Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № VІ-021/2019

26 червня 2019 року
смт. Затока

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі головуючого, заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 18 квітня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2,-

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України надійшла скарга Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Київської області від 18 квітня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

Скаржниця не погоджується з вказаним рішенням, вважає його незаконним та необгрунтованим, просить його скасувати та притягнути адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності.

Як зазначено у скарзі Особа_1, між нею та адвокатом Особа_2 03.06.2017 року було укладено договір про надання правової допомоги у справі про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням без надання іншого. Відповідно до цього договору Скаржниця сплатила адвокату ______ доларів США, у гривневому еквіваленті – _________ грн.

Однак, адвокатом було підготовлено та подано до суду позов про виселення відповідача Особа_1 без надання іншого житлового приміщення. Скаржниця зазначає, що не надавала адвокату повноважень подавати позов про виселення відповідача та не підписувала такого. Не підписувала також жодного додатку до договору. Вважає, що кваліфікація Особа_2 не відповідає вимогам, передбаченим законодавством для володіння посвідченням адвоката. Крім того зазначає, що адвокат Особа_2 жодного разу не брав участі в судових засіданнях, не повідомив її про прийняте судом рішення по справі та не подав апеляцію на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22.02.2018 року, чим порушив пункт 1.1.1. договору про надання правової допомоги від 03.06.2017 року.

Грошові кошти в розмірі ___ доларів США Особа_1 оплатила адвокату готівкою без отримання жодного платіжного документу. Також адвокат Особа_2 вимагав у неї ___ доларів США за просування справи на її користь у суді.

Таким чином, Скаржниця вважає, що адвокат порушив ч. 3 ст. 7, ст. 11 та ст. 26 Правил адвокатської етики, за що має бути притягнутим до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, Скаржниця зазначає, що її не було повідомлено та викликано на засідання КДКА Київської області і вона була позбавлена можливості дати пояснення та спростувати заперечення адвоката Особа_2.

Заслухавши доповідача по справі – члена ВКДКА Дуліч Т.В., перевіривши матеріали скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, робоче місце адвоката Особа_2 розташоване у Адреса_1 , тел. Інформація_1, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № ____ від 30.11.2000 року, видане на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Як вбачається з матеріалів перевірки, 27.02.2019 року до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Київської області надійшла скарга Особа_1 відносно адвоката Особа_2, в якій Скаржниця просить провести перевірку та притягнути адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності.

На виконання доручення голови дисциплінарної палати КДКА Київської області членом дисциплінарної палати адвокатом Особа_3 проведена перевірка фактів та обставин, викладених у скарзі Особа_1 та складена довідка від 15.04.2019 року.

Щодо обставин, викладених у скарзі Особа_1., адвокат Особа_2 надав до дисциплінарної палати пояснення, в яких зазначив, що дійсно 03.06.2017 року між ним та Особа_1 було укладено договір про надання правової допомоги. Адвокат спростовує доводи Скаржниці про те, що ним подано до суду позовну заяву, яка не передбачена договором, без її згоди. Перед укладенням договору Особа_1, як на підставу майбутнього позову посилалась на встановлену судом обставину, що сімейні стосунки між нею та відповідачем Особа_1 не підтримуються з 2014 року, а тому є всі підстави для визнання останнього таким, що втратив право користування квартирою, надала адвокату рішення Шевченківського суду м. Києва від 31.01.2017 року про розірвання шлюбу.

Після укладення договору Скаржниці було запропоновано отримати довідку по склад сім’ї у житлово-експлуатаційній організації і 11.06.2017 року така довідка була надана адвокату. З довідки вбачалось, що відповідач проживає у спірній квартирі з 01 грудня 1979 року по теперішній час, а том адвокат не знайшов обгрунтованих підстав для подання позову про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, як це було зазначено в договорі. Однак, Скаржниця наполягала на тому, що хоче в будь-який спосіб позбавити свого колишнього чоловіка права користування квартирою, юридичні методи її не цікавили.

