РІШЕННЯ № II-038/2026 від 27.02.2026 року за скаргою ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 269/2025 від 28.05.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № II-038/2026

27 лютого 2026 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В., К., Соботника В.Й., розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати №269/2025 від 28.05.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 17 вересня 2024 року на Е-адресу КДКА Київської області за вх. № 1039 надійшла скарга з Вищої школи адвокатури НААУ, яка була підписана ЕЦП її директора, поданої на поведінку адвоката Особа_1.
2. 23 вересня 2024 року Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області доручив члену дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
3. 16 січня 2025 року листом вих. № 234 член дисциплінарної палати КДКА Київської області звернувся до адвоката Особа_1 з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
4. 05 квітня 2025 року (за вх. № 253) на адресу КДКА Київської області від адвоката Особа_1 надійшли письмові пояснення.
5. Член дисциплінарної палати КДКА Київської області подав на розгляд дисциплінарної палати КДКА Київської області скаргу про дисциплінарний проступок адвоката, довідку та всі матеріали перевірки.
6. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати від 28 травня 2025 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1, видане Радою адвокатів Київської області).
7. Рішення КДКА Київської області від 28.05.2025 року було доведене до відома адвоката та скаржника 10.07.2025 року засобами електронного зв’язку.
8. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України 29.07.2025 подала до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на зазначене рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати.
9. Скарга Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України від 29.07.2025р. на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати від 28.05.2025 подана до ВКДКА та зареєстрована 30.07.2025 за вхід. № 29531, тобто в межах встановлених строків.
10. У зв’язку із вищенаведеним, строк на оскарження рішення КДКА, ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» скаржником не пропущений.
11. Інформація про оскарження до суду рішення КДКА Київської області від 28.05.2025 відсутня.
12. Листом за вих. № 4621 від 04.08.2025 р. ВКДКА витребувала у КДКА Київської області матеріали справи відносно адвоката Особа_1.
13. 20.10.2025р. за вхід. № 31087 матеріали справи відносно адвоката Особа_1 надійшли до ВКДКА.
14. Листом за вих. № 6178 від 24.10.2025р. т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 28.05.2025.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

15. До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, у якій наводились відомості щодо вчинення адвокатом Особа_1 дисциплінарного проступку.
16. У вказаній скарзі ВША НААУ зазначається про наявність на офіційному сайті ВША НААУ інформації, що адвокат не здійснював підвищення професійної кваліфікації у Центрі акредитації ВША НААУ за попередні роки, а саме за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту ВША НАДУ, та, на думку скаржника, свідчить про порушення адвокатом ст.ст. 11, 65 Правил адвокатської етики, а також вимог рішення Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року за № 63, яким затверджено в новій редакції Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року за № 111, в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обовʼязку адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві, що є відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 та п. б ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком та підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
17. З огляду на це ВША НААУ вважає, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок, а тому просить притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
18. До скарги додано: письмову згоду на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування; копію рішення кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури регіону, що оскаржується; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; доказ надіслана копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів іншій стороні, кваліфікаційно – дисциплінарній комісії адвокатури, рішення якої оскаржується листом з описом вкладення.
19. На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, адвокат Особа_1 скористався своїм правом, передбаченим статтею 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (зі змінами) та надав свої письмові пояснення.
20. У своїх поясненнях адвокат зазначає наступне.
21. У 2019 році ним було допущено невиконання вимог п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року № 111, а саме необхідності підвищення свого професійного рівня не менше 16 годин щороку. У цей рік адвокатом було проведено навчання лише протягом 10 годин.
22. У 2020-2024 році ним було допущено невиконання вимог п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, в редакціях затверджених рішеннями Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року № 111 та від 3 липня 2021 року № 63 та із змінами доповненнями, а саме необхідності підвищення свого професійного рівня не менше 10 годин щороку.
23. Однак, адвокат у своїх поясненнях зазначає, об’єктом скарги є як в ній зазначено: “факт не виконання адвокатом вимог щодо підвищення кваліфікації є самостійною підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 11, ст. 65 ПАЕ, в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обовʼязку адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.”
24. Проте, адвокат звертає увагу, що відповідно до рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 640/1859/22 п. 18, 19 та 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, якими і встановлювалися обсяги підвищення кваліфікації адвокатами, було визнано протиправними та скасовано.
25. Таким чином, адвокат Особа_1 зазначає, що на цей час відсутній об’єкт дисциплінарного порушення з його боку.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

