РІШЕННЯ № III-008/2026 від 19.03.2026 року за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 276 від 24.10.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № III-008/2026

19 березня 2026 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Мягкого А.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Клечановської Ю.І, Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Одновола В.К. розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 276 від 24.10.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

  1. 24.10.2025 року за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної перевірки ДП КДКА Тернопільської області було винесене рішення за № 276 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  2. 27.01.2026 року громадянин Особа_1 звернувся до ВКДКА зі скаргою на вищезазначене рішення ДП КДКА Тернопільської області. Скарга була отримана цього ж дня.
  3. Т.в.о Голова ВКДКА листом за вих. № 807 від 23 лютого 2026 року доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позицій та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

  1. Адвокат Особа_2 03.02.2003 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1.
  2. Скаржник – Особа_1 зазначав, що адвокатом Особа_2 (який представляє в судових процесах інтереси його опонентів) неодноразово надавалися недостовірні відомості, не надаючи доказів на їх підтвердження, чим вводив суд в оману, вдався до дискредитації законних прав громадянина Особа_1, демонстрував аморальну поведінку.
  3. Згідно скарги постійно висловлювався проти участі Особа_1 у судових засіданнях в режимі відеоконференції, допускав неетичні, аморальні коментарі які стосувалися могили покійного батька скаржника.
  4. Скаржник вважає, що дії адвоката Особа_2 є грубим порушенням вимог Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, (зокрема статей 11, 12, 21) і Правил адвокатської етики (зокрема статей 12, 25, 44, 45, 49), статті 68 Конституції України.
  5. Адвокат Особа_2, належним чином повідомлений, про розгляд скарги, щодо нього місцевою КДКА та у поданих поясненнях зазначив, що вже тривалий час представляє інтереси протилежної сторони у численних судових процесах за участі скаржника Особа_1
  6. Зазначає, що зустрічний позов у справі Інформація_2 підписала та подала до суду особисто його клієнтка – Особа_3; відповідь на відзив, у даній справі, гуртувалася виключно на матеріалах справи.
  7. 13 липня 2025 року Особа_2 згідно позиції адвоката, звернувся до Особа_1 з проханням врегулювати даний судовий спір у позасудовому порядку, що не може вважатися аморальною поведінкою.
  8. Скарга громадянина Особа_1 було подано електронною поштою 27 січня 2026 року.
  9. У скарзі зазначається, про отримання рішення, що оскаржується, скаржником, лише 30 грудня 2025 року після неодноразових звернень до КДКА, з проханням надіслати копію скарги. Матеріалами справи підтверджується зазначене, та те, що Особа_1 не отримував раніше рішення, що оскаржується, раніше ніж 30 грудня 2025 року. Попри це скаржник просить поновити строк на оскарження вказаного рішення КДКА регіону. ВКДКА у вказаному клопотання вважає, що у такому клопотанні слід відмовити з мотивів того, що строк оскарження рішення КДКА регіону, який відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката може бути оскаржено у тридцятиденний строк з моменту отримання заявником вказаного рішення. Як вбачається з матеріалів, вказане рішення скаржник 30 грудня 2025 року, скаргу подав 27.01.2026р. а відтак такий строк останнім не пропущено та підстав його поновлювати немає.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

  1. Місцева КДКА зазначила, що за аналізом матеріалів справи не доведено наявність в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, не вбачаються ознаки порушення Правил адвокатської етики, факти викладені у скарзі не знайшли свого підтвердження.

Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.

  1. Скаржник у скарзі зазначає, що перевірка місцевою КДКА не була проведена повно та об’єктивно, факти скарги не знайшли свого підтвердження через неповне вивчення наданих доказів, а висновки базуються на неповній інформації та суперечать поданим матеріалам.
  2. У скарзі до ВКДКА наводяться висловлювання адвоката Особа_2 під час судових засідань у справі Інформація_2, котрі, на думку Особа_1, в тій чи іншій мірі слугують підставою стверджувати про порушення адвокатом Правил адвокатської етики (п. 25, 32, 49). Долучає до скарги нові докази, обґрунтовуючи необхідність їх подання та водночас неможливістю їх подання під час розгляду місцевою КДКА.
  3. Вважає, що поведінка адвоката Особа_2 порушує ст. 68 Конституції України (захист честі та гідності та загальноприйняті морально-етичні норми).
  4. У скарзі просить скасувати рішення КДКА Тернопільської області №276 від 24 жовтня 2025 року та ухвалити нове рішення, котрим порушити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_2. Додатково до скарги додає аудіо та відеозаписи судових засідань, котрі не були долучені до первинної скарги з об’єктивних причин.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

  1. Згідно п. 8.12. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «17» грудня 2013 року № 268 із змінами та доповненнями: у випадку, якщо рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палати прийняті у відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» вони є рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як документи окремо визначеної форми, які видаються від імені КДКА. У такому рішенні, зокрема, має зазначатися, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону у складі членів певної палати розглянула питання і прийняла відповідне рішення, яке підписується Головою КДКА, головою та секретарем палати.
  2. У відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»: 5. До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна і дисциплінарна палата.
  3. Відповідно до ст. 7 Правил адвокатської етики: у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
  4. Відповідно до ст. 11 Правил адвокатської етики: зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
  5. Адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
  6. Відповідно до статті 14 Правил адвокатської етики: адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
  7. Відповідно до статті 25 Правил адвокатської етики: адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
  8. Відповідно до статті 49 Правил адвокатської етики: у відносинах з будь-якими особами, з якими адвокат взаємодіє в процесі виконання доручення клієнта, адвокат має дотримуватись вимог Правил у частині, застосовній до цих відносин.
  9. Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  10. Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
  11. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
  12. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
  13. Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
  14. Згідно ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
  15. Відповідно до статті 35 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

  1. Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  2. Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
  3. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
  4. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
  5. Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
  6. Згідно ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
  7. Положенням Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, котре затверджено Рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року із змінами та доповненнями зазначено:
  8. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
  9. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
  10. У відповідності до п.51 “Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність” затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «30» серпня 2014 року № 120, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
  11. ВКДКА вважає рішення місцевої КДКА не обґрунтованим та не мотивованими. З тексту рішення не вбачається жодної мотивації комісії, яка б надала оцінку доводів скаржника, їх підтвердження або спростування.
  12. Так, з матеріалів справи вбачається, що надані адвокатом пояснення до КДКА регіону не скріплені підписом адвоката, відсутні відмітки про накладення електронного цифрового підпису на такі пояснення. Матеріали справи не передбачають можливості визначити в який спосіб КДКА регіону були отримані такі пояснення від адвоката та чиєму авторству вони належать. При цьому оспорюване рішення містить покликання на вказані не підписані пояснення нібито від адвоката. Окрім того матеріали скарги не містять доказів того, що вказані пояснення адвоката були скеровані для ознайомлення скаржнику, що порушує принцип рівності учасників провадження.
  13. Окрім того ВКДК зауважує, що в.о. голови КДКА регіону з огляду на її відсутність при голосуванні за ухвалення відповідного рішення не може його підписувати, що є відповідно процесуальним порушенням.
  14. Вказану неповноту перевірки доводів скарги ВКДКА самостійно усунути не може, що слугує підставою для скасування вказаного рішення та повернення матеріалів скарги на стадію перевірки.
  15. В частині долучення до ВКДКА скаржником нових доказів, а саме аудіо та відеофайлів, ВКДКА звертає увагу, що ВКДКА здійснює оцінку ухвалено рішення виходячи з тих матеріалів, які були основою перевірки місцевої КДКА. Скаржник не надав переконливих та обґрунтованих доказів того, що такі докази в силу якихось обставин ним не могли бути ним завчасно подані до КДКА регіону ( з огляду на те, що скаржник має доступ і до судових справ та до відповідних матеріалів, а відтак мав змогу належно готуючи матеріали скарги до КДКА регіону зібрати докази та мотивувати вказану скаргу), а відтак на даній стадії розгляду скарги такі докази ВКДКА не оцінюються та не приймаються. З огляду на підстави для скасування оскаржуваного рішення скаржник не позбавлений можливості скористатись правом подання відповідних доказів до КДКА регіону.
  16. З огляду на зазначене, та в силу не вмотивованості вказаного рішення місцевою КДКА ВКДКА вважає, що оспорюване рішення підлягає скасуванню з направленням матеріалів скарги на стадію відповідної перевірки, необхідності отримання пояснення адвоката в належній формі долучення до матеріалів справи копії договору про надання правничої допомоги, перевірки та оцінки кожного доводу скаржника з належним мотивацією та обґрунтуванням підставності чи не підставності доводів скаржника. ВКДКА зауважує водночас, що саме на скаржника покладається тягар подання доказів та доведення обставин, а дисциплінарні органи адвокатського самоврядування не уповноважені збирати доказову базу наявності чи відсутності ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката та виключно оцінюють та послуговуються доказами наданими сторонами.
  17. На підставі викладеного вище, керуючись статтею 52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1, – задовольнити частково.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 276 від 24.10.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – скасувати.
  3. Матеріали дисциплінарної справи направити на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МЯГКИЙ