РІШЕННЯ № III-001/2026 від 19.03.2026 року за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 539/2025 від 22.12.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № III-001/2026

19 березня 2026 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Мягкого А.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Клечановської Ю.І, Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Одновола В.К. розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати №539/2025 від 22.12.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 22 жовтня 2025 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга Особа_1 (далі – Скаржник) на дії адвоката Особа_2.
2. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури Київської області №539/2025 від 22.12.2025 року відмовила в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
3. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 09.01.2026 року Особа_1 звернулася до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вх. № 32659 від 16.01.2026) зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 539/2025 від 22.12.2025 року, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
4. Строк на оскарження рішення КДКА, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржницею Особа_1 не пропущене.
5. Листом за вих. № 416 від 26.01.2026 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Київської області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
6. Листом за вих. № 718 від 20.02.2026 року Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 539/2025 від 22.12.2025 року про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження.

7. Скаржником Особа_1 скаргу до КДКА Київської області обґрунтовано наступним.
8. Адвокат Особа_2 є представником позивача Особа_3 у справі Інформація_1, яка розглядалася Окружним судом міста Києва, та була передана на розгляд до Рівненського окружного адміністративного суду, яким 11.03.2025 року ухвалено прийняти до провадження вказану адміністративну справу, запропоновано учасникам подати до суду додаткові пояснення, зокрема, щодо актуальності публічно-правового спору та щодо додаткових обставин, якщо такі виникли за час від дати відкриття провадження у справі і дотепер.
9. Скаржниця вказує, що в межах встановленого судом строку, відповідачем, з урахуванням наявності у матеріалах страви відзиву, заперечень в яких детально обґрунтовані доводи відповідача з посиланням на відповідні докази, щоб не дублювати та не повторювати інформацію що вже викладена письмово та наявна в матеріалах судової справи, 21.03.2025 року через систему «Електронний суд» було подано відзив.
10. Скаржниця зазначає, що 04.04.2025 року через систему «Електронний суд» адвокатом Особа_2 подані також додаткові пояснення в яких повідомлено, що Позивач інформує, що публічно-правовий спір є актуальним для Позивача, додаткові обставини з боку Позивача — відсутні, додаткових доказів на разі Позивач не подає.
11. На думку скаржниці, зазначені пояснення підтверджують, що 04.04.2025 року адвокат вже мав доступ в системі Електронний суд до справи свого клієнта – Особа_1.
12. Скаржниця вказує, що 09.04.2025 адвокатом через Електронний суд подані додатково відповідь на відзив (додаткові пояснення) та в обґрунтування причин пропуску встановленого судом для його подання (ухвалою суду від 11.03.2025 встановлено позивачу п’ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив) адвокат надав заяву Особа_1 (позивач у справі) де останній повідомляє, що він як фізична особа в Електронному суді не зареєстрований, відзив від відповідача – Держлікслужби не отримував, а про відзив дізнався 07.04.2025 року від свого представника Особа_2 та просив поновити строк для подання відповіді на відзив.
13. Скаржниця також зазначила, що в системі «Електронний суд» є можливість перевірки відомостей про відкриття електронного кабінету шляхом надіслання запита через розділ/опцію «наявність кабінету»;
    • відповідно до отриманої відповіді № 9301271 фізична особа РНОКП: Інформація_2; ПБ: Особа_3, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд. ЄСІТС;
    • адвокат Особа_2 був представником Особа_3 у іншій судовій справі № Інформація_3, спір стосувався обставин звільнення позивача, постанова Верховного Суду прийнята 18.08.2022 року, що відповідно підтверджує обізнаність адвоката та ведення ним справ фізичної особи Особа_3, та можливість адвоката перевірити наявність електронного кабінету у свого клієнта.
14. Скаржниця вважає, що зазначені обставини свідчать про недобросовісність дій адвоката, які з метою поновлення пропущеного процесуального строку подано підписану позивачем заяву, що містить завідомо неправдиву інформацію.
15. На думку скаржниці, якщо клієнт забув/не пам’ятає або взагалі не знає, що він зареєстрований в системі Електронний суд, то вказану інформацію мав перевірити адвокат, при подачі документів до суду відповідного змісту
16. Запит про наявність електронного кабінету в системі Електронний суд є доступною функцією для кожного хто зареєстрований, і адвокати також мають таку можливість.
17. Скаржниця вважає, що адвокат Особа_2 порушив вимоги ст. 12-1 Правил адвокатської етики.
18. Адвокат Особа_2 своїм правом надання письмового пояснення по суті порушених питань відповідно до ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не скористався.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