Оскільки Особа_1 стверджувала, що колишній чоловік чинить щодо неї насильство, порушує мирне співіснування та проживання в одному помешканні, після узгодження позиції їй було запропоновано подати до суду позов про виселення відповідача без надання іншого житлового приміщення на підставі ст. 116 Житлового кодексу України (системне порушення правил співжиття, що робить неможливим проживання в одній квартирі для інших співмешканців).

Із вказаною пропозицією Скаржниця погодилась, при цьому зміни до Договору (до п.1.1.) не вносились, бо, як вважає адвокат, між клієнтом та адвокатом повинен бути певний рівень справедливої довіри.

Після зібрання відповідних доказів, адвокатом в інтересах Скаржниці 23.08.2017 року було подано позовну заяву про виселення Особа_1 без надання іншого житлового приміщення, причому, з текстом позовної заяви Скаржниця була ознайомлена і підписала її, що свідчить про її згоду з позовними вимогами.

В судовому засіданні 22.02.2018 року по розгляду позову Скаржниці адвокат приймав участь, викладав перед судом в усній формі зміст та підстави позову, зазначав про відсутність додаткових доказів, та ін., не заперечував про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, про що свідчить постановлена судом відповідна ухвала від 22.02.2018 року. Рішення по справі адвокат отримав лише 08 червня 2018 року після повідомлення секретарем суду про його готовність, хоча саме рішення містить вказівку на те, що його повний текст складений в день ухвалення, тобто 27 квітня 2018 року. Таке рішення надіслане в ЄДРСР лише 08 червня 2018 року.

Зазначені в скарзі обставини про вимагання адвокатом Особа_2 у Особа_1 ___ доларів США адвокатом заперечуються.

Рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 18.04.2019 року у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 відмовлено у звꞌязку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку з боку адвоката.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.

Стаття 14 Правил адвокатської етики визначає, що адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги. Договір про надання правової допомоги – договір, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором.

У договорі про надання правової допомоги від 03.06.2017 року, укладеному між Скаржницею та адвокатом Особа_2., в п. 1.1., чітко вказано, які саме зобов’язання бере на себе адвокат, яку саме правничу допомогу має надати клієнту – п.1.1.1. – подання позову до суду з приводу визнання Особа_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

У п. 7.7. зазначеного договору вказано, що будь-які зміни та доповнення до цього договору повинні бути вчинені за взаємною згодою сторін та викладені у письмовій формі шляхом складення окремого документу.

У абз. 2 ст. 18 Правил адвокатської етики зазначено, що до підписання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги у справі адвокат повинен з’ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта.

Абзац 4 ст. 18 Правил адвокатської етики визначає, що у випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов’язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, який може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення.

Як вбачається з позовної заяви, поданої адвокатом Особа_2 до Шевченківського районного суду м. Києва 23.08.2017 року в інтересах позивачки Особа_1., рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2018 року, адвокат не навів підстав для виселення відповідача Особа_1 без надання іншого жилого приміщення (ст. 116 Житлового кодексу), оскільки не надав належних та допустимих доказів щодо систематичного порушення правил співжиття Особа_1., у звꞌязку з чим суд дійшов висновку про те, що вимога про виселення є передчасною та відмовив у задоволенні позову.

Ст. 11 Правил адвокатської етики зобов’язує адвоката надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, приймаючи оскаржуване рішення, не дослідила належним чином доводи скарги, не дослідила обставини щодо можливого порушення адвокатом правил адвокатської етики, а саме ст.ст. 11, 14, 18 Правил адвокатської етики, не зꞌясувала чи виконав адвокат свій обовꞌязок по поданню апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі Особа_1., що свідчить про неповноту перевірки.

На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1– задовольнити частково.
  2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 18.04.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – скасувати.
  3. Направити матеріали перевірки на новий розгляд до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Заступник Голови Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           А.П. Місяць

Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           К.В. Котелевська