26. Проаналізувавши наявні матеріали перевірки та вивчивши доводи, які були покладені в основу скарги ВША НААУ, надані на її обґрунтування докази, дисциплінарна палата КДКА Київської області вважає, що правових підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 не вбачається, виходячи з наступного.
27. Як випливає зі змісту скарги, вимоги ВША НААУ до адвоката полягають у не підвищенні кваліфікації останнім, організація та реалізація процесу якої здійснюється самим же скаржником, за сприяння рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, що акредитовані згідно Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням РАУ № 63 від 03.07.2021 (з наступними змінами).
28. Серед іншого, ВША посилається на п. 20 зазначеного вище Порядку, за яким всі адвокати, за виключенням окремих категорій, зазначених в Порядку, зобовʼязані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів), а звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року.
29. З представлених ВША до своєї скарги матеріалів вбачається, що адвокатом дійсно не було виконано означеної вимоги Порядку, тобто не підвищено кваліфікацію в порядку та спосіб, визначених даним положенням.
30. Між тим, згідно частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
31. В ході проведеної перевірки було з’ясовано, що Шостим апеляційним адміністративним судом 10.09.2024 було ухвалено постанову по справі № 640/1859/22, згідно резолютивної частини якої (з урахуванням ухвали від 06.11.2024 про виправлення описки) було, зокрема, визнано протиправними та скасовано пункти 18, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63. Також, у постанові суду прямо зазначено, що вона набирає законної сили з дати її прийняття.
32. Повний текст постанови апеляційного адміністративного суду знаходиться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень і може бути переглянутий.
33. Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.
34. Положеннями ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України визначається, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
35. Таким чином, враховуючи наведені вище приписи Закону та зважаючи на чинне судове рішення Шостого апеляційного адміністративного суду – постанову по справі №640/1859/22 від 10.09.2024, якою, серед іншого, визнано протиправними та скасовано пункт 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63, на який, серед іншого, посилався скаржник, правових підстав для порушення дисциплінарної справи за скаргою ВША НААУ стосовно адвоката не вбачається.
36. При цьому, слід врахувати, що одним з основних принципів діяльності адвокатури, визначених, зокрема, в статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є принцип законності.
37. Крім того, згідно положень статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
38. Згідно положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
39. Натомість, у даному випадку прийнятою постановою Суду скасовано відповідальність адвоката за невиконання вимог п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України.
40. Враховуючи зазначене вище вбачається, що правових підстав для застосування п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України щодо обставин, які виникли до прийняття постанови Суду є таким, що очевидно суперечитиме принципам верховенства права та законності.
41. Відповідно до п. 4, п. 5 ч. 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
42. Як зазначалося, 03 липня 2021 року Рада адвокатів України прийняла рішення № 63, яким затвердила у новій редакції «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України». Пунктом 14 означеного вище порядку визначені види підвищення кваліфікації адвокатів.
43. Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищою школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ (П. 30 Порядку).
44. Між тим, зазначений вище сертифікат видається лише у випадку виконання адвокатами п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України.
45. Однак, як зазначалося, вказаний пункт 20 Порядку визнаний в судовому порядку протиправним та скасований.
46. При цьому, ВША НААУ не було представлено до матеріалів скарги жодних інших доказів, які б засвідчували обставини не виконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації в обсязі меншому, аніж передбаченому п. 20 Порядку, тобто скаржником взагалі жодним чином не доведено факт невиконання адвокатом професійного обовʼязку щодо підвищення свого професійного рівня у будь-який спосіб, визначений пунктом 14 Порядку.
47. За таких обставин, з’ясованих за результатом проведеної перевірки, слід керуватися наступними нормами права.
48. Відповідно до ч. 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у звʼязку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
49. Відповідно до статті 70 Правил адвокатської етики адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може гуртуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
50. Згідно підпункту 3 пункту 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням РАУ від 30.08.2014 Nº 120 (з наступними змінами та доповненнями) на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обовʼязковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
51. Враховуючи наведене, КДКА регіону вважає, що правових підстав для порушення дисциплінарної справи за скаргою щодо адвоката не має.
52. На цій підставі, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати від 28 травня 2025 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1, видане Радою адвокатів Київської області).

