РІШЕННЯ № III-012/2026 від 19.03.2026 року за скаргою адвоката на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 532/2025 від 22.12.2025 року про порушення відносно неї дисциплінарної справи

РІШЕННЯ № III-012/2026

19 березня 2026 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Мягкого А.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Клечановської Ю.І, Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Одновола В.К. розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу адвоката Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 532/2025 від 22.12.2025 року про порушення відносно неї дисциплінарної справи, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 25 вересня 2025 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга Особа_2 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_1 (а.с. 31-5).
2. 25 вересня 2025 року скарга була передана до дисциплінарної палати КДКА регіону для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката Особа_1 (а.с. 32).
3. 07 жовтня 2025 року члену дисциплінарної палати КДКА регіону доручено провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Особа_2 відносно адвоката Особа_1 (а.с. 33).
4. 13.11.2025 адвокату Особа_1 було направлено лист вих. №1963 від 03.11.2025 про надходження скарги Особа_2 і запропоновано надати дисциплінарній палаті КДКА Київської області письмові пояснення по суті питань, порушених у скарзі, в строк до 20.11.2025 (а.с. 38-37).
5. До КДКА Київської області надійшли письмові пояснення від 19.11.2025 адвоката Особа_1 (а.с. 45-39).
6. 22 грудня 2025 року членом дисциплінарної палати КДКА регіону складено довідку за результатами проведеної перевірки (а.с. 57-48).
7. Рішенням КДКА регіону в складі дисциплінарної палати №532/2025 від 22.12.2025 року порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1 (а.с. 73-60).
8. 09.01.2026 за вих. № 8 від 09.01.2026 Голова КДКА Київської області направив адвокату Особа_1 та скаржнику Особа_2 копії рішення ДП КДКА Київської області № 532/2025 від 22.12.2025 про порушення дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1 (а.с. 76-74).
9. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, адвокат Особа_1 15.01.2026 звернулась до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення КДКА Київської області № 532/2025 від 22.12.2025.
10. Скарга адвокат Особа_1 на рішення КДКА Київської області № 532/2025 від 22.12.2025 подана до ВКДКА засобами кур’єрського зв’язку 15.01.2026 (зареєстрована 16.01.2026 за вхід. № 32645), тобто в межах встановлених процесуальних строків.
    • до ВКДКА від адвоката Особа_1 надійшла заява щодо усунення недоліків скарги із долученням доказів оплати за розгляд скарги, доказів відправлення копії скарги КДКА регіону та першочерговому скаржнику, згоди на обробку персональних даних.
11. 20.01.2026 до ВКДКА від адвоката Особа_1 надійшла заява щодо скарги із долученням згоди на обробку персональних даних.
12. У зв’язку із вищенаведеним, строк на оскарження рішення КДКА, визначений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущений.
13. Інформація про оскарження до суду рішення КДКА Київської області № 532/2025 від 22.12.2025 відсутня.
14. Листом за вих. № 417 від 26.01.2026 ВКДКА витребувала у КДКА Київської області матеріали справи відносно адвоката Особа_1.
15. 19.02.2026 за вхід. № 33231 матеріали справи відносно адвоката Особа_1 надійшли до ВКДКА.
16. Листом за вих. № 719 від 20.02.2026 Т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання за матеріалами справи за скаргою адвоката Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 532/2025 від 22.12.2025 про порушення відносно неї дисциплінарної справи.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

17. Особа_2 вказує, що з мережі Інтернет та телеграм-каналу, йому стало відомо про те, що починаючи з 10 вересня 2025 року адвокат Особа_1 надає правничу допомогу Особа_3.
18. Зокрема, вказана інформація була зазначена у телеграм-каналі «Инсайдер Киев», а саме у дописі від 11 вересня 2025 року під назвою «Экс-жена адвоката Особа_4 заявила, что он ограбил ее и оставил без имущества» (роздрукована інформація додається до скарги).
19. Крім того, про дані обставини зазначається на офіційному сайті прес-центру агентства «Інтерфакс» під заголовком: «Дружина адвоката Особа_4 просить керівництво правоохоронних органів втрутитися в її конфлікт з колишнім чоловіком»[…] «Зі свого боку, адвокат Особа_3 Особа_1 зазначила, що Віталія придбала автомобіль, який раніше був власністю її матері…» (роздрукована інформація з офіційного сайту «Інтерфакс» та відеозапис прес-конференції від 19.09.2025 року з виступом адвоката Особа_1 на флеш-накопичувачі додаються до скарги)
20. Автор скарги – Особа_2 звертає увагу на те, що зміст вищезгаданого допису від 11 вересня 2025 року на телеграм-каналі «Инсайдер Киев» містить прикріплені два відеофайли, на одному з яких міститься виступ пані екс-дружини – Особа_3, а на іншому відеозапис від першої особи – адвоката Особа_1, на якому на неї, начебто, чинять фізичний вплив, що викликало її емоційну поведінку у формі декількох криків.
