питання безоплатної правової допомоги.
  31. Пунктом 14 Порядку №63 визначено види підвищення кваліфікації.
  32. Підвищення кваліфікації адвоката є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
  33. Невиконання або неналежне виконання адвокатом своїх професійних обов’язків та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування віднесено до дисциплінарних проступків (пункти 5, 6 частини другої статті 34 Закону).
  34. Відповідно до пункту 23 Порядку звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобов’язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, про вчинення інших порушень, ці дані повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.
  35. Відповідно до пункту 30 Порядку, адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації, Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України.
  36. Адвокатам, які не виконали вимоги цього Порядку в межах встановленого ним строку та за попередні роки, надається можливість отримати сертифікати з підвищення кваліфікації за ці роки за умови успішних проходжень спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури Національної асоціації адвокатів України за кожен рік невиконання. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ та відрізнятимуться в залежності від кількості балів, яких не вистачило такому адвокату для виконання вимог цього Порядку в попередніх роках (пункт 32 Порядку).
  37. З матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України звернулась до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області зі скаргою відносно адвоката Особа_1 у зв’язку з встановленням факту невиконання останнім вимог щодо підвищення кваліфікації за 2019-2023 роки.
  38. Адвокат Особа_1 письмові пояснення КДКА Одеської області не надавав.
  39. Дисциплінарна палата КДКА Одеської області прийшла до висновку про відсутність в діях адвоката Особа_1 ознак дисциплінарного проступку та відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката.
  40. Разом з цим, з скріншоту інформації з сайту ВША НААУ вбачається, що адвокат Особа_1 не виконав вимоги з підвищення кваліфікації за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки (а.с.8).
  41. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  42. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку
  43. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам.
  44. До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі 822/570/17.
  45. Відповідно до абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку).
  46. Згідно абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  47. Крім того, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
  48. Таким чином, в діях адвоката Особа_1, які виразилася у не підвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки:
    • порушення правил адвокатської етики (а саме статей 11, 65 Правил адвокатської етики);
    • неналежного виконання професійних обов’язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування);
    • невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями.
  1. Керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 18.03.2025 року (провадження 917/24) про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – скасувати.
  3. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
  4. Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА