РІШЕННЯ № VІ-007/2019
25 червня 2019 року
смт. Затока
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Соботника В.Й., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області № 53 від 22 березня 2019 року про відмову їй у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області № 53 від 22 березня 2019 року про відмову їй у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
В поданій скарзі Особа_1 просить рішення КДКА регіону від 22.03.2019 року скасувати та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Хмельницької області провести повторний іспит в найближчий час проведення таких іспитів.
В обґрунтування своєї скарги Особа_1 вказує на те, що рішення є незаконним, упередженим та таким, що підлягає скасуванню. Вважає, що оцінка є заниженою, а комісія упереджено та не об’єктивно ставилася до неї.
Згідно ч. 5 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.
Таким чином строк на оскарження рішення, передбачений ч. 5 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржницею не порушено.
Розглянувши доводи скарги та перевіривши їх матеріалами справи, які надійшли з КДКА Хмельницької області, заслухавши доповідача – члена ВКДКА Чундак М.В., Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Рішенням кваліфікаційної палати КДКА Хмельницької області № 33 від 01 березня 2019 року Особа_1 допущено до складення кваліфікаційного іспиту.
За результатами складання кваліфікаційного іспиту рішенням КДКА Хмельницької області результат її письмового іспиту було оцінено у 46 балів (а.с.188-190), що підтверджується також відомістю з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту (а.с.165) і протоколом засідання кваліфікаційної палати (а.с.181-182).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України.
Порядок оцінювання письмового іспиту здійснюється відповідно до положень Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270, із наступними змінами (далі – Порядок).
Особа, яка за результатами складання письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит (п.13.12. Розділу 4 Порядку).
Згідно п.13.5 Розділу 4 Порядку, для виконання трьох завдань із різних галузей права особі, яка складає письмовий іспит, надаються підготовлені кваліфікаційною палатою КДКА фабули справ з зазначенням видів процесуальних документів, які мають бути складені цією особою, або матеріали (судові рішення, інші документи), необхідні для виконання завдань. Фабули і комплекти матеріалів затверджуються рішенням КДКА. Процесуальні документи, складені особою, мають відповідати вимогам процесуального права та містити правове обґрунтування.
Згідно п.13.6 Розділу 4 Порядку, четверте завдання – письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб’єктів) до яких слід звертатись, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату.
Згідно п.13.7 Розділу 4 Порядку, при складенні письмового іспиту особа, яка складає іспит, має право користуватися офіційними текстами нормативно-правових актів на друкованих носіях. Використання інших джерел інформації не дозволяється.
Згідно п.13.9 Розділу 4 Порядку, оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.
Скаржниці було надано фабули справ, однак складені нею документи не містили належного правового обґрунтування, складені документи містили багато виправлень та помилок. Щодо першого завдання, виконаного Особа_1, то вона не врахувала, що при складанні позовної заяви про стягнення боргу за договором позики, слід зазначити, що позикодавець має право на одержання процентів від суми позики. Також вона помилково зазначила в тексті позовної заяви «3% річних встановлених НБУ», хоча 3% річних встановлюються не НБУ, а ст.625 ЦК України. Також позовна заява не містить розрахунку пені, штрафу та 3% річних.
Згідно відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту (а.с.165) дане завдання оцінено в 22 бали, тобто як добрий рівень (п.15 Розділу 4 Порядку). Тому не можна говорити про упередженість чи необ’єктивність членів комісії. Скаржниця допустила помилки та виконане нею завдання свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання і невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання.
Так само і в другому завданні Скаржниця допустила помилки, але членами комісії оцінено завдання в 24 бали, як добрий рівень знань (п.15 Розділу 4 Порядку).
В третьому завданні Скаржниця теж допустила помилки. В заяві від потерпілого про кримінальне правопорушення Скаржниця переписала фабулу справи та невірно визначила кваліфікацію злочину. Навіть в поданій скарзі Особа_1 продовжує наполягати на тому, що дії особи слід кваліфікувати окремо за ч. 1 ст. 296, ст. 125 та ст. 194 КК України і посилається при цьому у поданій скарзі на п.13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 р. №10 «Про судову практику у справах про хуліганство».
Однак п. 5 вказаної постанови передбачено, що за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.
Однак Особа_1 це не враховано і при складанні скарги.
В четвертому завданні Скаржниця допустила помилки і невірно визначила правову позицію захисника в зазначеній ситуації.
Оскаржуване рішення КДКА регіону є обґрунтованим та вмотивованим. КДКА Хмельницької області чітко зазначила, що саме не виконала Скаржниця і в чому допустила грубі помилки.
Відповідно до п.п. 3, 4 Розділу 5 Порядку, рішення про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту, відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту може бути оскаржене особою, якої воно стосується, до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дати його отримання. Рішення викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дати його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище, ім’я, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі/відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вирішуючи скаргу по суті, прийшла до висновку, що рішення кваліфікаційної палати КДКА Хмельницької області №53 від 22.03.2019 р. є вмотивованим.
За результатами складення письмового іспиту Скаржниця отримала 46 балів і рішення про відмову у видачі свідоцтва про складення письмового іспиту є обгрунтованим.
Матеріалами справи чи будь-якими іншими доказами не підтверджуються наведені Скаржницею обставини. Скаржниця за результатами оцінювання не отримала необхідної кількості балів, а тому рішення КДКА регіону про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту є законним.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись ст.ст. 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1 – залишити без задоволення.
- Рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області №53 від 22 березня 2019 року про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, – залишити без змін.
Матеріали кваліфікаційної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська