РІШЕННЯ № IV-010/2026 від 17.04.2026 за скаргою на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області у складі дисциплінарної палати № Д/11-5 від 26.11.2025 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження

РІШЕННЯ № IV-010/2026

17 квітня 2026 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.І., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В.К., Соботника В.Й., Кузьмінського О.О., Котелевської К.В., розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області у складі дисциплінарної палати № Д/11-5 від 26.11.2025 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження,-

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 31.07.2025 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – ВКДКА) надійшла копія ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2025 (справа № 761/19964/24) щодо порушення питання про відповідальність адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1, видане Радою адвокатів Черкаської області) (далі – Адвокат, Скаржник).
2. Згідно з Єдиним реєстром адвокатів України адреса робочого місця адвоката Особа_1: Інформація_2, при цьому адвокат обліковується в Раді адвокатів міста Києва.
3. У зв’язку із відсутністю кворуму в кваліфікаційній та дисциплінарній палаті КДКА м. Києва, ВКДКА, керуючись пунктом 2.3.18 Регламенту ВКДКА, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 13.12.2024 № 87 (зі змінами), надіслала вищевказану ухвалу на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Рівненської області (далі – КДКА) для розгляду по суті.
4. 01.09.2025 року Голова дисциплінарної палати КДКА Рівненської області доручила члену дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2025 (справа № Інформація_3) відносно адвоката Особа_1.
5. 09.09.2025 року листом за № 656 адвоката Особа_1 повідомлено про проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок останнього, що викладені в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва, та про право у строк до 25.09.2025 надати письмові пояснення по суті порушених питань в ухвалі суду.
6. 30.09.2025 членом дисциплінарної палати було складено довідку за результатами перевірки відомостей, викладених в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2025 (справа № Інформація_3) щодо адвоката Особа_1 та разом з матеріалами передав на розгляд дисциплінарної палати КДКА Рівненської області.
7. Станом на дату складення довідки Особа_1 своїм правом не скористався.
8. Рішенням дисциплінарної палати КДКА Рівненської області № Д/9-10 від 30.09.2025 року порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1.
9. 24.10.2025 року засобами електронного зв’язку на офіційну електронну адресу Шевченківського районного суду м. Києва та адвоката Особа_1 направлено копію зазначеного рішення разом із супровідним листом № 786 від 16.10.2025.
10. 30.10.2025 року на адресу КДКА Рівненької області за вх. № 681 надійшли письмові пояснення адвоката Особа_1.
11. Рішенням дисциплінарної палати КДКА Рівненської області № Д/11-5 від 26.11.2025 року Особа_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
12. 16.12.2025 року засобами електронного зв’язку на офіційну електронну адресу Шевченківського районного суду м. Києва та адвоката Особа_1 направлено копію зазначеного рішення разом із супровідним листом № 928 від 10.12.2025.
13. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 24.12.2025 року Особа_1 звернувся до ВКДКА зі за на рішення КДКА Рівненської області у складі ДП № Д/11-5 від 26.11.2025 року.
14. Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
15. З урахуванням дати прийняття рішення та дати звернення Особа_1 зі скаргою до ВКДКА, строк на його оскарження, передбачений ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не пропущено.
16. Листом від 28.01.2026 року за вих. № 437 т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА Мягкому А.В. перевірити, вивчити та доповісти за скаргою Особа_1 на рішення КДКА Рівненської області № Д/11-5 від 26.11.2025 року.
17. З урахуванням наведених обставин та доводів Особа_1, ВКДКА дійшла висновку про можливість розгляду скарги по суті.

Короткий виклад позицій та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

18. В ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2025, передбачено, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № Інформація_4 від 07.04.2024 за обвинуваченням Особа_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України – умисного вбивства з хуліганських мотивів. Обвинувачений обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину щодо неповнолітньої особи. На час розгляду справи до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
19. Суд звернув увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 28 КПК України кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, а також щодо злочину, вчиненого стосовно неповнолітнього, підлягає невідкладному та першочерговому розгляду.
20. Захист обвинуваченого здійснюють адвокати Особа_3 та Особа_1 При цьому участь захисника у провадженні щодо особливо тяжкого злочину є обов’язковою відповідно до ст. 52 КПК України.
21. Суд встановив, що захисники систематично не з’являються у судові засідання, що призводить до неодноразового відкладення розгляду справи та фактичного затягування судового процесу.
