Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № VІІ-007/2019

31 липня 2019 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформація_1» Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 09.04.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформація_1» Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 09.04.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

У скарзі директор ТОВ «Інформація_1» Особа_1, не погоджуючись з вищевказаним рішенням, просить поновити строк на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 09.04.2019 року, скасувати його та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_2.

На обґрунтування своєї позиції Скаржник зазначає, що дисциплінарною палатою скаргу розглянуто поверхнево та формально, прийняте рішення є необґрунтованим, незаконним, упередженим та передчасним, оскілки не була надана належна правова оцінка доводам наведеним у первинній скарзі та вчинено дії направлені на пошук підтвердження правомірності дій адвоката Особа_2.

Розглянувши доводи скарги, матеріали перевірки, що надійшли з КДКА Одеської області, заслухавши доповідь члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Приходька О.І. та інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

Скаржником пропущено строк на оскарження рішення, визначений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у звꞌязку з чим він просить поновити пропущений строк на оскарження рішення, зазначаючи, що оскаржуване рішення було відправлено дисциплінарною палатою КДКА Одеської області на адресу Скаржника лише 17.04.2019 року та на підтвердження даних обставин надав копію конверту з відбитком штемпеля відділення поштового зв’язку.

Розглянувши доводи Скаржника, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вирішила визнати поважними причини пропуску строку на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА регіону та вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України Особа_2 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № _____ від 04.05.2006 року, виданого Одеською обласною КДКА. Адреса робочого місця адвоката є наступною: Адреса_1.

Таким чином, розгляд скарги відносно адвоката Особа_2 здійснено належною КДКА за адресою робочого місця адвоката, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що 12.02.2019 року до КДКА Одеської області надійшла заява (скарга) директора ТОВ «Інформація_1» Особа_1 на поведінку адвоката Особа_1.

Скаржник посилається на наступні обставини. В січні 2019 року Особа_2 у власних інтересах звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до кількох відповідачів, зокрема і до Скаржника, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов’язання вчинити певні дії. Скаржник вважає цей позов завідомо необґрунтованим, оскільки правовстановлюючий документ на земельну ділянку, на який посилається Особа_1 як на підставу своїх вимог, був визнаний недійсним ще у 2014 році Приморським районним судом м. Одеси за позовом самого ж Особа_2., рішення суду набрало законної сили. ТОВ «Інформація_1» вбачає в таких діях позивача свідоме зловживання процесуальними правами, оскільки як адвокат Особа_2 не міг не розуміти, що не є власником земельної ділянки. На думку Скаржника, подання такого позову не відповідає етичним стандартам та підриває престиж адвокатури. У звꞌязку з цим Скаржник просив притягнути Особа_2 до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до нього дисциплінарне стягнення.

В ході перевірки адвокат Особа_2, отримавши скаргу директора ТОВ «Інформація_1» 21.02.2019 року, своїм правом на надання дисциплінарній палаті КДКА Одеської області пояснень по суті скарги не скористався, жодних обґрунтувань та документів не надав.

Членом дисциплінарної палати КДКА Одеської області Особа_3 проведено перевірку відомостей, викладених в зазначеній скарзі, за результатом якої складена довідка, яка містить викладення обставин, виявлених під час перевірки, з пропозицією відмовити у порушенні дисциплінарної справи.

За результатом розгляду заяви (скарги), довідки та матеріалів перевірки, дисциплінарна палата КДКА Одеської області 09.04.2019 року прийшла до висновків про відсутність в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку та прийняла рішення про відмову в порушені дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2.

При цьому дисциплінарна палата КДКА Одеської області виходила з наступних встановлених фактичних обставин.

У січні 2019 року Особа_2, діючи від власного імені та у власних інтересах, звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ТОВ «Інформація_1», ТОВ «Підприємство «Інформація_2», треті особи: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов’язання вчинити певні дії.

У позовній заяві Особа_2 просить суд: 1) зобов’язати відповідачів звільнити земельну ділянку №__ , площею 0,0420 га, в Адреса_2 від будівельної техніки, матеріалів, інвентаря; 2) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом надання вільного проїзду та звільнення ділянки відповідачами від техніки, матеріалів, інвентаря; 3) заборонити відповідачам здійснювати будівництво на спірній земельній ділянці; 4) стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову Особа_2 зазначив, що йому на праві власності належить 420/699 частин земельної ділянки № 10 за адресою: Адреса_2, загальною площею 0,0699 га, на підставі державного акту від 21.12.2007 року, на якому зроблено відмітку про посвідчення договору дарування від 10.12.2009 року, за яким право власності на земельну ділянку перейшло до нього. Кадастровий номер земельної ділянки _________, цільове призначення – для обслуговування споруд культурно-оздоровчого центру дозвілля і сім’ї «Інформація_3». На земельній ділянці відповідачами ведеться будівництво семиповерхового будинку, що, на думку Особа_2, грубо порушує його право власності, оскільки вказані дії відбуваються без його дозволу.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Особа_4 від 18.01.2019 року зазначений позов Особа_2 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № ________. Іншою ухвалою суду від цієї ж дати задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов’язано відповідачів та третіх осіб надати суду докази по справі.

