РІШЕННЯ № III-018/2026 від 20.03.2026 року за скаргою ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 22/10 від 02.05.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № III-018/2026

20 березня 2026 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Мягкого А.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Клечановської Ю.І, Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Одновола В.К. розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 22/10 від 02.05.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 19.08.2024 року на адресу КДКА Житомирської області надійшла скарга Вищої школи адвокатури НААУ, вих. № 181/0/02-2 від 19.07.2024, на дії адвоката Особа_1.
2. 22.08.2024 року головою дисциплінарної палати КДКА Житомирської області перевірку відомостей, викладених у вищевказаній скарзі, було доручено провести члену дисциплінарної палати КДКА Житомирської області.
3. 23.09.2024 року, відповідно до супровідного листа від, вих. № 166/д, член дисциплінарної палати повідомив адвоката Особа_1 про надходження скарги та запропонував надати письмові пояснення.
4. 14.10.2024р. до КДКА Житомирської області надійшли письмові пояснення адвоката Особа_1.
5. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 22/10 від 02.05.2025 року відмовлено у відкритті дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
6. Відповідно до супровідного листа, вих. № 136/д від 23.05.2025 року, Скаржника та Адвоката повідомлено, що 02.05.2025 року дисциплінарною палатою КДКА Житомирської області розглянуто скаргу щодо притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності, і прийнято відповідне рішення, копія якого направляється на їх адресу. Докази направлення цього листа відсутні.
7. 17.06.2025 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Вищої школи адвокатури НААУ на зазначене рішення КДКА Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 22/10 від 02.05.2025 року (вх. № 28678).
8. Строк на оскарження цього рішення, визначений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржником не пропущений.
9. Інформація про оскарження до суду рішення КДКА Житомирської області від 02.05.2025р. відсутня.
10. 25.06.2025 року, листом за вих. № 3861, ВКДКА витребувала у КДКА Житомирської області матеріали справи відносно адвоката Особа_1.
11. 22.09.2025 року, вхід. № 30510 матеріали справи відносно адвоката Особа_1 надійшли до ВКДКА.
12. Листом за вих. № 5665 від 24.09.2025р. Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Вищої школи адвокатури НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 22/10 від 02.05.2025 року.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

13. До кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області надійшла скарга Вищої школи адвокатури НААУ про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_1, у якій наводились відомості щодо вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.
14. У скарзі ВША НААУ зазначається та з доданих до неї матеріалів вбачається, що адвокат Особа_1 у 2019, 2020, 2021, 2022 і 2023 роках не виконав свій професійний обов’язок з підвищення кваліфікації, встановлений ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня та порушив правила адвокатської етики абз. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики.
15. З огляду на це скаржник вважає, що адвокат Особа_1 вчинив дисциплінарний проступок, а тому просить притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
16. До скарги додано: роздруківку витягу з ЄРАУ щодо адвоката, роздруківку особової картки обліку залікових балів та письмову згоду на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування.
17. В письмових поясненнях, що надійшли до КДКА Житомирської області, адвокат Особа_1 пояснив, що з 2019 року він приймав участь у семінарах по підвищенню кваліфікації адвокатів, які проводив Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві, чому не були подані відомості про це до ВША йому невідомо. З 2020 року тренінги та вебінари проводились в онлайн режимі, і він, як особа похилого віку, не володів навичками реєстрації на них. Жодного запрошення на безоплатний семінар або конференцію з ВША йому не приходило. Він самостійно підвищує свої знання по юриспруденції, і в подальшому буде підвищувати свій професійний рівень.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

18. Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати, приймаючи рішення № 22/10 від 02.05.2025 року, за результатом розгляду скарги ВША НААУ стосовно адвоката Особа_1, виходила з наступного.
19. Системний аналіз п. 23, 24 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України дозволяє дійти висновку, що сам факт не підвищення кваліфікації не є самостійним дисциплінарним проступком.
20. У п. 23 Порядку вказано, що “Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобов’язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці дані повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи”.
21. Враховуючи положення Порядку, вказане у скарзі правопорушення не є самостійним дисциплінарним проступком і не може бути самостійною підставою для відкриття дисциплінарного провадження відносно адвоката.
22. Тому скарга ВША НААУ не містить ознак дисциплінарного проступку, і може враховуватись лише у разі отримання скарги до КДКА регіону відносно адвоката за скоєння будь-якого іншого дисциплінарного проступку.