21. Також, до вказаного допису долучено медичну довідку з КПИ «Київська міська клінічна лікарня № 12» видана Особа_1, у якій зафіксовано факт її звернення до лікарці 11.09.2025 року.
22. Скаржник продовжує, що зі змісту вказаної медичної довідки з КПИ «Київська міська клінічна лікарня № 12» вбачається наступне: «Видана гр. Особа_1 … в тому, що він (вона) 11.09.2025 звертався(лась) в приймальне відділення КПИ «Київської міської клінічної лікарні № 12» з приводу травми живота. Із слів Особа_1 був нанесений удар в живіт…»
23. Скаржник робить висновок, що з огляду на те, що інформація, зазначена у вказаній медичній довідці, в силу вимог статті 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», охоплюється лікарською таємницею (є інформацією з обмеженим доступом), було б логічним стверджувати, що інформація зазначена у цій довідці та безпосередньо сама медична довідка, перебуває виключно у розпорядженні адвоката Особа_1, а тому замовником вказаної публікації від 11 вересня 2025 року є саме адвокат Особа_1.
24. Крім того, скаржник звергає увагу на те, що до допису було долучено відео, яке було зроблено з нижнього ракурсу, на якому зафіксовано наступне (жіночим голосом): «Хто Вас попросив? Поліція…поліція…Вита…Вита… вызывай полицию быстро. Стоять. Стояти, стояти. AAAAAA ААААААА Полиция помогите…. ААААА АААА. Тільки що зняли вкрали номера з машини…».
25. На відео також зафіксована особа чоловічої статті середнього зросту з сивим волоссям (відео зроблено з нижнього ракурсу додається до скарги).
26. Скаржник вказує на те, що в подальшому це відео було представлено адвокатом Особа_1 19.09.2025 року на прес-конференції в агентстві «Інтерфакс» як таке, що було зроблено нею особисто (під час її виступу вказане відео виводилося на екран).
27. Таким чином, на думку скаржника, автором такого відео є саме адвокат Особа_1, а вказане відео було передано зазначеним адвокатом агентству «Інтерфакс» з метою його трансляції 19.09.2025 року, а отже пряма мова зазначена у скарзі належить саме їй.
28. На думку скаржника, вказане також вчергове підтверджує той факт, що замовником вищевказаної публікації у телеграм-каналі «Инсайдер Киев» є саме адвокат Особа_1.
29. Разом із тим, як вже зазначалося, 19 вересня 2025 року адвокат Особа_1 на прес- конференції в прес-центрі агентства «Інтерфакс-Україна» на тему «Скандал із захопленням авто дружини адвоката Особа_3 на Печорську» на 13 хв. 28 сек. зазначила наступне (посилання на відео на Youtube-каналі: Інформація_1; відеозапис додається): «… 11 вересня, (а) Я стала жертвою від дій фактичних пана Особа_4, оскільки невідома мені, до того особа, фактично здійснила на мене напад, коли я попросила не знімати номерні знаки з автомобіля моєї клієнтки, однак ця особа зняла такі номерні знаки у даному випадку і (б) Я отримала удар після чого потрапила до лікарні…».
30. Скаржник наголошує на тому, що заявлене адвокатом Особа_1 на прес-конференції 19.01.2025 року та у відео, що містить допис у телеграм-каналі «Инсайдер Киев», не відповідає фактичним обставинам справи, що підтверджується наступним.
31. Так, з метою надання більш детальної оцінки діям адвоката Особа_1, як представника пані екс-дружини Особа_3, було досліджено відеозаписи з камер зовнішнього спостереження бізнес-центру «Ангара» (Camera. 01, початок відеозапису о 12 год. 09 хв. 11 вересня 2025 року, відеозапис додається).
32. На вказаному відео зафіксована адвокат Особа_1 разом зі своєю клієнткою – пані екс-дружиною Особа_3. Зі змісту вказаного відео вбачається, що крик адвоката Особа_1 жодним чином не викликаний ударами або ж нападом на неї.
33. Більше того, на відео відсутній пан Особа_4, від «фактичних дій якого», адвокат Особа_1, як вона зазначила на прес-конференції в «Інтерфакс», стала жертвою.
34. Таким чином, заяви, твердження адвоката Особа_1, що відображені у скарзі, а також зроблені нею публічно під час прес-конференції 19.09.2025 року в «Інтерфакс», – є неправдивими, не відповідають фактичним обставинам справи.
35. До того ж, на момент звернення зі вказаною скаргою, адвокат Особа_1 офіційно користується, зокрема, такою соціальною мережею, як Instagram (посилання: https://www.instagram.com/dariakozii/; роздрукована інформація додається).
36. Дійсне користування вказаною соціальною мережею саме адвокатом Особа_1 підтверджується систематичним розміщенням нею у зазначеній соціальній мережі власних фото, фото судових засіданнях, сертифікатів з підвищення кваліфікації адвоката, фото профілю з ЄРАУ тощо (роздруковані фото додаються).
37. 19 вересня 2025 року на власній сторінці у соціальній мережі Instagram адвокат Особа_1 опублікувала посилання на вищезгадану прес-конференцію «Інтерфакс», зокрема, у якій адвокат Особа_1 прийняла участь, як представник пані екс-дружини Особа_4 В. Вказаний допис містить наступне: «Якщо минулого тижня я вже отримала «дружне привітання», після якого поліцією було зафіксовано мою заяву…».
38. Тобто, з обставин, зазначених адвокатом Особа_1 19.09.2025 року на вказаній прес-конференції, а саме щодо начебто нападу на неї, останньою було подано заяву до органів поліції, про що адвокат Особа_1 і зазначила у своєму дописі у соціальній мережі Instagram.
39. Скаржник також зазначає про те, що як вбачається з Єдиного реєстру адвокатів України, Особа_1 є адвокатом (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_2, посилання: Інформація_3, роздрукована інформація додається). Тож, з огляду на те, що Особа_1 є адвокатом, остання має дотримуватися, зокрема, Правил адвокатської етики (далі – Правила), дії якої, відповідно до статті 2 ПАЕ поширюються не тільки на всі види адвокатської діяльності, але й на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність, яка може вступити в суперечність з професійними обов’язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії.
40. До чого ж, відповідно до статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
41. Скаржник звертає увагу на те, що статтею 12-1 Правил адвокатської етики встановлено, що адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов’язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
42. 31. Крім того, за статтею 51 Правил адвокатської етики встановлено, що адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката: – висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів; – поширення свідомо неправдивих відомостей про нього.
43. Скаржник також робить посилання на статтю 57 Правил адвокатської етики, що на його думку імперативно встановлює принципи поведінки адвокатів у соціальній мережі, відповідно до яких, участь адвоката у соціальних мережах, інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому. Адвокат при користуванні соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет повинен дотримуватись своїх професійних обов’язків, передбачених чинним законодавством України, цими Правилами, рішеннями З’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України. Використання адвокатом соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати наступним принципам: незалежності, професійності, відповідальності, чесності, стриманості та коректності, гідності, недопущення будь-яких проявів дискримінації, толерантності та терпимості, корпоративності та збереження довіри суспільства, конфіденційності.
44. Статтею 56 Правил встановлено, що в своїх публіцистичних матеріалах (статтях, публікаціях тощо) та публічних виступах адвокат не повинен поширювати відомостей, які ганьблять честь, гідність чи ділову репутацію інших адвокатів або престиж адвокатури як такої.
45. Підсумовуючи вищевикладене, автор скарги – Особа_2 стверджує про те, шо незважаючи на імперативні вимоги, зазначені у ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 12-1, ст. 51, ст. 56, ст. 57 Правил адвокатської етики, адвокат Особа_1) зробила завідомо неправдиві заяви, стосовно фактичних обставин, що мають до неї відношення, надала їм неправдиву правову оцінку (адвокат Особа_1 ніколи не була «жертвою» (як зазначила остання) від дій пана Особа_4, на неї ніхто не здійснював напад та адвокат Особа_1 не отримувала жодних ударів, що підтверджується відеозаписами з камер зовнішнього спостереження бізнес-центру від 11.09.2025 року; у зв’язку із чим адвокат Особа_1 повідомила неправдиву інформацію в органи поліції з цього приводу, а також замовила публікацію неправдивого змісту у телеграм-каналі «Инсайдер Киев», попередньо надавши адміністрації вказаного телеграм-каналу документи та відео, що перебували виключно у її розпорядженні); 2) допустила висловлювання, що принижують честь та гідність адвоката Особа_4, завдають шкоди його діловій репутації (під час прес-конференції у «Інтерфакс» 19.09.2025 року публічно адвокат Особа_1 зазначила «… 11 вересня Я стала жертвою від фактичних дій пана Особа_4 …», втім вказане не підтверджується жодними належними та допустимими доказами); 3) порушила принципи та засади поведінки адвокатів у соціальній мережі (зокрема, адвокат Особа_1 на своїй сторінці у соціальній мережі «Instagram» розповсюдила вочевидь неправдиву інформацію відносно іншого адвоката – Особа_4, неправдиву інформацію, щодо начебто завдання їй удару та здійснення нападу на неї.
46. Така поведінка адвоката Особа_1, на думку автора скарги Особа_2, свідчить також і про порушення нею Присяги адвоката, закріпленої у ст. 11 Закону Україні «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: «Я, (ім’я та прізвище), урочисто присягаю У своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов’язки, бути вірним присязі».
47. У той же час стаття 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює одним з обов’язків адвоката дотримання присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
48. Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі, зокрема, але не виключно: порушення присяги адвоката України; систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
49. На думку скаржника, приналежність акаунту в Інстаграм «dariakozii» адвокату Особа_1 також підтверджується наступним.
50. Відповідно до Узагальнень дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо дотримання адвокатами норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет, які затверджені Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № Х-020/2021 від 01.10.2021 року: «…зважаючи на технічні аспекти поширення інформації, ключовою особливістю розгляду дисциплінарних справ, що стосуються дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі Інтернет, є встановлення або підтвердження, авторства конкретного висловлювання (публікації) або належності акаунту через який поширювалася інформація, конкретному адвокату. Встановлення таких фактів може ґрунтуватися на різних фактичних даних, в тому числі прямого зв’язку акаунту соціальної мережі, через який було поширено інформацію…».
51. Автор скарги – Особа_2 вважає, що адвокат Особа_1 у соціальній мережі Інстаграм позиціонує себе як адвокат, публікує фото свого профайлу з ЄРАУ та сертифікатів про проходження курсів з підвищення кваліфікації.
52. Стосовно строків давності притягнення до дисциплінарної відповідальності, – то як скаржник вказує на те, що допущене адвокатом являє собою триваюче правопорушення.
53. Так, відео прес-конференції наявно у публічному доступі у Youtube-каналі за посиланням: Інформація_1.
54. Тобто, з часу зробленої заяви і впродовж всього часу зі вказаним відеозаписом та дописом у телеграм-каналі «Инсайдер Киев» знайомилося необмежене коло людей, що свідчить про триваючий характер дисциплінарного проступку.
55. Таким чином, дисциплінарний проступок адвоката Особа_1, на думку скаржника, є триваючим.
56. Крім того, у своїй скарзі Особа_2 звертається і до судової практики Верховного Суду, яка під триваючим проступком, розуміє проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом (тут робиться посилання на постанову Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/401/17). Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Тобто, такі дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.
57. До того ж, як наголошує скаржник, під триваючими визначаються правопорушення, які почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності» (див. Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18).
58. Скаржник підсумовує свою скаргу тим, що наполягає на тому, що з огляду на викладені ним в його скарзі обставини, адвокатом Особа_1 було порушено статтю 11 «Присяга адвоката», статтю 4 «Принципи та засади здійснення адвокатської діяльності», статтю 12-1 «Чесність та добропорядна репутація», статтю 51 «Окремі стичні аспекти взаємин між адвокатами», статтю 56 «Дотримання принципу поваги до адвокатської процесії в публіцистичній діяльності адвоката», статтю 57 «Принципи поведінки адвокатів у соціальних мережах».
59. Усе вищезазначене, на думку скаржника, в силу вимог статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є підставою для накладення на адвоката Особа_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
60. Керуючись ст. ст. 21, 32, 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком йото дисциплінарну відповідальність», Правилами адвокатської етики, скаржник просив: 1. Розглянути вказану скаргу у спосіб, встановлений Законом. 2. Притягнути адвоката Козій Дар’ю Олександрівну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_2, видане Київською обласною КДКА 23.12.2010 року) до дисциплінарної відповідальності та призначити їй дисциплінарне стягнення у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
61. У представлених до КДКА Київської області письмових поясненнях, її автор, адвокат Особа_1 передусім повідомила про те, що вона особисто не знайома з особою скаржника, але звернула увагу на схожість їхніх мобільних телефонів.
62. При цьому вважає, що зміст поданої на неї скарги фактично зводиться до того, що вона, адвокат Особа_1 допустила неналежну поведінку по відношенню до адвоката Особа_4, від якого вона, адвокат Особа_1 не отримувала ані позову про захист честі, ані звернення зі скаргою на неї як адвоката. Також вважає, що вона жодними своїми діями чи то словами не допускала неналежної поведінки, в т. ч. по відношенню до Особа_4.
63. Так, як пояснює адвокат, 09.09.2025 вона уклала договір про надання правничої допомоги Особа_3, яка звернулася з приводу можливої судової справи про поділ майна, яке було набуто нею в шлюбі з Особа_4.
64. Вже 10.09.2025, близько 18 год., їй, адвокату Особа_1 зателефонувала Особа_3 та попросила приїхати за адресою Інформація_4. Як пояснює далі адвокат, коли вона туди приїхала, Особа_3 їй пояснила, що придбала у матері автомобіль Мерседес, який наразі не може забрати, бо її колишній чоловік Особа_4 заблокував вказаний автомобіль в подвір’ї свого офісу, через що Особа_3 викликала евакуатор та просила бути з нею, коли той приїде забирати машину. Одночасно з цим, оскільки сама Особа_3 не знала, що може бути в середині автомобіля, вона викликала і поліцію в присутності працівників якої, і ще декількох людей (скоріше випадкових перехожих), евакуатор намагався забрати машину.
65. Як зазначає адвокат Особа_1, у цей час Особа_4 заліз на дах цього автомобіля та почав вести онлайн трансляцію в мережі з Блогером, зазначаючи, при цьому, що йому, як адвокату, вчиняють перешкоди у справі з представництва інтересів Особа_5, до якого клієнтка Особа_1 не мала жодного відношення. Сам Особа_4 пробув на автомобілі фактично до комендантської години, після чого пішов до свого офісу.
66. Наступного дня, 11 вересня 2025 року, Особа_1 знову на прохання своєї клієнтки приїхала за вказаною адресою з тим, щоб та знову спробувала його забрати. Коли вони разом з нею стояли та розмовляли біля автомобіля, то з дверей, з яких раніше до цього заходив і виходив Особа_4, вийшов невідомий чоловік (згодом з’ясувалося, що це був Особа_6) та почав знімати номери з автомобіля її клієнтки без жодного на це від неї дозволу та з приводу чого клієнтка почала в нього запитувати, що він робить, а вона, адвокат Особа_1 почала все це знімати на свій телефон, який був направлений на обличчя вказаної особи, який знявши номери пішов повз неї (Особа_1), в момент чого та відчула удар у живіт.
67. Адвокат пояснює, що оскільки вона майже добу не спала (на той момент була на ногах фактично через дії Особа_4 відносно автомобіля її клієнтки), то від втоми і нервів, цей удар, який начебто і був незначний, спричинив їй сильний спазм, тож вона закричала від болі та попросила поліцію прореагувати. Далі адвокат зазначає, що їй стало погано, вона знову ж таки відчула спазм та важко було дихати, після чого її забрала швидка допомога в поліклініку, де вона була практично до вечора на обстеженні, бо від тих всіх дій в неї значно піднявся тиск та серцевий ритм.
68. Адвокат Особа_1 продовжує свої пояснення тим, що коли на вечір того дня вона повернулася на вул. Інформація_4, після лікарів, то передала фото медичних документів поліцейським, після чого вона стала виявляти на різних акаунтах в соцмережах ці медичні документи, які поширювали невідомі їй особи.
69. Таким чипом, адвокат Особа_1 підсумовує, що фактично 11.09.2025 вона стала жертвою від протиправних дій під час надання правової допомоги клієнтці від особи, яка без дозволу останньої, як власника автомобіля, зняла з неї номерні знаки та зникла з ними в дверях, що вели до офісу Особа_4.
70. 19.09.2025 у зв’язку з вищеописаними подіями відбулася прес-конференція, на якій, за словами адвоката Особа_1, якщо уважно прослухати, вона зазначала, що питання відносно вчинених по відношенню до неї дій має вирішуватися правоохоронними органами, які мають встановити відповідні обставини.
71. При цьому твердження скаржника щодо слів «я стала жертвою від дій фактичних пана Особа_4» вважає абсурдним, бо якби Особа_4 10.09.2025 не перешкоджав її клієнтці забрати своє майно, то 11.09.2025 вона б і не стала жертвою.
72. Заявляє про те, що вона ніколи не думала, що ставши жертвою під час надання правничої допомоги, замість захисту, отримає на себе скаргу щодо нібито своєї неналежної поведінки, якої в дійсності не було. Таким чином вважає, що скарга проти неї містить викривлену інформацію щодо вищевказаних подій, свідком та учасником яких є її клієнтка Особа_3, яка може також надати свої пояснення з даного приводу,.
73. Крім чого, адвокат Особа_1 вважає, що в скарзі відсутнє юридичне обґрунтування того, що слова «я стала жертвою від дій фактичних пана Особа_4» є негативним твердженням, бо до скарги не було додано жодного висновку експерту відносно того, що це висловлювання є або оціночним судженням, або негативним твердженням.
74. Далі, адвокат посилається на судову практику та норми чинного законодавства України, чим обґрунтовує подальший зроблений нею висновок про те, що сказане нею було оціночним судженням за яке чинним законодавством України не передбачено притягнення до юридичної відповідальності, бо це не є предметом судового захисту.
75. Таким чином, адвокат просила врахувати, що нею не було допущено протиправної поведінки, а навпаки було повідомлено про порушення прав адвоката під час надання правничої допомоги, тому просила відмовити в задоволенні вказаної скарги щодо неї.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

76. Вивчивши довідку, складену членом дисциплінарної палати КДКА Київської області за результатами перевірки, дослідивши скаргу з додатками, письмові пояснення адвоката та додані до них матеріали, дисциплінарна палата КДКА Київської області прийшла до наступних висновків.
77. Так, відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
78. Відповідно до абзаців першого, третього статті 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
79. З матеріалів перевірки вбачається, що 19.09.2025 в агентстві «Інтерфакс» відбулася прес-конференція Особа_3 та її адвоката Особа_1 в ході якої остання, серед іншого, повідомила про наступне; «… 11 вересня (а) Я стала жертвою від дій фактичних пана Особа_4, оскільки невідома мені до того особа, фактично здійснила на мене напад, коли я попросила не знімати номерні знаки з автомобіля, моєї клієнтки, однак ця особа зняла так і номерні знаки у даному випадку і (б) Я отримала удар після чого потрапила до лікарні…».
80. Між тим, жодних доказів зазначеного твердження матеріали перевірки не містять, а надані з даного приводу адвокатом Особа_1 пояснення є не переконливими та такими, що не підтверджуються належними чи допустимими для цього доказами.
81. Адвокату Особа_1, як особі юридично освіченій, мають бути добре відомі відповідні положення чинного законодавства з даного приводу, в першу чергу статті 62 Конституції України, за якими особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
82. Отже, у таких діях адвоката вбачається порушенням вимог статті 7 Правил адвокатської етики, передусім абзаців першого, третього.
83. У рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури № VII-005/2021 від 01.07.2021, прийнятою у справі за обставин, схожих по характеру до даних, Вища Комісія, серед іншого, констатувала наступне:
84. «… / / 94. ВКДКА зауважує, що в матеріалах дисциплінарної справи відсутній вирок суду, який би набрав законної сили і яким би чоловік скаржниці був визнаний винним _у вчиненні зазначених адвокатом злочинів.
85. 95. Враховуючи системний аналіз норм КПК України та принцип презумпції невинуватості, який закріплений у ст. 62 Конституції України, ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 11 Загальної декларації прав людини, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийшла до висновку, що в адвоката _______________ при зверненні до лікарні __________, що у Німеччині, де працює скаржниця, були відсутні правові підстави стверджувати, що __________, який не перебуває в статусі підозрюваного чи обвинуваченого, має відношення до вчинення злочинів, які розслідуються … / / …
86. … / / 102. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, враховуючи вищевикладене, припускає, що дисциплінарний проступок адвоката ____________ полягає в тому, що подаючи заяву від 08.09.2020 року до лікарні ___________, що у Німеччині, де працює скаржниця, адвокат діяла не з метою надання правової допомоги своєму клієнту ___________, а з метою завдання шкоди діловій репутації _____________, як працюючій в цій клініці. Створення щодо неї та її чоловіка негативних наслідків … / / …
87. … / / 103. Адвокатом ____________ при зверненні до клініки, в якій працює скаржниця, із заявою від 08.09.2020, в якій керівництво клініки ____________повідомляється про протиправні, на її погляд, дії ______________, та про те, що він є особою, що чинить кримінальні правопорушення в Україні, а потім переховується у Німеччині, родині _______, також чинить правопорушення в ФРН, повною мірою не дотримано вимог ст. 7 Правил адвокатської етики, щодо обов’язку у своїй професійній діяльності використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України».
88. Крім того, в діях адвоката Особа_1 слід вбачати ознаки порушень вимог ст. 11 ПАЕ (щодо обов’язку адвоката надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення); ст. 12 (всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності); ст. 12-1 (адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов’язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта).
89. Також, відповідно до ст. 25 Правил адвокатської епіки адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
90. Статтею 51 визначено, що адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката; висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдаючи шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів; – поширення свідомо неправдивих відомостей про нього.
91. Стаття 53 зобов’язує адвоката уникати розголосу в засобах масової інформації або поширення іншим способом (в тому числі за допомогою мережі Інтернет, соціальних мереж) відомостей, що принижують честь та гідність іншого адвоката, ганьблять його чи адвокатське бюро/адвокатське об’єднання або адвокатуру України.