22. Ухвалами суду від 16.10.2024 та 18.12.2024 вже порушувалося питання про притягнення захисників до дисциплінарної відповідальності перед відповідними КДКА у зв’язку з аналогічною поведінкою.
23. Незважаючи на це, адвокати продовжили систематичну неявку до суду та подання клопотань про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю в інших судових засіданнях або слідчих діях.
24. Суд детально зафіксував конкретні випадки неявки: 23.05.2025 року адвокат Особа_1 не прибув у судове засідання, подавши клопотання про відкладення у зв’язку з відрядженням; 10.06.2025 року захисник знову не прибув, пославшись на участь у невідкладних заходах; 18.06.2025 року у судове засідання не з’явилися обидва захисники; 24.06.2025 року та 26.06.2025 року подані аналогічні клопотання про відкладення через зайнятість в інших процесах.
25. При цьому у зазначені дати до суду прибували прокурор, потерпілий, представник потерпілого, а обвинуваченого доставляли до суду з місця тримання під вартою, що свідчить про належну участь інших учасників процесу.
26. Через неявку захисників суд був позбавлений можливості розглянути, зокрема, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, а також здійснювати розгляд справи по суті.
27. Суд наголосив, що така поведінка суперечить положенням ст. 47 КПК України, згідно з якими захисник зобов’язаний прибувати для участі у процесуальних діях та завчасно повідомляти про неможливість участі з поважних причин.
28. Окрім цього, суд зазначив, що дії захисників порушують принцип розумності строків кримінального провадження, закріплений у ст. 28 КПК України, а також ставлять під загрозу забезпечення права обвинуваченого на належний та ефективний захист.
29. Суд також послався на положення Правил адвокатської етики, зокрема статей 7, 8, 11, 12, 27, 42 та 44, відповідно до яких адвокат зобов’язаний діяти добросовісно, не допускати затягування судового розгляду, сумлінно виконувати процесуальні обов’язки та поважати суд і учасників процесу.
30. На переконання суду, систематична неявка захисників та пріоритетність інших процесів перед даним провадженням свідчить про неналежну організацію професійної діяльності та недобросовісне виконання обов’язків захисника.
31. Суд дійшов висновку, що в діях адвоката Особа_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні професійних обов’язків, правил адвокатської етики та невиконанні вимог процесуального законодавства.
32. Враховуючи наведене та керуючись положеннями ст. 33, 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд постановив порушити перед Кваліфікаційно- дисциплінарною комісією адвокатури питання про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності.
33. Матеріали ухвали направлено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для визначення належної КДКА для розгляду питання.
34. Адвокат Особа_1 подав письмові пояснення до КДКА Рівненської області у зв’язку з перевіркою відомостей про можливий дисциплінарний проступок, викладених в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2025 року.
35. У поясненнях зазначено, що дисциплінарна перевірка здійснюється на підставі направленої судом ухвали щодо нібито систематичної неявки захисників у судові засідання та затягування розгляду кримінального провадження.
36. Адвокат висловлює незгоду з викладеними в ухвалі обставинами та стверджує, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку.
37. У своїй позиції адвокат наголошує, що всі випадки неявки або клопотання про відкладення судових засідань були зумовлені об’єктивними та поважними причинами, зокрема зайнятістю в інших судових процесах або процесуальних діях, що були призначені раніше.
38. Захисник підкреслює, що він належним чином повідомляв суд про неможливість прибуття до суду та подавав відповідні письмові клопотання про відкладення судових засідань.
39. Адвокат зазначає, що здійснює захист у складному кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину, яке має значний суспільний резонанс, а отже потребує належної підготовки та участі у низці процесуальних дій.
40. У поясненнях викладено короткий зміст кримінального провадження, в межах якого здійснюється захист Особа_2, зокрема зазначено, що справа стосується події, яка мала значний суспільний розголос, а її розгляд здійснюється колегією суддів.
41. Адвокат наголошує, що виконує свої професійні обов’язки сумлінно, діє в інтересах клієнта та не мав наміру затягувати судовий розгляд.
42. Особа_1 звертає увагу, що одночасна участь адвоката в декількох кримінальних провадженнях є звичайною професійною практикою, а накладення дат судових засідань у різних судах не завжди залежить від волі захисника.
43. У поясненнях зазначено, що надання переваги іншому судовому засіданню не є свідченням недобросовісності, якщо воно було призначене раніше або є невідкладним.
