РІШЕННЯ № IV-005/2022
29 квітня 2022 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Темнохудової З.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 209/2021 від 12.10.2021 року про порушення відносно неї дисциплінарної справи, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 26 серпня 2021 р. на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга Особа_2 від 12.08.2021 р. стосовно адвоката Особа_1.
- Рішенням КДКА Київської області від 12.10.2021 р. відносно адвоката Особа_1 порушено дисциплінарну справу.
- Не погоджуючись із рішенням КДКА Київської області, адвокат Особа_1 22.10.2021 р. звернулась зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі також – ВКДКА) на вказане рішення КДКА Київської області про порушення відносно неї дисциплінарної справи.
- Скарга на вказане рішення дисциплінарної палати КДКА регіону подана до ВКДКА з дотриманням встановленого ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» 30-денного строку.
- Листом від 29 жовтня 2021 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Київської області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- 01 грудня 2021 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- Листом від 14 грудня 2021 Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_2 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження
- Доводи первинного скаржника є наступними.
- У поданій до КДКА Київської області скарзі на адвоката Особа_2
вказує про те, що її син Особа_4 на даний час притягується до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК України, досудове розслідування по якому здійснюється Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві. - Серед інших адвокатів, захист її сина здійснювала адвокат Особа_1.
- Скаржниця наводить наступні обставини, за яких їй стало відомо про кримінальне переслідування її сина, його затримання та знайомство з адвокатом Особа_1.
- 07 березня 2021 року їй, на мобільний телефон Інформація_3, з номеру телефону Інформація_5, зателефонував невідомий чоловік, який представився на ім’я Особа_6 та повідомив про те, що напередодні – 06.03.2021 року, в квартирі її сина, за адресою: Адреса_1, був проведений обшук, в ході якого знайдені наркотичні засоби, після чого його було затримано.
- Далі, чоловік на ім’я Особа_6, запропонував допомогу в звільненні сина, для чого працівникам поліції необхідно буде сплатити 15 000 доларів США за звільнення сина. За пропозицією Особа_6, гроші працівникам поліції мали бути сплачені через Особа_1.
- 1Скаржниця повідомляє, що в цей саме час вона перебувала на стаціонарному лікуванні в Інституті геронтології в м. Києві з приводу гіпертонічного кризу, однак не зважаючи на стан здоров’я, в той же день зустрілася з Особа_6 на вул. Бульварно-Кудрявській. На цій зустрічі Особа_6 переслав їй номер телефону, що, за його словами, належав адвокату Особа_1 Інформація_1, зв’язавшись за яким, співрозмовницею, було підтверджено запропоновані умови звільнення сина, які раніше озвучувалися Особа_6, а саме – сплата працівникам поліції 15 000 доларів США за звільнення сина скаржниці Особа_4 Крім цього, буде необхідно додатково сплати за адвокатські послуги самій Особа_1.
- Про те, як в дійсності розвивалися обставини з затриманням сина, скаржниці стало відомо вже від нього. Ситуація, за словами скаржниці, виглядала наступним чином.
- 06 березня 2021 року Особа_4 був затриманий та доставлений до ізолятора почасового тримання, де до нього підійшов працівник поліції, який пояснив йому те, що якщо той бажає вийти на свободу, то має працювати виключно з адвокатом Особа_1.
- Вартість виходу зі слідчого ізолятора та обрання запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, становить 15 000 доларів США.
- Коли ж скаржниця розповіла синові про те, що від неї також вимагали 15 000 доларів США, син їй нібито сказав, що знайшов потрібні кошти в свого знайомого та вже передав їх адвокату Особа_1.
- 08 квітня 2021 року, після виходу зі слідчого ізолятора, Особа_4 уклав договір про надання адвокатських послуг з Особа_1, за яким, протягом квітня-червня на рахунок адвоката ним було перераховано кошти на загальну суму 456 400, 00 грн. (частина була дійсно сплачена як її гонорар, але більшість суми мала бути передана працівникам поліції «щоб вони і в подальшому давали їй таку роботу»).
- На початку червня 2021 року слідчим Шевченківського УП до суду було направлено подання щодо зміни Особа_4 запобіжного заходу – з домашнього арешту на тримання під вартою. Скаржниця зазначає, що, зі слів сина, їй відомо, що адвокат Особа_1 пропонувала сплатити працівникам поліції 10 000 доларів США з тим, щоб «вирішити» питання запобіжного заходу, однак Особа_4 відмовився від такої пропозиції.