92. Таким чином, у даній частині своєї скарги Особа_2 виклав відомості, які вказують на наявність ознак порушення адвокатом Особа_1 вищезазначених положень ст. ст. 7, 11, 12, 12-1, 25, 51, 53 Правил адвокатської етики, що мало місце під час здійснення нею адвокатської діяльності, а отже такі в сукупності дії можуть бути кваліфіковані як порушення п. 3, п. 5 ч. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
93. Щодо тверджень скаржника про те, що адвокат Особа_1 зробила завідомо неправдиві заяви стосовно фактичних обставин, що мають до неї відношення, надала їм неправдиву правову оцінку, бо на неї ніхто не здійснював напад та адвокат Особа_1 не отримувала жодних ударів, що підтверджується відеозаписами з камер зовнішнього спостереження бізнес-центру від 11.09.2025 року, у зв’язку із чим адвокат Особа_1 повідомила неправдиву інформацію в органи поліції з цього приводу, а також замовила публікацію неправдивого змісту у телеграм-каналі «Инсайдер Киев», попередньо надавши адміністрації вказаного телеграм-каналу документи та відео, що перебували виключно у її розпорядженні, то з даного приводу слід зазначити про те, що встановлення даних обставин, згідно ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не відноситься до компетенції КДКА регіону та її дисциплінарної палати, бо є виключними повноваженнями правоохоронних органів.
94. Так, відповідно до статті 338 КК України передбачена відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, розслідування по якому покладено в даному випадку на слідчих органів Національної поліції України.
95. Відтак, у цій частини доводи скарги не можуть бути предметом дисциплінарної перевірки.
96. Щодо посилання скаржника на можливе порушення адвокатом Особа_1 присяги адвоката України (п. 2 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), то з даного приводу слід зазначити про те, що висновок про наявність порушення присяги адвоката України повинен ґрунтуватися виключно на підставі зібраних доказів в ході розгляду дисциплінарної справи, отже на даній стадії дисциплінарного провадження констатація його ознак с передчасною. Така позиція викладена в п. 135 Рішення ВКДКА №VІI-009/2025 від 24 липня 2025 року.
97. Отже, з огляду на все вищезазначене, дії та поведінка адвоката Особа_1 підлягають перевірці та з’ясуванню на предмет можливого вчинення нею дисциплінарного проступку лише в частині доводів скарги про те, що 19.09.2025 в агентстві «Інтерфакс» відбулася прес-конференція Особа_3 та її адвоката Особа_1 в ході якої остання, серед іншого повідомила про наступне: «… 11 вересня (а) Я стала жертвою від дій фактичних пана Особа_4, оскільки невідома мені до того особа, фактично здійснила на мене напад, коли я попросила не знімати номерні знаки з автомобіля моєї клієнтки, однак ця особа зняла такі номерні знаки у даному випадку і (б) Я отримала удар після чого потрапила до лікарні…», оскільки, як вже зазначалося вище, з’ясовані обставини вказують на наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3, і п. 5 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків.
98. Водночас, оцінка діям адвоката на даній стадії дисциплінарного провадження не дається.
99. Крім цього, окремо слід взяти до уваги те, що порушення дисциплінарної справи не констатує самого факту вчинення дисциплінарного проступку та є лише констатацією наявності ознак такого проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет підтвердження або спростування відповідних юридичних фактів, що може бути зроблено виключно під час розгляду справи.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

100. Адвокат Особа_1 з прийнятим рішенням щодо порушення дисциплінарної справи не погоджується із наступних міркувань.
101. Скаржник звертає увагу ВКДКА на наступне: рішення від 22.12.2025 року прийнято на підставі скарги, Особа_2, який їй невідомий, що містить інформацію, яка не відповідає дійсності.
102. Зміст вказаної жалоби фактично зводиться до того, що вона допустила неналежну поведінку відносно адвоката Особа_4, від якого вона не отримувала ані позов про захист честі, ані звернення зі скаргою на неї, як адвоката, оскільки вона жодними своїми діями та словами не допускала неналежної поведінки, в тому числі щодо Особа_4.
103. Якщо ретельно прослухати відеоконференцію, то вона неодноразово зазначила, що питання відносно вказаних дій щодо неї має вирішуватись правоохоронними органами, які мають встановити обставини справи.
104. Твердження скаржника щодо її неналежної поведінки щодо слів «я стала жертвою від дій фактичних пана Особа_4» є абсурдними, бо, якщо Особа_4, 10.09.2025 року не перешкоджав моїй клієнтці забрати її майно, то 11.09.2025 року, то вона б не стала жертвою.
105. Крім того, висловлювання «пана Особа_4» не містить конкретики, що саме адвоката Особа_4.
106. Скаржниця ніколи не думала, що ставши жертвою під час надання правничої допомоги, вона замість захисту, отримає на себе скаргу щодо нібито її неналежної поведінки, якої в дійсності не було, а ДП Київської обласної КДКА прийме рішення щодо відкриття на неї дисциплінарного провадження.
107. Таким чином, рішення від 22.12.2025 року, яке фактично прийнято щодо неї на підстав скарги, що містить викривлену інформацію щодо вищевказаних подій, свідком та учасником яких є її клієнтка Особа_3, яка може також надати свої пояснення з цього приводу, є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
108. В рішенні від 22.12.2025 року проігноровані її пояснення відносно того, що в скарзі відсутнє юридичне обґрунтування того, що слова «я стала жертвою від дій фактичних пана Особа_4» є негативним твердженням.
109. До вказаної скарги не додано жодного висновку експерта відносно того, що висловлювання є або оціночними судженнями, або негативними твердженнями.
110. Крім того скаржниця вказує, що дисциплінарна палата допустила неповне з’ясування обставин справи під час прийняття рішення від 22.12.2025 року, яке підлягає скасуванню, та безпідставно порушено відносно неї дисциплінарну справу.
111. Виходячи з наявних матеріалів дисциплінарного провадження, які знаходяться в розпорядженні КДКА Київської області не встановлено належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів того, що адвокат Особа_1 замовляла поширення в телеграм каналах інформації щодо Особа_4 К.В., а також що здійснювала негативні твердження (зокрема, відсутня лінгвістична експертиза, а також адвокат Особа_1 у виступі на пресконференції не зазначала, що “адвокат Особа_4” було зазначено “пан …”, та зазначалось, що це мають перевірити правоохоронні органи).
112. Отже, адвокат Особа_1 не допустила порушення норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI, який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні та Правил адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017 року зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 15.02.2019 року, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів порушень правил адвокатської етики.
113. За таких обставин, у діях адвоката Особа_1 відсутні ознаки невиконання або неналежного виконання професійних обов’язків та порушення Правил адвокатської етики. Очевидна відсутність ознак дисциплінарного проступку є безумовною підставою для відмови в порушенні дисциплінарного провадження.
114. Скаржник просить ВКДКА скаргу задовольнити, скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 532/2025 від 22.12.2025 року щодо відкриття дисциплінарного провадження за результатами розгляду скарги Особа_2 стосовно адвоката Особа_1 та постановити нове рішення про відмову у порушення дисциплінарного провадження.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

115. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
116. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).
117. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями).

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

118. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
119. Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
120. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
121. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
122. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
123. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
124. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
125. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
126. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
127. Частиною першою статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
128. Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
129. Перевіряючи висновки КДКА Київської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла висновку, що рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області не в повній мірі є законним та обґрунтованим.
130. ВКДКА не погоджується з висновками регіональної КДКА стосовно того, що дії та поведінка адвоката Особа_1 підлягають перевірці та з’ясуванню на предмет можливого вчинення нею дисциплінарного проступку лише в частині доводів скарги про те, що 19.09.2025 в агентстві «Інтерфакс» відбулася прес-конференція Особа_4 В.В. та її адвоката Особа_1 в ході якої остання, серед іншого повідомила про наступне: «… 11 вересня (а) Я стала жертвою від дій фактичних пана Особа_4, оскільки невідома мені до того особа, фактично здійснила на мене напад, коли я попросила не знімати номерні знаки з автомобіля моєї клієнтки, однак ця особа зняла такі номерні знаки у даному випадку і (б) Я отримала удар після чого потрапила до лікарні…».
131. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вивчивши зміст прес-конференції 19.09.2025 в агентстві «Інтерфакс», дослідивши в сукупності всі матеріали перевірки, дійшла до висновку, що фактично адвокат Особа_1 на прес-конференції наводить свою версію подій, які відбулись 10-11 вересня 2025 року, а її висловлювання, що пролунали на прес-конференції, мали виключно оціночний характер.
132. При цьому вислови адвоката Особа_1 не містить ознак того, що вони є образливими чи такими, що ганьблять честь та гідність скаржника та/або інших осіб.
133. Щодо доводів скаржниці в частині того, що скарга подана невідомою їй особою, то ВКДКА звертає увагу та те, що відповідно до вимог частини 1 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки, отже подання скарги на адвоката особою, яка їй невідома жодним чином не впливає на законність чи незаконність первинної скарги.
134. За наявними на момент ухвалення оскаржуваного рішення матеріалами справи, КДКА регіону невірно оцінила первинно подану скаргу на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку.
135. Рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати № 532/2025 від 22.12.2025 є необґрунтованим в наведеній частині, отже наявні підстави для його скасування.
136. Таким чином, враховуючи вищезазначене та дослідивши матеріали справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла до висновку, що КДКА Київської області неправомірно порушила дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1, оскільки в діях адвоката не вбачаються ознаки можливого вчинення дисциплінарного проступку, тому скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення скасуванню з відмовою в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
137. На підставі викладеного та керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,

ВИРІШИЛА:

138. Скаргу адвоката Особа_1, – задовольнити.
139. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 532/2025 від 22.12.2025 року про порушення відносно неї дисциплінарної справи, – скасувати.
140. Ухвалити нове рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МЯГКИЙ