44. Адвокат також вказує, що питання організації судового розгляду, визначення графіку засідань та їх координації між учасниками процесу покладається не виключно на сторону захисту.
45. Захисник заперечує твердження суду про порушення принципу розумності строків та зазначає, що причини відкладення засідань мали об’єктивний характер.
46. У поясненнях адвокат не визнає порушення Правил адвокатської етики та стверджує, що його дії не були спрямовані на умисне затягування процесу чи підрив авторитету правосуддя.
47. Особа_1 просить врахувати відсутність дисциплінарного умислу, наявність поважних причин для відкладення засідань та відсутність негативних наслідків, які б свідчили про істотне порушення прав клієнта.
48. У зв’язку з викладеним адвокат просить КДКА відмовити у притягненні його до дисциплінарної відповідальності та припинити дисциплінарне провадження у зв’язку з відсутністю складу дисциплінарного проступку.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

49. Справу було розглянуто належною КДКА, відповідно до вимог чинного законодавства.
50. Рішенням № Д/11-5 від 26.11.2025 року встановлено, що підставою для відкриття дисциплінарного провадження стала ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2025 року, якою порушено питання про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності у зв’язку із систематичною неявкою в судові засідання.
51. Комісією встановлено, що справа стосується обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України), обвинувачений утримується під вартою, а отже провадження підлягає невідкладному та першочерговому розгляду відповідно до ч. 4 ст. 28 КПК України.
52. Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України, захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість і її причини суд.
53. Частиною першою ст. 324 КПК України визначено, що якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
54. Відповідно до ч. 1 ст. 4, п. 1,6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: дотримуватися присяги адвоката України та Правил адвокатської етики, виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
55. Згідно з приписами, які містяться в ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 8, ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 43 Правил адвокатської етики, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
56. Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функції захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів).
57. Відповідно до ч. 2 ст. 17 Правил адвокатської етики, приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання.
58. Відтак, КДКА Рівненської області доходить висновку про те, що неявка захисника в судове засідання вказує на невиконання ним своїх обов’язків, передбачених ст. 47 КПК України, нехтування правами інших учасників кримінального провадження, безпідставне затягування строків розгляду кримінального провадження, неповагу до суду та порушення прав і законних інтересів учасників провадження, при цьому обвинувачений знаходиться під вартою.
59. Дисциплінарною палатою встановлено, що адвокат Особа_1 здійснював захист обвинуваченого Особа_2 у кримінальному провадженні Інформація_4 за п. 7 ч. 2 ст. 115 ККУ у Шевченківському районному суді міста Києва. Будучи завчасно та належно повідомленим про день та час судових засідань — 23.05.2025 о 13-30 год., 10.06.2025 о 15-00 год., 18.06.2025 о 11-00 год та 26.06.2025 о 14-00, у вказані судові засідання чотири рази підряд не з’являвся, подаючи клопотання про відкладення розгляду справи через його зайнятість в інших справах.
60. При цьому Комісія вказала, що адвокат не надав ні суду, ні дисциплінарній палаті доказів його участі у інших справах чи слідчих діях, що унеможливило б прибуття його в судові засідання Шевченківського районного суду міста Києва у вказані дати, що на думку КДКА Рівненської області, не може вважатися поважними причинами неприбуття в судові засідання та вказує на наявність в діях адвоката складу дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 3, 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків).
61. При накладенні дисциплінарного стягнення на адвоката дисциплінарна палата врахувала обставини вчинення проступку, те що адвокат до дисциплінарної відповідальності не притягувався, строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності не минув, тому до адвоката достатнім буде застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
62. Відтак, враховуючи вищевикладене, КДКА Рівненської області вирішила притягнути адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 3, 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків) та накласти на останнього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.

63. У скарзі до ВКДКА Скаржник зазначив, що рішення КДКА Рівненської області № Д/11-5 від 26.11.2025 є незаконним та необґрунтованим, оскільки прийняте без повного та об’єктивного з’ясування фактичних обставин справи.
64. Скаржник вказує, що КДКА безпідставно дійшла висновку про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 3, 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не надавши належної оцінки поданим ним поясненням та документам щодо поважності причин неявки.
65. У скарзі зазначається, що неявка у судове засідання 23.05.2025 була зумовлена об’єктивними обставинами, а саме перебуванням адвоката у відрядженні у місті Рівне для надання правничої допомоги в іншому кримінальному провадженні, що підтверджується відповідними документами.