- 03 червня 2021 року, під час судового засідання, слідчий та прокурор наполягали на заміні запобіжного заходу та суд заарештував Особа_4, визначивши розмір застави в сумі 181 600 грн., після сплати якої останній вийшов на свободу.
- Коли ж про це дізналася адвокат Особа_1, вона висунула в бік скаржниці претензію, мотивувавши її тим, що гроші на заставу Особа_2 знайшла за дві години, а виплатити їй 300 000 грн., вона не в змозі.
- В подальшому намагання працівників поліції отримати з Особа_4 грошові кошти не припинилися і після виходу з СІЗО останнього. При цьому адвокат, в цей час, всіляко натякала Особа_4 на те, що в разі несплати відповідної суми, запобіжний захід йому все одно змінять.
- Так, власне, і сталося 01 липня 2021 року. В цей день, слідчий Особа_8 зателефонував Особа_4, запросивши останнього приїхати об 11 год. 00 хв. до Шевченківського управління поліції, нібито на зустріч з оперативним співробітником Особа_7.
- Проте, там на Особа_4 вже очікували поняті та йому було вручено нове подання щодо заміни запобіжного заходу з застави на тримання під вартою.
- Підставою для цього стало те, що Особа_5, який проходить по справі разом з
Особа_4, подав скаргу на останнього, в якій стверджував про те, що буцім-то
останній йому погрожував. - Скаржниця заявляє, що їй відома обставина про те, що незадовго до арешту, Особа_5 брав гроші в борг, особисто телефонувавши та приходячи до її сина за грішми.
- Вже після виходу з СІЗО, Особа_4, через свою дівчину, просив Особа_5 повернуги йому ці кошти, однак той відмовився, сказавши, що для свого власного захисту був змушений їх віддати адвокату Особа_1, а в подальшому перестав брати від її сина слухавку.
- Окрему увагу скаржниця звертає на те, що адвокат Особа_1 є в цьому кримінальному провадженні також захисником зазначеного вище Особа_5.
- З матеріалів кримінального провадження слідує, що 24.06.2021 р. інший підзахисний адвоката Особа_1 – Особа_5 повідомив слідчого про тиск на нього з боку Особа_4.
- Ввечері, 07.07.2021 р., скаржниця, разом із сином, приїхали до Особа_1.
- На висунуту до неї претензію Особа_4 відносно того, що Особа_1 є одночасно захисником Особа_5 і як вона буде, за таких обставин, продовжувати його захист у цій ситуації, адвокат повідомила, що на наступний день поїде до райвідділу та з’ясує все, що сталося. А, щодо претензій Особа_5 до Особа_4, то Особа_1 послалася на адвокатську таємницю, що унеможливлює можливість будь-що їм розповісти з цього приводу по суті. Крім того, адвокат, нібито, пообіцяла бути присутньою на судовому засіданні, де буде розглядатися подання про зміну запобіжного заходу Особа_4.
- На запитання скаржниці про те, за що адвокат отримала такі величезні кошти, Особа_1 заявила, що нею буде наданий її сину відповідний фінансовий звіт, який, як вказується, і досі не надано.
- Згодом Особа_1 звернулась до правоохоронних органів з заявою від 24.06.2021 р. про злочин, згідно з якою Особа_2 начебто вмовляла Особа_1 дати хабаря працівникам поліції, щоб «замʼяти» справу відносно сина.
- Однак, не зважаючи на вказані обставини, які, на думку скаржниці, свідчать про наявний конфлікт інтересів, адвокат Особа_1 відразу ж, як тільки виникли відповідні обставини конфлікту інтересів, не відмовилась від захисту Особа_4, продовжуючи його аж до 12.07.2021 р.
- Пояснення адвоката Особа_1 у КДКА Київської області є наступними.
- Згідно з договорами від 08.04.2021 р. та 30.05.2021 р. про надання правової допомоги адвокатом Особа_1 здійснювався захист Особа_4 у вказаному кримінальному провадженні.
- 28.04.2021 р. адвокат достроково припинила даний договір від 08.04.2021 р., оскільки клієнт не оплачував виставлені за договором рахунки. Після їх оплати, адвокат знову уклала договір із підзахисним 30.05.2021 р. та продовжила надання правової допомоги. Цей договір діяв до 09.07.2021 р., коли Особа_1 звернулась із клопотанням до слідчого про залучення іншого захисника, у звʼязку з тим, що їй стало відомо про подання щодо обрання запобіжного заходу Особа_4 на підставі показань іншого її підзахисного в цьому ж кримінальному провадженні Особа_5, у зв’язку з чим, за словами Особа_1, виник конфлікт інтересів.
