26 липня 2013 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Загарія В.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Бєляєва О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Боброва П.М., Борсука П.Й., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Котелевської К.В., Левчук Т.В., Міняйла В.О., Мягкого А.В., Одновола В.К., Петренка В.М., Пшеничного О.Л., Соботника В.Й., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Таргонія В.О., Яценка О.А., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою громадянки ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області № 045/ДПВ-13 від 23 квітня 2013 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
14 травня 2013 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга громадянки ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області №045/ДПВ-13 від 23 квітня 2013 року відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1447 від 17.10.2005 року), у якій вона ставить питання про скасування зазначеного рішення, застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Із матеріалів перевірки убачається, що 06.03.2013 року скаржниця ОСОБА_1 звернулась зі скаргою на дії адвоката ОСОБА_2 до КДКА Дніпропетровської області. Скаржниця є рідною сестрою гр-на ОСОБА_3, скарга стосувалася дій адвоката ОСОБА_2 відносно її брата. Сам ОСОБА_3 зі скаргою не звертався, під час розгляду скарги в КДКА Дніпропетровської області пояснення ним не надавалось. Адвокат ОСОБА_2 є представником гр-ки ОСОБА_4 у справі за позовом її колишнього чоловіка ОСОБА_3 про поділ майна і за зустрічним позовом ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням. Справа слухається Юр’ївським районним судом Дніпропетровської області.
ОСОБА_1 у скарзі до КДКА Дніпропетровської області вказувала, що 26.02.2013 року, коли ОСОБА_3, який працює водієм автомобіля швидкої допомоги, знаходився на робочому місці, до нього підійшов адвокат ОСОБА_2 і став вимагати мобільний телефон, на якому містився аудіозапис розмови під час перерви у судовому засіданні, відповідно до якого ОСОБА_2 та його клієнтка мовбито підтверджують факт отримання половини коштів за проданий ОСОБА_3 трактор. Як стверджує скаржниця, адвокат ОСОБА_2 намагався забрати мобільний телефон, висловлював погрози, поводився неналежно. За твердженнями скаржниці, у ОСОБА_3 стався гіпертонічний криз, у зв’язку з чим він знаходився на стаціонарному лікуванні і тому не міг особисто звернутися до дисциплінарних органів адвокатури. Скаржниця просила КДКА Дніпропетровської області позбавити адвоката ОСОБА_2 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а також звернутись до компетентних органів з метою притягнення адвоката ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.
Згідно пояснень адвоката ОСОБА_2, скарга є засобом тиску на нього у зв‘язку з його правовою позицією у справі, конфлікт з ОСОБА_3 стався на території Юр‘ївської лікарні, коли він, проходячи по території лікарні в райвідділ, помітив, що ОСОБА_3 знімає його на мобільний телефон, знімав він його і перед тим, коли він в автомобілі спілкувався з іншим клієнтом. Як стверджує адвокат ОСОБА_2, конфлікт звівся до того, що він вимагав припинити зйомку, і, не доходячи до ОСОБА_3, повернувся і пішов, ОСОБА_3 він не погрожував.
В поясненні адвокат зазначив, що за заявою ОСОБА_4, інтереси якої він представляє, проти ОСОБА_3 порушено декілька кримінальних проваджень, за ст.ст. 185, 125, 383 КК України. Адвокатом також зазначено, що ним подано заяву про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ст.ст.383, 397, 398 КК України.
Як вбачається з матеріалів перевірки, кримінальне провадження за заявою ОСОБА_3 стосовно адвоката ОСОБА_2 постановою слідчого СВ Юр’ївського РВ від 27.04.2013 року було закрите, оскільки встановлено, що ОСОБА_2 не мав умислу реально вчинити протиправні дії відносно ОСОБА_3 Наведені висновки слідчого, викладені в постанові від 27.04.2013 року, не відповідають твердженням скаржниці, і спростовують доводи скарги.
Рішенням дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області № 045 /ДПВ-13 від 23 квітня 2013 року, прийнятим за скаргою ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2, в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 було відмовлено.
ОСОБА_3 надав пояснення до ВКДКА, з яких убачається, що він підтримує скаргу ОСОБА_1, просить позбавити адвоката ОСОБА_2 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Заслухавши доповідача – члена комісії ОСОБА_5, вивчивши матеріали скарги, комісія приходить до висновку, що рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області є правомірним.
Фактично у скарзі йдеться про обставини, які виходять за межі компетенції дисциплінарних органів адвокатури, визначених розділом VI Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та були досліджені правоохоронними органами і набули відповідної оцінки.
На підставі викладеного, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись п.1 ч.5 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.6.2.(1) Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, п.3.6.5.(1) Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 на рішення № 045/ДПВ-13 дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 23.04.2013 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення №045/ДПВ-13 дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 23.04.2013 року – без змін.
2. Матеріали скарги повернути до КДКА Дніпропетровської області.
3. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
09.08.2013