66. Скаржник наголошує, що завчасно повідомляв суд про неможливість прибуття та подавав клопотання про відкладення розгляду справи, чим виконав вимоги ч. 2 ст. 47 КПК України.
67. Адвокат зазначає, що зайнятість у інших судових засіданнях та слідчих діях є об’єктивною та поважною причиною неприбуття, а КДКА не надала належної правової оцінки цим обставинам та не встановила їх недостовірність.
68. У скарзі вказується, що Комісія фактично ототожнила сам факт неявки із дисциплінарним проступком, не дослідивши належним чином наявність чи відсутність вини адвоката та причинного зв’язку між його діями і можливим порушенням прав учасників провадження.
69. Скаржник також зазначає, що КДКА не врахувала принцип розумності строків у контексті реальної завантаженості адвоката та специфіки здійснення адвокатської діяльності, яка передбачає участь у декількох процесах одночасно.
70. Крім того, адвокат вважає, що висновки КДКА щодо неповажності причин його неявки ґрунтуються на припущеннях, оскільки Комісія не витребувала додаткових доказів та не перевірила фактичну участь у інших процесах.
71. У зв’язку з викладеним у скарзі до ВКДКА ставиться питання про скасування рішення КДКА Рівненської області № Д/11-5 від 26.11.2025 та ухвалення нового рішення про відмову у притягненні адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

72. Кримінальний процесуальний кодекс України
73. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
74. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

75. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
76. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
77. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема: дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством.
78. Частина 1 ст. 45 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) визначає, що захисником є адвокат, який здійснює захист або представництво інтересів осіб у кримінальному провадженні.
79. Згідно з ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого.
80. Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України, захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд.
81. Частиною 1 ст. 324 КПК України визначено, що якщо причина неприбуття адвоката є неповажною, суд порушує питання про його відповідальність перед органами, що уповноважені притягати до дисциплінарної відповідальності.
82. Серед поважних причин неприбуття особи на виклик, зокрема п. 8 ч. 1 ст. 138 Кримінального процесуального кодексу України, визначає інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.
83. Дисциплінарною палатою КДКА Рівненської області встановлено, що адвокат Особа_1, будучи завчасно та належно повідомленим про день та час судових засідань (23.05.2025, 10.06.2025, 18.06.2025 та 26.06.2025), у вказані засідання чотири рази підряд не з’являвся, подаючи клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість в інших справах.
84. Відтак через систематичну неявку адвоката Особа_1 у судові засідання відбувалося відкладення розгляду справи, що позбавило суд можливості допитати свідків та продовжити дослідження доказів. У зв’язку з цим обвинувачений був обмежений у можливості здійснювати ефективний захист. На думку Шевченківського районного суду м. Києва, така поведінка свідчить про недобросовісність адвоката, неповагу до суду та учасників процесу і є порушенням вимог КПК України, Правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
85. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зазначає, що при розгляді скарг суддів на неявку адвоката в судове засідання, дисциплінарним органам необхідно насамперед надавати оцінку діям самого суду.
86. Відповідно до положень «Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно- дисциплінарних комісій адвокатури щодо заяв (скарг) суддів відносно неналежної поведінки адвокатів», затвердженого Рішенням ВКДКА № V-005/2021 від 27 травня 2021 року, для встановлення в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку першочерговим є встановлення факту належного та своєчасного (у строки, передбачені відповідним процесуальним кодексом) повідомлення адвоката судом про дату, час та місце проведення судового засідання.
87. З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що адвокат Особа_1 був завчасно та належним чином обізнаний про дати призначених судових засідань. ВКДКА критично оцінює доводи адвоката про те, що дати та час наступних засідань судом із ним попередньо не узгоджувалися. Чинним процесуальним законодавством передбачено, що саме суд керує ходом судового провадження та визначає графік розгляду справи, виходячи з власного навантаження та необхідності дотримання розумних строків. ВКДКА звертає увагу на те, що погодження дат судових засідань та часу розгляду справи є правом суду.
88. Так, копією журналу судового засідання 04.03.2025 року підтверджується, що суд завчасно, у присутності учасників кримінального провадження, оголосив графік наступних судових засідань, у тому числі на 23.05.2025, 10.06.2025, 18.06.2025 та 26.06.2025. Більше того, в матеріалах наявні відповідні розписки про повідомлення про день, час та місце розгляду справи, у яких міститься особистий підпис адвоката Особа_1
89. Таким чином, адвокат достеменно знав графік розгляду кримінального провадження, особисто розписувався за повідомлення про дати засідань, мав об’єктивну можливість завчасно планувати свою професійну діяльність, а його твердження про неузгодженість дат не є поважною причиною для ігнорування призначених судом засідань та жодним чином не спростовують факту його належного повідомлення судом.