23. Таким чином, ці дані повинні будуть враховуватися під час розгляду скарги на адвоката, тобто не підвищення кваліфікації може слугувати лише обтяжуючою обставиною при притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності.
24. В п. 24 Порядку вказано, що “У випадку, якщо кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону або Вищого кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури адвоката притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики, то своїм рішенням такі комісії можуть також встановити обовʼязок для такого адвоката пройти спеціалізоване додаткове підвищення кваліфікації з питань адвокатської стики у Вищій школі адвокатури НААУ”.
25. Також в п. 24 Порядку вказано, що “Копія відповідного рішення направляється до Вищої школи адвокатури НААУ, яка забезпечує моніторинг виконання адвокатом вказаного рішення та надсилає відповідному адвокату перелік запланованих заходів з питань адвокатської етики на найближчі три місяці. Адвокат зобовʼязаний пройти таке навчання протягом трьох місяців з дати винесення рішення комісією. Порушення адвокатом порядку проходження такого навчання без поважних причин вважається невиконанням рішення органу адвокатського самоврядування та відповідно вважається дисциплінарним проступком. У випадку не проходження адвокатом такого навчання у встановлений строк Вища школа адвокатури НААУ повідомляє КДКА відповідного регіону про невиконання рішення органу адвокатського самоврядування”.
26. Тобто, лише на цій стадії, якщо адвокат не виконав таке рішення і на протязі 3-х місяців не підвищив кваліфікацію, в п. 24 вказано, що такі дії можуть вважатись дисциплінарним проступком.
27. Також скаржник вказує про те, що згідно ст. 21 закону, та ст. 11 ПАЕ адвокат повинен постійно підвищувати свій професійний рівень і кваліфікацію, мати достатню інформацію про зміни чинного законодавства.
28. Проте варто зазначити, що у даному випадку, ст. 21 Закону не наділяє Раду адвокатів України дискреційними повноваженнями визначення порядку та кількості отримання балів щодо підвищення кваліфікації.
29. Дані норми не можуть застосовуватись до випадків не підвищення кваліфікації як окремого дисциплінарного проступку, так як такі положення вказують лише про обовʼязок підвищення кваліфікації, але не вказують про те, як і яким чином, період, необхідні бали і тим більше їх кількість.
30. Вони містять тільки посилання на необхідність підвищення кваліфікації, що є безумовним, проте будь-яке підвищення кваліфікації, без врахування кількості балів, вважається виконанням вимог Закону та ПАЕ.
31. Безпідставними є посилання скаржника на судову практику Верховного Суду, викладену у постановах від 11.04.2018 у справі № 804/401/17, від 23.05.2018 у справі № 490/8624/15-а, від 25.03.2020 у справі № 175/3995/17-ц, від 09.08.2019 у справі № 1540/4358/18 з огляду на те, що досліджені судом обставини у цих справі не є подібними до обставин, викладених ним у скарзі, а саме:
32. у справі № 804/401/17 предметом позову є стягнення з КП «Жовтоводський водоканал” Дніпропетровської області на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій; – у справі № 490/8624/15-а предметом позову є вимога позивача до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови управління ДАБІ у Миколаївській області про притягнення його до адміністративної відповідальності;
33. у справі № 175/3995/17- предметом позову є визнання неправомірною бездіяльність начальника управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області повторно розглянути його скаргу подану у виконавчому провадженні № 44936519; визнання неправомірною відмову в задоволенні його скарги; зобовʼязання управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області повторно розглянути його скаргу, подану у виконавчому провадженні;
34. у справі № 1540/4358/18 предметом позову є оскарження адвокатом рішення КДКА Одеської області про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців за несплату обов’язкових щорічних внесків на реалізацію діяльності органів адвокатського самоврядування.
35. Водночас, заслуговує на увагу правова позиція Пʼятого апеляційного адміністративного суду, викладена у постанові від 11.06.2024 у справі № 420/32072/23 за позовом адвоката Дячука П.М. до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа Ватулін А.М. про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27 жовтня 2023 року № X-001/2023 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на десять місяців за невиконання ним, в т.ч., вимог Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України у 2020-2022 роках.
36. Зокрема, у постанові від 11.06.2024 у справі № 420/32072/23, яка набрала законної сили, Пʼятий апеляційний адміністративний суд зробив наступні правові висновки: “Перевірка оскаржуваного рішення ВКДКА на предмет співмірності/пропорційності застосованого дисциплінарного стягнення щодо позивача входить до повноважень апеляційного адміністративного суду та не містить втручання у дискреційні повноваження відповідача.
