Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № ІІІ-021/2019

29 березня 2019 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області №78/7д від 13 грудня 2018 року про відмову в допуску до складення кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за вх. № 11383 від 14.01.2019 року, надійшла скарга Особа_1 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області №78/7д від 13 грудня 2018 року про відмову в допуску до складення кваліфікаційного іспиту.

Особа_1 з рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної палати адвокатури Львівської області не згодна, вважає його незаконним та необґрунтованим.

В обґрунтування скарги Особа_1 посилається на п. 3.3 розділу 2 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270 (далі – Порядок), яким передбачено, що документами, які підтверджують місце проживання особи є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання в Україні, посвідка на тимчасове проживання в Україні, посвідчення біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; довідка про звернення за захистом в Україні; документи, що підтверджують право власності та користування приміщенням тощо.

Скаржниця зазначає, що до заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту нею було додано копію договору позички, укладений 01.09.2019 року, який підтверджує її місце проживання за адресою: Адреса_1.

Скаржниця у скарзі вказує, що вона дійсно зареєстрована за адресою: Адреса_2, працює в Івано-Франківському юридичному інституті Національного університету «Одеська юридична академія». 20 серпня 2018 року була зарахована слухачем Національної школи суддів України, що підтверджується витягами з наказів №31-сп від 20.08.2018 року та №32-сп від 20.08.2018 року НШСУ. Вказує, що з 28 серпня 2018 року по 24 травня 2019 року навчається у місті Львів на стаціонарній формі навчання. Саме у зв’язку з навчанням вона переїхала у місто Львів та зняла квартиру, копію договору позички долучила до заяви.

З огляду на такі обставини, Особа_1 просить скасувати рішення КДКА Львівської області №78/7д від 13.12.2018 року про відмову в допуску до складення кваліфікаційного іспиту та ухвалити нове рішення про допуск її до складення кваліфікаційного іспиту.

Строк на оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, встановлений ч. 4 ст. 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржницею не порушений.

Заслухавши доповідача – члена ВКДКА Чернобай Н.Б., інших учасників засідання, розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, які надійшли з КДКА Львівської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2018 року Скаржниця звернулась до КДКА Львівської області із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. До заяви було додано: письмову згоду на обробку персональних даних; згоду на збір та обробку персональних даних; заяву на перевірку повноти та достовірності відомостей; нотаріально посвідчену копію диплома магістра; копію трудової книжки, засвідчену за місцем роботи; оригінал довідки про відсутність судимості; оригінал медичної довідки про проходження обов’язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів за формою №122-2/о від 29.11.2018 року; заяву від 05.12.2018 року про підтвердження того, що за останні два роки, які перебували зверненню, заявник не складав кваліфікаційного іспиту на право на заняття адвокатською діяльністю в жодній КДКА регіону; копію картки фізичної особи – платника податків; копію паспорту; копію договору позички від 01.09.2018 року.

Допуск особи, яка виявила бажання стати адвокатом здійснюється на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №270.

Відповідно до п. 1 розділу 2 Порядку, особа, яка виявила бажання набути статус адвоката (далі Заявник), звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури перевіряє відповідність особи вимогам, установленим частинами першою та другою статті шостої цього Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати адвокатом і за наявності письмової згоди такої особи кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, кваліфікаційна палата або визначений нею член палати можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ, і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, громадських об’єднань, що зобов’язані не пізніше десяти робочих днів з дня тримання запиту надати необхідну інформацію. Аналогічні вимоги містяться й в Порядку (п.3, п. 4 розділу 3).

Відповідно до п. 1 розділу 3 Порядку, заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту з доданими документами приймаються і реєструються головою КДКА (або за його дорученням головою кваліфікаційної палати), у спеціальному журналі обліку кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та формуються в особову справу.

Згідно пункту 5 розділу 3 Порядку вирішення питання про допуск до складання кваліфікаційного іспиту приймається на засіданні КДКА без участі Заявника. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про: 1) допуск особи до складення кваліфікаційного іспиту; 2) відмову в допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту.

Відповідно до п. 6 Порядку, рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити наступні відомості: дату прийняття рішення; прізвище, ім’я, по-батькові особи, щодо якої приймається рішення; інформацію про відповідність або невідповідність особи, яка звернулася з заявою, вимогам статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відповідність наданих особою документів цьому Порядку; а також дані про прийняте рішення. У випадку прийняття рішення про відмову у допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту, мотивувальна частина рішення повинна містити чітко викладені причини відмови, а резолютивна частина – дані про строк та порядок оскарження рішення відповідно до частини 4 статті 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Текст рішення підписується головою та секретарем кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Так, рішенням КДКА Львівської області №78/7д від 13 грудня 2018 року Особа_1 було відмовлено у допуску до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.

Підставами такої відмови є те, що Особа_1 фактично не проживає та не працює у місті Львів та Львівській області, не має жодних зв’язків із зазначеним регіоном, оскільки:

– згідно паспорта громадянина України Особа_1 з 27.03.2002 року та по даний час проживає та зареєстрована Адреса_2;

– згідно записів у трудовій книжці з 10.01.008 року працювала на посаді юриста ТзОВ «БУТ» у м. Івано-Франківськ; з 11.09.2008 року по 31.08.2011 року працювала у Прикарпатському юридичному інституту ЛьвДУВС на посаді викладача, доцента кафедри; з 09.09.2011 року та по даний час працює на посаді доцента кафедри Івано-Франківського юридичного інституту Національного університету «Одеська юридична академія».

Обґрунтовуючи незаконність рішення КДКА регіону Скаржниця зазначає, що КДКА Львівської області не було взято до уваги всі письмові документи, подані нею на підтвердження місця проживання у місті Львів. Скаржниця вважає, що КДКА Львівської області допустила надмірний формалізм, чим порушила її право на доступ до професії.

Однак, такі твердження Скаржниці не відповідають вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також Порядку Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в України.

Так, відповідно до ст. 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.

Згідно з п. 1 розділу 2 Порядку, особа, яка виявила бажання набути статус адвоката, звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.

Відповідно до пункту 3 Розділу 2 Порядку, при визначенні місця проживання особи необхідно керуватися вимогами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Крім того, абзацом п’ятим ст. 3 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV визначено, що місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Разом з тим, в п.п. 3.3. Розділу 2 Порядку зазначається, що документами, які підтверджують місце проживання особи є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання в Україні, посвідка на тимчасове проживання в Україні, посвідчення біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; довідка про звернення за захистом в Україні; документи, що підтверджують право власності та користування приміщенням тощо.

У випадку, якщо фактичне місце проживання громадянина інше, ніж зазначено паспорті, йому необхідно надати документ, що підтверджує фактичне місце проживання або користування житлом.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що на підтвердження свого місця проживання Скаржницею надано Договір позички від 01.09.2018 року, укладений між Особа_2 та Особа_1 в м. Львів (далі – Договір).

Згідно з пунктом 1 Договору Позичкодавець безоплатно передав Користувачу, а користувач прийняв від Позичкодавця квартиру Адреса_1, для користування протягом строку, встановленого даним договором, з метою проживання.

Однак, надані Скаржником документи, не є належними доказами, які підтверджують право користування вищезазначеною квартирою та/або факт проживання Особа_1 за вказаною адресою.

Згідно пункту 8 Договору передання Користувачу квартири оформлюється актом приймання-передачі, який підписується Сторонами даного договору. З моменту підписання зазначеного акту починається обчислення строку даного договору. Пунктом 10 даного Договору передбачено строк його дії – 1 (один) рік.

В матеріалах особової справи відсутній акт приймання-передачі зазначеної квартири відповідно до умов Договору, який підтверджує факт передачі квартири у користування Особа_1

Будь-яких інших документів, які підтверджують місце проживання Скаржника на території Львівської області та відповідають вимогам як чинного законодавства, так і Порядку зокрема, Особа_1 не надано.

Копії наказу №31-сп від 20.08.2018 року Про зарахування кандидатів на посаду судді слухачами Національної школи суддів України та наказу від 20.08.2018 року №32-сп Про розподіл слухачів у групах за місцем проведення спеціальної підготовки, які були надані Скаржницею, як додатки до скарги, не є доказами, які підтверджують фактичне проживання останньої на території міста Львова та Львівської області.

Зі змісту рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 13 грудня 2018 року №78/7д про відмову Особа_1 в допуску до складення кваліфікаційного іспиту вбачається, а матеріалами перевірки підтверджується, що Скаржницею не було надано повного переліку документів, які підтверджують факт її проживання у місті Львів або Львівській області, а саме: акту приймання-передачі квартири Адреса_1, для користування протягом строку, встановленого Договором позички від 01 вересня 2018 року, з метою проживання, як це передбачено пунктом 8 цього Договору.

Таким чином, оскаржуване рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 13 грудня 2018 року №78/7д про відмову Особа_1 в допуску до складення кваліфікаційного іспиту, є правильним по суті і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1, – залишити без задоволення.
  2. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області №78/7д від 13 грудня 2018 року про відмову в допуску до складення кваліфікаційного іспиту Особа_1, – залишити без змін.

Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Матеріали справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                                   С.В. Вилков

Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                                   К.В. Котелевська