90. Оцінюючи дії адвоката Особа_1 щодо неявки у судові засідання 23 травня 2025 року ВКДКА виходить з наступного.
91. Так, адвокатом 23.05.2025 року на офіційну електронну адресу Шевченківського районного суду м. Києва було подано клопотання про відкладення судового засідання. Зокрема, у клопотанні було зазначено, що відповідно до наказу № 01-В від 22.05.2025 він перебував у відрядженні у місті Рівне з метою надання правничої (правової) допомоги на підставі укладеного Договору № Інформація_5 від 03.04.2025, а саме для участі у судовому засіданні Рівненського міського суду Рівненської області у справі №Інформація_6 та у слідчих діях у кримінальному провадженні № Інформація_7 від 04.12.2019. У зв’язку з цим адвокат повідомив суд про наявність об’єктивних поважних причин, які унеможливлюють його участь у судовому засіданні Шевченківського районного суду м. Києва у справі №Інформація_3, призначеному на 23.05.2025 о 13:00 год.
92. Згідно з журналом судового засідання Шевченківського районного суду м. Києва від 23.05.2025 у кримінальному провадженні № Інформація_3, на початку судового засідання судом було оголошено про надходження від захисника Особа_1 клопотання про відкладення розгляду справи.
93. У судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення зазначеного клопотання, вказуючи на його необґрунтованість та подання з метою затягування розгляду справи. Представник потерпілого та потерпілий підтримали позицію прокурора. Після обговорення заявленого клопотання суд, порадившись на місці, дійшов висновку про можливість продовження судового розгляду, врахувавши положення ч. 4 ст. 128 КПК України щодо першочергового розгляду кримінальних проваджень, у яких обвинувачений перебуває під вартою.
94. Надаючи правову оцінку цим подіям, ВКДКА зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України, захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій, а у разі неможливості прибути в призначений строк – завчасно повідомити про таку неможливість та її причини.
95. ВКДКА звертає увагу, що чинний КПК України не встановлює жорстких строків (у годинах чи днях) для подання клопотання про відкладення судового засідання, оперуючи оціночним поняттям «завчасно». Тобто адвокат має повідомити суд до початку судового засідання та в розумний строк з моменту, коли йому стало відомо про неможливість явки. Як підтверджується журналом судового засідання, адвокат виконав цю вимогу, оскільки суд отримав клопотання та був обізнаний про причини неявки до початку розгляду справи по суті. Надані адвокатом відомості (наказ про відрядження та інформація про інші провадження) підпадають під дію п. 8 ч. 1 ст. 138 КПК України (інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик).
96. Оцінюючи позицію суду та прокурора щодо «необґрунтованості» вибору адвокатом іншого судового процесу, ВКДКА наголошує на праві адвоката самостійно вирішувати пріоритетність справ за якими йому необхідно взяти участь. Більше того, ВКДКА звертає увагу, що скаргу на адвоката не подано клієнтом адвоката щодо неучасті у судовому засіданні.
97. Відповідно до Рішення Ради адвокатів України від 13.12.2019 року № 169 «Про надання роз’яснення щодо пріоритетності принципів діяльності адвоката при наданні професійної правової (правничої) допомоги», вирішальним є виключне право адвоката на власний розсуд визначати пріоритетність різних процедур, призначених на один час, виходячи з факторів, які в кожній конкретній ситуації можуть мати поважний чи визначальний характер.
98. У жовтні 2025 року Рада адвокатів України додатково підсилила цю позицію, вказавши, що рішення адвоката щодо вибору пріоритетних справ за умови їх збігу у часі є його беззаперечним правом. Це право випливає з базового принципу незалежності адвокатури (ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») та пріоритетності інтересів клієнта (ст. 8 Правил адвокатської етики). Ані суд, ані органи прокуратури не наділені повноваженнями втручатися у це право та безапеляційно вказувати адвокату, кому саме з клієнтів він зобов’язаний надавати правову допомогу в конкретний момент часу.