37. Отже, для висновку про співмірність/неспівмірність (пропорційність/непропорційність) накладеного дисциплінарного стягнення суду слід зʼясувати чи дійсно порушення відповідача мали систематичний та триваючий характер.
38. Проте, перш ніж вирішити питання щодо систематичного і триваючого характеру дисциплінарного проступку позивача, яке виразилось у непідвищені професійної кваліфікації позивачем за 2020, 2021, 2022 роки, та відповідно співмірності (пропорційності) застосованого до відповідача дисциплінарного стягнення, на думку апеляційного суду необхідно встановити момент (день) вчинення такого проступку.
39. Статтею 21 Закону № 5076-VI встановленні професійні обовʼязки адвоката.
40. Відповідно до пункту 4 частини і вказаної статті під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний підвищувати свій професійний рівень.
41. Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України затверджено рішенням Ради адвокатів України від 03.07.2021 року № 63.
42. Положеннями пункту 2 Порядку № 63 встановлено, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати адвокатами своїх безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
43. Відповідно до пункту 16 Порядку № 63 всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобовʼязані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
44. Відповідно до частини 1 статі 34 Закону № 5076-VI підставою для припинення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
45. Частиною 2 вказаної статті визначено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, яо призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; б) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обовʼязків адвоката, передбачених законом.
46. Положеннями частини 2 статі 31 Закону № 5076-VI регламентовано, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно. у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
47. Згідно зі статтею 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку додо адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
48. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
49. Пунктами 20, 23 Порядку № 63 встановлено, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобовʼязані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
50. Звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобовʼязана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці данні повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.
51. З аналізу наведених положень виходить, що обʼєктивна сторона дисциплінарного проступку непідвищення кваліфікації адвокатом протягом року, полягає у бездіяльності, а саме, не набранні адвокатом встановленої Порядком № 63 кількості балів протягом відповідного календарного року, а саме з 1 січня по 31 грудня.
52. Колегія суддів зауважує, що при встановленні чи своєчасно вчинена певна дія, або ж чи має місце бездіяльність, визначальним є дотримання субʼєктом темпоральних рамок, передбачених у нормативно-правовому акті, без невиправданого для конкретної ситуації зволікання.
53. Днем бездіяльності, у свою чергу, с останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. Визнанню бездіяльності протиправного передує встановлення обовʼязку виконання субʼєктом певних дій (прийняття рішення) у визначений законом строк.
54. Тотожних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.09.2019 по справі № 901/120/19.
55. Отже, останнім дном бездіяльності адвоката у формі не підвищення кваліфікації є 31 грудня календарного року, в якому адвокат зобовʼязаний підвищити кваліфікацію.
56. Тобто, з наступного дня 1 січня календарного року, що йде за роком, в якому адвокат повинен був підвищити кваліфікацію (звітній рік), адвокат вважається таким, що вчинив відповідний дисциплінарний проступок.
57. Відтак, встановлений частиною 2 статті 35 Закону № 5076-VІ строк притягнення обраховується з 1 січня календарного року, що звітнім роком, та триває до 31 грудня відповідного року.
58. Разом з цим, строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності має присічний характер. Тобто, за спливом такого строку адвокат не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності і вказаний строк не може бути поновлений.
59. Колегія суддів також акцентує, що не підвищення кваліфікації за кожний календарний рік містить в собі склад самостійного дисциплінарного проступку.
60. Щодо триваючого характеру дисциплінарного проступку, КДКА регіону зазначає наступне.
61. З цього приводу в апеляційній скарзі апелянт наголошує, що вказані порушення не є систематичними та триваючими та можуть бути поставлені в провину позивачу в межах строку притягнення до дисциплінарної відповідальності один рік з дня вчинення.
62. Проте, строк притягнення до відповідальності за непідвищення кваліфікації за 2020-2021 роки вийшов, що, як наслідок, виключає триваючий і систематичний характер проступку.
63. Натомість, відповідач в заявах по суті справи, навпаки, акцентує на тому, що не підвищення кваліфікації відповідачем за спірний період є систематичним і триваючим дисциплінарним проступком, позаяк повʼязане з безперервним невиконанням позивачем обовʼязків, передбачених законом. Тобто, позивач вчинивши протиправну бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності. Така бездіяльність безперервно порушує закон протягом певного часу. Увесь цей час позивач безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обовʼязків. Окрім того зазначає, що триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого обʼєктивно існує цей обовʼязок, виконанням обовʼязку відповідним субʼєктом або припиненням дії відповідної норми закону. Відтак, відповідачем дотримано строк притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності.
64. Проте, апеляційний суд відхиляє посилання відповідача на триваючий характер проступку, та відповідно не поширення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, з огляду на таке.
65. Апеляційний суд звертає увагу, що у постанові від 11.12.2018 у справі № 810/1224/17 (K/9901/17539/18), провадження №11-73Запп18, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у чинному законодавстві України не визначено поняття “триваюче правопорушення”. Разом з тим, за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обовʼязок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обовʼязків або виявлення правопорушення.
66. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №160/17189/21.
67. Враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо ієрархії застосування висновків касаційного суду, викладену в ухвалі від 09.08.2019 у справі № 910/12968/17, у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, колегія суддів вважає застосовним до спірних правовідносин саме наведене вище визначення триваючого правопорушення.
68. Отже, триваюче правопорушення припиняється за наявності однієї з двох вищевказаних умов: 1) виконання установлених обовʼязків; 2) виявлення правопорушення.
69. Тобто, у спірних правовідносинах моментом припинення триваючого правопорушення (дисциплінарного проступку) є виконання установлених обовʼязків або виявлення правопорушення.
70. Обираючи підхід до визначення моменту припинення триваючого правопорушення (дисциплінарного проступку) апеляційний суд враховує положення чинного законодавства України.
71. Так, визначення триваючого правопорушення міститься у п. 111.5 статті 11 Податкового кодексу України, згідно з яким триваюче правопорушення безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.
72. З наведеного визначення слідує, що моментом припинення триваючого правопорушення є момент виявлення такого правопорушення уповноваженим органом.
73. Положеннями частини 6 статті 7 КАС України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права аналогія права).
74. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі № 2- 591/11 (провадження № 14-31цс21), від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19) зазначила, що саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення.
75. З огляду на викладене, за умови відсутності законодавчо визначеного поняття триваючого правопорушення (дисциплінарного вищевказане визначення, зокрема в частині моменту припинення такого проступку) правопорушення (з моменту його виявлення), в силу аналогії закону, враховується апеляційним судом при розгляді даної справи.
76. На користь такого висновку апеляційного суду свідчить також правова позиція Європейського суду з прав людини (далі – Суд), викладена, зокрема, в рішенні від 14.10.2010 у справі “Щокін проти України” (заяви № 23759/03 та № 37943/06).
77. У разі, холи національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обовʼязків осіб, національні органи зобовʼязані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.
78. Тобто, норма законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
79. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 року.
80. Відтак, у спірних правовідносинах моментом припинення триваючого дисциплінарного проступку позивача є момент виявлення правопорушення уповноваженими органами адвокатського самоврядування.
81. Відповідно до пункту 11 Порядку № 63 Вища школа адвокатури НААУ, зокрема, готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
82. Також, як зазначалось вище, пунктом 23 Порядку № 63 встановлено, що звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НАДУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобовʼязана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу, у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці данні повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.
83. Водночас, апеляційний суд звертає увагу, що держава (суб’єкт владних повноважень) має дотримуватися принципу “належного урядування” та не може отримувати вигоду від порушення правил та обовʼязків, встановлених нею ж (див. постанову Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 804/15772/15).
84. Наведене свідчить про те, що чинним законодавством презюмується наявність у розпорядженні органів адвокатського самоврядування інформації про підвищення/непідвищення адвокатом професійної кваліфікації станом на 01 січня року, ступного за звітним.
85. Відтак, саме 01 січня року, наступного за звітним, є днем коли відповідач повинен був виявити вчинення відповідачем дисциплінарного проступку, а саме непідвищення кваліфікації.
86. Позаяк триваюче правопорушення позивача припиняється з дня виявлення 01 січня року відповідного календарного року, наступного за звітним, саме з цієї дати має розраховуватись річний строк притягнення позивача до відповідальності.
87. 3 огляду на викладене, твердження відповідача про триваючий характер рушення позивача, яке припиняється в момент виконання позивачем установлених обовʼязків, не заслуговують на увагу та не мають визначального значення при вирішенні даної справи.”
88. Обставини вказаної адміністративної справи є подібними до обставин, викладених скарзі директора Вищої школи адвокатури НААУ на дії адвоката Особа_1, з чим погоджується і дисциплінарна палата КДКА Житомирської області.
89. Також, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 640/1859/22 за позовом адвоката Плескача В.Ю. до недержавної некомерційної професійної організації “Національна асоціація адвокатів України”, третя особа Вища школа адвокатури НААУ про визнання протиправним та скасування рішення, яка набрала законної сили, визнано протиправними та скасовано пункти 18, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03.07.2021 № 63.
90. Дисциплінарна палата КДКА Житомирської області при прийнятті рішення також покликається на статтею 14 КАС України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, є обовʼязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обʼєднаннями на всій території України.
91. За результатами розгляду матеріалів перевірки за скаргою ВША НААУ стосовно адвоката Особа_1, КДКА Житомирської області у складі дисциплінарної палати дійшла висновку про відсутність юридичних підстав для притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарно відповідальності за порушення профільного Закону та Правил адвокатської етики, виходячи з наступних мотивів.
92. Згідно з положеннями статті 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями), адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобовʼязаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обовʼязок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
93. Як визначено в пункті 3 ст. 14 Положення, на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обовʼязковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
94. Тому, з огляду на викладені в скарзі директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України обставини справи, матеріали перевірки, положення чинного законодавства України, якими визначено підстави притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, правову позицію судових органів у справах з подібними правовідносинами, дисциплінарна палата КДКА Житомирської області прийшла до висновку про відсутність в діях адвоката Особа_1 ознак складу дисциплінарного проступку.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

95. Скаржник не погоджується з рішенням КДКА Житомирської області № 22/10 від 02.05.2025 року, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Вважає, що таке рішення прийнято упереджено, а тому порушує вимоги законодавства.
96. КДКА Житомирської області помилково тлумачить правові норми щодо обов’язку адвоката підвищувати кваліфікацію.
97. На спростування твердження КДКА регіону, що недотримання вимог Порядку саме по собі не є достатньою підставою для відкриття дисциплінарного провадження, Скаржник наголошує наступне.
98. Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону, адвокат під час здійснення адвокатської діяльності зобов’язаний дотримуватися Правил адвокатської етики (пункт 2 вказаної статті), підвищувати професійний рівень (пункт 4 вказаної статті) і виконувати рішення органів адвокатського самоврядування (пункт 5 вказаної статті).
99. Абзац 3 статті 11 Правил встановлює, що адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
100. Частиною 1 статті 57 Закону прямо передбачено обов’язковість до виконання всіма адвокатами рішень з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.
101. Згідно із абзацом 1 статті 65 Правил, адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом.
102. Так, на забезпеченім виконання обов’язку щодо підвищення професійного рівня адвоката, Рада адвокатів України, відповідно до пункту 1.23 Положення «Про Раду адвокатів України», розробила та затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів (рішення від 21вересня 2019 року №111, з подальшими змінами). Згодом, було затверджено нову редакцію Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, відповідно до рішення Ради адвокатівУкраїни №63 від 03 липня 2021 року.
103. Пунктом 16 Порядку, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
104. Пункт 20 цього Порядку наголошує, що адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
105. При цьому пунктами 22, 23 Порядку передбачено, що адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил. Не менше 50% залікових балів з підвищення кваліфікації повинні бути отримані адвокатом під час заходів організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні.
106. Відповідно до пункту 23 Порядку № 63, Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особова картка обліку залікових балів кожного адвоката. Згідно з даними особової картки адвоката Особа_1, у період з 2019 по 2023 рік він не отримав жодного залікового балу, що свідчить про невиконання вимог, встановлених Порядком.
107. Так, частиною 1 статті 33 Закону встановлено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
108. Стаття 34 Закону встановлює підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Так, відповідно до частини першої цієї статті вбачається, що такою підставою є вчинення дисциплінарного проступку.
109. Частиною другою цієї ж статті передбачено перелік діянь, які можуть становити дисциплінарний проступок адвоката. Зокрема, дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
110. Отже, висновки КДКА про відсутність у діях Адвоката складу дисциплінарного проступку є безпідставними. Невиконання вимог Порядку в частині підвищення кваліфікації свідчить про порушення ним професійного обов’язку, прямо передбаченого ч.1 ст. 21 Закону, а також про невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, що передбачено приписам ст. 57 Закону та п. 1 статті 65 Правил.
111. Скаржник також вказує на безпідставне відхилення релевантної практики Верховного Суду, посилаючись на те, що досліджені судом обставини у цих справі не с подібними до обставин, при цьому звертає увагу на різницю в предметах позовних заяв.
112. На обгрунтування своєї позиції вказує на підхід, сформульований Великою Палатою Верховного Суду в пункті 39 постанови від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження №14-166цс20), в якому Велика Палата чітко вказала, що для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб’єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов’язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Для цього необхідно враховувати: учасників правовідносин; об’єкт спору; зміст прав та обов’язків сторін. При цьому тотожність предмета позову або ідентичність обставин спору не є обов’язковою умовою застосування відповідної правової позиції. Достатньо встановлення спільних рис між правовідносинами за їх змістом або правовим регулюванням.
113. Таким чином, КДКА регіону, не здійснивши аналізу змісту правовідносин у наведених справах, та обмежившись формальним зауваженням про «різний предмет спору», фактично не врахувала правову позицію Великої Палатою ВС, належним чином.
114. Наполягає на тому, що у період з 2019 по 2023 рік Адвокат не виконував вимоги з підвищення кваліфікації, отже вищевказаний дисциплінарний проступок триваючим.
115. Закон дійсно не містить поняття «триваюче правопорушення», однак це не є підставою для звільнення адвоката від відповідальності.
116. Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, який наголошує, що особа, яка не виконала свій обов’язок у повному обсязі, не може уникати відповідальності лише через сплив строків.
117. Зазначає, що обов’язок адвоката щодо підвищення кваліфікації за попередні роки (2019, 2020, 2021, 2022, 2023) не був виправлений у порядку, передбаченому чинним законодавством.
118. Згідно з пунктом 32 Порядку, адвокати, які не виконали вимоги підвищення кваліфікації за попередні роки, мають можливість усунути це порушення шляхом успішного проходження спеціальних тестувань у ВША НААУ. У разі успішного проходження адвокат отримує електронний сертифікат, який є підтвердженням виконання ним вимог щодо підвищення професійного рівня.
119. Відповідно до рішення РАУ №22 від 07.06.2024р. «Про надання роз’яснення окремих норм Порядку та внесення доповнень до Положення», було роз’яснено, що невиконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації за встановленим Порядком за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки є самостійними триваючими дисциплінарними проступками до часу отримання електронних сертифікатів про підвищення кваліфікації, які підтверджують виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня або притягненням винної у невиконанні обов’язку особи до відповідальності, що припиняє дисциплінарний проступок.
120. Таким чином, дисциплінарний проступок вважається припиненим лише за однієї з таких умов:
121. Адвокат виконав вимоги підвищення кваліфікації за звітний період і отримав сертифікат;
122. Адвоката притягнуто до відповідальності за невиконання цього обов’язку.
123. Відповідно до підпункту “а” пункту 2 статті 49 Порядку, дисциплінарне провадження може бути закрито лише за умови наявності сертифіката про підвищення кваліфікації, що підтверджує виконання вимог за звітний рік і попередні роки.
124. Таким чином, отримання адвокатом електронного сертифікату про підвищення кваліфікації за формою затвердженою ВША НААУ за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки є підтвердженням виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня, а також підставою для відмови у відкритті дисциплінарного провадження або його закриття, у разі, якщо таке дисциплінарне провадження було відкрито.
125. Разом із тим, згідно із відомостями Центру акредитації ВША НААУ, адвокат, у період з 2019 по 2023 рр., не проходив спеціальних тестувань і відповідно не отримував електронних сертифікатів, які б підтверджували виконання вимог підвищення професійного рівня.
126. Отже, Адвокат упродовж п’яти звітних періодів поспіль не виконував свій професійний обов’язок щодо підвищення кваліфікації, що свідчить про систематичне порушення вимог Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України та Правил адвокатської етики. У зв’язку з цим, з огляду на відсутність сертифіката про проходження підвищення кваліфікації за відповідні роки, у діях Адвоката вбачається триваючий дисциплінарний проступок, що відповідно до пункту 53 Положення про ВКДКА вимагає застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
127. Зазначає, що посилання КДКА регіону у рішенні на Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі №640/1859/22, якою визначено протиправність та скасовано п.п. 18,19,20 Порядку від 03.07.2021 р. № 63, є неправомірним, з огляду на такі обставини:
128. По-перше, відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 325 КАСУ, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Згідно з Постановою, такою датою є 10 вересня 2024 року.
129. Керуючись зазначеними положеннями, звертає увагу, що судове рішення не передбачає зворотної дії у часі для пунктів 18, 19, 20 Порядку, а відтак ці пункти втрачають чинність лише з 10.09.2024 і не можуть застосовуватися до періодів, що передували цій даті.
130. Таким чином, КДКА регіону некоректно тлумачить Постанову. Згідно з резолютивною частиною Постанови, визнані протиправними та скасовані пункти втрачають чинність саме з моменту прийняття самої Постанови. Це дозволяє стверджувати, що до 10.09.2024 вони були чинними, а отже, діяли для періодів 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 років. Відповідно, посилання КДКА на зазначену Постанову не охоплює періоди, в яких фіксується самостійне вчинення дисциплінарних проступків адвокатом.
131. По-друге, відповідно до пункту 20 Порядку, всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобовʼязані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів). Цей пункт лише регламентує кількість залікових балів і не стосується питання відповідальності адвокатів за невиконання обовʼязку підвищення кваліфікації.
132. Більше того, стаття 21 Закону встановлює професійні обовʼязки адвоката, серед яких зазначено прямий обовʼязок підвищувати свій професійний рівень.
133. Виходячи з цієї норми, можемо стверджувати, що навіть у разі скасування пунктів Порядку, які визначають кількість залікових балів, сам обовʼязок підвищувати кваліфікацію залишається чинним. Це свідчить про те, що адвокат зобовʼязаний виконувати цей професійний обовʼязок, хоча його кількісні показники можуть зазнавати змін.
134. Таким чином, доводи КДКА регіону про відсутність у адвоката обовʼязку підвищення кваліфікації за попередні періоди є необґрунтованими, а застосування до них положень Постанови 6ААС від 10.09.2024 р. – помилковим.
135. По-третє, важливо звернути увагу на обовʼязок адвоката підвищувати свій професійний рівень, що регламентовано положенням п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону.
136. Так, у тексті Постанови зазначено, що обовʼязок кожного адвоката підвищувати свій професійний рівень прямо передбачений Законом і не є дискримінацією в розумінні Конституції України, Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”.
137. Разом із тим, у резолютивній частині цієї Постанови передбачено, що окрім визнання протиправними та скасування пунктів 18, 19 і 20 Порядку, таким самим визнається і пункт 2 розділу IV “Перехідні положення” Порядку.
138. Це, своєю чергою, суперечить позиції, викладеній у мотивувальній частині, де чітко зазначено, що Рада адвокатів України беззаперечно є органом адвокатського самоврядування. Ба більше, мотивувальна частина Постанови підтверджує, що пункт 2 розділу IV “Перехідні положення”, відповідно до якого Порядок набирає чинності з дня його прийняття, повністю відповідає нормам чинного законодавства.
139. У звʼязку з цим, 24 вересня 2024 представником відповідача до Шостого ААС надіслано заяву про виправлення описки у постанові від 10 вересня 2024 року по справі: 640/1859/22, а також у повному тексті цієї Постанови, складеному 22 жовтня 2024 року, зокрема, шляхом виключення із пунктів 2 та 3 резолютивної частини постанови посилання з пункт 2 розділу IV “Перехідні положення” Порядку підвищення кваліфікації адвокатів країни від 03 липня 2021 року № 63, адже згідно із змістом мотивувальної частини постанови такий пункт скасуванню не підлягає.
140. 6 листопада 2024 року Шостий ААС задовольнив заяву Представника Відповідача, видавши відповідну ухвалу.
141. Виходячи з цього, Порядок залишається чинним щодо періодів, які передують 10.09.2024. Зокрема, це стосується і пункту 21 Порядку, що доповнює положення пункту 20, яким встановлено, що адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
142. Також, згідно з пунктом 21-1 Порядку, адвокати, які включені до Реєстру адвокатів, що надають безоплатну правничу допомогу (БВПД), та/або уклали контракт про надання БВПД на постійній основі чи договір про надання БВП на тимчасовій основі, мають отримати щороку не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань, пов’язаних із наданням безоплатної правничої допомоги.
143. Таким чином, адвокати зобовʼязані дотримуватися вимог, що діяли в попередні роки, зокрема:
144. пункту 20 Порядку, згідно з яким необхідно набирати не менше ніж 10 залікових балів на рік;
145. пункту 21 Порядку, що вимагає 2 залікових бали на рік за навчання з питань Правил адвокатської етики;
146. пункту 21-1 Порядку, який передбачає 2 залікових бали на рік за навчання з питань БВПД.
147. Враховуючи наведені аргументи, можна дійти висновку, що посилання на постанову 6ААС у рішенні КДКА про закриття дисциплінарної справи є юридично помилковим, оскільки порушує принцип неретроактивності закону. Отже, це рішення не грунтується на фактичних обставинах та не є вмотивованим.
148. Наполягає на тому, що адвокат протиправно, порушуючи вимоги Закону, рішення Ради адвокатів України та Правил адвокатської етики, систематично не виконував обов’язку щодо підвищення кваліфікації протягом п’яти років поспіль.
149. Незважаючи на викладене, КДКА регіону вчиняє неправомірні дії, відмовляючи у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката, та фактично звільняє його від потенційної відповідальності на необґрунтованих підставах.
150. Твердження КДКА регіону щодо відсутності доказів у скаржника є логічною помилкою, оскільки ґрунтується на попередніх юридично помилкових висновках. Оскільки такі висновки є неправильним, висновки, зроблені на їх основі, не можуть вважатися обґрунтованими.
151. Зауважує також, що Рішення КДКА про відмову у відкритті дисциплінарної справи є неправомірним, оскільки його мотивувальну частину побудовано на оцінці обставин, що мають досліджуватися вже після відкриття дисциплінарної справи. Таким чином, наведені у рішенні висновки є не тільки помилковими за своєю суттю, але й передчасними, не відповідають стадії попереднього розгляду скарги що свідчить про неправильне застосування норм права.
152. Більше того, враховуючи, що адвокат допускав самостійні триваючі дисциплінарні проступки, які є систематичним порушенням Правил адвокатської етики, до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як це передбачено статтею 53 Положення №120.
153. Крім того, рішення КДКА створює небезпечний прецедент, який підриває довіру до інституту адвокатури. Вона фактично легітимізує можливість уникнення відповідальності за тривалі порушення, що не лише порушує принцип верховенства права, але й негативно впливає на авторитет адвокатського самоврядування та сприйняття професії адвоката в суспільстві.
154. Скаржник просить ВКДКА:
155. Скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області №22/10 від 02 травня 2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1;
156. Ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу відносно адвоката.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

157. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
158. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями).
159. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборчим з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06. 2017, із змінами затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019.
160. Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затверджений рішенням Ради адвокатів України від 21.09.2019 №111.
161. Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затверджений рішенням Ради адвокатів України від 03.07.2021 №63, з наступними змінами та доповненнями.
162. Рішення Ради адвокатів України №22 від 07.06.2024 «Про надання роз’яснення окремих норм Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України та внесення доповнень до Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014».
163. Рішення Ради адвокатів України №88 від 11-12 серпня 2023 року «Про виконання обов’язку підвищення кваліфікації адвокатами за 2022 рік».

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

164. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
165. Відповідно до п.п.11 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України ВША НААУ готує і передає НААУ інформацію для розміщення в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
166. За поданою інформацією ВША НААУ адвокатом не підвищувалась кваліфікація протягом 2019-2023 років.
167. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
168. Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
169. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
170. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
171. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39,40 і 41 цього Закону.
172. На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановляються наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
173. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
174. Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
175. Відповідно до абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
176. Згідно абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
177. Відповідно до абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
178. Рішенням від 21.09.2019 року №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
179. Рішенням від 21.09.2019 року №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
180. Відповідно до п. 17 Порядку №111, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
181. Рішенням від 03.07.2021 року №63 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – Порядок №63).
182. Пункт 16 Порядку №63 також передбачає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
183. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
184. Отже, визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку.
185. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам.
186. До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі 822/570/17.
187. Відповідно до абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку).
188. Згідно абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
189. Крім того, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
190. Таким чином, в діях адвоката, які виразилася у не підвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки:
191. порушення правил адвокатської етики (а саме статей 11, 65 Правил адвокатської етики);
192. неналежного виконання професійних обов’язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування);
193. невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями.
194. Разом з тим ВКДКА зазначає, адвокат на повідомлення члена дисциплінарної палати письмові пояснення на подану стосовно нього скаргу до моменту закінчення перевірки не надав.
195. Як вже зазначено вище, матеріали провадження за скаргою не містять відомостей щодо направлення скарги з додатками, і, таким чином, адвокат був позбавлений можливості реалізувати своє право, передбачене ст.26 Положення № 120, чим були порушені права адвоката, і адвокат був позбавлений можливості надати такі пояснення через дії КДКА регіону.
196. На думку ВКДКА, під час розгляду скарги Вищої школи адвокатури відносно адвоката, КДКА регіону повинна надати належну оцінку діям адвоката, зокрема, під час дисциплінарного провадження направити адвокату скаргу з додатками, дослідити надані сторонами докази.
197. На підставі викладеного вище, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,

ВИРІШИЛА:

198. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити частково.
199. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 22/10 від 02.05.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – скасувати.
200. Матеріали дисциплінарної справи направити на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МЯГКИЙ