19. Дисциплінарна палата вказала, що відповідно до ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є порушення вимог несумісності, порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської стики, розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
20. Дисциплінарна палата зазначила, шо відповідно до Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком ного дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) подає докази.
21. Дисциплінарна палата посилається на ст. 70 Правил адвокатської етики, відповідно до якої при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.
22. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
23. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
24. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
25. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
26. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
27. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
28. Дисциплінарна палата зазначила, що обставини скарги про які вказує скаржник потребують перевірки органами, уповноваженими робити перевірку, в дисциплінарної комісії відсутні повноваження здійснювати перевірку та оцінку вказаним відомостям, докази долучені до дисциплінарної скарги не підтверджують та не спростовують обставини поведені скаржником.
29. Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
30. Скаржниця в скарзі до ВКДКА висловлює незгоду з рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
31. Скаржниця вказує, що Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області не зазначено, які саме обставини вказані у скарзі потребують перевірки та які уповноважені органи мають робити таку перевірку.
32. Вважає такий висновок може свідчити про упередженість та формальне проведення перевірки скарги щодо цього адвоката, оскільки суперечить п.п. 28, 29 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, із змінами і доповненнями.
33. Скаржниця зазначає, що скарга щодо адвоката була обґрунтована наявністю підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності які визначені п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (дисциплінарним проступком адвоката є порушення правил адвокатської етики).
34. Скаржниця вказує, що у її скарзі містилися посилання на порушення Правил адвокатської етики, зокрема ст. 12-1 Правил адвокатської етики, а професійні обов’язки адвоката регламентовані ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», де у п. 1 ч. 1 передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
35. Згідно зі ст. 12-1 Правил адвокатської етики адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов’язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
36. Скаржниця посилається на ст. 18 Правил адвокатської етики, відповідно до якої адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі щодо правової позиції у справі.
37. Скаржниця вважає, що про порушення зазначених положень Правил адвокатської етики свідчить подана адвокатом 09.04.2025 року через систему Електронний суд заява у судовій справі № Інформація_1 «Відповідь на відзив (Додаткові пояснення)», що була долучена додатком до скарги. Такі додаткові пояснення подані адвокатом у день, безпосередньо перед судовим засіданням у справі, з пропуском процесуального строку встановленого судом в ухвалі № Інформація_1 від 11.03.2025.
38. В обґрунтування причин пропуску встановленого судом (ухвалою суду від 11.03.2025 встановлено позивачу п’ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив) адвокат надав заяву свого клієнта де останній повідомляє, що він як фізична особа в Електронному суді не зареєстрований, відзив від відповідача – Держлікслужби не отримував, а про відзив дізнався 07.04.2025 року від свого представника Особа_2 та просив поновити строк для подання відповіді на відзив.
39. Скаржниця наполягає, що про те, що така заява є завідомо неправдивою свідчить відповідь-витяг із системи Електронний суд № 9301271 (долучено додатком до скарги), за яким фізична особа: РНОКП: Інформація_2; ПБ: Особа_3, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд ЄСІТС; дата реєстрації: 13.12.2021 07:17.
40. Скаржниця вказує, що вона повідомила Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Київської області, що запит про наявність електронного кабінету в системі Електронний суд є доступною функцією для кожного хто зареєстрований, і адвокати також мають таку можливість. Тобто, заяву свого клієнта (про те, що він не отримував відзив і лише 07.04.2025 року дізнався від свого адвоката) адвокат використав для обґрунтування поновлення пропущеного процесуального строку для подання до суду відповіді на відзив.
41. Скаржниця вважає, що подання такої заяви клієнта підтверджує недобросовісність дій адвоката, оскільки ордер 1796291 щодо представлення інтересів Особа_1 саме в Рівненському окружному адміністративному суді адвокатом виписаний 18.03.2025 року, що є доказом отримання адвокатом повістки суду та ухвали від 11.03.2025 року своєчасно. Справа розглядалася Окружним судом міста Києва та була передана на розгляд Рівненському окружному адміністративному суду 2025 році.
42. Скаржниця наполягає, що адвокат Особа_2, при отриманні ухвали суду від 11.03.2025 року, надаючи фахову правову допомогу відповідно до укладеного договору з клієнтом, будучи обізнаним з вимогами процесуального законодавства (вчинення дій в межах процесуальних строків), з метою обґрунтування поважності причин пропуску строку подав до суду заяву із завідомо неправдивою інформацією, долучив заяву клієнта, що містить неправдиві відомості та очевидно і складена клієнтом на прохання адвоката «задля захисту його інтересів».

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

43. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
44. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).
45. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, із змінами і доповненнями (далі Положення № 120).

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

46. Перевіривши доводи поданої скарги, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, які надійшли з КДКА Вінницької області, заслухавши учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
47. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
48. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
49. Пунктом 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат, зокрема, зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
50. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
51. Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
52. Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
53. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
54. Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається використання права звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
55. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
56. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА Київської області про те, що і діях адвоката Особа_2 відсутні ознаки дисциплінарного проступку.
57. Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
58. Як встановлено абз. 1 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
59. З матеріалів справи вбачається, що до КДКА Київської області надійшла скарга Особа_1 та відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» була прийнята, зареєстрована та передана до дисциплінарної палати.
60. Головою дисциплінарної палати КДКА Київської області видано доручення, яким уповноважено члена дисциплінарної палати КДКА Київської області провести перевірки відомостей, викладених у скарзі Особа_1 на дії адвоката Особа_2.
61. 05.11.2025 член дисциплінарної палати КДКА Київської області звернулася до адвоката Особа_2 для отримання письмового пояснення по суті скарги.
62. Дисциплінарною палатою КДКА Київської області виконані вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
63. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
64. Згідно абз. 5 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
65. Довідка за результатами перевірки скарги Особа_1 відносно адвоката Особа_2 членом дисциплінарної палати КДКА Київської області була складена 04.12.2025 року у відповідності до ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
66. З протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області від 22.12.2025 року № 12 вбачається, що дисциплінарна палата розглянула матеріали за скаргою Особа_1 на дії адвоката Особа_2, заслухавши члена дисциплінарної палати, ухвалила рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно Особа_2 у зв’язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
67. З огляду на викладене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія не погоджується з доводами скаржниці, що дисциплінарною палатою КДКА Київської області не було проведено перевірки відомостей, викладених у її скарзі.
68. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
69. За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
70. Згідно п. 31 Положення № 120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
71. Відповідно до п. 32 Положення № 120 дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
72. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія зазначає, що зважаючи на стадії дисциплінарного провадження та враховуючи вимоги Положення № 120, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності чи відчутності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
73. ВКДКА звертає увагу, що скаржницею не надано доказів, що адвокат Особа_2 подав до суду заяву із завідомо неправдивою інформацією, а також докази того, що заява складена клієнтом на прохання адвоката «задля захисту його інтересів».
74. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія погоджується з висновками дисциплінарної палати, що в діях адвоката Особа_2 відсутні ознаки дисциплінарного проступку.
75. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія звертає увагу, що на стадії порушення дисциплінарної справи встановлюється лише наявність чи відсутність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
76. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину.
77. Відповідно до ч. 7 Положення № 120 дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
78. Згідно частин 2, 3, 4, 5 ст. 70 Правил адвокатської етики, адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
79. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
80. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
81. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
82. ВКДКА зауважує, що права та обов’язки адвоката визначені у ст.ст. 20, 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилах адвокатської етики та у договорі, укладеному з клієнтом.
83. Відповідно до ст. 8 Правил адвокатської етики адвокат має залишатися незалежним від свого клієнта. У межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.
84. Отже ВКДКА вважає, що скарга Особа_1 не містить доводів щодо незаконності та (або) не обґрунтованості рішення, прийнятого КДКА Київської області. Скаржниця фактично посилається на доводи своєї первісної скарги до КДКА Київської області при цьому не надано доказів на підтвердження факту наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку.
85. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА Київської області що відомості, викладені у скарзі Особа_1 не є, у розумінні частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ознаками дисциплінарних проступків, що вчинені адвокатом Особа_2, а відтак відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката.
86. Керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

87. Скаргу Особа_1, – залишити без задоволення.
88. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 539/2025 від 22.12.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МЯГКИЙ