РІШЕННЯ № III-013/2026 від 19.03.2026 року за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 07.10.2025 (провадження № 1196/25) про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно

РІШЕННЯ № III-013/2026

19 березня 2026 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Мягкого А.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Клечановської Ю.І, Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Одновола В.К. розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 07.10.2025 (провадження № 1196/25) про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 19.02.2025 року до КДКА м. Києва надійшла скарга разом із доданими до неї доказами. Згідно з рішенням РАУ від 15.12.2021 року № 128 “Про неповноважність та неправомочність КДКА м. Києва здійснювати свої функції”, рішенням РАУ від 28.01.2022 року № 6 “Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів м. Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів” т.в.о. голови КДКА м. Києва передав скаргу відносно адвоката Особа_2 до ВКДКА, для її подальшого скерування на розгляд до КДКА іншого регіону.
2. В подальшому матеріали дисциплінарного провадження разом з супровідним листом т.в.о. голови ВКДКА надійшли до КДКА Одеської області.
3. 07.10.2025 року за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної перевірки ДП КДКА Одеської області було винесене рішення (провадження №1196/25) про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
4. 28.01.2026 року громадянин Особа_1 звернувся до ВКДКА зі скаргою на вищезазначене рішення ДП КДКА Одеської області. Скарга була отримана цього ж дня.
5. Т.в.о Голова ВКДКА листом за вих.№ 669 від 16 лютого 2026 року доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
6. Короткий виклад позицій та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА
7. Адвокат Особа_2 21.03.2003 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1 у Київській міській КДКА.
8. Скаржник – Особа_1 зазначав, що 08.07.2019 року він звернувся за консультацією до адвоката Особа_2, стосовно факту вимагання в нього грошових коштів, розірвання шлюбу та втрати ним коштів, які він отримав від продажу квартири за довіреністю. Так, без укладення договору про надання правової допомоги, зазначає, що адвокат Особа_2 та Особа_3 шляхом надання консультацій, вмовили його оформити розлучення, яке і так ним планувалось, а також оформити договір поділу майна, за яким він передає дружині 2 квартири та автомобіль; переоформити ¼ частину квартири на матір Особа_4.
9. Як стверджує скаржник, він виконав всі поради, уклавши 24.07.2019 року договір поділу майна подружжя та 17.11.2023 року договір дарування ¼ квартири.
10. Скаржник вважає, що адвокат Особа_2, скориставшись отриманою на консультації інформацією, використав її проти нього.
11. Наразі адвокат Особа_2 виступає адвокатом його дружини у справі № Інформація_2 про розірвання договору про поділ майна подружжя; виступає адвокатом опонентів у справі № Інформація_3 про стягнення зі скаржника грошових коштів в розмірі 74 000,00 доларів США; ініціював справу № Інформація_4 про розірвання договору дарування.
12. Вважає, що адвокат Особа_2 порушив адвокатську таємницю та принцип конфіденційності, використавши отриману від нього інформацію проти нього ж у судових процесах. Факт надання консультацій визнавався адвокатом під час судових процесів.
13. Адвокат Особа_2 у поданих поясненнях зазначив, що скаржник ніколи не був його клієнтом, не звертався до нього за правничою допомогою, жодного договору між ними не існувало. Натомість його клієнткою є Особа_5, з якою укладено договір 05 липня 2019 року. Зустріч 08.07.2019 року була виключно переговорами сторін подружжя з питань поділу майна, на якій він був в якості представника своєї клієнтки – Особа_5, а не скаржника. Всю інформацію, яку адвокат отримав та використовував в подальшому, він отримав від своєї клієнтки, Особа_6 і родини Особа_7. Позови вважає законними та обґрунтованими, та акцентує увагу на тому що скарга подана після невдачі Особа_2 у судових справах № Інформація_2, № Інформація_3, №Інформація_4. Вказує, що такими діями Особа_1 змушує його відмовитись від представництва інтересів своєї клієнтки.
14. Первинно скарга громадянином Особа_2 на рішення КДКА Одеської області у складі дисциплінарної палати від 07.10.2025 року була подана до ВКДКА 26 листопада 2025 року та зареєстрована ВКДКА 01 грудня 2025 року. Саме рішення, згідно реєстру простих поштових відправлень, було надіслано скаржнику 10 жовтня 2025 року. Належних доказів отримання ним даного рішення в такий спосіб, матеріали справи не містять. Згідно поданої скарги скаржник зауважує, що рішення комісії ним отримано 28 жовтня 2025 року.
15. Листом голови ВКДКА за вих. № 7154 від 08 грудня 2025 року скаргу повернуто з підстав ненадання доказів надіслання копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів адвокату Особа_1, а також КДКА Одеської області, рішення якої оскаржується, листом з описом вкладення.
16. Листом про усунення недоліків за допомогою засобів поштового зв’язку скаржник Особа_2 звернувся до ВКДКА 26 грудня 2025 року. До даного листа було додано скаргу з додатками, докази на виконання вимог листа. З огляду на вказані обставини строки оскарження рішення комісії не пропущені.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

17. Місцева КДКА зазначила про відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_2.
18. Вказують, що зібрані матеріали перевірки не містять належних доказів надання 08.07.2019 року адвокатом Особа_1 будь-якої правової допомоги, консультацій чи роз’яснень з правових питань саме скаржнику Особа_2.
19. Особа_5 – клієнтка адвоката Особа_2 згідно укладеного договору 05.07.2019 року у поданому письмовому пояснені зазначила, що у липня 2019 року призначила Особа_2 зустріч в офісі адвокатів Особа_3 та Особа_2 з приводу розгляду питань розірвання шлюбу та поділу майна подружжя, на якій Особа_1 виклав свої пропозиції щодо варіантів поділу спільного майна.
20. Зазначають, що відсутні об’єктивні підстави стверджувати, що Особа_2 отримав від скаржника та використав (чи міг використати) проти його інтересів будь-яку конфіденційну інформацію. Обставини, які б в силу Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Правил адвокатської етики унеможливлювали представництво адвокатом Особа_1 інтересів Особа_5, Особа_6, Особа_7 перевіркою не встановлені.

Короткий виклад позиції та доводів скаржника та адвоката до ВКДКА.

21. Скаржник у скарзі зазначає, що рішення КДКА Одеської області від 09.10.2025 року є незаконним необґрунтованим, прийняте з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права.
22. Так зазначає про безсумнівність поданих доказів, зокрема відеозаписи засідання від 10.09.2024 року, вказує на невірне тлумачення поняття “клієнт”, ігнорування можливості укладення усного договору між адвокатом та клієнтом на підставі ст. 27 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, наявність конфлікту інтересів, порушення адвокатської таємниці.
23. У скарзі просить скасувати рішення КДКА Одеської області від 09.10.2025 року та ухвалити нове рішення, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, або направити справу на новий розгляд до КДКА іншого регіону.
24. Згідно пояснення адвоката Особа_2 щодо скарги до ВКДКА на рішення місцевої КДКА, що отримані ВКДКА 18 березня 2026 року останній спростовує доводи скарги Особа_2 з мотивів надуманості, фактичної невідповідності викладених обставин фактичним обставинам, маніпулятивності, фактично подана скарга процесуального опонента з метою тиску на нього на здійснення ним професійної адвокатської діяльності. Просить у задоволені вказаної скарги відмовити.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

25. Згідно п. 8.12. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «17» грудня 2013 року № 268 із змінами та доповненнями: у випадку, якщо рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палати прийняті у відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» вони є рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як документи окремо визначеної форми, які видаються від імені КДКА. У такому рішенні, зокрема, має зазначатися, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону у складі членів певної палати розглянула питання і прийняла відповідне рішення, яке підписується Головою КДКА, головою та секретарем палати.
26. У відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»: 5. До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна і дисциплінарна палата.
27. Відповідно до ст. 7 Правил адвокатської етики: у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
28. Відповідно до ст. 11 Правил адвокатської етики: зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
29. Адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
30. Відповідно до статті 14 Правил адвокатської етики: адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
31. Відповідно до статті 25 Правил адвокатської етики: адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
32. Відповідно до статті 49 Правил адвокатської етики: у відносинах з будь-якими особами, з якими адвокат взаємодіє в процесі виконання доручення клієнта, адвокат має дотримуватись вимог Правил у частині, застосовній до цих відносин.
33. Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
34. Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
35. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
36. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
37. Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
38. Згідно ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
39. Відповідно до статті 35 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
40. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”: адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
41. Згідно ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”:
42. 4) договір про надання правничої допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;
43. 7) клієнт – фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність;
44. 8) конфлікт інтересів – суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

45. ВКДКА виходить з наступного.
46. Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
47. Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
48. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
49. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
50. Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
51. Згідно ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
52. Положенням Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, котре затверджено Рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року із змінами та доповненнями зазначено:
53. Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”: адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
54. п. 9 Правил адвокатської етики визначено, що від конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
55. У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов’язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов’язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів.
56. Адвокат без письмового погодження з клієнтом, щодо якого виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому професійну правничу (правову) допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката.
57. За відсутності письмового погодження клієнта, в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний з дотриманням умов, визначених цими Правилами.
58. п. 10 Правил адвокатської етики визначено, що дотримання принципу конфіденційності є необхідною і що найважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” або становить персональні дані про фізичну особу, які охороняються законодавством з питань захисту персональних даних, є правом адвоката у відносинах з усіма суб’єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов’язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується.
59. Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.
60. Адвокатською таємницею є: факт звернення особи за правовою допомогою; будь-яка інформація, що стала відома адвокату, адвокатському бюро, адвокатському об’єднанню, помічнику адвоката, стажисту або іншій особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням), у зв’язку з наданням професійної правничої (правової) допомоги або зверненням особи за правовою допомогою; зміст будь-якого спілкування, листування та інших комунікацій (в тому числі з використанням засобів зв’язку) адвоката, помічника адвоката, стажиста з клієнтом або особою, яка звернулася за наданням професійної правничої (правової) допомоги; зміст порад, консультацій, роз’яснень, документів, відомостей, матеріалів, речей, інформації, підготовлених, зібраних, одержаних адвокатом, помічником адвоката, стажистом або наданих ним клієнту в рамках професійної правничої (правової) допомоги чи інших видів адвокатської діяльності.
61. Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів досудового розслідування і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.
62. Інформація та документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за згодою клієнта або особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання професійної правничої (правової) допомоги, що викладена у її письмовій заяві. При цьому з метою захисту своїх професійних прав та гарантій адвокатської діяльності адвокат має право продовжити зберігати інформацію та документи в статусі адвокатської таємниці.
63. Згідно ст. 27 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”: договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правничої допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз’яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правничої допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим – з подальшим укладанням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об’єктивні перешкоди – у найближчий можливий строк.
64. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
65. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
66. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
67. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
68. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
69. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
70. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
71. У відповідності до п. 51 “Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність” затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «30» серпня 2014 року № 120, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
72. ВКДКА вважає рішення місцевої КДКА обґрунтоване, висновки дисциплінарної палати вказаної КДКА викладені у ньому, є правильними, та вмотивованими, а оцінка доказів сторін дана належним чином.
73. Так, з матеріалів справи вбачається, що на момент перебування скаржника 08.07.2019 року у кабінеті адвокатів Особа_3 та Особа_2 під час обговорення питання поділу майна подружжя Особа_1 та Особа_5, зокрема, щодо можливого укладення договору поділу майна подружжя, у Особа_5 вже був укладений договір з даними адвокатами. Тобто сторони фактично обговорювали варіанти врегулювання спірних питань.
74. Адвокат Особа_2 визнав той факт, що він перебував під час даного спілкування подружжя з адвокатом Особа_3, та чув відповідну розмову. Також з матеріалів справи слідує, що в подальшому було ініційовано ряд судових процесів, серед яких справа за № Інформація_2 за позовом Особа_2 до Особа_5 про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя. Саме обговорення даного договору, могло становити конфіденційну інформацію та адвокатську таємницю, проте з огляду саме на те, що адвокат Особа_2 являється адвокатом Особа_5, відтак саме оцінка їх взаємовідносин може оцінюватись в ракурсі розголошення чи не розголошення адвокатської таємниці.
75. ВКДКА звертає увагу на те, що підставою для порушення дисциплінарної справи є наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Ознака є юридичні риса, за наявності якої поведінка особи визнається дисциплінарним проступком і може тягнути дисциплінарну відповідальність. Тобто комісія оцінює наведені факти скаржника виключно на предмет можливої допустимості в діях адвоката складу дисциплінарного проступку. Наведені факти повинні бути чіткі, зрозумілі, мотивовані та підтверджені певними аргументами. При цьому вказані факти на стадії порушення справи виключно оцінюються через призму наявності відповідних ознак.
76. Адвокат Особа_1 дане спілкування учасників конфлікту оцінює як зустріч їх сторони з клієнткою з опонентом щодо обставин врегулювання питань сімейного конфлікту та зауважує, що питання конфіденційності та конфлікту інтересів до спірних відносин не може застосовуватись в силу того, що Особа_2 не був його клієнтом. Допиту вказаного адвоката як свідка в рамках цивільної справи до якої апелює скаржник не відбулось. Пояснення і виступи адвоката процесуального опонента спрямовувались виключно на захист інтересів його клієнта. Вказані фактичні обставини у скарзі не містять ознак дисциплінарного проступку в діях і висловлюваннях адвоката, а суть доводів скарги від процесуального опонента у справі на думку комісії є формою справляти вплив на адвоката.
77. З огляду на зазначене, та в силу приписів Правил адвокатської етики скаржником не доведено факт наявності ознак дисциплінарного проступку.
78. Дисциплінарна справа відносно адвоката може бути порушена за наявності доказів вчинення адвокатом дій, які містять ознаки дисциплінарного проступку. Матеріали даної скарги та долучених доказів не містять ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката.
79. На підставі викладеного вище, керуючись статтею 52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

80. Скаргу Особа_1, – залишити без задоволення.
81. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 07.10.2025 (провадження № 1196/25) про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, – залишити без змін.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МЯГКИЙ