- У цій ситуації вона обрала для себе, як подальший варіант своєї поведінки, як адвоката, продовження здійснення захисту Особа_5, відмовившись від здійснення захисту Особа_4.
- Як підсумок, до викладеного вище, адвокат Особа_1 стверджує про те, що всі вчинені з її боку дії, що мали місце за час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, є законними. Жодні розмови з Особа_4, які б стосувалися питання надання неправомірної вигоди з її боку, ніколи не відбувалися. Скаржницю Особа_2 вона бачила всього один раз у житті, коли остання намагалася втягнути її до дачі хабаря слідчим.
- Подану на неї скаргу Особа_1 розцінює як намагання поставити під сумнів всі її дії як захисника, а в подальшому використати цю ситуацію для уникнення її колишнім клієнтом Особа_4 кримінальної відповідальності, звільнення його з під варти як особи, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді 12 років позбавлення волі.
- Вважає, що чинного законодавства, зазначеного в скарзі, не порушувала і підстав для порушення дисциплінарної справи та притягнення її до дисциплінарної відповідальності не існує.
Встановлені фактичні обставини
- Згідно з договорами від 08.04.2021 р. та 30.05.2021 р. про надання правової допомоги адвокат Особа_1 здійснювала захист Особа_4 як підозрюваного у вищевказаному кримінальному провадженні № Інформація_2.
- Також у вказаному кримінальному провадженні адвокат Особа_1 з квітня 2021 р. здійснювала захист Особа_5 згідно з договором про надання правової допомоги, що підтверджується змістом письмових пояснень Особа_1 та копією поданої нею нотаріально посвідченої заяви Особа_5 від 19.08.2021 р.
- 28.04.2021 р. адвокат достроково припинила договір від 08.04.2021 р., укладений із Особа_4, оскільки клієнт не оплачував виставлені за договором рахунки.
- Разом із тим, 30.04.2021 р. адвокат Особа_1 взяла участь у засіданні Шевченківського районного суду міста Києва як захисник Особа_4, про що свідчать письмові пояснення адвоката Особа_1 та долучена до них копія ухвали Шевченківського районного суду міста Києва у справі № Інформація_6.
- Після оплати рахунків Особа_4, адвокат знову уклала договір із підзахисним 30.05.2021 р. та продовжила надання правової допомоги.
- 24.06.2021 р. адвокат Особа_1 звернулась до правоохоронних органів з заявою від 24.06.2021 р. про злочин, згідно з якою Особа_2 та Особа_4 начебто робили пропозиції неправомірної вигоди з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зміст даної заяви містить інформацію, яка отримана адвокатом в ході надання правової допомоги Особа_4.
- Договір про надання правової допомоги Особа_4 діяв до 09.07.2021 р., коли Особа_1 звернулась із клопотанням до слідчого про залучення іншого захисника, у звʼязку з тим, що їй стало відомо про подання щодо обрання запобіжного заходу Особа_4 на підставі показань іншого її підзахисного в цьому ж кримінальному провадженні Особа_5, у зв’язку з чим, за словами Особа_1, виник конфлікт інтересів та адвокат лише 09.07.2021 р. відмовилась від здійснення захисту Особа_4, про що свідчить клопотання адвоката від 09.07.2021 р. та лист, адресований Особа_4 (а.с. 270, 271).
- З доданих адвокатом до матеріалів перевірки протоколів додаткового допиту підозрюваного від 24.06.2021 р. та 25.06.2021 р. у вказаному кримінальному провадженні (а.с. 198-203, а.с. 204) слідує, що 24.06.2021 р. та 25.06.2021 р. інший підзахисний адвоката Особа_1 – Особа_5 повідомив слідчого про тиск на нього з боку Особа_4.
- Разом із тим, 06.07.2021 р. адвокат Особа_1 особисто отримала від слідчого клопотання про заміну запобіжного заходу відносно Особа_4 та перебувала в статусі захисника останнього до 09.07.2021 р.
- Доводи адвоката Особа_1, викладені у скарзі до ВКДКА, є наступними.