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

53. Скаржник зазначає, що рішення КДКА Київської області від 28.05.2025 року є протиправним, що обґрунтовує наступним.
54. Згідно мотивувальної частини оскаржуваного рішення, КДКА регіону, при вирішенні питання щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката, посилалася на Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024р. у справі №640/1859/22, якою визначено протиправність та скасовано п.п. 18, 19, 20 Порядку від 03.07.2021 р. № 63 (далі – Постанова).
55. Врахувавши положення Постанови, КДКА регіону дійшла висновку про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи, вважаючи, що нею нібито скасовано відповідальність адвокатів за невиконання пункту 20 Порядку, у звʼязку з чим дисциплінарна палата відмовила у порушенні провадження.
56. Скаржник вважає, що висновок, побудований на вказаній Постанові є юридично не обґрунтований з огляду на наступне:
57. По-перше, відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ), нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 325 КАСУ, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Згідно Постановою, такою отою 10 вересня 2024 року.
58. Керуючись зазначеними положеннями, ВША НААУ звертає увагу, що судове рішення не передбачає зворотної дії у часі для пунктів 18, 19, 20 Порядку, а відтак ці пункти втрачають чинність лише з 10.09.2024 і не можуть застосовуватися до періодів, що передували цій даті.
59. Таким чином, КДКА регіону некоректно тлумачить Постанову. Згідно з резолютивною частиною Постанови, визнані протиправними та скасовані пункти втрачають чинність саме з моменту прийняття самої Постанови. Це дозволяє стверджувати, що до 10.09.2024 вони були чинними, а отже, діяли для періодів 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 років. Відповідно, посилання КДКА на зазначену Постанову не охоплює періоди, в яких фіксується самостійне вчинення дисциплінарних проступків адвокатом.
60. По-друге, мотивувальна частина оскаржуваного рішення містить посилання на положення статті 19 Конституції України (далі – Конституція), відповідно до якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
61. Відповідно до пункту 19 Порядку, адвокати, протягом перших трьох років своєї адвокатської діяльності зобовʼязані підвищити професійний рівень на рівні не менше 16 годин щороку. В перший рік отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю такий адвокат має право отримати меншу кількість балів.
62. Пункт 20 цього Порядку застосовується до таких адвокатів з наступного календарного (звітного) року після року, в якому особа набула трирічного стажу адвокатської діяльності.
63. Відповідно до пункту 20 Порядку, всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобовʼязані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
64. Важливо наголосити на тому, що цей пункт визначає лише кількісні показники залікових балів і не стосується відповідальності за невиконання обовʼязку підвищення кваліфікації, як про те вказує КДКА регіону.
65. Стаття 21 Закону чітко закріплює професійний обовʼязок адвоката підвищувати свій професійний рівень, навіть за умови, якщо пункти Порядку, які визначають кількість балів, скасовані, сам обовʼязок залишається чинним. Це означає, що адвокат зобовʼязаний підвищувати кваліфікацію, незважаючи на зміни у вимогах щодо її обсягу.
66. Відповідно до пункту 1.31 Положення «Про Раду адвокатів України» затвердженого Установчим зʼїздом адвокатів України 17.11.2012, Рада адвокатів України визначає порядок та форми підвищення кваліфікації адвокатами, здійснює методичне керівництво та організовує підвищення кваліфікації адвокатів.
67. З метою роз’яснення та забезпечення виконання цього обов’язку, РАУ було розроблено та затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів (рішення від 3 липня 2021 року № 63), з подальшими змінами.
68. Виходячи з цієї норми, ВША НААУ стверджує, що навіть у разі скасування пунктів Порядку, які визначають кількість залікових балів, сам обовʼязок підвищувати кваліфікацію залишається чинним. Це свідчить про те, що адвокат зобовʼязаний виконувати цей професійний обовʼязок, хоча його кількісні показники можуть змінюватися.
69. Таким чином, посилання КДКА регіону на положення статті 19 Конституції є не правомірним, адже законодавством прямо передбачено обовʼязок адвоката підвищувати свій професійний рівень. Доводи КДКА регіону про відсутність у адвоката обовʼязку підвищення кваліфікації за попередні періоди є необґрунтованими, а застосування до них положень Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 р. – помилковим.
70. По-третє, обовʼязок адвоката підвищувати свій професійний рівень регламентовано положенням п. 4 ч. 1. ст. 21 Закону.
71. Так, у тексті Постанови зазначено, що обовʼязок кожного адвоката підвищувати свій професійний рівень прямо передбачений Законом і не є дискримінацією в розумінні Конституції України, Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”.
72. Разом із тим, суд зазначає, що Рада адвокатів України беззаперечно є органом адвокатського самоврядування. Ба більше, мотивувальна частина Постанови підтверджує, що пункт 2 розділу IV “Перехідні положення”, відповідно до якого Порядок набирає чинності з дня його прийняття, повністю відповідає нормам чинного законодавства.
73. Виходячи з цього, Порядок залишається чинним щодо періодів, які передують 10.09.2024. Зокрема, це стосується і пункту 21 Порядку, що доповнює положення пункту 20, яким встановлено, що адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
74. Також, згідно з пунктом 21-1 Порядку, адвокати, які включені до Реєстру адвокатів, що надають безоплатну правничу допомогу (БВПД), та/або уклали контракт про надання БВПД на постійній основі чи договір про надання БВПД на тимчасовій основі, мають отримати щороку не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань, повʼязаних із наданням безоплатної правничої допомоги.
75. Таким чином, адвокати зобовʼязані дотримуватися вимог, що діяли в попередні роки, зокрема: – пункту 20 Порядку, згідно з яким необхідно набирати не менше ніж 10 залікових балів на рік; – пункту 21 Порядку, що вимагає 2 залікових бали на рік за навчання з питань Правил адвокатської етики; – пункту 21-1 Порядку, який передбачає 2 залікових бали на рік за навчання з питань БВПД.
76. По-четверте, окрім посилання на статтю 19 Конституції, оскаржуване рішення також містить вказівку на положення статті 58 Конституції, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
77. У звʼязку з цим, скаржник зазначає наступне:
78. Пункт 20 Порядку зобов’язує всіх адвокатів, за винятком тих, на кого поширюється пункт 19 цього Порядку, щорічно підвищувати кваліфікацію на рівні 10 годин (10 залікових балів). Ця норма встановлює лише мінімальний обсяг підвищення кваліфікації і не визначає відповідальності за невиконання цього обовʼязку.
79. Скасовані пункти 18, 19, 20 Порядку стосуються виключно регулювання модульної програми «Молодий адвокат» та кількісних показників залікових балів. Вони не встановлювали сам обовʼязок підвищення кваліфікації чи механізми притягнення адвокатів до відповідальності.
80. Постанова 6АAC не охоплювала питання скасування відповідальності адвокатів чи їхнього обовʼязку підвищувати кваліфікацію, а стосувалася виключно протиправності окремих пунктів Порядку.
81. Таким чином, посилання на статтю 58 Конституції України є юридично необґрунтованим, оскільки її положення застосовуються виключно у випадках помʼякшення або скасування відповідальності особи. У цьому випадку мова йде про регулювання процедурних вимог, а не про відповідальність.
82. Більше того, обовʼязок підвищення кваліфікації закріплений у статті 21 Закону. Ця норма є чинною, і її виконання обовʼязкове для всіх адвокатів незалежно від змін у Порядку.
83. Посилання КДКА регіону на статтю 58 Конституції є не лише помилковим, але й таким, що суперечить принципам правової визначеності та обовʼязковості виконання законів і рішень органів адвокатського самоврядування.
84. Враховуючи наведені аргументи, рішення КДКА регіону про відмову в порушенні дисциплінарної справи є протиправним, оскільки посилання на Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року не враховує чинність положень Порядку для попередніх періодів. Зазначені пункти Порядку регламентують процедури та обовʼязки адвокатів, які діяли до набрання законної сили Постановою, і не були скасовані зворотною дією в часі. Таким чином, КДКА порушила принципи правової визначеності та обовʼязковості виконання законодавства і рішень органів адвокатського самоврядування, що робить її рішення юридично необґрунтованим.
85. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 21 Закону, адвокат під час здійснення адвокатської діяльності зобовʼязаний дотримуватися правил адвокатської етики, підвищувати професійний рівень і виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
86. Згідно зі статтею 11 Правил, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві. Для забезпечення виконання цього обовʼязку РАУ, відповідно до пункту 1.23 Положення «Про Раду адвокатів України», розробила та затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів (рішення від 3 липня 2021 року Nº63, з подальшими змінами).
87. Так, відповідно до пункту 16 Порядку, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобовʼязані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
88. Пунктом 20 Порядку передбачено, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобовʼязані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
89. Пунктом 20 Порядку вказано, що адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових балів за навчання з питань Правил адвокатської етики.
90. Згідно пункту 22 Порядку, не менше 50% залікових балів з підвищення кваліфікації повинні бути отримані адвокатом під час заходів, організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні.
91. Відповідно до частини 1 статті 33 Закону, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
92. Стаття 34 Закону встановлює підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Так, відповідно до частини першої цієї статті вбачається, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
93. Частиною 2 цієї ж статті наведено перелік видів діянь, що можуть становити дисциплінарним проступок адвоката. Зокрема, дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обовʼязків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обовʼязків адвоката, передбачених законом.
94. Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17 триваючим правопорушенням є проступок, повʼязаний з тривалим, неперервним невиконанням обовʼязків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обовʼязків.
95. Така позиція підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі № 175/3995/17-Ц.
96. У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Профільному законі, сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії аб обов’язку.
97. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обовʼязок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Профільному законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».
98. За даними Центру акредитації ВША НААУ, адвокат із 2019 року не виконував вимог Порядку, що підтверджує триваючий і системний характер дисциплінарного проступку.
99. Таким чином, встановлене порушення має триваючий характер, що є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення – зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
100. Скаржник звертає увагу на пункт 30 Порядку, згідно якого адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищою школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НАДУ такої інформації до ЄРАУ.
101. Відповідно до 32 Порядку, адвокати, які не виконали вимоги підвищення кваліфікації за попередні роки, мають можливість усунути це порушення шляхом успішного проходження спеціальних тестувань у ВША НААУ. У разі успішного проходження адвокат отримує електронний сертифікат, який є підтвердженням виконання ним вимог щодо підвищення професійного рівня.
102. Крім того, пунктом 1 Рішення РАУ № 22 від 7 червня 2024 року Про надання роз’яснення окремих норм Порядку та внесення доповнень до Положення, встановлено, що невиконання адвокатом вимог підвищення кваліфікації за кожен рік є триваючим дисциплінарним проступком до моменту отримання відповідного сертифіката або притягнення особи до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, дисциплінарний проступок вважається припиненим лише за однієї з двох умов: 1. Адвокат виконав вимоги підвищення кваліфікації за звітний період і отримав сертифікат; 2. Адвоката притягнуто до відповідальності за невиконання цього обовʼязку.
103. Відповідно до підпункту “а” пункту 2 статті 49 Порядку, дисциплінарне провадження може бути закрито лише за умови наявності сертифіката про підвищення кваліфікації, що підтверджує виконання вимог за звітний рік і попередні роки.
104. Таким чином, отримання адвокатом електронного сертифікату про підвищення кваліфікації за формою затвердженою ВША НААУ за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки є підтвердження виконання ним вставлених вимог з підвищення професійного рівня також підставою для відмови у відкритті дисциплінарного провадження або його закриття, у разі, якщо таке дисциплінарне провадження було відкрито.
105. Разом з тим, за даними, оприлюдненими на платформі Центру акредитації Вищої школи адвокатури НААУ, адвокат у 2019-2023 роках не лише не отримував сертифікатів, а й не проходив спеціальні тестування.
106. Отже, адвокат протягом пʼяти років (2019, 2020, 2021, 2022, 2023) поспіль щорічно вчиняв триваючі дисциплінарні проступки, що є систематичним порушенням Правил та Порядку, не виконував вимоги з підвищення кваліфікації за звітний період і не отримував сертифікати, внаслідок чого це вимагає не тільки порушення дисциплінарної справи, а й притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як це передбачено ст. 53 Положення.
107. Беручи до уваги системний та триваючий характер порушень, які охоплюють пʼятирічний період, скаржник вважає, що поведінка адвоката відповідає критеріям, передбаченим статтею 53 Положення, які допускають застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
108. Окрім того, зазначає, що ухвалене рішення КДКА Київської області створює небезпечний прецедент, що фактично легітимізує і толерує багаторазові, системні та тривалі порушення з боку адвокатів. Це не лише підриває довіру до системи адвокатського самоврядування, але й негативно впливає на репутацію всієї адвокатської професії в очах суспільства.
109. У звʼязку з цим, скаржник вважає, що рішення КДКА є юридично неспроможним, ухваленим з порушенням норм законодавства, відтак, просить рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 скасувати та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу відносно адвоката.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

110. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
111. Рішення Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
112. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнями далі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
113. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

114. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
115. Відповідно до п.п.11 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України ВША НААУ готує і передає НААУ інформацію для розміщення в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
116. За поданою інформацією ВША НААУ адвокатом не підвищувалась кваліфікація протягом 2019-2023 років.
117. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
118. Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
119. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
120. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
121. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39,40 і 41 цього Закону.
122. На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановляються наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
123. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
124. Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
125. Відповідно до абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
126. Згідно абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
127. Відповідно до абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
128. Рішенням від 21.09.2019 року №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
129. Рішенням від 21.09.2019 року №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
130. Відповідно до п. 17 Порядку №111, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
131. Рішенням від 03.07.2021 року №63 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – Порядок №63).
132. Пункт 16 Порядку №63 також передбачає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
133. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
134. Отже, визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку.
135. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам.
136. До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі 822/570/17.
137. Відповідно до абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку).
138. Згідно абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
139. Крім того, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
140. Таким чином, в діях адвоката, які виразилася у не підвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки:
141. порушення правил адвокатської етики (а саме статей 11, 65 Правил адвокатської етики);
142. неналежного виконання професійних обов’язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування);
143. невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями.
144. На підставі викладеного вище, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,

ВИРІШИЛА:

145. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити.
146. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 269/2025 від 28.05.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – скасувати.
147. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
148. Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА