РІШЕННЯ № III-014/2026 від 19.03.2026 року за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі кваліфікаційної палати № 20/1/1 від 28.11.2025 року про відмову їй у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту

РІШЕННЯ № III-014/2026

19 березня 2026 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Мягкого А.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Клечановської Ю.І, Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Одновола В.К. розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі кваліфікаційної палати № 20/1/1 від 28.11.2025 року про відмову їй у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 10 жовтня 2025 року, на адресу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області надійшла заява Особа_1 про допуск до складання кваліфікаційного іспиту з доданими документами, яка сформована КДКА Житомирської області в особову справу.
2. 06 листопада 2025 року, рішенням кваліфікаційної палати КДКА Житомирської області, Особа_1 допущена до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
3. листопада 2025 року Особа_1 склала письмову частину кваліфікаційного іспиту та отримала середній бал за результатами складання якого становить 40 балів (відомість з оцінювання складання кваліфікаційного іспиту).
4. 28 листопада 2025 року кваліфікаційна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області за результатами письмового кваліфікаційного іспиту складеного Особа_1 прийняла рішення № 20/1/1 про відмову у видачі йому свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
5. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 23.12.2025 року скаржниця звернулася до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вх. № 32310 від 23.12.2025 року) зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 28.11.2025 року про відмову у видачі особі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
6. Згідно ч. 5 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.
7. Строк на оскарження рішення кваліфікаційна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 20/1/1 від 28.11.2025 року, передбачений ч. 5 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не пропущено.
8. 30 грудня 2025 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури листом за вих. № 7388 витребувала у КДКА Житомирської області матеріали кваліфікаційної справи стосовно Особа_1.
9. 14 січня 2026 року за вхід. № 32621 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали кваліфікаційної справи стосовно Особа_1.
10. 16 січня 2026 року (вих. № 363) Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі кваліфікаційної палати № 20/1/1 від 28.11.2025 року про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА регіону рішення.

11. 21 листопада 2025 року Особа_1 склала письмову частину кваліфікаційного іспиту та отримала середній бал за результатами оцінювання 40 балів, що дало підстави для не допуску особи до складання усного іспиту.
12. Оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту Особа_1 здійснювалось членами кваліфікаційної палати КДКА Житомирської області у складі: голови КДКА Житомирської області Особа_2, членів кваліфікаційної палати Особа_3, Особа_4.
13. За результатами оцінювання письмового завдання за білетом № 4 та практичним завданням № 10 Особа_1 отримала 40 балів з необхідного мінімуму 80 балів.
14. За результатами оцінювання письмового завдання № 1:
15. виготовлений процесуальний документ: «Заява у справі окремого провадження» виконано на незадовільному рівні оцінено в «0» балів.
16. Кваліфікаційна палата вказала, що відповідно до затвердженої фабули до завдання № l, «після смерті Ковтуна П. Г. в заповіті було вказано спадкоємицею невістку Ковтун Марину Сергіївну, а тому нотаріальна контора відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину Ковтун Марії Сергіївні внаслідок неправильного запису її імені в заповіті та в паспорті і свідоцтві про народження».
17. Відповідно до частини 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
18. Кваліфікаційна палата зазначила, що в складеному документі Особа_1 невірно визначила статус учасників та зазначила «Заінтересовані особи». Також невірно було визначено коло таких осіб.
19. Відповідно до фабули завдання, в заповіті було вказано, що нотаріальна контора відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину Ковтун М.С., але в складеному документі серед учасників Особа_1 помилково вказала «Житомирський відділ Міністерства юстиції України.
20. Кваліфікаційна палата вказала, що тексті складеного документу Особа_1 вірно вказує з посиланням на ст. 318 ЦПК України, що необхідно встановити належність правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
21. Проте в прохальній частині заяви Особа_1 вказує абсолютно інше, а саме «встановити, що особою зазначеною в заповіті Ковтуна П. Г. поряд з Поповою Анною Пилипівною на право власності на житловий будинок в с. Троковичі, Черняхівського району, Житомирської області є Ковтун Марія Сергіївна…».
22. Кваліфікаційна палата також зазначила, що невірно визначено підсудність даної категорії справ, оскільки відповідно до ст. 316 ЦІК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання, тобто в даному випадку до одного з судів міста Житомир за місцем проживання заявника Ковтун М.С., а не до Житомирського районного суду Житомирської області.
23. Кваліфікаційна палата дійшла висновку, що письмове завдання було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання.
24. Аргументація відсутня взагалі. Складений документ не відповідає визначеній законом процесуальній формі, а тому виконане завдання не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства, оцінене в «0» балів, як виконане незадовільно.
25. За результатами оцінювання письмового завдання № 2:
26. виготовлений процесуальний документ: «Позовна заява зі спору, що пов’язаний із захистом авторського права та суміжних прав» виконано на задовільному рівні оцінено в «20» балів.
27. Кваліфікаційна палата вказала, що складений документ містить наступні недоліки:
    • зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання.
28. Складений документ адресований Господарському суду міста Житомир, що свідчить про прогалини в знаннях системи судоустрою господарських судів на рівні судів першої інстанції (в даному випадку вірне зазначення «Господарський суд Житомирської області»).
29. У складеному документі вірно застосовано положення Закону України «Про авторське право і суміжні права», однак при формулюванні позовних вимог не в повному обсязі сформульовано позовну вимогу № 2.
30. Так, відповідно до частини 5 ст. 55 Закону, за рішенням суду вилучені піратські примірники об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав на вимогу особи, яка є суб’єктом авторського права або суб’єктом суміжних прав і права якої порушено, можуть бути передані цій особі. Якщо ця особа не вимагає такої передачі, піратські примірники підлягають знищенню за рахунок правопорушника, а матеріали та обладнання, що використовувалися для відтворення піратських примірників, підлягають відчуженню із зарахуванням виручених коштів до державного бюджету.
31. В складеному документі не визначена подальша доля вилучених примірників.
32. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів, однак в складеному документі дана норма не виконана.
33. Кваліфікаційна палата дійшла висновку, що письмове завдання в загальному відповідає процесуальній формі, хоч і складене з вказаними вище недоліками, але оцінене в «20» балів як виконана на задовільному рівні.
34. За результатами оцінювання письмового завдання № 3:
35. «Клопотання під час досудового розслідування про проведення слідчих дій» виконано на задовільному рівні, оцінено в «20» балів.
36. Складений документ містить наступні недоліки:
    • зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання.
37. Так, в складеному документі вказано серед учасників «Обвинувачений», хоча клопотання подається слідчому судді та на стадії досудового розслідування.
38. Крім того, не вказано виду експертизи, про проведення якої подається клопотання, а саме дактилоскопічної експертизи.
39. В даному випадку некоректно визначено підстави проведення судової дактилоскопічної експертизи, адже купюри на загальну суму 14000,00 гривень однозначно визнані речовими доказами та зберігаються відповідно до вимог законодавства в органах досудового розслідування, а тому підозрюваний позбавлений можливості провести експертизу без надання вказаних купюр, як об’єктів дослідження.
40. Кваліфікаційна палата дійшла висновку, що підготовлене письмове завдання в загальному відповідає процесуальній формі, хоч і складене з вказаними вище недоліками по суті обґрунтування самого клопотання, але оцінене в «20» балів як викопана на задовільному рівні.
41. За результатами оцінювання письмового завдання № 4:
42. Практичне завдання № 10 – виконано на незадовільному рівні, оцінене в «0» балів, з огляду на таке обґрунтування:
43. Так, в практичному завданні міститься запитання: “Чи можна кваліфікувати дії Поверіна М.М. як злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини та притягнути його до кримінальної відповідальності?».
44. На вказане питання надано відповідь «Так, в діях Поверіна є склад злочину за ст.186 КК України, а саме злісне ухилення від сплати аліментів».
45. Однак, відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), передбачене статтею 164 КК України, а зазначена у відповіді на питання стаття 186 КК України передбачає відповідальність за відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
46. Крім того, на питання практичного завдання “Якими можуть бути дії представника потерпілого (неповнолітнього Повєріна О.М. у цій правовій ситуації?» зазначено не перелік дій представника потерпілого (неповнолітнього Поверіна О.М.) в площині притягнення до кримінальної відповідальності Поверіна М.М., а відповідь спрямована на отримання тимчасової державної допомоги за ст.181 Сімейного кодексу України.
47. Відповідь на вказане питання не зараховується як вірне, оскільки питання “Якими можуть бути дії представника потерпілого (неповнолітнього Поверіна О.М. у цій правовій ситуації?» спрямоване на визначення дій представника потерпілого в рамках КПК України.
48. Кваліфікаційна палата дійшла висновку, що зміст підготовленого письмового завдання свідчить про відсутність достатніх знань з відповідного питання, незнання нормативно-правових актів, що регулюють вказані правовідносини, а тому виконане практичне завдання оцінене в «0» балів, як виконане незадовільно.
49. Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
50. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
51. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270, зі змінами.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

52. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
53. Розділом ІІ Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено порядок набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
54. Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього Закону, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
55. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом та полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
56. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
57. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.
58. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затверджений Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270, із наступними змінами, (далі – Порядок № 270).
59. Кваліфікаційний іспит є атестування особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Кваліфікаційний іспит полягає у перевірці знань особи, яка виявила бажання займатися адвокатською діяльністю, в галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики та виявленні рівня її практичних навичок і умінь застосування норм права (п.пункти 5, 6 Розділу 1 Порядку № 270).
60. Особа, яка виявила бажання стати адвокатом, звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту (пункт 2 Розділу 2 Порядку № 270).
61. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. У засіданні палати з правом голосу може приймати участь голова КДКА (пункт 1 Розділу 4 Порядку № 270).
62. Кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо (пункт 9 Розділу 4 Порядку № 270).
63. Письмовий іспит складається першим. Перед початком письмового іспиту голова кваліфікаційної палати (інша уповноважена особа) в присутності інших членів палати та осіб, які допущені до складення іспиту, відкриває запечатаний конверт з екзаменаційними білетами та пропонує особам, які допущені до складення іспиту, обрати будь-який білет. Одразу після обрання білету особою, яка допущена до складення кваліфікаційного іспиту, номер такого білету оголошується всім присутнім та фіксується у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту ( пункти 13.1., 13.2. Розділу 4 Порядку №270).
64. Особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має підготувати вказані в обраному нею екзаменаційному білеті три завдання із різних галузей права та письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі справи. Завдання з галузей права мають бути виконані в формі процесуальних документів (пункти 13.3., 13.4 Розділу 4 Порядку № 270).
65. Для виконання трьох завдань із різних галузей права особі, яка складає письмовий іспит, надаються підготовлені кваліфікаційною палатою КДКА фабули справ з зазначенням видів процесуальних документів, які мають бути складені цією особою, або матеріали (судові рішення, інші документи), необхідні для виконання завдань. Фабули і комплекти матеріалів затверджуються рішенням КДКА. Процесуальні документи, складені особою, мають відповідати вимогам чинного законодавства України та містити правове обґрунтування. Четверте завдання – письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб’єктів), до яких слід звертатись, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату (пункти 13.5., 13.6. Розділу 4 Порядку № 270).
66. Для виконання письмового іспиту особам, які складають іспит, надаються чисті аркуші з відміткою кваліфікаційної палати (КДКА) про їх призначення для виконання завдань, на яких і виконуються процесуальні документи та письмовий висновок. Оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати КДКА, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів. Результати оцінювання мають бути відображені у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи та негайно передані голові кваліфікаційної палати КДКА. Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит ( пункти 13.8., 13.9., 13.11., 13.12 Розділу 4 Порядку № 270).
67. Рішення викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дату його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище ім’я, по батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі / відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту. Рішення про відмову у допуску до складення кваліфікаційного іспиту та про відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту повинно бути вмотивованим і обґрунтованим (пункт 4 Розділу 5 Порядку № 270).
68. Критерії оцінювання завдань письмового іспиту здійснюється відповідно до вимог зазначених у п. 15 Розділу 4 Порядку № 270, які викладені у таблиці.
69. Такими критеріями є:
70. Відмінний рівень -26-30 : Підготовлене письмове завдання: демонструє знання правових понять і категорій та взаємозв’язку між ними; знання назв і змісту нормативно-правових актів; знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей; вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм; здатність робити власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства
71. Добрий рівень – 21-25: Підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при викладенні того чи іншого аспекту питання; містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні правовідносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками; логіко-фактологічне обґрунтування містить певні прогалини або неточності; -відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
72. Задовільний рівень- 20: Підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання; підготовлене письмове завдання не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі; складений процесуальний документ не відповідає загальним вимогам документообігу; у роботі багато грубих орфографічних помилок; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
73. Незадовільний рівень- 0: Письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною. Не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
74. Особа_1 було допущено до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
75. Письмова частина кваліфікаційного іспиту для здобуття права на заняття адвокатською діяльністю скаржником складалась 21.11 2025 року.
76. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області №20/1/1 від 28.11.2025 року затверджено результати складення письмового кваліфікаційного іспиту Особа_1 у сумі 40 балів та визнано її такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
77. Вирішуючи скаргу по суті, заслухавши доповідача, перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийшла до висновку, що рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 20/1/1 від 28.11.2025 року про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту – немотивоване, необґрунтоване та підлягає скасуванню з наступних підстав.
78. Як вбачається з вказаного рішення, за результатами оцінювання письмового завдання № 1 Особа_1 отримала середній бал – «0».
79. Завдання підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі. Складений документ не відповідає визначеній законом процесуальній формі, а тому виконане завдання не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
80. За результатами оцінювання письмового завдання № 2 Особа_1 отримала середній бал – «20». Завдання в загальному відповідає процесуальній формі, хоч і складене з недоліками.
81. За результатами оцінювання письмового завдання № 3 Особа_1 отримала середній бал – «20». Завдання в загальному відповідає процесуальній формі, хоч і складене з недоліками по суті обґрунтування самого клопотання.
82. За результатами оцінювання письмового завдання № 4 Особа_1 отримала середній бал – «0». Завдання свідчить про відсутність достатніх знань з відповідного питання, незнання нормативно-правових актів, що регулюють вказані правовідносини.
83. ВКДКА зауважує, що відповідно до п. 15 Розділу 4 Порядку № 270 кваліфікаційна палата має обґрунтувати таку оцінку в розрізі поставлених завдань і ключових показників. Бали згідно цьому пункту повинні містити належні та достатні обґрунтування, які б дозволяли встановити дійсні підстави виставлення того чи іншого балу, а не формальне цитування критеріїв виставлення балів.
84. Таким чином, рішення про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту повинно бути вмотивованим і обґрунтованим, проте Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі кваліфікаційної палати у рішенні № 20/1/1 від 28.11.2025 року навела лише загальні критерії оцінювання, які перелічені у пункті 15 Розділу 4 Порядку № 270, не конкретизуючи які саме грубі помилки містить відповідь на завдання білету.
85. Оскаржуване рішення не містить конкретних підстав його прийняття, не дотримані вимоги щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості рішення, а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
86. Також Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу на те, що у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту Особа_1 від 21.11.2025 року не виставлена оцінка (середній бал) за результатами письмового іспиту.
87. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія зауважує, що доповідачем-членом ВКДКА тричі було направлено запити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області про надання затверджених рішенням КДКА регіону фабули із завданнями до білету № 4, практичне завдання № 10, станом на час складення письмового іспиту Особа_1, а саме 21.11.2025 року.
88. Проте затверджені рішенням КДКА Житомирської області фабули із завданнями до білету № 4, практичне завдання № 10 до ВКДКА не надходили.
89. Отже Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглянула скаргу Особа_1 за наявними матеріалами.
90. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі кваліфікаційної палати № 20/1/1 від 28.11.2025 року не відповідає Порядку № 270.
91. Відповідно до пункту 3.16. Засідання ВКДКА проводяться гласно і відкрито, із загальним обговоренням питань порядку денного. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
92. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
93. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кузнецов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України, «Проніна проти України»).
94. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суду повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.
95. В той час, прийнявши докази на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії»).
96. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов’язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов’язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
97. При цьому, у вказаному Висновку зазначено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
98. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що оскаржуване рішення не містить обґрунтування його прийняття, чому саме відповіді на білет отримали такі оцінки, а тому посилання Скаржниці на відсутність наведення у рішенні мотивів в частині застосування відповідного критерію оцінювання є обґрунтованим.
99. Враховуючи все вищезазначене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла до висновку про обґрунтованість скарги в частині неповної відповідності оскаржуваного рішення Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю № 270.
100. З урахуванням всього вищевикладеного, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 20/1/1 від 28.11.2025 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про відмову у видачі Скаржниці свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту – є незаконним.
101. З огляду на вищевикладене, керуючись статтями 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

102. Скаргу Особа_1 – задовольнити.
103. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі кваліфікаційної палати № 20/1/1 від 28.11.2025 року про відмову у видачі Гнатюк Олександрі Сергіївні свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту – скасувати.
104. Зобов‘язати кваліфікаційну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області провести повторний іспит щодо Особа_1 у найближчий час проведення таких іспитів.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МЯГКИЙ