- Адвокат вважає рішення КДКА незаконним та невмотивованим, оскільки чинного законодавства, зазначеного в скарзі, вона не порушувала, так як жодного разу ні Особа_4, ні Особа_5 не заперечували щодо надання нею правової допомоги їм обом одночасно: договір про надання правової допомоги може укладатись із клієнтом у невідкладних випадках в усній формі; адвокат звільняється від обовʼязку збереження адвокатської таємниці в межах, необхідних для захисту його прав та інтересів.
- Відтак, підстав для порушення дисциплінарної справи, на думку адвоката, не існує.
- У звʼязку з цим скаржник Особа_1 просить рішення КДКА Київської області від 12.10.2021 р. про порушення відносно неї дисциплінарної справи – скасувати.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- На підставі доводів скарги, доданих сторонами доказів, пояснень адвоката, яка підтвердила факт надання правової допомоги обом клієнтам, між якими, що підтверджується матеріалами перевірки, виник конфлікт інтересів, факт надання правової допомоги без укладеного договору з клієнтом, КДКА Київської області дійшла висновку про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарних проступків, визначених п. 8 ч. 1 ст. 1, ст. 11, п. 1 ч. 1 ст. 21, ст. 22, п. 2, 3, 4, 5, 7 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. ст. 7, 9, 20 Правил адвокатської етики, а саме: порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обовʼязків; порушення інших обовʼязків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
- На цій підставі та згідно зі ст. 2, 3, 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами та доповненнями, відносно адвоката була порушена дисциплінарна справа.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Стаття 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Згідно зі ст. 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами та доповненнями (далі – Положення), дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.
- Згідно ст. 3 Положення, адвоката може бути притягнено до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Згідно ст. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до абзацу 3 статті 7 Правил адвокатської етики (далі – Правила), адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Відповідно до вимог ст. 12 Правил, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
- Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
- Одним із основних принципів адвокатської діяльності є уникнення адвокатом конфлікту інтересів, під яким у пункті 8 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» мається на увазі суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
- До того ж цей принцип визначений Розділом II Правил як один з основних принципів адвокатської етики.
- Під конфліктом інтересів, у розумінні абзацу 1 статті 9 Правил адвокатської етики,
розуміється суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними
правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності. - Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу (абзац 2 статті 9 Правил).
- Уникненню конфлікту інтересів на стадії прийняття доручення клієнта також
присвячено статтю 20 Правил адвокатської етики. - Згідно зазначених норм, адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об’єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов’язаний договором про надання правової допомоги. Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов’язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.
- Обмеження передбачені ст. 20 Правил, не застосовуються лише в тому конкретному випадку, коли наявна письмова згода клієнта клієнтів), інтереси якого (яких) представляє адвокат та є суперечливими.
- Стаття 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до
адвокатської таємниці відносить будь-яку інформацію про яку стало відомо адвокату про
клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладанні договору про
надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
Мотиви та висновки ВКДКА
- Надаючи оцінку аргументам, викладеним у скарзі, оцінюючи висновки КДКА та доводи, аргументи, твердження учасників матеріалів провадження, обставини справи, докази, ВКДКА зазначає наступне.
- ВКДКА погоджується з мотивами та висновками КДКА, які зроблені на підставі доводів скарги, пояснень адвоката, яка підтвердила факт надання правової допомоги двом клієнтам, між якими виник конфлікт інтересів, що також підтверджується матеріалами перевірки, та зважає на наявність факту надання правової допомоги без укладеного договору з клієнтом.
- Це свідчить про наявність у діях адвоката ознак порушення статті 11, п. 1 ч. 1 ст. 21, ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статей 7, 9, 20 Правил адвокатської етики, тобто про наявність в діях адвоката ознак вчинення дисциплінарних проступків, визначених п. 2, 3, 4, 5, 7 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: порушення присяги адвоката України: порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обовʼязків; порушення інших обовʼязків адвоката, передбачених законом.
- Перевіряючи висновки КДКА Київської області, ВКДКА враховує, що згідно зі ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ВКДКА за результатами розгляду скарги, на рішення, дії чи бездіяльність КДКА регіонів, має право залишити скаргу без задоволення, а рішення КДКА регіону, без змін.
- На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката Особа_1 – залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 209/2021 від 12.10.2021 року про порушення відносно адвоката Особа_1 дисциплінарної справи, – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Ю.І. Клечановська
29.04.2022