До свого позову Особа_2 додав копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № _______ від 21.12.2007 року, копію договору дарування земельної ділянки від 10.12.2009 року, укладеного між Особа_5 та Особа_6, Особа_2, посвідченого приватним нотаріусом Особа_7 за реєстровим № ____, копію витягу про реєстрацію даного договору в Державному реєстрі правочинів. Як видно з позову, саме ці документи позивач вважає підтвердженням свого права власності на спірну земельну ділянку.

У свою чергу, Скаржником до матеріалів перевірки надано копію рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25.11.2014 року по справі № __________, копію рішення апеляційного суду Одеської області від 11.02.2015 року, номер провадження _________, у цивільній справі за позовом Особа_1 до ТОВ «Інформація_5», Особа_5, Особа_8, Особа_9, Особа_10, третіх осіб: Особа_6, приватного нотаріуса Особа_7 про визнання недійсними додаткових угод, визнання майнових прав та відшкодування збитків.

Відповідно до резолютивної частини рішення суду від 25.11.2014 року позов Особа_2 задоволено частково та серед іншого визнано недійсним договір дарування від 10.12.2009 року, укладений між Особа_5, Особа_6 та Особа_2, посвідчений приватним нотаріусом Особа_7 за реєстровим № ____, в частині передання в дар Особа_5 420/699 частин земельної ділянки Особа_2. в м. Адреса_2, ділянка 10, загальною площею 0,0699 га, в момент його вчинення. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 11.02.2015 року рішення районного суду у вказаній частині залишено без змін.

Разом з тим, дисциплінарна палата констатувала, що відкриті відомості веб-порталу «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень містять інформацію про розгляд Київським районним судом м. Одеси та апеляційний судом Одеської області у 2017 році справи № _______ за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах Одеської міської ради до Особа_2, Особа_6, третя особа Особа_5 про витребування земельної ділянки площею 0,0699 га по вул. Адреса_2. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 09.06.2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13.12.2017 року, в задоволенні позову прокурора відмовлено. При цьому мотивувальні частини судових рішень містять висновок про чинність договору дарування земельної ділянки від 10.12.2009 року.

Дисциплінарна палата КДКА Одеської області прийшла до правильного висновку, що наявні взаємовиключні правові позиції сторін спору, кожна з яких може бути обґрунтована преюдиціальним судовим рішенням. При цьому, зазначені розбіжності можуть бути врегульовані тільки судом в ході розгляду цивільної справи № _____.

Згідно із вимогами ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Як встановлено ст. 12 Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА Одеської області що до встановлення судом у справі № _____ факту зловживання процесуальними правами з боку позивача Особа_2, остання позбавлена юридичної можливості вважати позовні вимоги Особа_2 до Скаржника завідомо безпідставними.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, із змінами та доповненнями (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Як вбачається із частини 1 статті 34 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Виключний перелік дисциплінарних проступків визначено в ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з ч. 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Згідно ст. 12 Положення дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Відповідно до ст. 7 Положення, адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування покладається на особу, яка ініціює питання про дисциплінарну відповідальність. Звинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності тлумачяться на користь адвоката.

Щодо посилання Скаржника на неможливості звертатись до відкритих відомостей «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень членом дисциплінарної палати КДКА Одеської області на даній стадії дисциплінарного провадження, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зазначає, що в силу вимог статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», член дисциплінарної палати КДКА який проводить перевірку відомостей за скаргою має право має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом, тобто вчиняти активні дії направлені на перевірку обставин, наведених у скарзі.

З приводу доводів Скаржника, що оскаржуваним рішенням не обґрунтовано, що адвокат Особа_2 не порушив вимог Закону та Правил адвокатської етики, то згідно приписів статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 70 Правил адвокатської етики, саме на Скаржника покладено обов’язок доказування обставин, на які він посилається, в тому числі доводити винуватість адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що при проведенні перевірки по скарзі директора ТОВ «Інформація_1» Особа_1 та її розгляді дисциплінарною палатою КДКА регіону було дотримано вимоги статей 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідних положень, передбачених Регламентом КДКА регіону та Положенням про порядок розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014 року (зі змінами та доповненнями). Оскаржуване рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката є вмотивованим та обґрунтованим, оскільки в діях адвоката Особа_2 не вбачається ознак дисциплінарного проступку.

З урахуванням викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформація_1» Особа_1 – залишити без задоволення.
  2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 09.04.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.

Матеріали перевірки повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури            С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури            К.В. Котелевська