99. Таким чином, оскільки адвокат Особа_1 завчасно повідомив суд про свою неявку з дотриманням вимог ч. 2 ст. 47 КПК України, долучив докази перебування у відрядженні та реалізував своє професійне право на визначення пріоритетності справ, його дії 23.05.2025 є правомірними та не містять дисциплінарного проступку.
100. Аналогічного висновку про відсутність у діях адвоката дисциплінарного проступку ВКДКА доходить і щодо неявки Особа_1 у судове засідання 18 червня 2025 року.
101. Як вбачається з матеріалів дисциплінарного провадження, адвокат також завчасно направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи через свою зайнятість в іншому процесі, долучивши відповідні докази.
102. ВКДКА звертає особливу увагу на відомості, зафіксовані у журналі судового засідання від 18.06.2025 року. Згідно з журналом, головуючий суддя під час засідання повідомив учасників, що з адвокатом Особа_1 вдалося зв’язатися у телефонному режимі, і адвокат повідомив про подання ним клопотання про відкладення розгляду. Водночас суд констатував, що не може ознайомитися зі змістом цього клопотання та причинами неявки з технічних причин, оскільки в суді «не працює електронна пошта».
103. Оцінюючи ці обставини, ВКДКА наголошує, що адвокат Особа_1 в повній мірі виконав свій процесуальний обов’язок, передбачений ч. 2 ст. 47 КПК України, завчасно повідомивши суд про свою неявку як шляхом направлення електронного листа, так і в телефонному режимі. Неможливість суду своєчасно ознайомитися з текстом клопотання та доданими до нього доказами через технічні несправності поштових серверів суду перебуває поза межами контролю адвоката. Перекладання на захисника негативних наслідків технічних збоїв у роботі державного органу є неприпустимим та порушує базові засади справедливості.
104. Оскільки у цьому епізоді, як і у ситуації з неявкою 23.05.2025 року, адвокат обрав пріоритетність участі в іншому судовому засіданні, що є його гарантованим професійним правом згідно з Рішеннями РАУ, його дії є правомірними, а висновки КДКА регіону про наявність дисциплінарного проступку за даним фактом – необґрунтованими.
105. Оцінюючи дії адвоката Особа_1 щодо неявки у судове засідання 10 червня 2025 року, ВКДКА звертає увагу на наступне.
106. Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання захисника Особа_1 про відкладення судового засідання у зв’язку з його зайнятістю в невідкладних слідчих діях у іншому кримінальному провадженні. Згідно з журналом судового засідання від 10.06.2025 року, о 15:14 год. головуючий суддя повідомив учасників процесу про надходження цього клопотання. Вислухавши думку прокурора та інших учасників, які заперечували проти відкладення розгляду, суд ухвалив продовжувати розгляд справи за відсутності адвоката Особа_1, оскільки інтереси обвинуваченого представляв інший захисник.
107. При цьому, жодних доказів на підтвердження обставин своєї зайнятості у слідчих діях адвокат до суду не надав, обмежившись лише формальним зазначенням цієї причини у клопотанні.
108. Надаючи правову оцінку таким діям, ВКДКА погоджується з висновками КДКА регіону про наявність у діях адвоката складу дисциплінарного проступку з огляду на наступне.
109. Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України, захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій, а у разі неможливості прибути – завчасно повідомити про таку неможливість та її причини. Однак сам лише факт направлення повідомлення не звільняє адвоката від обов’язку довести об’єктивність та поважність цих причин відповідними належними доказами.
110. ВКДКА критично оцінює та відхиляє доводи адвоката Особа_1 про те, що він не міг надати суду підтверджуючі документи (повістки тощо) через заборону розголошення відомостей досудового розслідування, закріплену в статті 222 КПК України.
111. Зазначені твердження є юридично неспроможними та свідчать про вільне трактування норм процесуального права. Так, главою 11 КПК України регламентовано порядок виклику слідчим, прокурором.
112. Відповідно до ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
113. Стаття 137 КПК України чітко визначає зміст такої повістки, який включає найменування органу, ім’я особи, її процесуальний статус, час та місце прибуття, процесуальну дію (дії), для участі в якій викликається особа, а також інші відомості, передбачені даною статтею.
114. ВКДКА наголошує, що повістка про виклик (або офіційна довідка від слідчого про залучення адвоката) є офіційним процесуальним документом організаційного характеру і сама по собі не містить жодних фактичних даних (показань, доказів), які становлять таємницю досудового розслідування. Надання копії повістки про виклик, офіційного листа від органу досудового розслідування або витягу з вступної частини протоколу слідчої дії (який містить лише місце, час та склад учасників відповідно до ст. 104 КПК України) не є розголошенням таємниці слідства у розумінні ст. 222 КПК України.
115. Відповідно до статті 42 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
116. Згідно зі статтею 44 Правил адвокатської етики, під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
117. Не надавши жодних підтверджень поважності своєї відсутності, адвокат Особа_1 порушив приписи ч. 2 ст. 47 КПК України, що свідчить про невиконання ним своїх професійних обов’язків. Відтак, висновки дисциплінарної палати про наявність дисциплінарного проступку в діях адвоката щодо неявки 10.06.2025 є обґрунтованими.
118. Оцінюючи дії адвоката Особа_1 щодо неявки у судове засідання 26 червня 2025 року, ВКДКА погоджується з висновками КДКА регіону про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку, виходячи з наступного.
119. Згідно з журналом судового засідання Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2025 року, адвокат Особа_1 у призначений час до суду не з’явився. При цьому головуючий суддя під звукозапис повідомив учасників провадження, що причини неявки захисника Особа_1 суду невідомі, оскільки жодних заяв чи клопотань від нього до суду не надходило.
120. У своїй скарзі адвокат зазначає, що 24.06.2025 року він нібито направляв на електронну пошту суду заяву про перенесення засідання. Зі змісту вказаної заяви (копія якої долучена самим адвокатом) вбачається, що 25.06.2025 він перебував у Харківському апеляційному суді, а на 26 та 27 червня 2025 року у нього було заплановано проведення слідчих дій в іншому кримінальному провадженні. Однак у прохальній частині цієї заяви адвокат робить висновок про неможливість прийняти участь у судовому засіданні, призначеному на 27.06.2025 року, взагалі ігноруючи необхідність обґрунтування своєї відсутності саме 26.06.2025 року.
121. ВКДКА наголошує, що навіть якщо припустити, що вказане клопотання охоплювало дату 26.06.2025 року, дії адвоката все одно становлять дисциплінарний проступок. Як і у випадку з неявкою 10.06.2025 року, адвокат не надав жодного належного та допустимого доказу (повістки про виклик, листа слідчого, витягу з протоколу тощо) на підтвердження своєї участі у невідкладних слідчих діях.
122. Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України, обов’язок завчасно повідомити суд про неможливість прибути нерозривно пов’язаний з обов’язком вказати та підтвердити причини такої неможливості. Посилання адвоката на перебування в суді м. Харкова 25 червня не може слугувати поважною причиною для неявки в суд м. Києва 26 червня. А посилання на слідчі дії без жодного документального підтвердження позбавляє суд можливості перевірити наявність обставин, передбачених ст. 138 КПК України.
123. Враховуючи вищевикладене, висновки дисциплінарної палати КДКА Рівненської області про наявність дисциплінарного проступку є неповними та частково невмотивованими, оскільки дисциплінарна палата не надала належної індивідуальної оцінки кожному епізоду окремо та не врахувала рішення Ради адвокатів України щодо права адвоката на визначення пріоритетності справ.
124. Підсумовуючи наведене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури констатує, що у діях адвоката Особа_1 (а саме в частині неявки у судові засідання 10.06.2025 та 26.06.2025 без надання належних доказів) наявний дисциплінарний проступок.
125. За таких обставин ВКДКА констатує, що адвокат Особа_1 проявив недбалість у комунікації з судом щодо дат засідань та не виконав вимог процесуального закону щодо належного підтвердження причин своєї відсутності, чим порушив приписи ч. 2 ст. 47 КПК України та ст. 42 і ст. 44 Правил адвокатської етики.
126. Відповідно до п. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вказані діяння кваліфікуються як дисциплінарний проступок, а саме: порушення правил адвокатської етики та неналежне виконання професійних обов’язків.
127. Відповідно до абц. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
128. Згідно зі ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», попередження є найменш суворим видом дисциплінарного стягнення. Зважаючи на доведеність двох епізодів порушень Правил адвокатської етики та вимог процесуального закону, застосоване до адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді попередження є обґрунтованим, співрозмірним вчиненому дисциплінарному проступку.
129. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

130. Скаргу адвоката Особа_1, – задовольнити частково.
131. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області у складі дисциплінарної палати № Д/11-5 від 26.11.2025 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, – змінити в мотивувальній частині.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Рівненської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА